3.6 Вибір технологічних баз

Одним із найбільш складних і відповідальних питань проектування технологічних процесів механічної обробки деталі є призначення технологічних баз. Від того наскільки правильно вибрані бази залежить точність виконання розмірів заданих конструктором, правильність розміщення оброблюваних поверхонь, степінь складності пристосувань, ріжучих та вимірювальних інструментів, загальна продуктивність обробки заготовок. Вихідними даними при виборі баз є: робоче креслення деталі, технічні умови на її виготовлення, вид заготовки і стан її поверхонь, бажана степінь автоматизації.

Правильність вибору технологічних баз на даному етапі проектування в значній мірі визначає досягнення необхідної точності деталі в процесі її виготовлення та економічність процесів.

Згідно рекомендацій проектування технологічних процесів механічної обробки спочатку виконується вибір чистових технологічних баз, тобто таких поверхонь, які використовуються при виконанні більшості операцій технологічного процесу. При цьому вирішується задача забезпечення похибок базування виконуваних розмірів рівною нулю або ж зведення їх до мінімальних значень.

Розглядувана деталь відноситься до класу вала. Найкращим варіантом при виборі чистових технологічних баз є використання в їх якості основних конструкторських баз. Тому для даної деталі:

При фрезеруванні шпонкових пазів 12N9, 12N9, за чистові технологічні бази приймаємо торець лівий і дві поверхні (40p6), які й є основними конструкторськими базами .

Рисунок 1 – Чистові технологічні бази (комплект I)

Площини 45р6 – це установчі технологічні бази, що відповідають рекомендаціям вибору установчих технологічних баз (найбільша за площею, забирає по 2 ступені вільності у деталі). Торець лівий забирає одну ступінь вільності і виконує функцію напрямної бази. Ступінь вільності 6 виконує функцію опорної бази.

При вибраній схемі базування

суміщення технологічної і вимірювальної баз

поверхні, що задані вказаними розмірами планується обробляти з одного установа

, тому:

- це не допустимо, оскільки на розмір 5 мм поле допуску 0,12, а в нас 0,25, що значно перевищує третю частину від 0,12, що має дорівнювати , то це брак. Отже, ми маємо підібрати поле допуску до складових ланок:

- це допустимо.

Рисунок 2 – Чистові технологічні бази (комплект I)

Для обробки отвору деталь закріплюємо по попередній схемі установки вертикально:

При вибраній схемі базування

обробка діаметрального розміру, точність забезпечується

настройкою інструмента

, тому:

;

, тому:

.

Рисунок 3 – Чистові технологічні бази (комплект II)

При точінні вал закріплюємо в патроні. Площини (45р6, 62) є установчими. Ступінь вільності 5 виконує функцію опорної бази. При вибраній схемі базування оброблюємо 3 поверхні:

обробка діаметрального розміру, точність забезпечується

настройкою інструмента

Для обробки інших двох поверхонь розвертаємо деталь на 180˚ і закріплюємо її за схемою установки в попередньому випадку, але опорну базу розміщуємо на шийці .

При вибраній схемі базування оброблюємо 2 поверхні:

обробка діаметрального розміру, точність забезпечується

настройкою інструмента

Рисунок 4 – Чистові технологічні бази (комплект II)

При шліфуванні вал закріплюємо в патроні за попереднім варіантом на вже оброблені проверхні. При вибраній схемі базування оброблюємо

обробка діаметрального розміру, точність забезпечується

настройкою інструмента

вимірювання від оброблюваної поверхні

Другим етапом в призначенні технологічних баз при механічній обробці деталі є вибір чорнових технологічних баз. При їх виборі вирішується дві задачі:

– зв’язок необроблюваних поверхонь з оброблюваними;

– зняття рівномірного припуску з певних поверхонь.

Пропонуються такі схеми базування

І варіант

ІІ варіант

Рисунок 5 – Чорнові технологічні бази

В І і ІІ варіантах чорнових технологічних баз вирішується задача:

– зняття рівномірного припуску з певних поверхонь.

Але в ІІ варіанті вибору чорнових технологічних баз є суттєвий недолік, який полягає в тому, що чим менший виліт деталі від оброблювальної поверхні до опорної бази, тим точніше виготовлення. Отже, для чорнової обробки деталі обираємо І варіант.

3.7 Розробка варіанту ТП механічної обробки

Таблиця 9-варіант ТП:

4. Розробка алгоритму створення тривимірної моделі деталі Вал

4.1.Огляд існуючих програм комп’ютерного проектування

Вибір САПР, що відповідає потребам будь-якого конкретного підприємства - завдання непросте, оскільки вимагає серйозного аналізу ринку інформаційних технологій, вибору компанії-постачальника, що відповідає за впровадження програмного комплексу, і, найголовніше, - вибору базової системи проектування, в якій будуть розроблятися нові вироби . Свій вибір зупинимо між двох систем – SolidWorks та Компас.

Компанія SolidWorks Росія пропонує вам систему гібридного параметричного моделювання SolidWorks, яка призначена для проектування деталей і зборок в обсязі з можливістю проведення різних видів експрес-аналізу, а також оформлення конструкторської документації відповідно до вимог ЕСКД. Програмне забезпечення виконано російською мовою, працює на платформі Windows. Випуск конструкторської документації здійснюється в повній відповідності з вимогами ЕСКД. Володіючи широкими можливостями і доступною ціною, система швидко впроваджується у виробництво, забезпечуючи швидку окупність вкладених коштів.

Відмінними рисами SolidWorks є: