Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

Saprikina_Analit_geometr

.pdf
Скачиваний:
29
Добавлен:
15.02.2015
Размер:
2.44 Mб
Скачать

Відповіді, розв'язання та вказівки до завдань для самостійної роботи

101

Задача 3. Розв'язання. Зведемо рівняння даної лінії до канонічного

вигляду 4(x2 2x)3(y2 4 y)32 = 0

4(x2 2x +1)4 3(y2 4 y +

+ 4)+12 32 = 0 4(x 1)2 3(y 2)2 = 24

 

(x 1)2

(y 2)2

=1. Одер-

6

 

 

 

 

 

 

8

 

 

 

жане рівняння визначає гіперболу з центром у точці C (1; 2), дійсною

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a = 6 тауявною b = 2 2 півосями, звідки с =

а2 + b2 = 6 + 8 =

14.

Фокуси гіперболи знаходяться на прямій у = 2 і віддалені від центра на 14 одиницьвправоівліво, отже F1 (1 14; 2), F2 (1+ 14; 2); ексцент-

риситет ε = c

=

14

=

7

; рівняння асимптот

y 2 = ±

2

(x 1)

a

 

6

 

3

 

 

3

 

(рис. 17).

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 4. Відповідь: рис. 18.

 

 

 

y

 

 

 

 

 

y

 

 

y = 2

 

8

2

 

 

6

 

1

O

1

x

x =1

 

1

5

1O1 1 x

 

x = −5 2

8 +2 y y2

 

 

3

 

 

 

Рис. 17

 

Рис. 18

 

 

РІВЕНЬ Б

 

 

 

Задача 1. Розв'язання.

Центром еліпса є точка C (3; 6), осями

симетрії – прямі х = 3, у = – 6; канонічне рівняння

(x x0 )2

+

a2

 

 

 

 

+ (y y0 )2 =1 (a > b), b = 5 (переконатися самостійно). Ексцентриситет b2

102

 

 

 

 

 

 

 

Аналітичнагеометрія

 

 

 

 

 

 

 

 

ε = c

=

a2 b2

=

2

a2 = 50 . Рівняння еліпса остаточно має ви-

a

 

a

 

 

2

 

 

гляд

(x 3)2

+ (y + 6)2

=1.

 

50

 

 

 

 

 

25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 2. Розв'язання. Знайдемо координати фокусів гіперболи:

с = a2 b2 = 7 F1 (7; 0), F2 (7; 0). Фокальнірадіусиобчислимояквідстані F1C і F2C між двома точками. Координати точки C (xC ; yC ): xC =

= 10, y

 

>

x2

y2

y = 6 2 ; C (10; 6 2 );

 

F C

 

= 19,

 

F C

 

= 9.

C

0,

C

C = 1

 

 

 

 

 

 

25

24

C

 

1

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гострий кут α

між фокальними радіусами розрахуємо як кут між

векторами

CF = {17; 6

2} та CF = {3; 6 2

}: α

= arccos

43

.

 

 

 

 

1

 

1

 

 

57

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 3. Розв'язання. З рівняння гіперболи випливає, що в заданій системі координат гіпербола матиме канонічне рівняння. Точ-

ка M (12; 3 3)належитьдопершоїкоординатноїчверті. З'ясуємо, яквона

розташованавідносноасимптоти y =

 

1

x:

yM

= 3 3, yасимптоти =

xM

=

2

 

= 6 > yM

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

точка М знаходиться нижче від асимптоти, отже гіпербола

перетинаєвісьОх. Шуканерівняння

x2

 

y2

 

= 1; півосіa іb знайдемоіз

a2

 

b2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(3

3)2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

122

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

= 1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

системи

 

 

a

2

 

b

2

a

2

= 36, b

2

= 9. Остаточнерівняннягіпер-

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

b

=

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

a

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

боли

x2

 

y2

=1.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

36

9

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Відповіді, розв'язання та вказівки до завдань для самостійної роботи

103

РІВЕНЬ В

Задача 1. Розв'язання. Нехай точка M (x; y) – точка, рівноосвітле-

на обома джерелами (рис. 19).

З фізики відомо, що освітленість Е в заданій точці прямо пропорційна інтенсивності світлайоберненопропорційнавідстанівідточ-

ки до джерела світла. Отже,

E1

=

I

 

 

;

AM

 

2

 

 

 

 

 

y

M (x; y)

 

 

 

I

n I

 

A(b; 0) O

B(b; 0)

x

Рис. 19

E

 

=

 

n I

 

 

; E

= E

 

 

1

 

 

=

 

n

 

 

BM

 

2 = n

 

AM

 

2 – властивість

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

BM

 

2

1

 

2

 

 

AM

 

2

 

 

BM

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

шуканого геометричного місця точок. Перейдемо до координат:

(x b)2 + y2 = n (x + b)2 + n y2. Виконаємопевніперетворення: x2 2bx + b2 + y2 nx2 2bnx nb2 ny2 = 0;

(1 n)x2 2b(1 + n)x + (1 n)y2 = (n 1)b2 |: (1 n);

 

2

2b

1

+ n

x + b

2

1

+ n

2

b

2

 

1 + n

2

+ y

2

= − b

2

;

x

 

1

n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

n

 

 

 

 

 

 

1 n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n + 1

2

 

 

2

 

 

 

4nb2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x + b

 

 

 

 

 

+ y

 

=

 

 

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

n 1

 

(n 1)2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Позначимо

b

n +1

= a > 0,

 

 

4nb2

 

= R2 > 0, отже шукана множина

n 1

 

(n 1)2

точок є коло (x + a)2 + y2 = R2 .

Задача 2. Розв'язання. Час поширення звуку до постів А і В відпо-

відно t1 = NAv , t2 = NBv , де v – швидкість поширення звуку в повітрі.

104

Аналітичнагеометрія

 

 

Тоді t t

2

= NA

NB = T

1

v

v

 

 

 

 

ням гіперболи точка N (x; y)

 

 

y

 

 

 

 

N (x; y)

 

A(c; 0)

 

O

B(c; 0)

x

 

 

Рис. 20

 

 

NA NB = vT = const. Згідно з означен-

належить правій вітці гіперболи, канонічне рівнянняякоїувибранійсистемікоординат

x2

 

y2

2

 

v2 T 2

, b

2

= c

2

a

2

 

 

= 1, де a

 

=

 

 

 

,

a2

b2

 

4

 

 

точки А і В – фокуси гіперболи (рис. 20).

 

 

Практичне заняття № 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РІВЕНЬ А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9

; 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Задача 1. Розв'язання. Фокус параболи F

2

(див. рис. 6.1,а). Аб-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

сцисаточкиМ: xM =

62

= 2

фокальнийрадіус r =

 

FM

 

= xM +

p

=

13

.

 

 

18

 

 

2

 

2

Задача 2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Відповідь: парабола

y2 = − 3(x 2) з вершиною в точці C (2; 0),

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

параметром p = 32 , віткинапрямленівліво. Віссюсиметріїданоїпарабо-

ли є пряма у = 0; фокус

 

5

 

 

11

 

F

 

; 0 , а рівняння директриси

x

 

 

= 0

4

4

 

 

 

 

 

(рис. 21,а).

2.Розв'язання. Перетворимо дане рівняння до вигляду (x x0 )2 =

=± 2 p(y y0 ): y = − 16 (x2 12x)7 = − 16 ((x 6)2 36)7 = − 16 (x 6)2 +

+6 7 = − 16 (x 6)2 1, або (x 6)2 = −6( y +1) . Маєморівнянняпарабо-

Відповіді, розв'язання та вказівки до завдань для самостійної роботи

105

ли з вершиною в точці C (6; 1), параметром p = 3, вітки напрямлені

вниз. Віссю симетрії даної параболи є пряма х – 6 = 0. Оскільки 2p = 32,

то фокус F (6; 2,5), а рівняння директриси y 12 = 0 (див. рис. 21,б).

у

х11 = 0 4

0 F

х

уу 12 = 0

0 6 х

– 1

F

а

б

Рис. 21

Задача 3. Відповідь

1.Частина параболи х2 = 3урозташована в другій чверті (рис. 22,а).

2.Частина параболи (у + 5)2 = –3(х + 7) розташована над прямою

у+ 5 = 0 (див. рис. 22,б).

у

у

– 7

0

x

– 5

0 x

а

б

 

Рис. 22

106

Аналітичнагеометрія

 

 

Задача 4. Розв'язання. Рівняння параболи має вигляд (х + 1)2 = = – 2р(у – 3). Оскільки парабола відсікає на осі Ох хорду довжини 5, то

у

3

 

 

3

 

вона проходить через точку

A

 

; 0

2

 

 

 

(рис. 23). Підставляючикоординатиточки А

 

 

в рівняння параболи, знаходимо

p =

25

.

– 1 0 A

x

24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Остаточно маємо

(x +1)2 = −

25

(y 3).

 

 

 

 

12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 23

РІВЕНЬ Б

Задача 1. Розв'язання. Будемо шукати

 

рівнянняхордиувигляді y 1 = k(x 4). Длязнаходженняточокперети-

 

 

 

 

 

 

y

2

= 6x,

 

 

 

 

 

 

 

 

звідки

ну хорди з параболою розв'яжемо систему

y = k(x 4)+1,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

k 2 x2 2(4k 2 k + 3)x + 16k 2 8k + 1 = 0. Оскільки точка A(4; 1) – сере-

 

x + x

2(4k2 k + 3)

 

 

 

 

 

дина хорди, то

1 2

=

 

 

= 4 (за теоремою Вієта), звідки

2

2k 2

 

 

 

 

 

 

 

k = 3. Такимчином, рівнянняшуканоїхордимаєвигляд 3x y 11 = 0.

Задача 2. Розв'язання

1.Знайдемо координати фокуса F (див. задачу 1 рівня Б аудиторної роботи). Одержимо F (3; 3).

2.Складемо рівняння параболи за фокусом та рівнянням директриси (див. задачу 2 рівня Б аудиторної роботи). Одержимо повне рівняння

параболиувигляді 4x2 4xy + y2 + 32x + 34 y + 89 = 0 .

РІВЕНЬ В

Задача 1. Відповідь: шуканою множиною точок є об'єднання множини точок парабол у2 = – 2х + 1 та у2 = 2х + 1.

Відповіді, розв'язання та вказівки до завдань для самостійної роботи

107

 

 

 

Задача 2. Доведення. Виберемо прямокутну декартову систему ко-

ординат Охутак, щоб осі Ох і Оу збіглися з осями парабол, а вітки пара-

болбулинапрямленівдодатнихнапрямкахкоординатнихосей(рис. 24).

Тоді рівняння парабол матимуть вигляд у = а

х2

с

1

і х = а у2 с , де

а1 > 0, a2 > 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

2

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Оскільки за умовою параболи

 

y = a1x2 – c1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

перетинаються в чотирьох точках,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

то c1 > 0, c2 > 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x = a2y2 – c2

 

 

 

Нехай М0 (х0 ; у0 ) – будь-яка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

із чотирьох точок перетину пара-

 

 

– c2

 

 

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

бол. Тоді координати цієї точки

 

 

 

 

 

 

 

– c1

 

 

 

 

 

 

 

задовольняють систему рівнянь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

х0

2

с2 ,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 24

 

 

 

 

= а2 у0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

у

 

= а х2

.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

с

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 0

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зробившипевніперетворення, одержиморівняння

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

х2

+ у

2

у0

х0

с1

с2

= 0.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

0

0

а

 

 

а

2

 

а

 

а

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виділяючиповніквадрати, отримаємо

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

2

 

 

1

2

 

 

с1

с2

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

+

 

)2

 

 

 

 

 

 

 

х0

2а

 

 

+ у0

2а

 

 

а

+ а

2

(2а

2

 

+ (2а

)2 .

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

1

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

1

 

 

 

 

Отже, точка M0 лежить на колі з центром у точці

 

 

 

;

 

 

 

 

 

О

2а

2а

і ра-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

1

 

діусом R =

с1 +

с2

+

1

+

1

 

, що й треба було довести.

 

 

 

 

 

 

 

а1

 

а2

 

4а2

 

4а2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

108 Аналітичнагеометрія

Практичне заняття № 7

 

 

 

 

 

РІВЕНЬ А

Задача 1. Розв'язання

1.

x2

(y2 + z2 )

= 1

– двопорожниннийгіперболоїдобертаннянавко-

4

9

 

 

 

 

ло осі Ох (рис. 25,а).

 

 

 

 

 

z

 

z

 

 

 

 

 

1

 

 

 

1

 

 

 

 

 

− 21 O 2

x

O

1

y

y

x2

 

(y2 + z2 )

x 1

4

9

=1

 

 

 

 

 

x =1 z2

 

а

 

 

б

 

z

 

 

z

 

1

 

 

 

 

O 1

 

y

2

 

 

 

 

3

 

 

 

O 1

x

x

 

2

 

 

2

 

 

y = 1

x

+ z2

y

 

2

 

 

16

 

z =

4 y

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

 

г

z

1

1

 

1 O

y

Рис. 25

 

x

д

Відповіді, розв'язання та вказівки до завдань для самостійної роботи

109

2.

x =1 z2

– параболічний циліндр, твірна паралельна осі Оу, на-

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

=

1 − z

2

,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

(див. рис. 25,б).

 

прямна – парабола

y

=

0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.

 

 

 

х2

 

 

 

 

 

 

– еліптичнийпараболоїд, орієнтованийувід'ємно-

у = 1 −

 

 

 

+ z2

 

 

 

 

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

му напрямку осі ординат, вершина в точці

A(0;1; 0), вісь симетрії Оу

(див. рис. 25,в).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.

z =

 

4 − y2

– круговийциліндр, твірніпаралельніосіОх, напрям-

 

 

 

4 −

y

2

,

(див. рис. 25,г).

 

 

на – z =

 

 

 

 

 

 

x = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

5.

x2

y2

+

 

z

2

 

= 0 – еліптичнийконус, вершинавпочатку коорди-

4

9

16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

нат, вісь симетрії Оу (див. рис. 25,д).

 

 

Задача 2. Розв'язання. Дана лінія являє собою лінію перетину кру-

гового параболоїда z = 5 – x2 y2 та площини z = 1, що паралельна коор-

динатнійплощиніхОу(рис. 26).

z

 

Знайдемо рівняння циліндра, що

5

 

проектує L на площину xOy. Для цього

z =5x2 y2

виключимозрівняннясистемизміннуz:

 

 

5 − x2 y2 = 1

 

 

x2 + y2 = 4 – круговий

1

z = 1

циліндр. Тодіпроекціяданоїлініїнапло-

 

O

y

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2

 

 

 

2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

+ y

= 4,

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

x

 

 

 

 

 

щину xOy – коло

z = 0

 

 

 

 

 

.

x

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 26

 

РІВЕНЬ Б

Задача 1. Розв'язання

1. Визначимо тип поверхонь, завданих рівняннями y = − 9 x2 ,

110 Аналітичнагеометрія

z = − y, z = 0: y = −

9 x2

– круговийциліндр, твірніпаралельніосіОz,

 

 

 

2

 

напрямна –

y = −

9 x

, ; z = – у – бісектральна площина, що прохо-

 

 

z = 0

 

 

 

 

 

 

 

 

дить через вісь Ох; z = 0 – координатна площина хОу (рис. 27,а).

 

z

 

z

 

z =−y

3

y =− 9 x2

4

 

 

x

z = 4 x2 y2

 

 

y =

 

 

2

 

 

 

 

 

3

O

y

 

 

 

3 z = 0

y = x

y

x

 

O

 

x

 

z = 0

 

а

 

 

 

б

 

z

 

 

 

 

 

 

 

z = y2

 

 

 

Рис. 27

 

 

 

 

 

 

 

O

2

x

 

 

 

 

4

z = 0

 

 

 

 

y

2x + y = 4

 

 

 

 

 

в

 

 

 

 

2. z = 4 x2 y2 (y 0), y = x

, y = x,

z = 0:

z = 4 x2 y2 (y 0)

z 4 = − (x2 + y2 )(y 0)

2

 

 

 

– частина кругового параболоїда з верши-

ною A(0; 0; 4), віссю симетрії Оz, орієнтованого у від'ємному напрямку

осіаплікат, розташованауІтаІІоктантах; y = 2x – площина, щомістить

вісь Оz; у = х – бісектральна площина, що містить вісь Оz; z = 0 – координатна площина хОу (див. рис. 27,б).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]