Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Part_4-12

.pdf
Скачиваний:
8
Добавлен:
15.02.2015
Размер:
754.23 Кб
Скачать

106

значення ϕ = βδ ) при зміщенні центра величини до корми від мідель-шпангоута.

Тому коефіцієнти δ і ϕ значно відрізняються один від одного.

7.1 Положення і довжина циліндричної вставки

У відносно тихохідних суден (Fr 0,25) передбачається циліндрична вставка.

Довжину циліндричної вставки і її положення можна визначити за графіком Ліндблада (рис.7.1), де lцв – довжина циліндричної вставки, %L; lкз, lнз

– довжина кормового і носового загострень кінцевих частин судна, %L.

δ

 

 

 

lкз

 

 

 

 

lцв

 

 

 

 

 

lнз

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,80

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,78

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,76

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,74

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,72

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0,70

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

40 L, %

50

40

30

20

 

10

0

10

20

 

30

Рис. 7.1 Положення і протяжність загострень і циліндричної вставки за Ліндбладом

Циліндрична вставка вводиться на транспортних суднах при числах Фруда Fr 0,24...0,26, тобто при δ ≥ 0,6...0,65.

Значення відносної довжини циліндричної вставки lцв = LLцв зростає з ростом δ аж до lцв = 0,3...0,4 при δ = 0,8 та lцв = 0,4...0,45 при δ = 0,85.

105

збільшення маси корпусу;

ускладнення вантажної системи;

і збільшення вартості суден на 5 – 8 %.

Крім того, щоб розмістити ТІБ потрібно збільшувати розміри суден. Розміщують ТІБ у між бортному і між донному просторі.

Треба приймати до уваги, що збільшення об'єму вантажної частини судна для розміщення ТІБ, доцільно здійснювати за рахунок збільшення висоти борту Н, залишаючи незмінними L і B. У цьому випадку відношення L/H зменшується, що сприяє більш раціональному використанню металу корпусу (з точки зору міцності) [2].

Контрольні запитання.

1.Які характеристики має базисне судно?

2.Який профіль сідлуватості зветься стандартним?

3.Які умови дозволяють відраховувати від базисного надводного борту поправку на надлишок сідлуватості палуби?

4.Як визначається палубна лінія, якщо палубний стрингер з'єднується з ширстреком по радіусу?

5.Чому виконання вимог Конвенції МАРПОЛ 73/78 призводить до збільшення маси корпусу?

6.На досягнення яких цілей спрямовані вимоги Конвенції Марпол 73/78?

7.Який об'єм виливу нафти допускається при пошкоджені танкера?

8.Для чого призначені відстійні танки?

7. ПРОЕКТУВАННЯ ФОРМИ КОРПУСУ

Як вказувалося раніше, з точки зору гідродинамічної теорії вигідно проектувати обводи корпусу так, щоб у тихохідних суден, за допомогою циліндричної вставки зміщувати центр величини до носа, так як β ≈ 1, а ϕ ≈ δ;

Для зниження опору середньота швидкохідних транспортних суден вигідно розподіляти водотоннажність по всій довжині судна (приймаючи малі

відсіків повинні дорівнювати bmin 2,0; hmin

104

Умовні пошкодження днища:

протяжність вздовж судна ls = 10L , або 5 м залежно від того, що менше;

протяжність поперек судна bs = B6 , або 10 м залежно від того, що менше, але не менше 5 м;

протяжність вверх судна hs = 15B , або 6 м залежно від того, що менше.

Крім регламентації величин гіпотетичного виливу нафти безпосередньо обмежують розміри вантажних танків. Об'єм кожного центрального танку Wц

50000, а бортового Wб = 0,75 Wц.

Для зменшення забрудненості моря рідким баластом, а також водою для миття і підвищення безпеки танкерів необхідно розташовувати на суднах DW 20000 т танки ізольованого баласту (ТІБ), а усі танкери валовою регістровою місткістю BPТ 150 – ще і відстійними танками місткістю Wвідст 0,02Wв від вантажомісткості судна .

Мореплавність танкерів під час баластних переходів та захищеність вантажних відсіків від пошкоджень забезпечується належною ємністю ТІБ та їх певним розміщенням в корпусі судна. Мінімальна ємність ТІБ повинна забезпечити танкеру під час баластного переходу наступні параметри середньої осадки і диференту: Tбал = 2 + 0,02L – середня осадка; (Tк Tн)бал 0,015L

диферент; Tкбал > dгвинта.

Найменша ширина бортового танку ТІБ та висота подвійного дна, при яких ці ТІБ можуть бути прийняті до уваги, з точки зору захисту вантажних

15B , або 2 м залежно від того, що

менше.

Для того, щоб виконати вимоги Конвенції необхідно збільшувати кількості вантажних танків на суднах з DW > 150000 т, що призводить до:

 

 

103

F = 7000

1,36

, мм,

 

нп

Cb + 0,68

 

 

 

де Cb повинен прийматися не менше ніж 0,68.

Якщо висота Fнп досягається за рахунок надбудови, то ця надбудова повинна простягатися на відстань не менше 0,07L до корми від носового перпендикуляру і повинна бути закритою.

6.6 Вимоги Міжнародної Конвенції МАРПОЛ 73/78 до нафтоналивних суден.

Положення Конвенції МАРПОЛ 73/78 і відповідних Правил Регістру, які відносяться до нафтоналивних суден, спрямовані на досягнення таких цілей:

обмеження можливого виливу вантажу при пошкоджені танків;

зменшення забруднення моря під час експлуатації наливних суден (внаслідок відкачування за борт забрудненої баластної та технічної води);

підвищення мореплавних якостей і захисту вантажних танків від пошкодження при аваріях.

Обмеження можливого виливу вантажу при аварії танкера забезпечується вимогами до гранично допустимого об'єму та розмірів вантажних танків, а також до їх розташування. Передбачуваний вилив вантажу Wв не повинен перевищувати:

Wв 30000, або Wв = 4003 DW залежно від того, що більше, але не більше 40000 м3.

При цьому розміри умовного пошкодження борту приймаються такими:

 

 

 

 

2

 

протяжність вздовж судна lc

=

1

L

 

, або 14,5 м залежно від того, що

3

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

менше;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

протяжність поперек судна b

 

=

1

B , або 11,5 м залежно від того, що

 

 

 

c

 

5

 

 

 

 

 

 

 

 

менше;

протяжність по вертикалі hc – від основної площини доверху.

102

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

д

д

с

с

 

д

 

д

с

с

ki

 

 

 

hi

ki − ∑hi

ki

hi

ki − ∑hi

 

 

 

к

 

к

 

 

+

 

 

н

 

 

н

 

 

 

 

 

h =

 

 

 

8

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поправка на нестачу або надлишок сідлуватості визначається за

формулою

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

S

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k4 = h

0,75

 

 

 

 

, мм

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2L

 

 

 

 

 

 

 

де S – загальна довжина закритих надбудов, м

Якщо дійсна сідлуватість менше стандартної, то поправка k4 на нестачу сідлуватості повинна бути додана до висоти надводного борту.

Якщо дійсна сідлуватість більше стандартної і судно має надбудову, яка простягається до носа і корми від міделя на 0,1L, то поправка k4 на надлишок сідлуватості може бути відрахована від базисного надводного борту.

Мінімальний надводний борт з урахуванням поправок визначиться, як

Fmin = (Fбаз + F1)k1 + k2 k3 ± k4, мм.

6.5.3 Мінімальна висота надводного борту на носовому перпендикулярі

Заливання і забризкування палуби під час хвилювання і під дією вітру – важливий фактор, який визначає висоту борту в носовій кінцевій частині. Струмені від хвиль, які розбиваються об борт, заносяться вітром у вигляді бризкової пелени на палубу, надбудови, рубки і містки, завдаючи іноді великі пошкодження.

Тому Правила Регістру вимагають, щоб відстань від літньої ватерлінії на носовому перпендикулярі була не менше величини, визначеної за формулами:

1. для суден довжиною L < 250 м

 

 

L

 

1,36

 

Fнп = 56L 1

 

 

 

, мм,

500

 

 

 

Cb + 0,68

 

де Cb повинен прийматися не менше ніж 0,68. 2. для суден довжиною L 250 м

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

101

 

 

Кормовий

 

 

к

=

 

L

+

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перпендикуляр

 

h1

25

3

 

1

к

 

к

к

 

 

половина

 

 

 

 

 

 

 

h1 k1

h

hk1

(КП)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1/6L від КП

к

 

 

L

 

 

 

 

3

hкk

 

hк

hк

k

 

 

 

h2

= 11,1

+10

 

2

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

2

 

Кормова

1/3L від КП

 

к

=

 

L

+

10

 

3

hкk

 

hк

hк

k

 

 

 

 

h3

2,8

 

 

3

3

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

3

 

Середина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h4к = 0

 

 

1

к

 

к

к

 

 

 

довжини судна

 

 

 

 

 

 

 

 

h4 k4

h

hk4

 

Носовий

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

hісki

 

hідki

 

 

 

 

н

=

 

L

+

10

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перпендикуляр

 

h1

50

3

 

1

н

 

н

н

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h1 k1

h

hk1

половина

(НП)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1/6L від НП

н

 

 

L

 

 

 

 

3

hнk

 

hн

hн

k

 

 

 

h2

= 22,2

+10

 

2

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

2

 

1/3L від НП

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

н

=

 

L

+

10

 

3

hнk

 

hн

hн

k

 

 

 

 

 

Носова

 

 

 

h3

5,6

 

 

3

3

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

3

 

Середина

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h4н = 0

 

 

1

н

 

н

н

 

 

 

довжини судна

 

 

 

 

 

 

 

 

h4 k4

h

hk4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

hiсki

 

hідki

 

 

к

 

hк

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

h2н

h1н

 

 

 

h1

 

 

 

 

к

 

 

 

н

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

h3

 

 

 

h

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

 

 

КП

L/3

 

 

L/6

 

 

 

 

L/2

L/6

L/3

 

 

НП

 

Рис.6.10. Схема визначення ординат стандартної сідлуватості.

 

 

 

Різниця між сумами відповідних добутків дійсної та стандартної

сідлуватості поділена на 8, визначить нестачу або надлишок сідлуватості в

носовій і кормовій частинах. Середнє арифметичне надлишку або нестачі

сідлуватості в носовій і кормовій частині визначає надлишок або нестачу

сідлуватості судна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

100

де R = 0,L48 , якщо L < 120 м і R = 250, якщо L 120 м.

– відрахування на надбудови. Якщо розрахункова довжина надбудови дорівнює L, то необхідно відрахувати від базисного надводного борту величину N, яка дорівнює: 350 мм (довжина судна L = 24 м); 860 мм (довжина судна L = 85 м); 1070 мм (довжина судна L 122 м).

Проміжні значення відрахувань в залежності від довжини судна визначаються лінійною інтерполяцією.

Якщо загальна довжина надбудов менше L, то відсоток відрахування визначається за таблицями Правил окремо для суден типу А і типу В залежно від типу і довжини надбудов:

k3 = Nf(Lнадбуд).

Правила Регістру пред’являють вимоги до сідлуватості верхньої палуби. Відсутність сідлуватості повинна компенсуватися підвищенням висоти надводного борту. Форма стандартного профілю сідлуватості задається квадратичною параболою з нульовою аплікатою на міделі (рис. 6.10).

Ординати стандартного профілю сідлуватості наведені в табл.6.8, яка одночасно є розрахунковою для визначення надлишку або нестачі сідлуватості в носовій і кормовій половинах для проекту судна.

Якщо профіль сідлуватості відрізняється від стандартного, то 4 ординати носової і кормової половин профілю повинні помножуватися на відповідні коефіцієнти.

Таблиця 6.8. Таблиця розрахунку стандартних ординат і розрахунку

надлишку або недостатку сідлуватості.

 

 

 

i

Добуток3×4

Дійсні ординатиh,

мм

 

 

Положення

Стандартні

Коефіцієнтk

Добуток

 

 

 

 

 

 

ординати

ординати hi, мм

 

 

 

 

6×4

 

 

 

 

 

 

 

 

1

2

3

4

5

6

 

7

 

 

 

 

 

 

 

 

99

Злівого боку гребінки нанесені марки, які відносяться до плавання судна

впрісній воді:

П– вантажна марка для прісної води влітку;

ТП – тропічна вантажна марка для прісної води.

Вантажні марки на лісовозах, пасажирських і парусних суднах відрізняються положенням знака вантажної марки відносно палубної лінії і марок на гребінці.

6.5.2. Визначення висоти базисного надводного борту і поправок до нього

Базисний надводний борт визначається за таблицями залежно від типу та довжини судна

Fбаз = f(A, B, L).

Якщо проект судна за своїми характеристиками відрізняється від характеристик базового судна, то до базисного надводного борту вносяться такі поправки:

– для суден довжиною L < 100 і довжиною надбудови E < 35 % від L базисний надводний борт повинен бути збільшений на

 

 

 

 

E

 

F1

= 7,5(100 L)

0,35

 

 

, мм.

 

 

 

 

 

L

 

на коефіцієнт загальної повноти Cb, якщо Cb > 0,68 для осадки Т = 0,85Н

то базисний надводний борт повинен бути помножений на коефіцієнт

k= Cb +0,68 .

11,36

на висоту борта, якщо H > 15L , то базисний надводний борт

збільшується на поправку

 

 

L

k2

= H

 

R , мм,

 

 

 

15

a

25

300

97

б

в

b

 

a

палубний

 

стрінгер

 

ширстрек

Рис.6.7. Схема нанесення палубної лінії на суднах:

а – без покриття палуби; б – з покриттям; в – із заокругленим сполученням палуби і борту.

300

25

450

Рис.6.8. Знак вантажної марки.

палубна лінія

літній борт

 

ТП

мінімальний надводний

П

 

 

Т

 

Л

540

З

ЗСА

 

230

 

Рис.6.9. Вантажна марка.

Позначення на гребінці: Л – літня вантажна марка; З – зимова вантажна марка;

ЗСА – зимова вантажна марка для північної Атлантики; Т – тропічна вантажна марка.

Ці позначення відносяться до плавання суден у солоній воді.

96

бортуН = 15L , зі стандартною сідлуватістю верхньої палуби, з палубою без

надбудов.

Довжина судна приймається 96 % довжини вантажної ватерлінії Lквл для осадки d1 = 0,85Н, або – довжина між перпендикулярами в залежності від того, що менше.

Надбудова – споруда на верхній палубі, у якої бокові стінки є продовженням борту, або не доходять до нього на відстань не більше ніж 0,04В.

Закрита надбудова – це надбудова, кінцеві стінки якої мають достатню міцність, отвори для доступу мають міцні водонепроникні двері, усі інші отвори забезпечені надійними водонепроникними закриттями.

Правила визначають надводний борт як відстань, виміряну посередині довжини судна від палубної лінії до верхньої кромки відповідної вантажної марки.

Палубною лінією називається горизонтальна лінія довжиною 300 мм і шириною 25 мм, яка наноситься з кожного борту так, що її верхня кромка проходить через точку, в якій продовжена поверхня настилу палуби перетинає зовнішню поверхню борту (рис. 6.7).

Знак вантажної марки являє собою кільце Плімсоля з зовнішнім діаметром 300 мм і шириною 25 мм, яке перетинається горизонтальною лінією довжиною 450 мм і шириною 25 мм (рис. 6.8).

До складу вантажної марки входить палубна лінія, знак вантажної марки і гребінка, на якій вказані положення ватерліній судна при його завантаженні в різних зонах, районах і в сезонні періоди плавання(рис. 6.9).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]