4.2. Відновлення природних фітоценозів

На відвалах, сформованих крупноуламковими шахтними породами, де відбуваються часті неконтрольовані виймання породи, що спричиняють порушення цілісності поверхні, природне заростання відбувається дуже повільно.

Для використання фітомеліоративного потенціалу на таких шахтних породах необхідним є нанесення грунтосумішей, потужністю не менше 0,5-0,7 м. Тут слід враховувати наявність, запаси та характеристики потенційних родючих грунтосумішей в районах розташування відвалів, віддалі їх перевезення. Зональними для Червоноградського гірничопромислового району є різновиди дерново- підзолистих ґрунтів. Вони переважно містять невелику кількість глини і багато піску, що створює дефіцит продуктивної вологи. Кількість поживних речовин у них також невелика. Високородючі малогумусові чорноземи, утворені під наметом лучної рослинності, або на стародавніх терасах річок, поширені у пониженнях і підлягають процесам заболочування. Тому для створення штучних едафотопів, які мали б задовільний лісорослинний ефект, найрентабельніше використовувати зональні супіски та суглинки, добуті кар’єрним способом. Основними критеріями їх родючості слід вважати гранулометричний склад, водно-фізичні властивості, показники мінералізованості та кислотності, забезпечення гумусом і елементами живлення. На таких едафотопах доцільно створювати штучні фітоценози, аналогічні зональним малополіським фітоценозам, для яких характерне ускладнення структури з віком, збільшення багатокомпонентності угруповань, найповніше використання навколишнього середовища, вищі перетворювальні функції. Це допоможе запобігти виснаженню місцевих популяцій, зберегти специфічність флори, а також запобігти її уніфікації..

Зональною для Західного Донбасу є асоціація Pineto-Quercetum, тому формування фітоценотичного покриву на створених штучних едафотопах рекомендуємо проводити у цьому напрямку. Для проведення фітомеліоративних заходів на схилах оптимальним є тут нахилу до 12º, що дає змогу здійснювати механізацію робіт. В інших випадках потрібно проводити садіння вручну. Застосовувати схему садіння лісових культур на відвалах потрібно із врахуванням мікрорельєфу, оскільки самосів у мікропониженнях поверхні відвалу має кращі умови водно-повітряного режиму.

Створювати насадження рекомендуємо таким чином:

- на пологих (6-7º) схилах соснові насадження на супісках. Головна порода - Pinus sylvestris – вводиться рядами з розміщенням 1,0×1,0 м для однорічних сіянців та загальною кількістю 10 тис. шт./га. При використанні крупномірних саджанців дво-трирічного віку відстань між рослинами в ряді повинна становити 1,5 м, відстань між рядами – 2,0 м. Як супутню породу використовувати можна Betula pendula. Схема садіння: три ряди Pinus sylvestris, один ряд Betula pendula з розміщенням 1,0×1,0 м;

- на схилах з кутом нахилу понад 7º можливий розвиток ерозійних процесів, тому сосново-дубові насадження складаються чергуванням трьох рядів Pinus sylvestris з двома рядами Quercus robur на суглинистих варіантах. Насінини потрібно мульчувати сумішшю торфу з піском для запобігання утворення ґрунтової кірки. Ці деревні породи мають властивість створювати потужну лісову підстилку із сприятливою дією на водно-повітряні та водно-фізичні властивості ґрунту. При змиканні деревного намету в таких насадженнях розвивається властивий лісовим екосистемам біологічний кругообіг речовин. Розміщення садивних місць 2,0×0,7 м дасть змогу пом’якшити вплив хвойної породи на листяну;

- на схилах північних і східних експозицій (окрім їх верхніх частин) частку Quercus robur можна збільшити до трьох рядів. У нижніх частинах схилів можна висівати жолуді за схемою 1,5×0,5 м. Також в цих екотопах можна вводити грунтопокращуючі чагарники – Euonymus europaea, Frangula alnus;

- на південних і західних схилах, де екологічні умови є жорсткішими, краще вирощувати чисті соснові культури на супісках. Можлива домішка Sorbus aucuparia (не більше ніж 20%, тобто кожне п’яте садивне місце в ряду). Betula pendula на цих схилах можна вводити за схемою : 4 ряди сосни, один ряд берези з розміщенням садивних місць 1,5×0,75 м. Ця домішка листяної породи бажана як хороший фітомеліорант, що пришвидшує розкладання лісової підстилки;

- на горизонтальних поверхнях плосковершинних териконів, рекультивованих насипними ґрунтосумішами, трирядну кулісу Crataegus monogyna чергувати з одним рядом Pinus sylvestris, яка під дією вітрів набуває сланкої форми. Ефективним засобом є внесення мінерального добрива під час садіння. За умови поливу, можливим є створення штучного дернинного покриву на таких поверхнях шляхом сіяння злаків.