4.1. Збереження природних фітоценозів

На плосковершинних відвалах, де крупноуламкові шахтні породи вивітрені (містять не менше 20% дрібнозему), нема процесів горіння та тління речовин, здатних до самозапалювання, інтенсивність самозростання деревною і трав’яною рослинністю є найвищою. Ділянки самозростання часто мають високу естетичну вартісність, показують стабільний розвиток деревостану хорошого габітусу. Зважаючи на здатність природних відвалів до самозростання, потрібно сприяти проявам цієї їх властивості, застосовуючи форму фітомеліорації, що передбачає збереження існуючих природних фітоценозів. Це дасть змогу уникнути інженерного етапу рекультивації і запобігти знищенню фітоценозів при переформуванні відвалу.

Деякі властивості природних фітоценозів породних відвалів можна підсилювати або змінювати через впровадження швидкоростучих оліготрофів, здатних утворювати велику підземну і надземну масу та збагачувати едафотоп органічними речовинами. Доповнення фітоценозів окремими ділянками слід проводити із врахуванням тенденцій природного поширення рослинності та відновлення її по площі відвалу. Крім цього, пересічений, горбистий мікрорельєф поверхні відвалу є привабливішим з естетичної точки зору. На окремих елементах мікрорельєфу утворюються різноманітні рослинні угруповання, виграшні у ландшафтному відношенні. Також мікрорельєф поверхні відвалу створює різноманіття екологічних ніш, що сприяє видовому різноманіттю рослинності та поселенню тварин.

Оскільки на породних відвалах спостерігаються природні похідні мікроасоціації Betula pendula + Calamagrostis epigeios – Poa pratensis, Populus tremula + Calamagrostis epigeios, Pinus sylvetris + Calamagrostis epigeios, Betula pendula + Populus tremula + Calamagrostis epigeios, Betula pendula – Populus tremula + Pinus sylvetris + Calamagrostis epigeios, Betula pendula – Populus tremula + Pinus sylvetris + Polutrichum commune, Betula pendula – Populus tremula + Pinus sylvetris + Calamagrostis epigeios + Achillea millefolium – Chamaerion angustifolium, Betula pendula – Populus tremula + Pinus sylvetris + Chamaerion angustifolium, тому розширення меж фітоценозів треба проводити з використанням саме цих видів. На основі проведених досліджень сукцесій рослинності, для закріплення поверхні відвалів, у першу чергу, слід використовувати види, які утворюють найвище проективне вкриття на початкових етапах сукцесії. Це Calamagrostis epigeios, Poa pratensis, Oenothera biennis, Chamaerion angustifolium, Daucus carota, Achillea millefolium. Для швидкого підвищення родючості породних субстратів можна висівати Lotus arvensis, Medicago falcata, M. Sativa, Melilotus albus, Trifolium repens. Активність азотфіксуючих рослин підвищується внесенням азотних та органічних добрив. Такі заходи підвищують їх врожайність, але і підвищують вартість фітомеліоративних робіт.

Для вивчення можливості вирощування сіянців деревних порід на техногенних субстратах здійснювалися дослідження із сіяння Quercus robur, Pinus sylvestris, Robinia pseudoacacia та використання комплексу мікроелементів «Біонатура» і відходів мікологічного виробництва. Насінини Robinia pseudoacacia наготовлялись восени 2010 р. із середньої частини крони материнських дерев, які зростають на рекультивованому породному відвалі. Насінини мали схожість 88%, тобто за якістю були I сорту. Насінини Pinus sylvestris і Quercus robur I сорту брали з лісонасіннєвої станції. Під час сіяння враховували рекомендації Н.А. Смирнова. На ділянках із породним субстратом здійснювалось його передпосівне розпушування із видаленням не вивітрених крупноуламкових фракцій (> 80 мм). Для чистоти експерименту суглинисті ділянки перекопувались і вибиралась вся трав’яна рослинність. На окремих ділянках відразу здійснювали обробіток субстрату «Біонатурою», на інших – збагачували субстрат шляхом внесення відходів мікологічного виробництва. Використовувались 10 мл. комплексу «Біонатура» для розчинення в 10 л води. Розпилювання здійснювали один раз на поверхню субстрату перед сіянням, далі – на самі рослини. Розпилювали перший і другий раз з інтервалом один тиждень; наступні рази – кожних три тижні. Відходи мікологічного виробництва вносились рівномірно по площі ділянки із розрахунку 1 кг на 1м² .

Порівняльний аналіз росту півторарічних сіянців деревних порід на різних типах субстратів із різним обробітком.

Таблиця 4.1.