Перелік українських аграрних компаній, які здійснили іро у 2008–2012 рр. *

№ пор.	Рік	Компанія	Біржа	Розміщений пакет акцій, %	Залучено, млн дол. США
1	2008	Astarta Holding N.V.	WSE	20,00	31,0
2	2008	Landkom Int. PLC	АІМ	55,00	111,0
3	2008	Kernel Holding S.A.	WSE	33,00	218,0
4	2009	MHP SA	LSE	19,41	322,0
5	2010	Avangard	LSE	20,00	188,0
6	2010	Agroton	WSE	26,20	53,7
7	2011	KSG Agro S.A.	WSE	33,00	40,0
8	2011	Industrial Milk Company (IMC)	WSE	23,90	29,7
9	2011	Ovostar Union N.V.	WSE	25,00	33,0
10	2012	Agro-Generation	NYSE Euronext	17,85	18,0

Слід відзначити, що найчастіше для проведення ІРО українські агрохолдинги використовували Варшавську фондову біржу, та завдяки їй залучили найбільше коштів – а це більше ніж 405 млн. доларів [14,c 574].

До інфраструктури аграрного ринку, що забезпечує реалізацію, збереження та транспортування сільськогосподарської продукції, насамперед належать оптові ринки сільськогосподарської продукції, агроторгові доми, обслуговуючі кооперативи, виставки та ярмарки, аграрні біржі, мережа елеваторів і складів. Після набуття незалежності Україною велику надію було покладено на формування агроторгових домів, діяльність яких полягає у доведенні сільськогосподарської продукції до реалізаційного стану, забезпеченні зростання продажів за свій рахунок або від імені виробників та споживачів. Водночас, внаслідок забезпечення прибутковості торгового дому і нехтування інтересів його учасників – сільськогосподарських товаровиробників, їхня діяльність не приносить якісних результатів, що і спричинило скорочення їх чисельності. Обслуговуючі кооперативи. Потенціал сільськогосподарської кооперації в Україні залишається нереалізованим в основному внаслідок низького рівня державної підтримки розвитку сільськогосподарської обслуговуючої кооперації, подвійного оподаткування обслуговуючих кооперативів, недостатньої поінформованості сільськогосподарських товаровиробників про їхнє значення для забезпечення ефективності виробництва. Водночас на державному рівні відродження кооперативного руху на селі є одним із пріоритетів розвитку аграрного сектору. Так, Державним бюджетом України на 2012 р. за бюджетною програмою «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» для підтримки сільськогосподарських кооперативів м’ясо-молочного напряму діяльності виділено 5 млн грн, за рахунок яких відшкодовувалась вартість придбання сільгосптехніки в розмірі 90 %[10]. Найбільша кількість обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів діє в Житомирській області – 104, Вінницькій – 84, Івано-Франківській – 67[11,c 7-10].

Розвинений біржовий аграрний ринок повинен давати ціновий орієнтир на товари, діяти як антимонопольний механізм, забезпечувати рівні умови та баланс інтересів покупців та продавців. Проте незважаючи на те, що аграрні біржі охоплюють всі регіони України і в змозі «пропустити» весь обсяг виробленої в країні сільськогосподарської продукції та продовольства, оптова торгівля сільськогосподарською продукцією через біржі в Україні залишається нерозвиненою. Переважна більшість біржових угод є спотовими, хоча сільхосвиробникам конче необхідне укладання контрактів

які гарантують суб’єкту господарювання продаж продукції за затвердженими цінами у визначені строки і в означених обсягах, формують прозорі й прогнозовані індикатори обсягів попиту і пропозиції та цінових трендів на ринку сільськогосподарської продукції у майбутньому.

Стан розвитку інфраструктури зберігання овочевої продукції залишається на низькому рівні. В Україні сертифіковані склади для овочів можуть вміщувати лише 550 тис. тонн продукції. Через відсутність овочесховищ та переробних потужностей до 30 % вирощених овочів втрачається під час зберігання. З метою виходу овочівництва та переробної галузі з кризового стану КМУ схвалено «Концепцію розвитку овочівництва та переробної галузі», яка передбачає будівництво нових тепличних комплексів, сучасних овочесховищ та підприємств переробної галузі насамперед поблизу обласних центрів. [16,с 80] Нині в Україні ведеться будівництво 104 овочесховищ, передбачається, що обсяг продукції, який зберігатиметься у сертифікованих овочесховищах, буде доведено до 1,3 млн тон. Таким чином, інфраструктура аграрного ринку в Україні поки що перебуває на стадії становлення, відповідно, вона далеко не повною мірою забезпечує виконання покладених на неї функцій щодо створення стабільних умов для забезпечення сільськогосподарських підприємств виробничими ресурсами та реалізації виробленої продукції.