Загальні висновки

Існування держави, її ефективне функціонування – свідчення розвитку і цивілізації суспільства. Історія держави на території України має велику і багату історію. Але цього, на жаль, не можна сказати про українську державу.

Формування та розвиток української держави має свої історичні особливості. По-перше, українська держава існувала з переривами, чергуючи часи державності і бездержавності. Часто періоди недержавного існування були значимими в часі: від десятиліть до кількох століть. Це не дозволяло накопичувати важливий досвід і створювати безперервну традицію державності. Загалом існує чотири етапи державного розвитку України: 1) Давній період існування Київської держави і Галицько-Волинської (ІХ –ХIV стст.); 2) в Новий період, існування Гетьманщини, як особливої, автономії частини Московсько-Російської держави ( 1654–1783 рр.); 3) в Новітню добу, існування УНР – Української держави – ЗУНР (1917–1921 рр.), та особливої форми державності – УСРР (1917–1991 рр.); 4) сучасний період починається з 1991 р.

Друга особливість – розколотість, роз’єднаність українських територій. В різні часи українські землі підпорядковувались країнам сусідам відчували різні політичні, економічні і культурні впливи . Це призвело до формування "різної" історії, відсутності "єдиної, об’єднаної і об’єднуючої" історії. І саме тепер, з 1991р. з великими труднощами відбувається "об’єднання" територій, історій, культур в єдине національно-політичне суспільство і державу. Важливим негативним наслідком роз’єднаності стала роз’єднаність т.зв. еліт які мають керувати державою і суспільством. Відсутність довгий час власної держави призвела і до слабкості правлячої еліти яка не розуміє національних інтересів. Їй поки-що ближчі власні інтереси. Інтереси суспільства, інтереси більшості населення України для них поки-що, навіть не на другому місці.

Третя особливість в тому, що в усі часи існування української держави сусідні країни надто ревниво ставились до її незалежності. В усі часи Україна розглядалась як важливе джерело ресурсів. За будь-якої, використовуючи найменші чвари і негаразди в Україні, сусіди намагались поділити територію або принаймні висунути будь-які претензії.

В сучасну пору лише одна Польща, зрозумівши нелегку історію взаємних стосунків з Україною, щиро без будь-яких претензій підтримує незалежність України. А наприклад Румунія, до цього часу претендує на ряд українських територій. А Росія не поспішає демаркувати кордони по суші, не визнає кордони по суші, не визнає кордони по морю, постійно використовує свої впливи в Криму для загострення ситуації.

Але незважаючи на такі особливості і труднощі сучасна українська держава, хоча і не так як хочеться більшості, поступово розвивається.

Поняття які слід зрозуміти, запам’ятати і вміти пояснити

Держава, право, політичний устрій, Гетьманщина, автономія, сотенно-полковий устрій, Малоросійська колегія, Генеральна військова канцелярія, Гетьман, "Руська Правда", "Литовський статут", "Магдебурзьке право", кодифікація права, Центральна Рада, Генеральний секретаріат, Директорія, Рада народних комісарів, Рада народних депутатів, державна мова, Універсал (Гетьмана), Універсал (Центральної Ради), ЗУНР, Карпатська Україна, Конституція, Велике князівства Литовське, Руське і Жемантійське.

1словник

*^*Полонська-Василенко Н. Історія України, т.1, с. 376

2