- •Історія України Курс лекцій
- •Лекція № 1. Історіографія історії України План лекції
- •Літописи – джерела знань з давньої історії України
- •Історіографія історії України XVIII століття
- •Історіографія історії України першої половини XIX століття
- •Історичні дослідження в другій половині XIX століття
- •Радянська історіографія історія України
- •Сучасний етап розвитку історіографії історії України
- •Історіографія історії України в Галичині в 20–30-ті роки XX століття
- •Закордонна історіографія історії України
- •Проблема схем-концепцій історії України
- •Семінар План
- •Література
- •Питання для самостійного контролю
- •Теми рефератів
- •Список літератури
- •Лекція №2. Особливості етнополітичної історії України План лекції
- •Походження слов’ян українців
- •Походження назв "Русь", "Україна", "Малоросія"
- •Історико-етнографічне районування України
- •Етапи етнополітичної історії України
- •Семінар
- •Література до семінару
- •Завдання для семинарського контролю
- •1) XIV ст.; 2) XVII ст.; 3) XVIII ст.;
- •Категорії, які слід запам’ятати, розуміти і вміти дати ввизначення
- •Теми рефератів
- •Список літератури
- •Лекція № 3. Політичний рух в Україні. План
- •Особливості політичного руху в Україні.
- •Декабристский рух в Україні.
- •Народницький етап політичного руху.
- •Соціалістичні партії.
- •Інші політичні партії.
- •Українське питання та загальноросійський рух.
- •Політичний рух в срср.
- •Особливості українського політичного руху.
- •Культурницький етап українського руху на Східній Україні в хіх столітті.
- •Політичний рух на Наддніпрянській Україні на початку хх століття.
- •Діяльність національних партій в період буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. В Росії.
- •Політичний рух українців в період Першої світової війни.
- •Політичний рух в Україні в період національно-демократичної революції 1917-1920 років.
- •Політичний рух в Радянській Україні в 20-ті роки.
- •Політичний рух в Західній Україні в міжвоєнний період.
- •Спроби існування політичного руху в Україні в 1939-1941 роки.
- •Суспільно-політичний рух в період т.Зв. "Хрущовської відлиги" та в т.Зв. "Застійний період".
- •Суспільно-політичний рух за часів т.Зв. «перебудови».
- •Становлення та розвиток молодіжного руху в Україні на прикінці 80-х - початку 90-х років.
- •Політичний рух в Україні в другій половині 90-х років XX століття.
- •Семінарські заняття Семінар №1 Політичний рух в Україні в XIX ст.
- •Семінар №2 Політичний рух в Україні в XX ст.
- •Література:
- •Завдання для самостійного контролю
- •Теми рефератів
- •Список літератури
- •Лекція № 4. Українська діаспора План
- •Західна еміграція і діаспора
- •Південна Америка.
- •Північна Америка.
- •Другий етап еміграції.
- •Третій етап еміграції.
- •Життя українців за кордоном.
- •Східна українська діаспора.
- •Завдання для самоперевірки.
- •Теми рефератів.
- •Література.
- •Лекція №5. Україна в системі міжнародних відносин План
- •Розділ і
- •Розділ іі
- •План семінару
- •Література
- •Дайте визначення таким термінам
- •Теми рефератів
- •Завдання для самоперевірки:
- •Тестові завдання
- •Список літератури
- •Лекція № 6. Релігія і церква в історії України План
- •Дохристиянські вірування в Україні
- •Православна церква в Україні
- •Розділ ііі. Греко-католицька церква в Україні.
- •Протестантські течії в Україні
- •Іудаїзм в Україні
- •Іслам в Україні
- •Висновок
- •Поняття які потрібно знати і розуміти
- •Питання і завдання для самоперевірки
- •Теми рефератів
- •Завдання для самоперевірки, тестові завдання
- •Список літератури
- •Лекція № 7. Економічна історія України
- •Господарство первісної доби і давніх цивілізацій (1,5 млн. Р. До р.Х. – V ст. По р.Х.)
- •Феодальне господарство на землях України (х ст. По р.Х. – 1861р.)
- •Капіталістичне господарство на землях України (1861-1917/1939 рр.)
- •Економічна політика національних українських урядів в 1917-1920 рр.
- •Економічні експерименти радянської влади – економіка соціалізму в Росії і Україні (1918-1991 рр.)
- •Загальні висновки
- •Поняття які слід зрозуміти, запам’ятати і пояснити
- •Теми рефератів
- •Література
- •Лекція № 8. Історія держави в Україні План
- •Неукраїнські держави на території України
- •Київська Русь і Галицько-Волинська Русь – перші українські держави (іх–хіv стст.)
- •Гетьманщина як особлива форма української держави в хvіі–хvііі стст. (1648-1781 рр.)
- •Національні українські держави в 1917-1921 рр.
- •Радянська, соціалістична Україна як особлива форма української держави
- •Загальні висновки
- •Поняття які слід зрозуміти, запам’ятати і вміти пояснити
Історичні дослідження в другій половині XIX століття
Новий етап у дослідженні історії України відкривають відомі історики, громадські і культурні діячі – Микола Костомаров і Володимир Антонович. Основні історичні дослідження М.І. Костомарова присвячені історії XVI–XVIII ст. Це монографії "Богдан Хмельницький", "Руїна", "Мазепа" та ін. Всі праці історик писав на документальних матеріалах художнім стилем, що робило їх надзвичайно популярними. М.І. Костомаров був першим, хто в своїх роботах "Две русские народности" і "Черты народной южнорусской истории" розрізняв два племені, народи: великоросів, які були колективістами і общинниками, самовідданими монархії, та українців – індивідуалістів, які прагнули до волі і бажали, щоб влада не втручалась у їхні справи.
Праці М.І. Костомарова були яскравим виявом народницьких ідей. В центрі уваги історика було селянство, масові народні виступи. Продовжив роботу М. Костомарова Володимир Антонович. Поляк за походженням, він ще студентом заявив про необхідність вивчення української історії, культури, мови. Володимир Боніфатійович був професором Київського університету, брав активну участь у діяльності громад, співпрацював з діячами Галичини.
У науці В. Антонович працював переважно над історією Правобережної України, соціально-економічною історією України, велику увагу приділяв вивченню історії козацтва, гайдамаччини, шляхти. В. Антонович був одним із перших, хто активно використовував досягнення археології в історичних дослідженнях, великою є роль історика в дослідженні і виданні архівних документів. Ідеї В. Антоновича поділяло багато його учнів, які згодом стали відомими вченими. Серед них Д. Багалій, М. Грушевський та ін. В той же час у Києві працювали такі відомі історики, як Олександр Лазаревський, Микола Василенко. У Харкові під керівництвом професора Дмитра Багалія досліджувалась історія Сіверської землі та Слобожанщини. В Катеринославі Дмитро Яворницький написав "Историю запорожских казаков" у трьох томах, яка і до цього часу є одним з кращих творів, присвячених запорожцям. В Одесі активну роботу в кінці XIX ст. розпочав Михайло Слабченко – дослідник історії півдня України та економічної історії.
У Петербурзі вивчала історію України Олександра Єфименко, в Москві – Василь Пічета. Успіхам у дослідженні історії України сприяла діяльність громадських наукових товариств: в Одесі – це "Общества истории древностей", в Києві – "Исторического общества Нестора Летописца", у Харкові – "Историко–филологического общества".
Неабияке значення у відтворенні минулого України мали документи XIII–XVIII ст., знайдені в місцевих архівах і опубліковані у спеціальних збірниках: "Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России" (у п’яти томах) та "Акты, относящиеся к истории Западной России " (у 15 томах).
Велику роль у популяризації історії, археології та етнографії відігравав щомісячний історико-етнографічний журнал "Київська старовина", який виходив у 1882–1907 рр. У журналі друкували свої праці В. Антонович, Д. Багалій, Д. Яворницький та ін.
В останні роки XIX ст. починає активно працювати один з найвідоміших українських істориків, громадський і політичний діяч Михайло Сергійович Грушевський. Свою фахову кар’єру він розпочав, очоливши кафедру історії у Львівському університеті. Його наукові інтереси охоплювали питання з історії, етнографії, літератури, археології. Ним написано кілька загальних робіт з історії України: "Очерк истории украинского народа", "Ілюстрована історія України", але головною працею стала "История Украины–Руси " в десяти томах. М. Грушевський виклав історію України від первісної доби до часів Хмельниччини. Ця робота узагальнювала накопичені знання, підводила певний підсумок розвитку історичних досліджень. Головною думкою твору стала ідея унікальності історії України. Праці Грушевського продовжували народницьку традицію історіографії.
Але поряд з традицією народництва поступово почав з’являтися новий підхід до вивчення української історії – державницький. Головною ідеєю цього підходу стало дослідження боротьби за національну державу, вивчення державницької діяльності української верхівки, вивчення національної державної ідеології. Першими, хто спробував з таких позицій вивчати історію України, стали Ф. Уманець та С. Томашівський.
Початок XX ст. був надто бурхливим в історії Російської імперії і не сприяв розвитку історичної науки в Україні. Революція 1905–1907 рр. політизувала суспільство. Всі відомі українці брали участь у політичній боротьбі, їм було "не до історії". Період контрреволюції з її обмеженням українофільського руху теж не сприяв вивченню минулого. А згодом почалась перша світова війна, яка завершилась для Росії великим революційним зривом.
В умовах становлення української держави у 1917–1920 рр. було написано велику кількість перших підручників з історії для початкових шкіл. Крім того, всі українські історики активно діяли в політиці: М. Грушевський очолював Центральну Раду, Д. Дорошенко – Міністерство закордонних справ, В. Липинський був українським послом у Відні. Дослідження української історії відкладалось на пізніший час.