3. Тарифна система в оплаті праці

Тарифна система — не встановлена нейтралізованими нормативними актами і тарифними угодами сукупність нормативів щодо оплат праці робітників і службовців залежно від складності, інтенсивності роботи, умові ха­рактеру виробництва, природнокліматичних умов, в яких їм доводиться працювати. Різнобічно враховуючи всі особ­ливості праці, тарифна система диференціює її оплату і є основою в системі оплати праці робітників і службовців. Тарифна система включає тарифні ставки, тарифні сітки, схеми посадових окладів та тарифно-кваліфікаційні ха­рактеристики (довідники).

Основним елементом тарифної системи оплати праці робітників є тарифні ставки — розмір оплати праці за одиницю часу. Величина розміру оплати праці за одини­цю часу (тарифна ставка) залежить від кваліфікації ро­бочого, яка характеризується присвоєним йому розрядом.

Тарифний розряд — це особисто присвоюваний кожно­му працівникові показник його кваліфікації, рівня його вміння і спроможності виконання певної роботи. При­своєння робітникові особистого розряду здійснюється кваліфікаційною комісією після відповідної його підго­товки в професійному закладі чи безпосередньо на ви­робництві. Кваліфікаційна комісія, враховуючи подання посадової особи, під керівництвом якої працює робіт­ник, що звернувся з заявою про присвоєння кваліфіка­ційного розряду, оцінює його теоретичну і практичну підготовку відповідно до вимог тарифно-кваліфікаційно­го довідника, в якому містяться характеристика знань і павичок, якими повинен володіти робітник певної квалі­фікації — розряду, на присвоєння якого він претендує. За висновками кваліфікаційної комісії рішення про при­своєння робітникові розряду приймає власник або упов­новажений ним орган (за погодженням з профспілковим органом) шляхом видання відповідного наказу.

Вищому розряду відповідає вища тарифна ставка. За­лежно від обраної одиниці часу розрізняють годинні, денні і навіть місячні тарифні ставки. Відправною позицією слугує тарифна ставка І розряду (годинна, денна, місячна), встановлена за виконання найпростішої роботи. Відповід­но до Генеральної тарифної угоди 1993 р. розмір тарифної ставки (окладу) І розряду встановлений на рівні визначе­ного державою мінімального розміру заробітної плати. Та­рифні ставки наступних (другого і далі) розрядів визнача­ються шляхом множення тарифної ставки І розряду на встановлений тарифний коефіцієнт цього розряду.

Тарифні ставки одного й того ж розряду диференцію­ються залежно від інтенсивності праці, тому для працівників-відрядників вони більш високі, ніж для працівників, праця яких оплачується погодинно. Розмір тариф­ної ставки одного й того ж розряду змінюється також залежно від умов праці. На роботах з більш важкими чи шкідливими для здоров'я умовами він є більш високим. Все це враховують тарифні коефіцієнти.

Конкретний розмір тарифної ставки робітників визна­чається безпосередньо в колективному договорі підприєм­ства, установи, організації.

Зведені в єдину таблицю перелік розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів являють собою тарифну сітку. Тарифна сітка— це шкала співвідношень тарифних ставок між розрядами, що відображають складність роботи, квал­іфікацію працівника. Тарифна сітка характеризується кількістю розрядів, які вона містить, і співвідношенням тарифних коефіцієнтів між розрядами та коефіцієнтів крайніх розрядів сітки.