- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
- •Лабораторна робота № 8
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 9
- •Теоретична частина
- •Еквівалентність двох висловлень
- •Заперечення еквівалентності двох висловлень
- •Операція Шеффера
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 10
- •Теоретична частина Формули алгебри логіки та їх спрощення
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота №11
- •Теоретична частина Способи переходу від нормальної до досконалих форм перемикаючої функції
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання.
- •Лабораторна робота № 12
- •Теоретична частина.
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту.
- •Питання для самоконтролю.
- •Лабораторна робота № 13
- •Теоретична частина.
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту.
- •Питання для самоконтролю.
- •Лабораторна робота № 14
- •Теоретична частина.
- •Послідовність виконання роботи
- •Оформлення звіту.
- •Контрольні питання.
Оформлення звіту.
Тема та мета лабораторної роботи.
Технічне забезпечення.
Основні моменти з основних теоретичних положень.
Опис послідовності виконання лабораторної роботи.
Навести схеми, які збиралися на лабораторній роботі, та часові діаграми роботи цих схем.
Відповіді на контрольні запитання.
Висновки.
Контрольні питання.
В чому полягає основне призначення шифраторів?
Для чого з’єднують каскадно дешифратори? Яким чином це відбувається? Наведіть приклади.
Виходи якого типу використовуються в мікросхемах дешифраторів?
Як залежить кількість виходів дешифратора від кількості його входів?
Що означають поняття «повний» та «неповний» дешифратор?
В чому полягає загальне призначення шифраторів?
Для чого призначені виходи А0-А3 мікросхеми 74148N?
Для чого шифратори з’єднуються каскадно?
Що означають поняття «повний» та «неповний» шифратор?
Виходи та входи якого типу використовуються в мікросхемах дешифраторів?
Література
Нешумова К.А. Электронные вычислительные машины и системы. Учеб. для техникумов спец. ЭВТ.-2-е изд., доп. И перераб.-М.: Высш. шк., 1989.-366 с.: ил.
Гончаренко С.У., Хаїмзон І.І. Учням про цифрову електроніку.-К.: Рад. шк, 1991.- 173 с. іл.
Скобелев Г.М. Елементи дискретної математики. –К.: Рад. шк., 1970. -178 с.
Волков Ю.І., Войналович Н.М.. Елементи дискретної математики. –Кіровоград: 2000. -210 с.
Будинский Я. Логические цепи в цифровой технике. -М.:"Связь", 1977. -342 с.
Калужин Л.А. Элементы теории множеств и математической логики. .-М.: Высш. шк., 1989.- 66 с.: ил.
Фомин С.В. Системы счисления. -М.: Высш. шк., 1994.- 86 с.
Якименко Ю.І., Терещенко Т.О. Мікропроцесорна техніка. - К.: Кондор, 2004.
Музей Intel: http://www.intel/ru/museum.