Лекція 8 інтер'єрні тести продуктивності сільськогосподарських тварин План

1. Інтер'єрні показники продуктивності тварин та їх використання у селекції

2. Поліморфізм білків крові та його значення в оцінюванні походження та племінної цінності тварин

1. Інтер'єрні показники продуктивності тварин та їх використання у селекції

Інтер'єром називають сукупність внутрішніх фізіологічних, анатомо-гістологічних та біохімічних властивостей організму пов'язаних з його конституцією та напрямком продуктивності. Основоположником вчення про інтер’єр був академік Е.Ф.Лискун .

Вивчення інтер'єру дає можливість пізнати внутрішню структуру організму: встановити співвідносність розвитку у ньому органів, тканин і систем, фізіологічні та біохімічні властивості організму, його конституційні особливості; формотворчі процеси у тварин на різних етапах онтогенезу та виявити фактори, які впливають на них. Для вивчення інтер'єру тварин використовують різноманітні методи: морфологічні, гістологічні, фізіологічні, біохімічні, цитогенетичні, рентгеноскопічні, імунологічні, анатомічні, а також морфофотографування.

Об'єктом дослідження є кров тварин і її імунологічні властивості, потові та жирові залози, шкіра, внутрішні органи, кістяк, цитологічні компоненти клітин, ферменти, нуклеїнові кислоти та інше.

На початку зв'язок складу крові з продуктивністю обмежувався вивченням її морфологічного складу - формених елементів, але вони побічно пов’язані з продуктивністю. Тісніший зв'язок показав біохімічний склад крові. У зв’язку з цим досліджувалися білковий склад крові, леткі жирні кислоти і ліпіди, гормони, ферменти, мінеральні речовини та інші тести продуктивності тварин.

У сучасний час накопичення значних матеріалів про зв'язок ряду біохімічних тестів з продуктивними якостями, що дає можливість застосувати кращі з них, найбільш надійні. Однак, вирішальним у виборі того чи іншого тесту є його повторність в онтогенезі. В 50-х роках інтер'єр одержав новий напрямок - це використання поліморфізму у селекції. Дослідниками було встановлено, що за допомогою груп крові і поліморфних систем білків біологічних рідин можливо вирішити важливі проблеми селекції - генетичну експертизу походження тварин, добір, підбір тощо.

Нині можна рекомендувати виробництву методи прогнозу м'ясних якостей по активності ферментів, молочності по рівню загального білка, жирномолочності по наявності ліпідів та летких жирних кислот, яйценосності курей за вмістом кальцію, працездатність коней за кисневою ємністю крові.

Вивчення морфологічної та гістологічної будови молочної залози дозволяє вести правильний відбір корів за формою вимені, жирномолочності, швидкості виведення молока, пристосованості до машинного доїння.

В теперішній час мікроструктуру вимені корів вивчають не тільки за гістопрепаратами (виміри на препаратах площ, зайнятих залозистою, сполучною тканиною, та установлення співвідношення між ними, виміри діаметру молочних альвеол), але й мікрофотографуванням характерних ділянок молочної залози, а також за допомогою біопсії. Мікроструктура вимені обумовлена як спадковими, так і неспадковими факторами (період лактації, сухостійний період, вік тварини, умови вирощування, доїння первісток, кратність доїння та інше). У дослідах, які були проведені на двох поколіннях корів безстужевської породи, виявилась можливість збільшити долю залозистої тканини у вимені корів у результаті покращення годівлі, масажу вимені і доїння первісток.

Певну зацікавленість являє собою встановлення зв'язку та співвідношення між масою вимені і загальної живої маси корови, а також масою вимені та удоєм.

Шкіра, потові та сальні залози - одні з важливих об'єктів інтер'єрних досліджень. Гістологічна будова шкіри, співвідношення окремих шарів і розвиток кровоносних судин у певній мірі характеризують тип конституції тварини, напрямку його продуктивності. У тварин сухої, ніжної конституції шкіра має слаборозвинутий підшкірний шар, у тварин сирого типу, навпаки, підшкірна сполучна тканина сильно розвинута. Багатьма дослідниками встановлений позитивний зв'язок між кількістю потових залоз на гістологічному препараті вуха і молочністю корови. У дослідах на коровах червоної горбатівської породих виявлена висока кореляція між розвитком шкіряних залоз і жирномолочністю (г = +0,790). З'ясовано, що у рідкомолочних корів, як правило, навколо волосяних каналів були видні 2-3 дольки сальних залоз, у жирномолочних корів їх нараховувалось 7-9, Це дозволяє у певній мірі прогнозувати продуктивність корів. Досліди Е.В.Ейдригевича показали залежність між кількістю ліпідів у вушній сірці і жирномолочністю. Рядом авторів при вивченні біохімічного складу крові встановлено, що у жирномолочних корів ліпідів у крові більше ніж у менш жирномолочних менше на 10,7% (61,8 проти 51,07%).

Виявлена залежність між гістологічною будовою шкіри і якістю смушка у

каракульських овець . Встановлено, що тонина вовни зв'язана з товщею

епідермісу, потовщення якого веде до огрубіння вовни. Встановлений зв'язок

між тониною вовни і глибиною розміщення волосяних цибулин. З'ясована

також позитивна кореляція між розвитком кровоносних судин шкіри і густиною

вовни.

За допомогою рентгено фотометричних досліджень кістяка, що базується на законі поглинання рентгенівських променів можна дослідити структуру і щільність кісток та їх патологію у високопродуктивних корів, особливо кісткоутворювалиних процесів у сухостійних і лактуючих тварин. На основі досліджень можна організувати спрямоване мінеральне живлення телиць та корів і запобігти

остеопорозу (ломка) кісток, збіднення їх солями кальцію.

Певне зацікавлення являють собою гістологічні досліди найдовшого м'язу

спини у великої рогатої худоби як показника м'ясних якостей. За даними

таблиці 1 видно, що високому виходу м'язової, жирової і сполучної тканини відповідає і відносно великий вміст їх у найдовшому м'язі спини.

Таблиця 1

Морфологічний склад туші і гістологічне співвідношення тканин у найдовшому м'язу спинн 15-місячних бугайців (за даними Бадина), %

Показники	Червона степова порода	Помісі (шароле+червона степова)
Морфологічний склад туші:	176	232,6
М'язи	74,16	79,08
Жир	2,19	1,71
Кістки	20,10	16,86
Сухожилля	3,74	2,35
Гістологічне співвідношення тканин у
найдовшому м'язу спини:
М'язова	93,76	96,42
Жирова	1,56	1,26
Сполучна	4,68		2,32

Н.Н.Бєлкіна та інші розробили і запровадили у практику методику оцінки м'ясних якостей живих свиней і птиці за допомогою ультразвуку. Для цієї мети створений спеціальний прилад ТУК-2, який отримав широке розповсюдження.

Найважливішим об'єктом інтер'єрних досліджень є кров. Вона відіграє у життєдіяльності організму велику роль. Кров зв'язує всі тканини і органи, переносить поживні речовини та кисень. Без неї не можна уявити собі обмін речовин. Основні показники, за якими ведеться вивчення властивостей крові: її загальна кількість, склад (кількість еритроцитів і лейкоцитів, вміст гемоглобіну, білка, його фракцій), резервна лужність, концентрація цукру, молочної кислоти, активності ферментів тощо.

У тілі тварин різних видів кількість крові неоднакова. Зокрема, у організмі коня її міститься 9,8% загальної живої маси, корови - 8,0, вівці — 8,1, свині - 4,6, кролика - 5,45, курки - 8,5%. Співвідношення загальної маси крові і маси тіла з віком майже не змінюється. Загальна маса крові у організмі включає кількість депонованої і циркулюючої крові. У кров'яному депо (печінка, селезінка, кістковий мозок) знаходиться 50% загальної маси формених елементів крові. Залежно від стану організму це співвідношення змінюється: якщо тварина знаходиться у стані спокою, депонованої крові більше, при фізіологічній активності збільшується кількість циркулюючої крові.

За даними Е.В.Богданова, між об'ємом циркулюючої крові і молочністю корів існує висока позитивна кореляція (г = 0,646±0,15), у місяці найвищої лактації кореляція зростає (г = 0,73±0,12).

Склад крові, вміст у ній формених елементів із віком тварин змінюються. У крові новонароджених тварин кількість еритроцитів і вміст гемоглобіну найбільші, що є однією з найважливіших пристосувальних реакцій організму до внутрішньоутробного життя. З віком вміст гемоглобіну і еритроцитів зменшується. На склад крові також впливають стать тварини, умови годівлі і

склад раціонів, фізіологічний стан (вагітність, період лактації) та ряд інших факторів. З віком у сироватці крові великої рогатої худоби збільшується кількість альбумінів. Аналогічна закономірність виявлена і у курей. Особливо сильно цей процес іде у період інтенсивної яйценосності.

Ряд досліджень присвячений визначенню зв'язку між складом крові (кількість еритроцитів, лейкоцитів, вміст гемоглобіну, білків) і інтенсивність росту і розвитку тварин. Встановлена позитивна кореляція між окислювальними властивостями крові і інтенсивністю росту молодняка. У швидкоростучих тварин, як правило, у крові більше еритроцитів, гемоглобіну, які покращують окислювальні процеси. Е.В.Ейдригевич прийшов до висновку, що зі збільшенням живої маси тварини у його крові зростає кількість еритроцитів та їх діаметр.

Виявлений взаємозв'язок гематологічних показників із типом конституції коня та його жвавістю. Коефіцієнт кореляції між вмістом гемоглобіну та жвавістю чистопородних коней, за даними Х.Ф.Кушнера [31], у 3-літніх жеребців склав г = 0,66±0,14. Склад крові у коней змінюється залежно від стану організму.

Існує корелятивна залежність між функціональною активністю щитовидної залози і деякими біохімічними показниками крові у великої рогатої худоби. Вводячи у організм молодняка різного віку радіоактивний йод, вчені виявили зв'язок між інтенсивністю функції щитовидної залози телиць і наступної жирномолочності корів. Зв’язаний з білками йод є показником рівня надоїв і жирномолочності корів. Його більше у крові корів молочного напрямку, ніж у крові м'ясних порід. За концентрацією ЗБЙ у крові можна судити про жирномолочність первісток тощо. З підвищенням активності щитовидної залози збільшуються відносна інтенсивність газообміну, а також вміст у крові летких жирних кислот і фосфоліпідів.

Підсумовуючи вище сказане можна стверджувати, що морфологічний і біохімічний склад крові може слугувати показником типу конституції тварини, функціонального стану організму, його можливостей у відношенні до тієї чи іншої продуктивності.