5. Тлумачення кримінального закону
У зв'язку із необхідністю однозначного розуміння та застосування закону про кримінальну відповідальність, здійснюється його тлумачення, під яким розуміється процес з'ясування та роз'яснення змісту кримінального закону. Розрізняють наступні види тлумачення закону про кримінальну відповідальність: за суб'єктом; способом (прийомом); обсягом.
Тлумачення за суб'єктом поділяють на: а), автентичне; б) легальне; в) судове; г) доктринальне (наукове). Перші два види це офіційні види тлумачення, а інші — неофіційні.
Автентичним називається тлумачення, яке здійснюється органом, що прийняв відповідний закон. До прийняття Конституції України ним була Верховна Рада України. У зв'язку з тим, що Конституція України (ст. 147) визнала єдиним органом, правомочним здійснювати тлумачення закону Конституційний суд, цей вид тлумачення в Україні не застосовується.
Легальним називають тлумачення, яке здійснюється вповноваженим на те органом. Відповідно до Основного Закону України таке тлумачення дає Конституційний суд України. Тому слід визнати, що єдиним офіційним тлумаченням в Україні на сьогодні є те, яке дає Конституційний суд України.
Судове тлумачення має два різновиди : казуальне і правозастосовне.
а) казуальне тлумачення дає кримінальному закону суд будь-якої ланки в процесі розгляду кримінальних справ. Таке тлумачення є обов’язковим тільки по тій справі, у зв’язку з якою воно проводилося;
б) правозастосовне тлумачення здійснює Пленум Верховного суду України у своїх постановах про практику розгляду судами окремих категорій кримінальних справ. Незважаючи на те, що даний вид тлумачення не віднесено до офіційних, ступінь його обов'язковості надзвичайно високий, оскільки фактично його мають враховувати і органи досудового слідства, і органи прокуратури, і суди всіх ланок.
Доктринальне (наукове) тлумачення – це тлумачення кримінального закону, яке дається фахівцями в галузі кримінального права у монографіях, статтях тощо.
За способом (прийомом) тлумачення поділяється на: а) філологічне; б) історичне; в) систематичне; г) логічне.
Філологічне (граматичне) тлумачення – тлумачення яке здійснюється за допомогою аналізу тексту правових норм з використанням законів граматики, синтаксису, морфології, пунктуації. Наприклад зі змісту ст. 208 КК ”Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків” стає зрозумілимЮ що для притягнення до відповідальності за цією статтею необхідно встановити, що особа з порушенням чинного законодавства або відкрила валютний рахунок або його використовувала, оскільки між ними стоїть сполучник ”або”.
Історичне тлумачення – з'ясування та роз'яснення змісту кримінального закону шляхом аналізу історичних (соціально-політичних та економічних) аспектів, які обумовили його прийняття, зіставлення з нормативними актами, які регулювали (охороняли) ті самі правовідносини раніше, аналіз перспектив застосування закону на тлі можливих змін соціально-політичної та економічної ситуації в країні. Цей прийом застосовують, як правило науковці при дослідженні кримінального законодавства.
Систематичне тлумачення здійснюється шляхом зіставлення кримінального закону з іншими нормами кримінального, а також інших галузей права, які охороняють (регулюють) ті самі або близькі правовідносини. Систематичне тлумачення — визначення місця правової норми в системі права. Найчастіше зіставляються приписи різних норм КК. Наприклад поняття ”службова особа”, яке використане у ст. 238 КК (Приховування або перекручування відомостей про екологічний стан або захворюваність населення) з’ясовується шляхом звернення до до ч.3 ст.18 КК, де наведене загальне визначення службової особи.
Логічне тлумачення здійснюється за допомогою законів та прийомів науки логіки, її категоріального апарату. Логічне тлумачення надзвичайно поширене, хоча часто здійснюється автоматично особою, яка тлумачить закон.
За обсягом тлумачення поділяється на: а) буквальне; б) поширювальне; в) обмежувальне.
Буквальним (адекватним) визнається тлумачення, яке здійснюється у точній відповідності до тексту кримінального закону. В цьому випадку дійсний зміст норми закону про кримінальну відповідальність точно (буквально) відповідає її текстуальному виразу. Таке тлумачення має місце коли зміст норми або якоїсь її частини збігається з її словесним викладенням. Це найпоширеніший вид тлумачення за обсягом. Наприклад буквальним буде тлумачення положень ст. 22 КК, яка чітко й однозначно визначає, що кримінальній відповідальності підлягають особи, котрим до вчинення злочину виповнилося 16 років, а особи, що вчинили злочини у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за діяння, перелік яких наведений у ч.2 ст. 22 КК. Інший приклад: у ст. 344 КК (Втручання у діяльність державного діяча) наводиться вичерпний перелік осіб, втручання у діяльність яких тягне за собою кримінальну відповідальність за цією нормою.
Поширювальне тлумачення використовується тоді, якщо текст і сутність норми закону про кримінальну відповідальність не збігаються, коли її зміст ширше за текстуальний словесний вираз. Поширювальне тлумачення надає нормі більш широкого змісту і дозволяє застосовувати її до значно більшого кола випадків, ніж це буквально зазначено в самому тексті статті КК. Наприклад закріпивши у ч.1 ст.66 КК перелік обставин, які пом’якшують покарання, у ч.2 цієї ж статті законодавець зазначає, що при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом'якшують і інші обставини, не зазначені у ч.1 цієї статті. В даному випадку має місце поширювальне тлумачення ч.1 ст. 66 КК.
Обмежувальне .тлумачення має місце у разі, якщо текст і зміст норми закону про кримінальну відповідальність не збігаються і її дійсний зміст вужче за текстуальний (словесний) вираз. Обмежувальне тлумачення дає підстави для застосування закону до більш вузького кола випадків, ніж це випливає з його тексту. Типовий приклад – диспозиція ст. 304 КК, яка передбачає відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Хоча і кримінальна відповідальність настає з 16 років, є очевидним, що кримінальній відповідальності за цією нормою будуть підлягати лише повнолітні особи, тобто лише ті, яким виповнилося 18 років на момент вчинення такого діяння.