22

Д.Імплантація кардіовертера-дефібрилятора Е. Постійний прийом мекситилу

59. Пацієнт 68 років доставлений в приймальне відділення лікарні в зв'язку з різким погіршенням загального стану, розвитку вираженої задишки, слабкості. Три роки тому переніс інфаркт міокарда. Страждає на напади фібриляції передсердь внаслідок чого епізодично самостійно застосовує хінідин. До погіршення стану хворий самостійно прийняв 0,8 г хінідину. Об'єктивно: хворий блідий, акроцианоз. Пульс – 62 за 1 хв, аритмічний. АТ – 100/80 мм рт.ст. В легенях при аускультації велика кількість вологих хрипів. На ЕКГ зареєстровано: подовження інтервалу Q-T до 0,52 с, епізоди веретеноподібної тахікардії з ЧСС до 240 за 1 хв. Який препарат буде патогенетичним у даному випадку?

А. Магнезія сульфат В. Допамін С. Дігоксин

Д.АТФ

Е. Хінідин 60. Хворий 68 років скаржиться на перебої в роботі серця, які супроводжуються відчуттям страху, слабкістю. Хворіє

на гіпертонічну хворобу, в минулому переніс інфаркт міокарда. Об'єктивно визначаються ознаки серцевої недостатності 2а стадії. Який із перерахованих препаратів доцільно призначити хворому для тривалого лікування?

А.Хінідин В. Дігоксин С. Аміодарон Д. Етацизин

Е. Пропафенон 61. Пацієнт 58 років скаржиться на задишку та відчуття серцебиття, які виникли протягом двох тижнів. Раніше

подібних скарг не спостерігалось. Біля 10 років хворіє на гіпертонічну хворобу, епізодично приймає атенолол. Об'єктивно: пульс – 94 за 1 хв, аритмічний. ЧСС – 120 за хв. АТ – 140/90 мм рт.ст. І тон на верхівці послаблений, аритмічність тонів. В легенях дихання везикулярне. На ЕКГ: фібриляція передсердь з тахісистолією шлуночків, ЧСС – 120 за 1 хв. Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка. При ЕхоКГ-дослідженні виявлено: концентрична гіпертрофія лівого шлуночка, передньо-задній розмір лівого передсердя – 46 мм, ФВ – 44%. Виберіть найбільш доцільну тактику введення хворого.

А.Електрична кардіоверсія за життєвими показами

В. В/в новокаінамід 10% 10 мл

С.Переведення тахісистолічного варіанту аритмії в нормосистолічний, призначення варфаріну Д. Етацизин 150 мг/доб до відновлення синусового ритму Е. Хінідин по 0,6-0,8 г/доб до відновлення синусового ритму

62. Хворий 54 років доставлений в терапевтичне відділення швидкою допомогою з приводу стійкого нападу тріпотіння передсердь, який виник протягом доби. Амбулаторно лікарем швидкої допомоги введено 10 мл 10% новокаінаміду після чого стан хворого погіршився – виникло запаморочення, посилилось відчуття серцебиття. Об'єктивно: хворий блідий, мокрий. Пульс до 150 за 1 хв, ритмічний, ниткоподібний. АТ – 90/60 мм рт.ст. Інші фізикальні дані без особливостей. На ЕКГ: тріпотіння передсердь з тахісистолією шлуночків (ЧСС – 150 за 1 хв), регулярний варіант (2:1). Який із перерахованих заходів є найбільш доцільним у даному випадку?

А. Повторне введення 10 мл 10% новокаінаміду В. Призначення хінідину по 0,6 г на добу до відновлення синусового ритму C. В/в дігоксин 0,5-0,75 мг

Д. В/в болюсне введення 2 мл АТФ Е. В/в болюсне введення 1 мл 0,1% атропіну

63. Хворий М., 66 років, скаржиться на епізоди запаморочення, перебої в роботі серця. Хворіє на ІХС, 3 роки тому переніс інфаркт міокарда, має ознаки серцевої недостатності 2а стадії. При холтерівському моніторуванні ЕКГ виявлено: 8242 епізодів шлуночкової екстрасистолії, максимально 625 екстрасистол за 1 год дослідження, 225 епізодів парної шлуночкової екстрасистолії та 14 епізодів нестійкої шлуночкової тахікардії (6-8 шлуночкових комплексів). Визначте градацію шлуночкової екстрасистолії?

А. 2 градація В. 3 градація

С.4А градація

Д. 4Б градація Е. 5 градація

64. Хвора, 46 років, скаржиться на перебої в роботі серця, серцебиття. Біля року з приводу тотальної струмектомії приймає L-тіроксин у дозі 100 мг на добу. Пульс – 90 за 1 хв. АТ – 160/84 мм рт.ст. При холтерівському моніторуванні ЕКГ зареєстровано: в денний час значне переважання епізодів синусової тахікардії з максимальною ЧСС до 146 за 1 хв, 2146 епізодів суправентрикулярної екстрасистолії (максимально до 456 епізодів за 1 год дослідження). Під час епізодів тахікардії реєструється горизонтальна депресія сегменту ST до 3 мм. Яку тактику лікування слід використати в даному випадку?

А. Призначити нітрати

23

В. Збільшити дозу L-тіроксину С. Призначити бета-блокатори Д. Призначити аміодарон Е. Призначити хінідин

65. У хворої М, 64 років, зареєстровані епізодичні напади втрати свідомості. Під час моніторування ЕКГ зареєстровано: епізоди асистолії до 6-8 с без будь-якої електричної активності, постійна синусова брадикардія з ЧСС в середньому 54 за 1 хв. Ваше заключення:

А.Синусова брадикардія. В. Сіноатриальна блокада С. Повна АВ-блокада Д. Відмова синусового узла

Е. Блокада лівої ніжки пучка Гіса.

66. У хворої М, 64 років, протягом останніх 6 місяців зареєстровані епізодичні напади втрати свідомості. Під час моніторування ЕКГ виявлено: епізоди асистолії до 6-8 с без будь-якої електричної активності, постійна синусова брадикардія з ЧСС в середньому 54 за 1 хв. Найбільш ефективним методом лікування в даному випадку буде:

А.Призначення холінолітиків

В. Імплантація ШВР

С.Імплантація кардіовертера-дефібрилятора Д. Абляція АВ-вузла Е. Призначення ізадріна

67. У хворого Р., 65 років, визначається виражена задишка, масивні набряки ніг. Погіршення стану спостерігається до 2 місяців. Хворіє на гіпертонічну хворобу, 3 роки тому переніс інфаркт міокарда. З моменту погіршення стану постійно приймає лізіноприл 20 мг на добу, верошпірон 25 мг на добу, фуросемід 80-120 мг через день, карді кет 40 мг на добу, однак результату не відчуває.

Пульс – 46 за 1 хв, аритмічний. АТ – 130/80 мм рт.ст. В легенях при аускультації в нижніх відділах вологі хрипи. На ЕКГ: синусова зареєстрована сіноатріальна блокада ІІ ступеня Мобітц2, середня ЧСС -46 за 1 хв, повна блокада лівої ніжки пучка Гіса. Найбільш ефективним методом лікування в даному випадку буде:

А. Додаткове призначення холінолітиків В. Імплантація ШВР

С.Імплантація кардіовертера-дефібрилятора

Д. Додаткове призначення дігоксину Е. Додаткове призначення бета-блокаторів

68. Хворий П., 62 роки скаржиться на сильні перебої в роботі серця, які супроводжуються запамороченням, болем в серці, вираженою задишкою. 3 роки тому переніс інфаркт міокарда. Постійно приймає каптоприл, верошпірон, аторвастатин, торасемід, аспірин. На ЕКГ: ритм синусів, неправильний. ЧСС – 54 за 1 хв. Визначаються ознаки сіноатриальної блокади ІІ ступеня Мобітц ІІ, часта шлуночкові екстрасистолія, епізодами парна і групова, рубцьові зміни міокарда.Ваша тактика:

А. Призначити аміодарон

В.Імплантація кардіовертера-дефібрилятора С. Призначити бета-блокатори Д. Призначити сотало

Е. Імлантація ШВР і призначення аміодарону 69. Які із перерахованих препаратів протипоказані хворому з синдромом слабкості синусово вузла: А. Бета-блокатори

В.Препарати еуфілін

С.Холінолітики Д. Верошпірон Е. інгібітори АПФ

70. Які із перерахованих препаратів протипоказані хворому з синдромом слабкості синусово вузла: А. Діуретики В. Нітрати

С.Холінолітики

Д. Дігоксин Е. інгібітори АПФ

71.Які із перерахованих препаратів протипоказані хворому з сіноатріальною блокадою ІІ ступеня: А. Нітрогліцерин В. Ізоптин С. Холінолітики Д. Фуросемід Е. Каптопріл

72.Які із перерахованих препаратів протипоказані хворому з сіноатріальною блокадою ІІ ступеня:

24

А. Каптопріл В. Аміодарон С. Ізадрін Д. Фуросемід Е. Атропін

VI. Рекомендована література. Основна:

1.Руководство для врачей “Нарушения сердечного ритма и проводимости” // под. ред. В.Н.Коваленко, О.С.Сычова.- Киев, 2009.- 654 с.

2.Денисюк В.І., Денисюк О.В. Доказова внутрішня медицина. Таємниці, стандарти діагностики та лікування. – Вінниця: ДП ДКФ, 2006.- 704 с.

3.Руководство по кардиологии / под ред. В.Н. Коваленко.- К.: МОРИОН, 2008.- 1424 с.

4.Фундаментальная и практическая аритмология: Сборник лекцій в схемах и таблицях / под редакцией профессора О.С.Сычова.- Киев, 2007.- 226 с.

5.Кушаковский М.С. Аритмии сердца (расстройство сердечного ритма и нарушения проводимости. Причины, механизмы, электрокардиографическая и электрофизиологическая диагностика, клиника, лечение) / Руководство для врачей. Издание 2-е. Санкт-Петербург: ИКР Фолиант, 2004.- 640 с.

Додаткова література:

1.Денисюк В.И., Дзяк Г.В., Мороз В.М. Лечение аритмій: пути повышения эффективности и безопасности антиаритмических препаратов. – Винница, ГП ГКФ, 2005.- 629 с.

2.Денисюк В.И. Аритмии сердца: достижения, проблемы, и перспективы на рубеже ХХ-ХХI веков.- Винница: Логос.- 1999.- 520с.

3.Мартынов А.И., Остроумова О.Д., Чечеткина О.Л., Мамаев В.И. Нарушения ритма и проводимости у лиц пожилого и старческого возраста // Клиническая медицина.- 2000.- №2.- С. 4-10.

4.Липницкий Т.Н. "Краткий курс клинической электрокардиографии". Учебное пособие - Винница, 1993.- 83с.

5.Янушкевичус З.И., Бредикис Ю.Ю., Лукошавичюте А.И. и др. "Нарушение ритма и проводимости сердца". М.: Медицина, 1984.- 287с.

Методичну розробку склав: доц.. кафедри внутрішньої медицини №3 ВНМУ, д. мед. н. Іванов В.П.

Тестові завдання для контролю рівня знань Варіант 1

1.У хворого на ІХС причиною виникнення екстрасистолії може бути: А) фіброзні зміни міокарда В) структурне ремоделювання та дисфункція міокарда

С) зміни нейровегетативної регуляції серцевого ритма Д) хронічна ішемія міокарда Е) все перераховане

2.Основою фармакологічної дії пропафенону (ритмонорму) є : А) блокада швидких натрієвих каналів В) блокада серотонінових рецепторів С) блокада повільних кальцієвих каналів Д) блокада калієвих каналів Е) блокада дофамінергічних рецепторів

3.Диференційно-діагностичними критеріями ектопічних пароксизмальних тахікардій є: А) раптовість початку та кінця нападу аритмії

В) початок аритмії поступовий – є період «розігріву» та період «охолодження», ЧСС < 160 за 1 хв С) строга ритмічність інтервалів R-R

Е) хаотичність та різна полярність комплексів QRS Д) висока ефективність рефлекторних проб

4.Диференційно-діагностичними критеріями фібриляції передсердь є:

А) наявність хвиль f-f різних за формою переважно у відведенні V1, аритмічність R-R інтервалів

В) наявність хвиль F-F однакових за формою переважно у відведенні ІІІ і aVF у вигляді “пилки”, аритмічність R-R інтервалів

С) ЧСС > 160 за 1 хв і ритмічність інтервалів R-R Е) наявність феномену АВ-дисоціації Д) наявність продольної дисоціації АВ-вузла

25

5.Виберіть препарат, який слід застосовувати у хворих з фібриляцією передсердь для відновлення синусового ритма:

А) строфантин В) ритмонорм (пропафенон) С) дофамін Д) каптопріл Е) лідокаін

6.Приведіть основну ЕКГ-ознаку синоатріальної блокади ІІ ст. Мобитц 1: А) подовження тривалості зубця Р В) замісний несинусовий ритм

C)поступове укорочення інтервалу P-Р з епізодичним випадінням комплексу РQRS Д) епізодичне випадіння комплексу РQRS

Е) на звичайній ЕКГ не діагностується

7.Перерахуйте покази до імплантації постійного ШВР:

А) повна АВ-блокада В) АВ-блокада І ст.

С) АВ-блокада ІІ ст. Мобитц 1 Д) блокада правої ніжки пучка Гіса

Е) вірно А і С

8.Хвора 38 років скаржиться на підвищення АТ до 160/90 мм рт.ст., перебої в роботі серця, які супроводжуються відчуттям страху, болями в ділянці серця. При фізикальному обстеженні патологічних змін не виявлено. ЕхоКГдослідження: геометрія камер серця та товщина стінок ЛШ в межах вікової норми. Гіперкінетичний тип центральної гемоциркуляції. При холтерівському моніторуванні ЕКГ: середня ЧСС за добу 84 за 1 хв, зареєстровано переважання епізодів синусової тахікардії в денний час доби, за час дослідження зареєстровано до

138 епізодів шлуночкової екстрасистолії. Який із перерахованих препаратів доцільно призначити хворій в першу чергу?

А.Метопролол В. Аміодарон С. Хінідин Д. Ніфідипін

Е. Дізопірамід 9. Хворому М., 65 років з приводу нападу фібриляції передсердь в/в введенно 10 мл 10% розчину новокаінаміду.

Через 10 хв після введення препарату стан хворого значно погіршився: виникли виражена слабкість, запаморочення, задишка. Об'єктивно: хворий блідий, мокрий. ЧД – 22 за 1 хв. Пульс – 76 за 1 хв, аритмічний. ЧСС – 142 за 1 хв. АТ – 100/72 мм рт.ст. В нижніх відділах легень з обох сторін вологі хрипи. На ЕКГ: на тлі фібриляції передсердь зареєстровано виникнення частої політопної шлуночкової екстрасистолії, частих епізодів шлуночкової тахікардії. Приведіть ваше пояснення ситуації, що виникла.

А.Кардіодепресивна дія новокаінаміду, набряк легень

В. Гіпотензивна дія новокаінаміду, колапс С. Аритмогенна і кардіодепресивна дія новокаінаміду, набряк легень

Д.Кардіодепресивна дія новокаінаміду, кардіогенний шок Е. Антихолінергічний ефект новокаінаміду

10. Хворий 54 років доставлений в терапевтичне відділення швидкою допомогою з приводу стійкого нападу тріпотіння передсердь, який виник протягом доби. Амбулаторно лікарем швидкої допомоги введено 10 мл 10% новокаінаміду після чого стан хворого погіршився – виникло запаморочення, посилилось відчуття серцебиття. Об'єктивно: хворий блідий, мокрий. Пульс до 150 за 1 хв, ритмічний, ниткоподібний. АТ – 90/60 мм рт.ст. Інші фізикальні дані без особливостей. На ЕКГ: тріпотіння передсердь з тахісистолією шлуночків (ЧСС – 150 за 1 хв), регулярний варіант (2:1). Який із перерахованих заходів є найбільш доцільним у даному випадку?

А. Повторне введення 10 мл 10% новокаінаміду В. Призначення хінідину по 0,6 г на добу до відновлення синусового ритму C. Проведення електричної кардіоверсії

Д.В/в болюсне введення 2 мл АТФ

Е. В/в болюсне введення 1 мл 0,1% атропіну

Тестові завдання для контролю рівня знань Варіант 2

1.ЕКГ-критерієм суправентрикулярної екстрасистолії є: А) повна компенсаторна пауза В) подовжена компенсаторна пауза С) різний інтервал сцеплення Д) наявність зубця Р

26

Е) незмінений по відношенню до синусового комплекс QRS

2.Основою фармакологічної дії верапамілу є: А) блокада швидких натрієвих каналів В) блокада бета-адренорецепторів С) блокада повільних кальцієвих каналів Д) блокада калієвих каналів

Е) блокада дофамінергічних рецепторів

3.При реципрокній вузловій тахікардії, яка виникає за механізмом продольної дисоціації АВ-вузла, найбільш

ефективним препаратом є: А) дізопірамід В) дофамін С) лідокаін Д) ізоптин Е) мезатон

4.Частота скорочення шлуночків при фібриляції передсердь залежить: А) від основного захворювання, на тлі якого виникає аритмія; В) від функціонального стану АВ-вузла С) від функціонального стану синусового вузла

Е) від функціонального стану міокарда шлуночків Д) від функціонального стану провідної системи Гіса-Пуркіньє

5.Який антиаритмічний препарат не доцільно застосовувати в хворих з пароксизмом фібриляції передсердь? А) мекситил В) ритмонорм (пропафенон)

С) новокаінамід Д) метопролол Е) флекаінід

6.Приведіть основну ЕКГ-ознаку синоатріальної блокади ІІ ст. Мобитц 2:

А) подовження тривалості зубця Р В) замісний несинусовий ритм

C) поступове укорочення інтервалу P-Р з епізодичним випадінням комплексу РQRS Д) епізодичне випадіння комплексу РQRS

Е) на звичайній ЕКГ не діагностується

7. В лікарню доставлена хвора А., 34 років, з приводу нападу серцебиття, запаморочення. Об′ єктивно: хвора бліда. Пульс не визначається. АТ – 70/40 мм рт.ст. При аускультації серця виражена тахікардія до 200 за 1 хв. На ЕКГ: комплекс QRS = 0,08 с, інтервали R-R однакові, R-R = 0,3 с. Яке порушення ритму виникло у хворої?

А). Пароксизмальна шлуночкова тахікардія

B). Пароксизмальна форма фібриляції передсердь

C). Пароксизмальна суправентрикулярна тахікардія Д). Фібриляція шлуночків

E). Тріпотіння шлуночків

8. Який із перерахованих препаратів доцільно призначити хворому з нічними суправентрикулярними екстрасистолами та екстрасистолами, які виникають на тлі синусової брадикардії?

А.Кордарон В. Верапаміл С. Метопролол Д. Дізопірамід Е. Соталол

9. До лікаря звернулась хвора 24 років із скаргами на серцебиття, яке виникло раптово протягом двох годин. Об'єктивно: Ps – 180 за 1 хв, ритмічний, АТ – 110/80 мм рт.ст. Інші фізикальні дані без патологічних змін. На ЕКГ

зареєстрована суправентрикулярна тахікардія з ЧСС 180 за 1 хв, у відведеннях V2-V4 депресія сегменту ST до 2 мм. З якого препарату необхідно почати лікування хворої?

А.Дізопірамід

В. Хінідин С. Атропін Д. АТФ Е. Допамін

10. Хворий М., 66 років, скаржиться на епізоди запаморочення, перебої в роботі серця. Хворіє на ІХС, 3 роки тому переніс інфаркт міокарда, має ознаки серцевої недостатності 2а стадії. При холтерівському моніторуванні ЕКГ виявлено: 8242 епізодів шлуночкової екстрасистолії, максимально 625 екстрасистол за 1 год дослідження, 225 епізодів парної шлуночкової екстрасистолії та 14 епізодів нестійкої шлуночкової тахікардії (6-8 шлуночкових комплексів). Визначте градацію шлуночкової екстрасистолії?

А. 2 градація

27

В. 3 градація С. 4А градація Д. 4Б градація Е. 5 градація

Тестові завдання для контролю рівня знань Варіант 3

1. ЕКГ-критерії шлуночкової екстрасистолії:

А) наявність дельта-хвилі на висхідному коліні комплексу QRS В) неповна компенсаторна пауза С) різний інтервал сцеплення Д) наявність зубця Р

Е) змінений по відношенню до синусового комплекс QRS

2.Основою фармакологічної дії аміодарону є: А) блокада швидких натрієвих каналів В) блокада бета-адренорецепторів С) блокада повільних кальцієвих каналів Д) блокада калієвих каналів

Е) блокада дофамінергічних рецепторів

3.При реципрокній тахікардії, яка виникає при додаткових шляхах проведення, найбільш ефективним препаратом є: А) мексилетин В) пропафенон С) лідокаін Д) дігоксин Е) дофамін

4.Хворий на ІХС і нападами фібриляції передсердь відмічає, що напади аритмії виникають 1 раз на 2 місяці,

тривають до 2-3 годин і проходять самостійно або після приняття корвалолу, валідолу. Встановіть форму ФП: А) постійна В) персистуюча

С) пароксизмальна Д) для встановлення форми аритмії мало клінічних данних Е) часто рецидивуюча

5.Який препарат протипоказаний у хворих на фібриляцію передсердь та синдромом WPW: А) кордарон В) пропафенон

С) новокаінамід Д) дігоксин Е) сотало

6.Приведіть основну ЕКГ-ознаку синоатріальної блокади ІІІ ст.:

А) подовження тривалості зубця Р В) замісний несинусовий ритм

C) поступове укорочення інтервалу P-Р з епізодичним випадінням комплексу РQRS Д) епізодичне випадіння комплексу РQRS

Е) на звичайній ЕКГ не діагностується

7.Хворий М., 58 років, звернувся зі скаргами на перебої в роботі серця та запаморочення, які виникають переважно під час фізичного навантаження. Хворіє на гіпертонічну хворобу, 3 роки тому переніс інфаркт міокарда. При проведенні добового моніторування ЕКГ зареєстровано: політопна шлуночкова екстрасистолія епізодами по типу тригімінії (від 16 до 64 епізодів за 1 год). Епізоди парної та залпової екстрасистолії. Який із перерахованих

препаратів доцільно призначити хворому? А. Дігоксин В. Аміодарон С. Хінідин Д. Верапаміл

Е. Дізопірамід 8. У хворого 49 років при клініко-інструментальному дослідженні виявлена часта суправентрикулярна

екстрасистолія (максимально за 1 год дослідження до 96 екстрасистол), короткі епізоди суправентрикулярної тахікардії (до 6 комплексів). З боку інших фізикальних даних відхилень не виявлено. Який із перерахованих препаратів не доцільно застосовувати у даного хворого?

А. Метопролол В. Пропафенон

28

С.Верапаміл Д. Мекситил Е. Етацизин

9. Хворий, 32 роки, скаржиться на часті напади серцебиття (до 1 нападу на тиждень). Останні два напади супроводжувались синкопальними явищами. При фізикальному обстеженні патологічних відхилень не виявлено. На ЕКГ зареєстровані ознаки синдрому WPW. Яку тактику лікування хворого слід вибрати в даному випадку?

А. Постійний прийом дігоксину В. Постійний прийом хінідину

С.Деструкція додаткових шляхів проведення

Д.Імплантація кардіовертера-дефібрилятора Е. Постійний прийом мекситилу

10. Хвора, 46 років, скаржиться на перебої в роботі серця, серцебиття. Біля року з приводу тотальної струмектомії приймає L-тіроксин у дозі 100 мг на добу. Пульс – 90 за 1 хв. АТ – 160/84 мм рт.ст. При холтерівському моніторуванні ЕКГ зареєстровано: в денний час значне переважання епізодів синусової тахікардії з максимальною ЧСС до 146 за 1 хв, 2146 епізодів суправентрикулярної екстрасистолії (максимально до 456 епізодів за 1 год дослідження). Під час епізодів тахікардії реєструється горизонтальна депресія сегменту ST до 3 мм. Яку тактику лікування слід використати в даному випадку?

А. Призначити нітрати

В. Збільшити дозу L-тіроксину С. Призначити бета-блокатори

Д.Призначити аміодарон

Е. Призначити хінідин

Тестові завдання для контролю рівня знань Варіант 4

1.Основою фармакологічної дії новокаінаміду є: А) блокада швидких натрієвих каналів В) блокада бета-адренорецепторів С) блокада повільних кальцієвих каналів Д) блокада калієвих каналів

Е) блокада дофамінергічних рецепторів

2.ЕКГ-критерії суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії: А) комплекс QRS < 0.12 c, ритмічність інтервалів R-R

В) комплекс QRS > 0.12 c, ритмічність інтервалів R-R

C) феномен АВ-дисоціації

Д) різні за полярністю комплекси QRS Е) аритмічність інтервалів R-R

3.При реципрокній тахікардії, яка виникає при додаткових шляхах проведення, найбільш ефективним препаратом є: А) мексилетин В) кордарон С) лідокаін Д) дігоксин Е) дофамін

4.Хворий на ІХС і нападами фібриляції передсердь відмічає, що напади аритмії виникають 1 раз на 2 місяці та

частіше; проходять тільки після прийому 2 табл. етацизіну або введення новокаінаміду. Встановіть форму ФП: А) постійна В) персистуюча

С) пароксизмальна Д) для встановлення форми аритмії мало клінічних данних Е) часто рецидивуюча

5.Найбільш ефективним заходом лікування персистуючої форми тріпотіння передсердь є: А) застосування препаратів 1А класу; В) застосування препаратів 1С класу; С) застосування препаратів 1В класу;

Д) застосування електроімпульсної терапії; Е) застосування препаратів ІІІ класу

6.Перерахуйте причини синдрому МЕС:

А) пароксизмальна шлуночкова тахікардія В) відмова синусового вузла (sinus arrest) С) повна АВ-блокада Д) епізоди піруєт-тахікардії Е) всі вищенаведені

29

7.В лікарню доставлений хворий з вираженою задишкою, набряками ніг. Із анамнезу виявлено, що біля 3 років хворіє на миготливу аритмію, не лікується. При огляді: ортопноє, акроцианоз. Пульс 72 за 1 хв, аритмічний. ЧСС близько 150 за 1 хв. АТ 100/70 мм рт. ст. В нижніх відділах легень при аускультації маса вологих хрипів. Яку із запропонованих схему лікування необхідно вибрати в даному випадку?

А. Електрична кардіоверсія

В.S.Novocainamidi 10% - 10 ml в/в струминно С. S.Digoxini 0,25% - 2 ml в/в + фуросемід в/в Д. S.Lidocaina 2% - 4 ml в/в струминно

Е. S.Isoptini 0,25% - 4 ml в/в струминно

8. Хвора 64 років скаржиться на перебої в роботі серця, які супроводжуються слабкістю та зростанням задишки. Із анамнезу: хвора 3 роки тому перенесла інфаркт міокарда. Фізикально виявляються об'єктивні ознаки серцевої недостатності 2а стадії. При проведенні холтерівського моніторування ЕКГ зареєстровано 1246 епізодів шлуночкової екстрасистолії за добу, із них 139 епізодів парної та залпової екстрасистолії. Максимальна кількість екстрасистол за 1 год дослідження - 158 епізодів. Який із перерахованих препаратів не слід призначати хворій для тривалого лікування?

А. Дігоксин

В.Кордарон

С.Пропафенон Д. Етацизин Е. Соталол

9. Пацієнт 68 років доставлений в приймальне відділення лікарні в зв'язку з різким погіршенням загального стану, розвитку вираженої задишки, слабкості. Три роки тому переніс інфаркт міокарда. Страждає на напади фібриляції передсердь внаслідок чого епізодично самостійно застосовує хінідин. До погіршення стану хворий самостійно прийняв 0,8 г хінідину. Об'єктивно: хворий блідий, акроцианоз. Пульс – 62 за 1 хв, аритмічний. АТ – 100/80 мм рт.ст. В легенях при аускультації велика кількість вологих хрипів. На ЕКГ зареєстровано: подовження інтервалу Q-T до 0,58 с, епізоди веретеноподібної тахікардії з ЧСС до 240 за 1 хв. Який із препаратів буде патогенетичним у даному випадку?

А. Магнезія сульфат В. Допамін

С.Дігоксин

Д.АТФ Е. Хінідин

10. У хворої М, 64 років, зареєстровані епізодичні напади втрати свідомості. Під час моніторування ЕКГ зареєстровано: епізоди асистолії до 6-8 с без будь-якої електричної активності, постійна синусова брадикардія з ЧСС в середньому 54 за 1 хв. Ваше заключення:

А. Синусова брадикардія. В. Сіноатриальна блокада С. Повна АВ-блокада

Д.Відмова синусового узла

Е. Блокада лівої ніжки пучка Гіса

Тестові завдання для контролю рівня знань Варіант 5

1.Основою фармакологічної дії дізопіраміду (ритмілену) є: А) блокада швидких натрієвих каналів В) блокада бета-адренорецепторів С) блокада повільних кальцієвих каналів Д) блокада калієвих каналів

Е) блокада дофамінергічних рецепторів

2.ЕКГ-критерії шлуночкової пароксизмальної тахікардії: А) комплекс QRS < 0.12 c, ритмічність інтервалів R-R

В) комплекс QRS > 0.12 c, ритмічність інтервалів R-R C) епізодичне випадіння комплексів QRS

Д) елевація сегмента ST

E)повна аритмічність R-R

3.Який препарат протипоказаний у хворих на реципрокну тахікардію при синдромі WPW: А) кордарон В) пропафенон

С) новокаінамід Д) дігоксин Е) АТФ

30

4.У хворого 48 років, вперше в житті виник пароксизм фібриляції передсердь. Тривалість пароксизму 12 годин, гемодинамічні показники стабільні. Який із препаратів доцільно застосувати для відновлення синусового ритму:

А) пропафенон (ритмонорм) В) строфантин С) лідокаін Д) мекситил Е) дофамін

5.Приведіть основну ЕКГ-ознаку синоатріальної блокади І ст.: А) подовження тривалості зубця Р

В) подовження інтервалу PQ більше 0,20 с

C)поступове вкорочення інтервалу P-Р з епізодичним випадінням комплексу РQRS Д) епізодичне випадіння комплексу РQRS

Е) на звичайній ЕКГ не діагностується

6.Найбільш ефективним методом лікування брадісистолічної форми синдрому МЕС є: А) імплантація тимчасового ШВР В) електрична кардіоверсія С) зверхчаста стимуляція передсердь Д) введення новокаінаміду

Е) програмована стимуляція передсердь

7.Пацієнтка 20 років скаржиться на перебої в роботі серця, які виникають переважно під час фізичного навантаження та стресових ситуацій. При фізикальному дослідженні патологічних змін не виявлено. При холтерівському моніторуванні ЕКГ зареєстровано: переважання епізодів синусової тахікардії в денний час доби, загальна кількість шлуночкових екстрасистол за добу - 918, максимальна кількість екстрасистол за 1 год дослідження – 108. При ЕхоКГ-дослідженні: варіант вікової норми. Який із перерахованих препаратів доцільно

призначити хворій у якості стартової терапії?

А.Аміодарон В. Хінідин С. Метопролол Д. Дігоксин

Е. Дізопірамід 8. У хворого 63 років з гострим інфарктом міокарда на 3-й день перебування на ліжковому режимі при ЕКГ-

дослідженні зареєстрована часта суправентрикулярна екстрасистолія. Показники гемодинаміки стабільні. Виникнення якого ускладнення слід передбачати у даного хворого?

А.Розрив міокарда

В. Кардіогенний шок С. Ранній рецидив інфаркту

Д.Розвиток фібриляції передсердь Е. Розвиток фібриляції шлуночків

9. Хворий 68 років скаржиться на перебої в роботі серця, які супроводжуються відчуттям страху, слабкістю. Хворіє на гіпертонічну хворобу, в минулому переніс інфаркт міокарда. Об'єктивно визначаються ознаки серцевої недостатності 2а стадії. Який із перерахованих препаратів доцільно призначити хворому для тривалого лікування?

А. Хінідин В. Дігоксин С. Аміодарон

Д.Етацизин

Е. Пропафенон 10. У хворої М, 64 років, протягом останніх 6 місяців зареєстровані епізодичні напади втрати свідомості. Під час

моніторування ЕКГ виявлено: епізоди асистолії до 6-8 с без будь-якої електричної активності (повна ізолінія), постійна синусова брадикардія з ЧСС в середньому 54 за 1 хв. Найбільш ефективним методом лікування в даному випадку буде:

А. Призначення холінолітиків В. Імплантація ШВР

С. Імплантація кардіовертера-дефібрилятора Д. Абляція АВ-вузла Е. Призначення ізадріна

Тестові завдання для контролю рівня знань Варіант 6

1.Основою фармакологічної дії лідокаіну є: А) блокада швидких натрієвих каналів В) блокада бета-адренорецепторів