- •Історія України Курс лекцій
- •Лекція № 1. Історіографія історії України План лекції
- •Літописи – джерела знань з давньої історії України
- •Історіографія історії України XVIII століття
- •Історіографія історії України першої половини XIX століття
- •Історичні дослідження в другій половині XIX століття
- •Радянська історіографія історія України
- •Сучасний етап розвитку історіографії історії України
- •Історіографія історії України в Галичині в 20–30-ті роки XX століття
- •Закордонна історіографія історії України
- •Проблема схем-концепцій історії України
- •Семінар План
- •Література
- •Питання для самостійного контролю
- •Теми рефератів
- •Список літератури
- •Лекція №2. Особливості етнополітичної історії України План лекції
- •Походження слов’ян українців
- •Походження назв "Русь", "Україна", "Малоросія"
- •Історико-етнографічне районування України
- •Етапи етнополітичної історії України
- •Семінар
- •Література до семінару
- •Завдання для семинарського контролю
- •1) XIV ст.; 2) XVII ст.; 3) XVIII ст.;
- •Категорії, які слід запам’ятати, розуміти і вміти дати ввизначення
- •Теми рефератів
- •Список літератури
- •Лекція № 3. Політичний рух в Україні. План
- •Особливості політичного руху в Україні.
- •Декабристский рух в Україні.
- •Народницький етап політичного руху.
- •Соціалістичні партії.
- •Інші політичні партії.
- •Українське питання та загальноросійський рух.
- •Політичний рух в срср.
- •Особливості українського політичного руху.
- •Культурницький етап українського руху на Східній Україні в хіх столітті.
- •Політичний рух на Наддніпрянській Україні на початку хх століття.
- •Діяльність національних партій в період буржуазно-демократичної революції 1905-1907 рр. В Росії.
- •Політичний рух українців в період Першої світової війни.
- •Політичний рух в Україні в період національно-демократичної революції 1917-1920 років.
- •Політичний рух в Радянській Україні в 20-ті роки.
- •Політичний рух в Західній Україні в міжвоєнний період.
- •Спроби існування політичного руху в Україні в 1939-1941 роки.
- •Суспільно-політичний рух в період т.Зв. "Хрущовської відлиги" та в т.Зв. "Застійний період".
- •Суспільно-політичний рух за часів т.Зв. «перебудови».
- •Становлення та розвиток молодіжного руху в Україні на прикінці 80-х - початку 90-х років.
- •Політичний рух в Україні в другій половині 90-х років XX століття.
- •Семінарські заняття Семінар №1 Політичний рух в Україні в XIX ст.
- •Семінар №2 Політичний рух в Україні в XX ст.
- •Література:
- •Завдання для самостійного контролю
- •Теми рефератів
- •Список літератури
- •Лекція № 4. Українська діаспора План
- •Західна еміграція і діаспора
- •Південна Америка.
- •Північна Америка.
- •Другий етап еміграції.
- •Третій етап еміграції.
- •Життя українців за кордоном.
- •Східна українська діаспора.
- •Завдання для самоперевірки.
- •Теми рефератів.
- •Література.
- •Лекція №5. Україна в системі міжнародних відносин План
- •Розділ і
- •Розділ іі
- •План семінару
- •Література
- •Дайте визначення таким термінам
- •Теми рефератів
- •Завдання для самоперевірки:
- •Тестові завдання
- •Список літератури
- •Лекція № 6. Релігія і церква в історії України План
- •Дохристиянські вірування в Україні
- •Православна церква в Україні
- •Розділ ііі. Греко-католицька церква в Україні.
- •Протестантські течії в Україні
- •Іудаїзм в Україні
- •Іслам в Україні
- •Висновок
- •Поняття які потрібно знати і розуміти
- •Питання і завдання для самоперевірки
- •Теми рефератів
- •Завдання для самоперевірки, тестові завдання
- •Список літератури
- •Лекція № 7. Економічна історія України
- •Господарство первісної доби і давніх цивілізацій (1,5 млн. Р. До р.Х. – V ст. По р.Х.)
- •Феодальне господарство на землях України (х ст. По р.Х. – 1861р.)
- •Капіталістичне господарство на землях України (1861-1917/1939 рр.)
- •Економічна політика національних українських урядів в 1917-1920 рр.
- •Економічні експерименти радянської влади – економіка соціалізму в Росії і Україні (1918-1991 рр.)
- •Загальні висновки
- •Поняття які слід зрозуміти, запам’ятати і пояснити
- •Теми рефератів
- •Література
- •Лекція № 8. Історія держави в Україні План
- •Неукраїнські держави на території України
- •Київська Русь і Галицько-Волинська Русь – перші українські держави (іх–хіv стст.)
- •Гетьманщина як особлива форма української держави в хvіі–хvііі стст. (1648-1781 рр.)
- •Національні українські держави в 1917-1921 рр.
- •Радянська, соціалістична Україна як особлива форма української держави
- •Загальні висновки
- •Поняття які слід зрозуміти, запам’ятати і вміти пояснити
Політичний рух в Західній Україні в міжвоєнний період.
Доля Західної України вирішилась остаточно лише в 1923р. Коли за рішенням Антанти вона опинилась під владою Польщі, без будь-яких гарантій національного захисту українців. Запровадження нових польських порядків супроводжувалося терором. Полонізація Галичини, позбавлення українців їх національної ідентичності стало метою польської адміністрації. Але польські закони надавали обмежену можливість українцям хоча-б протестувати проти державної політики Саме у боротьбі з цією політикою розгортався національний рух. І вже це означало, то західні українці були в кращому стані ніж їх співвітчизники в СРСР.
Найбільшою підтримкою серед галичан користувалось Українське Національно-демократичне Об’єднання (УНДО) на чолі з Д.Левицьким, Організація створена в 1925 р., виступила за досягнення компромісу з поляками та використання всіх можливостей для розвитку українства. Компроміс був досягнений у 1935 р. у вигляді угоди між урядом та УНДО. Угода закликала українців визнати інтереси польської держави, а натомість кандидати від УНДО допускались до виборів, збільшуючи тим самим представництво українців в сеймі. Були надані пільги українським кооперативам.
Але незважаючи на поступки центрального уряду, місцева адміністрація продовжувала антиукраїнську політику. Така політика викликала появу антипольського руху, що виник ще на початку 20-х років і виявився у формі українського націоналізму. Організаційної форми український націоналізм набув у 1920 р. Тоді в Празі була заснована Українська Військова Організація (УВО). Вона об’єднала офіцерів української армії і очолювалась Є.Коновальцем. За мету УВО ставила створення української самостійної соборної держави. Шлях до мети - загальнонаціональне повстання, а до того - дестабілізація польського режиму через терор. Чи не головним завданням УВО стало поширення духу, психології і ідеології непримиренності до загарбників.
В основі цієї ідеології, яку активно розробляв Д.Донцов, лежав т.зв. чинний націоналізм. Ця доктрина будувалась на принципах:
а) абсолютної цінності нації;
б) здобуття будь-якими засобами, незалежності України;
в) право нації - вище права людини,
г) міфологізація національної історії;
д) пропаганди культу боротьби, самопожертви і героїзму.Ця доктрина прагнула до монополізації всіх сфер життя, ширила в суспільстві нетерпимість та радикалізм.
Цей радикалізм імпонував молоді, серед якої було створено ряд націоналістичних осередків: Союз української націоналістичної молоді (С.Охримович, Б.Кравців), Колегія українських націоналістів (М.Сціборський).
В 1929 р. відбулось об’єднання молоді та старшого покоління в Організацію Українських Націоналістів (ОУН). Організація підтвердила необхідність створення самостійної держави. Безпосереднім завданням визначалась терористична - "революційна" боротьба з польським режимом. Співчуття з боку українців, дало змогу бойовикам ОУН здійснити 60 замахів на представників польської адміністрації, організувати пограбування урядових закладів - пошти та банків.
Але акції ОУН стали для поляків зручним приводом для масових репресій. Серед них т.зв. "пацифікація" (1930р.) - коли регулярні війська карали шомполами українських селян, руйнували школи і бібліотеки, створили в Березі-Картузькій концтабір для українців. Нарешті, в 1934 р. був викритий весь крайовий провід ОУН в Галичині на чолі з С.Бандерою та М.Лебедем.
Діяльність організації критикувалась з боку самих українців, що сподівались на змирення з поляками. Закордонна частина ОУН критикувала молодь за її надзвичайний радикалізм, і сподівалась на допомогу інших держав, зокрема Німеччини. Молодь не відступала від своєї тактики. Ці розбіжності, а згодом вбивство Є.Коновальця радянським агентом, призвело до кризи ОУН та її розколу. Та все ж напередодні 1939р. ОУН зберегла свою підпільну організацію, уникла її винищення і залишилась чи не єдиною активнодіючою політичною організацією.