Титульный екран Приходько_и_др(7.05010301)

розробити проект програмного забезпечення (конкретна назва ПЗ, що розробляється), яке задовольняє наступним вимогам (перераховуються вимоги до функціональних характеристик, вимоги до складу та параметрів технічних засобів, вимоги до інформаційної та програмної сумісності).

Детальний виклад вимог повинен бути оформлений у вигляді документа "Технічне завдання" (відповідно до ЕСПД ГОСТ 19.201-78) ірозміщенийвДодаткудопояснювальноїзаписки.

2.1.6.2. Проект програмного забезпечення

Вимоги цього розділу відносяться до дипломних робіт, темою яких є розробка ПЗ. Зміст і обсяг дипломних робіт дослідницького характеру визначаються рішенням кафедри.

Розділ "Проект програмного забезпечення" повинен містити багаторівневепредставленнярозробленогопрограмногозабезпечення, щонадає можливість членам кафедральної комісії, рецензенту та ДЕК осягнути представленуроботуіоцінитикваліфікаціюавтора.

Повиннобути, принаймні, трирівняподання:

–зовнішніспецифікаціїПЗ(ескізнийпроект);

–рівеньструктурипрограмногозабезпечення(технічнийпроект);

–рівеньреалізаціїпрограмнихмодулів(робочийпроект).

Слід використовувати всі істотні для розуміння проекту ПЗ аспекти подання:

–структуру програми;

–структури даних;

–потокиданих;

–управління;

–станипрограмипривиконанні.

Дляцьогопотрібновикористовуватизагальноприйнятізасоби: схеми, діаграми, засоби запису алгоритмів і позначення. Застосування введенихавторомабомаловідомихзасобівмаєбутиобґрунтованоспецифікою завдання, в іншому випадку це свідчить про не кваліфікованість автора. Якщо такі засоби використовуються обґрунтовано, необхідно наводити достатнідляїхрозумінняпояснення.

У пояснювальній записці повинен бути представлений остаточний варіант проекту, що пройшов верифікацію. Ітерації, що виконувалися впроцесірозробки, можутьбутипредставленіальтернативнимиваріантами рішень з обґрунтуванням остаточного вибору.

12

Представленаврозділіінформаціяповиннадаватиможливістьперевірити відповідність проекту ПЗ вимогам технічного завдання (постановцізадачі).

Якправило, якщопривиконанніроботинебулавизначенадоцільність іншоговаріанту, цейрозділповиненвключатипідрозділи, відповідноетапам розробки, передбаченим ЕСПД [1]:

–ескізнийпроект;

–технічнийпроект;

–робочий проект.

Упідрозділі"ескізнийпроект" представляютьсярезультатизовнішнього проектування програмного забезпечення. Розробляються структури вхідних та вихідних даних, потоки і інтерфейси їхнього введення

івиведення. Розробляються загальна технологія розв'язання задачі з використаннямобчислювальноїтехнікиінеобхіднадляцьогоінформаційна модель.

Уразізастосуванняструктурноїметодології[2–4] (наприклад, відповіднометодівЙордана, Константайна, Сарсона), дляпредставленняприйнятихрішеньможутьбутивикористані:

–контекстнадіаграмапотоківданих (потоки даних, що забезпечуютьвзаємодіюіззовнішнімисутностямипривирішеннізадачі);

–загальна інформаційна модель;

–діаграма станів (сценарії вирішення завдання);

–схемиекраннихформ, системменю, діалогівіт.п. дляпроектуваннязовнішньогоінтерфейсу.

Можливевикористанняіншихметодівівідповіднихїмнотацій(SADT Росса [5], IDEFO, HIPO [3], методу Джексона і структурних діаграм Джексона [6], Варньє-Орра [3] тощо).

Об'єктно-орієнтованаметодологіявключаєнаступніетапи:

1)Концептуалізаціясистеми(формалізаціяпервиннихвимогдоПЗ);

2)Аналіз або конструювання аналітичної моделі (це стисла і точна абстракція того, що саме повинна робити система, а не те, яким чином це буде зроблено), яка складається з двох частин:

–моделі предметної галузі (domain model) – описуоб'єктів реального світу;

–моделі додатку (application model) – опис частин ПЗ (додатка), які бачить користувач.

13

3)Проектування (продумують стратегію рішення задачі на верхньомурівні, визначаючиархітектурусистеми; визначаютьполітики, якібудутьосновоюдляприйняттярішеньнанаступнихетапахпроектування; обираютьпараметри, заякимибудепроводитисьоптимізація; пропонуєтьсястратегічнийпідхіддозадачі; проводятьпопереднійрозподілресурсів).

4)Проектування класів (уточнюють аналітичну модель у відповідностізістратегіюпроектування; розробляютьоб'єктипредметноїгалузі

іоб'єкти моделі додатку, використовуючи однакові об'єктно-орієнтовані концепції і позначення; визначають, які структури даних і алгоритми потрібнідляреалізаціїкожногокласу).

5)Реалізація(перекладкласівівідношень, утворенихнапопередньомуетапі, наконкретнумовупрограмування, відтвореннямїхубазіданих або в апаратному забезпеченні).

Побудову моделі починають з уточнення варіантів використання іззастосуваннямдіагрампослідовностіідіяльності. Розробляєтьсяінформаційна модель.

Дляформалізаціїподаннясценаріюваріантіввикористанняможуть використовуватисядіаграмидіяльності, або, вбільшскладнихвипадках, діаграми станів UML.

Упроектікористувальницькогоінтерфейсувизначаються:

–елементипризначеногодлякористувачаінтерфейсу, необхідні акторам для виконання варіантів використання;

–зв'язок елементів інтерфейсу один з одним;

–застосуванняелементівінтерфейсуврізнихваріантахвикористання;

–інформаційна модель може бути представлена діаграмами класів UML або "сутність-зв'язок".

Упідрозділі "технічний проект" ПЗ подається як система, що складається з досить простих для реалізації елементів (модулів), визначаються зв'язки між модулями за даними і управлінням, що забезпечує функціонуваннявсієїсистемивідповіднодовимог, атакожлогічнімоделі структур даних. Слід навести обґрунтування нетривіальних проектних рішеньівиборуалгоритміввирішенняокремихзавдань.

Уразізастосуванняструктурноїметодології, відповіднодометодів Йордона, Константайн, Сарсона, декомпозиціяпрограмногозабезпечення виконується з використанням діаграм потоків даних. Декомпозиція проводитьсядорівняспецифікаціїпрограмнихмодулів, якіможутьбути реалізованівпевнійсистеміпрограмування.

14

Специфікаціямодуляповиннавключати:

–назву модуля;

–функції, щовиконуємодуль;

–вхіднідані;

–вихіднідані;

–зовнішніефекти(звуковісигнали, зображеннянаекрані, зверненнядозовнішніхпристроївтощо);

–метод(абоякщометоднеєтривіальним, принциповий алгоритм) отриманнявихіднихданихнаосновівхідних;

–умови, заякихмодульповиненвиконуватися(прапори, доступністьфайлівданих, початковізначення, роботазовнішніхпристроїв тощо);

–обмеженняпараметріврозв'язуваноїзадачі(діапазонизначень, обсяги даних, тимчасові обмеження тощо);

–взаємодія з іншими модулями.

Успецифікацію модуля можуть бути включені тести, складені за методологією"чорногоящика", щодозволяютьперевіритивідповідність йогореалізаціїспецифікації.

Логічні моделі структур даних повинні забезпечувати можливість реалізуватиінформаційнімоделі, представленихвпопередніхпідрозділах, в певній системі програмування (ієрархічні, реляційна, мережеві, моделі баз даних, масиви, списки, графи).

Привикористаннііншихструктурнихметодологійнаводитьсяеквівалентнеподанняпроектноїінформаціївідповіднимизасобами.

Уразі застосування об'єктно-орієнтованої методології, в цьому підрозділі наводяться статичні та динамічні моделі програмного забезпечення.

Статична модель представляється діаграмами класів і специфікаці-

ямикласів. Специфікаціякласувключає:

• ім'я;

•відповідальність(призначення) класу;

• атрибути (властивості);

•операціїзіспецифікаціяминетривіальнихспецифікацій;

•діаграмустанів(прискладнійповедінціоб'єктівкласу). Динамічна модель представляється коопераціями, які є реалізація-

миваріантіввикористаннятавідповіднимидіаграмамивзаємодії. Логічні моделі структур даних представляються діаграмами класів

або "сутність-зв'язок".

15

Упідрозділі"робочийпроект" представляютьсяреалізаціїструктур даних і модулів ПЗ обраною мовою програмування.

Може бути наведено обґрунтування вибору мови і системи програмування, якеповинноміститипорівняльнийаналізрізнихваріантіввибору для конкретних умов даної розробки, а не являти собою рекламне перерахуванняперевагінструментальнихзасобів.

При великому обсязі вихідних текстів на мові програмування рекомендуєтьсянаводитивданомупідрозділіокреміключовідлявирішення завдання фрагменти – описи даних і програмні модулі, що дозволяють оцінитистильпрограмуваннятарівеньрозробки(до10 стор). Повністю розроблені вихідні тексти ПЗ наводяться у додатку.

Уразі застосування структурної методології, наводяться реалізація основних типів структурованих даних, фізична модель бази даних, глобальнідані.

Логічнимимодулямиєпідпрограми(процедури, функції), якіповинні надаватисьзісвоїмипаспортами, якімістятьнаступнуінформацію:

–ім'ятапризначеннямодуля, якуспецифікаціютехнічногопроекту він реалізує;

–виклик модуля, вміст його параметрів і глобальні дані, діапазони допустимих значень;

–умовинеобхіднідляправильноїтрансляції(якщоє);

–умовинеобхіднідляправильноговиконання(якщоє);

–набір тестів для контролю правильності модуля і технологія виконаннятестовихпрогонів.

Тести для модулів повинні бути розроблені на основі ефективних методів [2,9]. Проектування тестів виконується за методами "чорного ящика" (якщонебулирозробленідляцьогомодулівтехнічномупроекті)

і"білогоящика", апотімформуєтьсянабірякоб'єднанняцихмножин.

Уразі застосування об'єктно-орієнтованої методології, в підрозділі наводяться:

–діаграмикомпонентів;

–діаграма розміщення [8];

–реалізації основних класів з наборами тестів, розробленими згідно методології об'єктно-орієнтованого тестування, і описом технології тестування [2].

16

2.1.6.3. Результати розробки

Розділповиненміститизагальнийописотриманихпривиконаннідипломної роботи результатів. У ньому наводяться відомості про ті частинироботи, якінеотрималидокладноговисвітленнявосновнихрозділах черезобмеженняобсягу, характеризуєтьсяступіньреалізаціїфункційта іншихвимог, визначенихтехнічнимзавданням.

У розділі також наводяться кількісні та якісні характеристики розробленого програмного забезпечення: обсяг вихідного та виконуваного коду, технічніресурси, щовимагаються, часовіхарактеристики, продуктивність та ін. Якщо ПЗ вже впроваджено, наводяться відомості про місце ірезультатийогоапробації або впровадження.

При описі результатів допускаються посилання на документи, що наводяться в додатках.

2.1.6.4. Спеціальні розділи

Змістіобсягспеціальнихрозділіввизначаютьсяконсультантами, але вони змістовно повинні бути пов'язаними безпосередньо з виконаною розробкою.

До спеціальних розділів відносяться: організаційно-економічний розділ, розділзцивільноїоборони, розділзохоронипраці, розділзохорони оточуючого середовища.

2.1.7. Висновки

Розділповиненміститиконстатаціютого, чидосягнутацільроботи, чи вирішені задачі, які були визначені у вступі. Крім того, тут наводять висновки по роботі та відомості про апробацію або впровадження результатів роботи (у разі наявності), пропозиції щодо їх подальшого використання, оцінкутехніко-економічноїтасоціальноїефективностівпро- вадження ПЗ.

2.1.8. Список використаних джерел або список використаної літератури

Список повинен відповідати стандартам [19,20] і містити такі відомості:

а) длякниг– прізвищатаініціалиавторів, повнаназвакниги, номер тому, місцевидання, видавництвотаріквидання, загальнакількістьсторінок;

17

б) дляжурнальнихстатей– прізвищатаініціалиавторів, повнаназва статті, повнаназважурналу, ріквидання, номертому, номервипуску, сторінки, зайнятістаттею;

в) длястатейіззбірників– прізвищатаініціалиавторів, повнаназва статті, назва збірника, місце видання, видавництво, рік видання, кому належить, номер або випуск, сторінки, зайняті статтею.

Увипадку, якщонеобхіднопосилатисянаелектронніресурси, корисним буде стандарт [21]. В додатку Г наведено приклади оформлення елементів спискулітератури.

2.1.9.Додатки

Урозділі"Програми" наводятьсянаступнідокументи, щооформляються у відповідності до вимог ЕСПД:

–технічне завдання [10];

–вихіднітекстипрограмнихмодулівзкоментарямидостатніми для розуміння [11];

–описпрограми[12];

–опис застосування (варіативно) [13];

–інструкціїпрограмісту, операторуікористувачеві(необхідність визначаєтьсякласомрозробленогоПЗ), якідопускаєтьсяоб'єднати;

–програма та методика випробувань [14].

Крім того, до пояснювальної записки можуть додаватися інші розроблені при виконанні і необхідні для розуміння дипломної роботи документи.

Як правило, передбачається проведення випробувань готового програмногозасобу(включаючидокументацію) зметоюперевіркивідповідності вимогам Технічного завдання. Представлення інших видів випробувань, якщо вони є більш актуальними для конкретного ПЗ, повинно бутиузгодженозкерівникомроботи. Видвипробуваньповиненбутичітко відображенийврозділахдокумента: "Об'єктвипробувань", "Метавипробувань", "Вимогидопрограми" та"Вимогидопрограмноїдокументації". Документ "Програма і методика випробувань" повинен розроблятися

зурахуванням вимог стандарту [14].

Урозділі"Засобиіпорядоквипробувань" повиннібутивказанітехнічні тапрограмнізасоби, щовикористовуютьсяпідчасвипробувань, атакож порядок проведення випробувань. Порядок випробувань встановлює повнийперелікпередбаченихтестівіпослідовністьїхпроведення.

18

Урозділі"Методивипробувань" повиннібутиприведеніописивикористовуваних методів для випробувань, передбачених у попередньому розділі. Описи методів повинні включати систематичні тести, розробленівідповідновибранійметодології. Повиннібутинаведеніпроцедури перевірки із зазначенням очікуваних при правильній роботі ПЗ результатів. При необхідності можуть бути включені контрольні роздруківки тестовихприкладів, таблиці, графікитаін.

При великому обсязі потрібних тестів у цьому розділі може бути наведеноописметодівтількидекількох(вобсязідо5 сторінок) основних для даного ПЗ випробувань.

2.2. Вимоги до оформлення пояснювальної записки

Пояснювальна записка повинна оформлятися у вигляді текстового документаназброшурованихаркушахформатуА4 (297× 210 мм) відповідно до міждержавного стандарту ЕСКД "Загальні вимоги до текстовихдокументів" (ГОСТ2.105-95). Автордипломноїроботиособистонесе відповідальністьзадотриманнявимогстандартунавсіхетапахподання роботи і повинен ознайомитись з ним перед оформленням пояснювальної записки. Нижче наведені найбільш часто застосовувані правила, що встановлюються стандартом.

Дипломнароботаназдобуттякваліфікаціїспеціалістаоформлюється на аркушах з рамками відповідно до вимог до дипломних проектів. Відстані між текстом та лініями рамки повинні бути не меншими, ніж на початку та в кінці рядків – 3 мм; зверху і знизу – 10 мм. Відступ на початку абзаца – 5 символів (15–17 мм). Основний текст друкується 14 шрифтомзвикористаннямполуторногоінтервалу.

Пояснювальназапискамаєієрархічнийподілнарозділитапідрозділи. Принеобхідностіпідрозділиможутьділитисянапункти, апунктина підпункти. Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти, якправило, заголовківнемають. Розділимаютьпорядковіномери в межах всього документу, що позначаються арабськими цифрами без крапкиізаписуютьзабзацноговідступу. Заномеромслідузвеликоїлітери заголовокбезпідкресленняібезпереносівслів. Крапкавкінцізаголовка не ставиться, але якщо він складається з декількох речень, вони поділяються.

Підрозділи нумеруються в межах розділів арабськими цифрами. Передномеромпідрозділувказуєтьсяномеррозділу, якийвідокремлюється

19

крапкою. Заголовок підрозділу оформляється аналогічно заголовку розділу.

Відстані заголовків від тексту мають складати 4 інтервали, а заголовкапідрозділувідзаголовкарозділу2 інтервали.

Якщо в тексті наводяться перерахування, кожна позиція перерахування починається з абзацу й перед нею ставиться дефіс. При необхідностіпосилатися напозиціїперерахування замістьдефісу використовуються малі літери в алфавітні послідовності з круглою скобою справа. Для деталізації перерахунків використовуються арабські цифри з круглоюдужкою, наприклад:

а) ______________

б) ______________

1)__________

2)__________

в) ______________

Нумераціясторінокповиннабутинаскрізноювмежахвсієїпоясню-

вальноїзаписки.

Графічнийматеріалпрограмногопроектунаводитьсяуформідіаграм та схем проекту. Рекомендується використовувати нумерацію графічногоматеріалу, таблицьтаформул умежах розділів(можлива їхнаскрізна нумераціявмежахвсієїпояснювальноїзаписки). Нумераціявиконується арабськими цифрами. При нумерації в межах розділів перед номером ілюстрації, таблиціабоформуличерезкрапкувказуєтьсяномеррозділу.

Номеррисункувказуєтьсяпіднимпісляслова"рисунок". Післяномера через дефіс вказується найменування рисунку без крапки в кінці, наприклад,

Рисунок 2.4 – Концептуальна модель даних ІС Припосиланняхнамалюноквказується"нарисунку2.4 наведено...".

Позначення таблиці розташовується над нею і починається зі слова "Таблиця", за яким йде номер, а за ним через дефіс назва, наприклад,

Таблиця3.2 – Структурипотоківданих Номери формул вказуються у круглих дужках праворуч від форму-

линасерединіїївисоти. Поясненнядоформулрозташовуютьсябезпосередньопіднеюіповинніпочинатисязіслова"де", післяякогонеставиться двокрапка.

Додатки позначаються прописними літерами алфавіту мови документа, перед яким розташовується слово "Додаток", наприклад, Додаток Б.

20

Кожний додаток має починатися з нової сторінки.

Зверхупершоїсторінкидодаткавідцентрованорозташовуєтьсяслово "Додаток" з літерою значення. Під ним розташовується заголовок додатка.

Нумерація розділів, рисунків, таблиць та формул у додатках починається з літери, яка позначає цей додаток, наприклад, Рисунок Б.1.

Якщододаткомєдокумент, наоформленняякогоєвідповіднийстандарт, наприклад, Технічнезавдання, Описпрограми, Описзастосування, Програма і методика випробувань, то він оформляється відповідно до свогостандарту, включаючинумераціюрозділів, рисунків, таблицьіформул.

21