![](/user_photo/2706_HbeT2.jpg)
- •Біологія шкіряної, вовнової та медової продуктивності
- •1. Будова та хімічний склад шкіри.
- •2.Обмін речовин у шкірі
- •3.Будова, склад та ріст вовни.
- •4.Механізм утворення та фізико-хімічні властивості меду.
- •5.Біологічні основи утворення та використання бджолиного воску, прополісу, маточного молочка та бджолиної отрути
2.Обмін речовин у шкірі
У клітинах шкіри, крім верхніх шарів епідермісу (роговий, блискучий, зернистий), верхніх шарів волосяних фолікулів і центральних ділянок сальних залоз, безперервно синтезуються білки. Біосинтез їх типовий. Основним матеріалом для синтезу білка є амінокислоти, що надходять з течією крові. Частина амінокислот утворюється в клітинах продукувального шару епідермісу і шарів дерми.
Для білків шкіри характерний високий ступінь катаболізму, про що свідчить рівень залишкового та амінного азоту, особливо азоту сечовини та аміаку. Дуже велика кількість азоту сечовини та аміаку утворюється в шкірі робочого коня, менше у жуйних. Знешкодження аміаку і сечовини проводиться шляхом виведення їх з організму потовими залозами. Потовиділення інтенсивно проходить при підвищенні температури повітря, підвищеному навантаженні, при захворюванні нирок і печінки. ( у людини за добу виділяється 0,5-1 л поту, у коня – до 3-4 л.)
У шкірі функціонують ферментні системи, які синтезують глікоген і глікозаміноглікани (останні належать до складних вуглеводів, є компонентами глікопротеїдів, в тому числі ферментів і гормонів.
Основна маса ліпідів шкіри синтезуються в ліпоцитах підшкірної клітковини з компонентів проміжного обміну вуглеводів, білків, гліцерину, ВЖК, холестерину, частина жирів, переважно тригліцериди, надходять для депонування в підшкірній клітковині в готовому вигляді.
В процесі обміну вуглеводів, ліпідів утворюється АТФ та її аналоги, поглинається кисень і виділяється СО2, вода та інші сполуки. Об'єм газообміну через шкіру у тварин незначний – до 1% загального газообміну. Інтенсивність шкірного дихання зростає при підвищенні температури середовища і м'язовій роботі. Людина при 30ºС щодоби через шкіру виділяє 7,0-9,0 г СО2, і поглинає 3-4 г кисню.
У шкірі відбувається біосинтез вітаміну Д. він здійснюється в 2 етапи.
1 етап - під впливом НАДФ (нікотинамідаденін динуклеотидфосфат) та дегідрохолестерин-редуктази) в ядрі холестерину утворюється подвійний зв'язок і виникає дегідрохолестерин.
2 етап- під впливом УФ опромінення в глибоких шарах шкіри утворюється ще один подвійний зв'язок і формується молекула вітаміну Д3.
У шкірі є пігмент меланін. Він захищає організм від надлишку УФ опромінення і визначає забарвлення шкіри, волосся, шерсті, пір'я у птахів. Меланін утворюється в меланоцитах з амінокислоти тирозину.
Під дією купрумвмісного ферменту тирозин окислюється в діоксифенілаланін, який після повторного окислення перетворюється на індол 5, та хінон 6, який конденсується в меланін.
У клінічній практиці трапляються злоякісні пухлини, багаті на меланін-меланоцит .
Реакція середовища шкіри:
рН підшкірної клітковини 7-7,4, дерми 7,4-7,6 – слабо лужна, нижні шари епідермісу мають нейтральну, слабо лужну реакцію (продукувальний) та слабо кислу реакцію (зернистий) в напрямку до верхніх шарів реакція зміщується в кислий бік, верхній роговий шар має рН 3,0-5,0. Зміщення рН шкіри в лужний бік сприяє виникненню грибних і бактеріальних захворювань.