- •1. Поняття і предмет трудового права
- •2. Методи трудового права
- •3. Трудове право в правовій системі України
- •4. Система трудового права
- •Тема 2. Принципи трудового права
- •2. Законодавство з питань трудового права
- •Тема 3. Джерела трудового права України
- •1. Конституція України — основне джерело трудового права
- •2. Вплив міжнародного правового регулювання праці на трудове законодавство України
- •3. Кодекс законів про працю як основний закон національного трудового законодавства
- •Тема 4. Суб'єкти трудового права
- •1. Поняття і види суб'єктів трудового права
- •2. Громадяни як суб'єкти трудового права
- •3. Підприємство як суб'єкт трудового права
- •4. Трудовий колектив як суб'єкт трудового права
- •5. Професійні спілки як суб'єкт трудового права
- •Тема 5. Трудові правовідносини
- •1. Поняття трудових правовідносин
- •2. Зміст трудових правовідносин
- •Тема 6. Колективний договір
- •1. Поняття колективного договору
- •2. Порядок укладення колективного договору
- •3. Зміст колективного договору
- •4. Контроль виконання колективного договору
- •5. Колективні угоди: поняття та їх види
- •Тема 7. Правове регулювання працевлаштування працівників
- •1. Поняття зайнятості і основи його забезпечення
- •2. Правові основи працевлаштування
- •3. Правовий статус безробітного
- •Тема 8. Трудовий договір
- •1. Поняття трудового договору
- •2. Зміст трудового договору і його види
- •3. Порядок укладення трудового договору
- •4. Зміна умов трудового договору
- •5. Відсторонення працівника від роботи
- •6. Підстави припинення трудового договору
- •6.1. Припинення трудового договору за угодою сторін
- •6.2. Припинення трудового договору в результаті закінчення строку його дії
- •6.3. Припинення трудового договору на підставі призову або вступу працівника на військову чи альтернативну службу
- •6.4. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •6.5. Розірвання трудового договору з ініціативи власника
- •6.6. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу
- •6.7. Припинення трудового договору в результаті переведення працівника за його згодою на іншу роботу
- •7. Порядок звільнення з роботи
- •Тема 9. Робочий час і час відпочинку
- •1. Поняття робочого часу і його види
- •2. Надурочні роботи і ненормований робочий день
- •3. Режим роботи і облік робочого часу
- •§ 4. Поняття і види часу відпочинку
- •5. Відпустки
- •Тема 10. Правове регулювання оплати праці. Гарантійні виплати і компенсаційні виплати
- •2. Нормування праці
- •3. Тарифна система в оплаті праці
- •4. Системи оплати праці
- •5. Особливості оплати праці при відхиленні від умов роботи, передбачених тарифами
- •6. Гарантійні і компенсаційні виплати в оплаті праці та порядок обчислення середнього заробітку
- •7. Загальний порядок нарахування і виплати заробітної плати
- •Тема 11. Трудова дисципліна
- •1. Поняття, значення і методи забезпечення дисципліни праці
- •2. Внутрішній трудовий розпорядок і його основні елементи
- •Тема 12. Матеріальна відповідальність сторін трудових правовідносин
- •1. Поняття матеріальної відповідальності, підстави та умови її виникнення
- •2. Види матеріальної відповідальності
- •3. Відшкодування шкоди
- •1. Матеріальна відповідальність працівників
- •Тема13. Правове забезпечення охорони праці
- •1. Поняття охорони праці
- •2. Забезпечення охорони праці і організація роботи з цих питань на підприємстві
- •3. Охорона праці жінок
- •4. Охорона праці неповнолітніх
- •5. Трудове законодавство про охорону праці осіб зі зниженою працездатністю
- •6. Порядок розслідування і обліку нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом
- •Тема 14. Трудові спори
- •1. Поняття, причини виникнення трудових спорів та порядок їх розв'язання
- •2. Органи, що розглядають трудові спори
3. Відшкодування шкоди
1. Матеріальна відповідальність працівників
Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно її відшкодувати повністю або частково. Зі згоди власника або уповноваженого ним органу працівник має право передати для відшкодування заподіяної ним шкоди рівноцінне майно чи виправити пошкоджене.
При відмові працівника від добровільного відшкодування заподіяних ним збитків воно провадиться таким чином. Покриття шкоди в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, відповідно до п. 1 ст. 136 КЗпП провадиться за розпорядженням (наказом) керівник;! підприємства через відрахування із заробітної плані працівника. Згідно з п. 2 ст. 136 КЗІІП таке розпорядження повинно бути зроблене не пізніше двох тижнів з дня виявлення школи і виконане не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівника. У разі незгоди працівника з відрахуванням взагалі чи розміром встановленого відшкодування працівник може подати заяву про розгляд спірного питання в комісію по трудових спорах, а потім до суду.
У решті випадків згідно зі змістом п. З ст. 136 КЗпП відшкодування збитків працівником забезпечується шляхом подання власником (уповноваженим ним органом} позову до суду. Позов може бути поданий протягом року з дня виявлення шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховується розмір матеріальної шкоди, ступінь вини працівника і конкретні обставини, за яких було спричинено матеріальні збитки. Ст. 137 КЗпП вказує на обставини, які підлягають врахуванню при визначенні розміру відшкодування. Зокрема, розмір відшкодування зменшується, якщо шкода стала наслідком не лише винної дії працівника, але і відсутності умов збереження матеріальних цінностей, крім випадків, коли шкода заподіяна злочинними діями працівника.
Розмір шкоди чи збитків, заподіяних власникові, відповідно до п. З ст. 135 КЗпП визначається за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості майна па день виявлення шкоди з врахуванням його зносу.
Розмір відшкодування шкоди за підвищеною матеріальною відповідальністю визначається відповідно до Закону України «Про визначення розмірів збитків, спричинених підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею чи втратою дорогоцінних металів, дорогоцінних каменів і валютних цінностей» від 6.06.1996 р. та Порядком визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.96 р. з подальшими змінами.
При колективній матеріальній відповідальності розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається для кожного із членів колективу (бригади) з врахуванням ступеня його вини і пропорційно розміру заробітної плати.
2. Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу
Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу наступає в першу чергу відповідно до ст. 173 КЗІІП у випадку спричинення шкоди здоров'ю і життю працівника при виконанні ним обов'язків, обумовлених трудовим договором, в результаті незабезпечення здорових і безпечних умов праці власником або уповноваженим ним органом, а також у випадку нанесення травми, заподіяної потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці.
Порядок і розмір відшкодування нанесеної працівникові шкоди визначаються Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.93 р. №472 зі змінами від 8.02.94 р., 18.07.94р.).
Відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, складається із виплати:
— втраченого ним заробітку (залежно від ступеня втрати професійної працездатності, який визначається медико-соціальною експертною комісією), розрахованого виходячи із середньомісячного заробітку, що передував втраті працездатності;
— одноразової допомоги (в установлених випадках), розмір якої визначається в колективному договорі;
— компенсації на медичну та соціальну допомогу, яка може передбачати додаткове, більш калорійне харчування, придбання ліків, спеціальний медичний та соціальним догляд, протезування і санаторно-курортне лікування і т. ін.
Доказом вини власника є:
— акт про нещасний випадок або про професійне захворювання;
— висновок службових осіб (органів), які здійснюють контроль і нагляд за охороною прані та дотриманням законодавства про працю;
— медичний висновок про професійне захворювання; -- вирок або рішенця суду, постанова прокурора, висновок органів дізнання або попереднього слідства: — рішення про притягнення винних осіб до адміністративної або дисциплінарної відповідальності;
— рішення органів соціального страхування про відшкодування власником або уповноваженим ним органом витрат на допомогу працівникові в разі його тимчасової непрацездатності у зв'язку з ушкодженням здоров'я;
— показання свідків та ін.
Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини, а умови прані не с причиною моральної чи фізичної шкоди.
Матеріальна відповідальність власника або уповноваженого ним органу настає зокрема при порушенні ним обов'язку щодо своєчасної видачі працівникові документів про працю і заробітну плату, що призвело до затримки його подальшого працевлаштування.
Матеріальною відповідальністю с виплата заробітної плати працівникові за дні вимушеного прогулу в такому випадку, а також у випадку незаконного звільнення працівника чи відмови у прийнятті на роботу деяких категорії працівників (вагітних жінок, молодих спеціалістів, які прибули на роботу за направленням, та ін.).
Спори про відшкодування матеріальної шкоди вирішуються в порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.