6.6. Розірвання трудового договору на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудо­вим колективом органу

Така підстава передбачена ст. 45 КЗпП України і обу­мовлена захистом трудових інтересів працівників, вироб­ничих, суспільних та державних інтересів. Вона може за­стосовуватись до керівних працівників, які порушили за­конодавство про працю чи не виконують умов колектив­ного договору.

Протягом двох тижнів працівник, стосовно якого ви­сунуто вимогу про звільнення, може оскаржити її в суд.

6.7. Припинення трудового договору в результаті переведення працівника за його згодою на іншу роботу

Припинення трудового договору з цієї підстави мож­ливе за двох умов:

— переведення працівника здійснюється на інше підприємство, тому трудовий договір з даним підприєм­ством припиняється, а на новому — укладається;

— переведення здійснюється за згодою працівника і ке­рівництва обох підприємств: того, звідки звільняється пра­цівник, і того, куди він переводиться на роботу.

Видання наказів відповідного змісту на обох підприєм­ствах є підставою для припинення трудового договору згідно п. 5 ст. 36 КЗпП і внесення відповідних записів в трудову книжку працівника.

Те ж саме стосується переведення працівника на робо­ту за виборною посадою в державних установах і орга­нах, кооперативних чи громадських організаціях, якщо робота в останніх є основною, оплачуваною і не суміщуваною з виконуваною раніше.

Розглядаючи питання зміни умов трудового договору (§ 4 цієї глави), ми вже торкнулись питання право­мірності і порядку переведення працівника на іншу ро­боту. Стосовно припинення трудового договору слід заз­начити, що у випадку, коли працівник не погоджуєть­ся на зміну умов трудового договору шляхом переве­дення його разом з підприємством на роботу в іншу місцевість, а також відмовляється від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці, то п. 6 ст. 36 КЗпП визнає його волевиявлення також підста­вою для припинення трудового договору з працівни­ком.

Крім розглянутих деякі інші підстави звільнення праців­ників можуть бути передбачені умовами контракту, ук­ладеного між працівником і власником підприємства, установи, організації, за умови, що вони не протирічать законодавству. Це може бути, наприклад, розголошення державної або комерційної таємниці, невиконання сто­ронами інших, взятих на себе зобов'язань, і т. ін.

Стаття 7 КЗпП передбачає також припинення трудо­вого договору у зв'язку з виявленими порушеннями вста­новленого порядку прийняття на роботу.

Це означає, що під час прийняття працівника на робо­ту не були враховані передбачені законодавством обме­ження щодо застосування праці певних категорій праців­ників, на певних посадах чи з певними умовами праці. Трудове законодавство України сьогодні встановлює об­меження в прийомі на роботу в таких випадках:

а) прийняття на роботу осіб, які за вироком суду позбавлені права займатись певною діяльністю або займати певні посади протягом встановленого вироком строку;

б) прийняття на роботу, пов'язану з матеріальною відповідальністю, осіб, які раніше були засуджені за кра­діжки, хабарництво та інші корисливі злочини, якщо судимість ця не знята і не погашена;

в) спільної роботи на державних підприємствах (в ус­тановах, організаціях) осіб, які знаходяться в близьких родинних стосунках і їх трудова діяльність пов'язана з безпосередньою підпорядкованістю і підконтрольністю одного іншому.

Законодавство України встановлює також обмеження для депутатів, які працюють на постійній основі, щодо сумісництва їх депутатських повноважень з виробничою і службовою діяльністю (за винятком викладацької, нау­кової, творчої роботи). Те ж саме стосується працівників органів прокуратури і суддів. Не дозволяється сумісницт­во керівникам державних підприємств, установ, органі­зацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів, за винятком викладацької, наукової, медич­ної та творчої діяльності. Певний порядок працевлашту­вання встановлено для молодих спеціалістів після закін­чення ними вищого учбового закладу.

Підставами припинення трудового договору за вказа­ною статтею є заборона використання праці жінок і осіб, молодших 18 років, на роботах з важкими і небезпечни­ми умовами праці.

Додаткові підстави припинення трудового договору для деяких категорій працівників викладені в діючих зако­нах, які безпосередньо стосуються їх трудової діяльності. Наприклад, Закон України «Про державну службу» містить додаткові підстави припинення трудових відно­син з державними службовцями, Закон України «Про статус суддів» передбачає підстави припинення повно­важень суддів, Закон України «Про адвокатуру» регулює порядок анулювання свідоцтва на адвокатську діяльність і т. д..