
- •7.1 Загальна частина
- •7.2 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів при роботі на об’єкті суднової енергетики
- •7.3 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів в машинному відсіку
- •7.3.1 Вібрація
- •7.3.2 Шум
- •7.3.3 Мікроклімат
- •7.3.4 Освітлення
- •7.3.5 Безпечність установок, які працюють під тиском
- •7.3.6 Рухомі машини та механізми, незахищені елементи установок
- •7.3.7 Можливий витік газів у машинному відділенні
- •7.3.8 Пожежобезпечність
- •7.4 Розрахунок штучного освітлення в машинному відділенні
- •7.5 Заходи щодо зниження шуму та вібрації в мкв
- •7.6 Вплив сеу на навколишнє середовище.
- •7.6.1 Міжнародні норми та правила щодо безпеки мореплавства
- •7.6.2 Запобігання забрудненню навколишнього середовища
- •7.6.3 Запобігання витокам та розливам зпг
7.3.5 Безпечність установок, які працюють під тиском
На об’єктах енергетики під тиском знаходяться стиснене повітря, водяний пар, які знаходяться в ємностях та трубопроводах. Аварії сосудів, які знаходяться під тиском можуть призвести до травмування екіпажу. Причиною аварії може бути відсутність або несправність запобіжних клапанів, дефекти при виготовленні, монтажі та ремонті ємностей під тиском, знос стінок труб.
Сосуди, які працюють під тиском, мають відповідати наступним вимогам:
корпуси сосудів повинні мати міцні лапи для кріплення до фундаментів;
кожна ємність повинна мати пристрій продуву, запобіжний клапан, лази для огляду внутрішньої поверхні;
зварні шви повинні бути тільки стикові.
7.3.6 Рухомі машини та механізми, незахищені елементи установок
Машини і механізми, які знаходяться в машинному відділенні, рухомі частини яких викликають підвищену небезпеку для обслуговуючого персоналу, мають бути надійно огороджені.
З цієї причини на судах передбачено огородження усіх рухомих елементів кожухами, підручні механізми та обладнання необхідно кріпити на міцних та жорстких фундаментах.
7.3.7 Можливий витік газів у машинному відділенні
Витік газів при роботі ГД, допоміжних котлів, дизель-генераторів складається із:
продуктів повного згоряння палива;
продуктів неповного згоряння палива;
окисів азоту;
зольних частинок.
Їх концентрація у повітрі нормується Санітарними нормами, наведеними у таблиці 7.7.
Таблиця 7.7. Санітарні норми концентрації у повітрі
ГДК токсичних компонентів, мг/м3 (для МВ) | |||||||||
Сажа |
Оксид вуглецю |
Вуглеводні |
Альдегіди |
Окиси азоту |
Сполучення сірки | ||||
С |
СО |
З пере- рахунку на бензин |
C20H1 |
СН2О |
Р2СО |
NO |
NO2 |
SO2 |
H2SO4 |
3,5 |
20 |
300 |
0,0015 |
0,7 |
0,05 |
30 |
9 |
0,05 |
0,1 |
7.3.8 Пожежобезпечність
Можливі причини пожежі в машинному відділенні:
несправність проходів вихлопних колекторів;
неправильне зберігання легкозаймистих матеріалів;
витік палива та мастила;
несправності електрообладнання.
Заходи пожежної профілактики та активного пожежного захисту в машинному відділені судна:
легкозаймисті матеріали конструкцій покриваються вогнетривкими фарбами;
надійна ізоляція електропроводки;
заборона використання відкритого вогню в МВ;
періодичні перевірки електропроводки;
оснащення приміщень системами пожежогасіння (водогасіння, парогасіння, піногасіння, вуглекислотного гасіння);
встановлення в МВ протипожежної сигналізації включає в себе систему виявлення пожежі, сигнального освітлення та попереджувальну сигналізацію.
7.4 Розрахунок штучного освітлення в машинному відділенні
Завданням даного розрахунку є визначення кількості ламп і їх типу для створення в машинному відділенні заданої освітленості. Використовується метод коефіцієнта використання світлового потоку, який призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь при відсутності великих предметів, що затінюють, з урахуванням світла відбитого стінами і стелею. Заданим методом визначається світовий потік, потужність ламп і їх кількість.
Вхідні дані:
Довжина приміщення А=30м, ширина В=20м, висота H=5м, висота робочої поверхні hр =1м. Мінімальна освітлюваність лампами розжарювання за нормами Emin=100лк. Коефіцієнт відображення стелі ρп=70%, стін ρс=50%, робочої поверхні ρр=10%. Напруга мережі U=220В.
Розв’язок:
1) Відстань від стелі до робочої поверхні:
H0=H-hр =5-1=4м.
2) Відстань від стелі до світильника:
hc=0.2*H0 =0,2*4=0,8м
3) Висота підвішування світильника над освітлюваною поверхнею:
h=H0-hc=4-0,8=3,2м
4) Висота підвішування світильника над підлогою:
Hп=h+hр=3,2+1=4,2м
Для досягнення найбільшої рівномірності освітлення приймаємо відношення
L/h=1,5
4) Відстань між центрами світильників:
L=1,5*h=1,5*3,2=4,8м
5) Необхідна кількість світильників:
N=A*B/L2=30*20/4,82=26,0
Приймаємо 26 світильників, два ряди по 13 світильників у кожному.
6) Індекс приміщення:
І=A*B/h(A+B)=30*20/3,2*(30+20)=3,75
За табл. 25 «Значення коефіцієнтів використання світлового потоку η, % суднових світильників» для світильника типу СС-328-ІІ, і=61% [Тубальцев].
7) Світловий потік однієї лампи:
Ф=Emin*S*K*Z/ N*η
Ф=(100*600*1,3*1,15)/(26*0,61)=5656лм, де Kз =1,3 за табл. 5 [Тубальцев].
8) За знайденим світловим потоком з табл. 16 вибираємо лампу Г125-135-300 потужністю 300 Вт, що має світловий потік 4900 лм, найбільш близький до розрахункового [Тубальцев].
8) Розрахуємо фактичну освітленість:
Eф= Eн*Фл/Фр ;
Eф=100*4900/5656=87лм;
9) Загальна потужність освітлюваної установки:
Рз=Рл* N=300*26=7800Вт=7,8кВт.