Провідникова анестезія.

Провідниковою анестезією називається виключення больової чутливості на протязі. Метод провідникової анестезії розробив А.І.Лукашевич-Оберст. Провідникова анестезія розділяється на періневральну та ендоневральну. При періневральній анестезії анестетик вводиться в ділянку тканини навколо нерву. При ендоневральній анестезії анестетик вводиться безпосередньо в нервовий стовбур.

Внутрішньокісткова анестезія.

При операціях на кінцівці застосовується різновидність місцевої анестезії – внутрішньокістковий спосіб знеболення. Техніка внутрішньокісткового знеболення така. Кінцівці надають підвищений стан для деякого знекровлення, після чого накладають джгут, який затягують до припинення пульсу на периферійних артеріях.

Після анестезії шкіри, підшкірної клітковини та окістя в епіфізарному відділі однієї з кісток, біровською голкою з мандреном проколюють м’які тканини і обертовими рухами просовують голку через кортикальний шар кістки на 1-1,5 см в губчату речовину і вводять 0,25% розчин новокаїну. Так для анестезії гомілки, стегна необхідно приблизно 110-150 мл новокаїну. Під цим видом знеболювання успішно проводять операції з приводу остеомієліту, при переломах та інш.

Анестезія охолодженням

Раніше анестезію охолодженням виконували шляхом розпилення хлоретила на певну ділянку. Така анестезія використовувалася для короткочасних операцій – вскривання абсцесів, флегмон. В подальшому цей метод було майже повністю залишено, так як він не забезпечував достатньо повного і глибокого знеболювання. Під час ВВВ деякі хірурги С.С.Юдін, Е.В.Лобачев використовували анестезію охолодженням для ампутації кінцівок з приводу гангрени у послаблених хворих. Для цього кінцівку обкладали мішками з льодом і на її основу накладали джгути. Анестезія починається при пониженні температури кінцівки до 19⁰С, а повне знеболювання наступає при 10-12⁰С. При анестезії охолодженням хворий звільняється від токсикозу некротичними речовинами і токсикозу продуктами розпаду тканин, токсинами мікробів. Спосіб застосовується рідко.

Спинномозкова і перідуральна анестезія.

Спинномозкова анестезія була запропонована Біром в 1899 році. В Росії в 1899 р. було зроблене перше повідомлення про спинномозкову анестезію. Перідуральну анестезію запропонував Паже у 1920 р. Широко застосував спинномозкову анестезію С.С. Юдін.

Спинномозкова і перідуральна анестезія являють собою варіанти провідникового знеболювання, зумовленного фармакологічною блокадою спинальних коренців.

Спинномозкова або субарахноідальна анестезія представляє собою простір: між м’якою і павутинною оболонками утворюється капілярна щілина – субарахноідальний простір, заповнений спинномозковою рідиною. Субарахноідальний простір на відміну від перідурального сполучається з системою шлуночків головного мозку.

Перідуральна анестезія – це простір, який розміщений між зовнішнім і внутрішніми листками твердої мозкової оболонки, який заповнений дуже пухкою жировою клітковиною, яку пронизують венозні сплетіння і корінці спинномозкових нервів. Перідуральний простір замкнутий, він простягається від великого потиличного отвору до куприка. Він не сполучається з підоболонковими просторами головного мозку, так як обидва листки міцно прикріплені до країв великого потиличного отвору. Це виключає можливість розповсюдження розчину з перідурального простору в шлуночки головного мозку.

Субарахноідальна анестезія проводиться суворо асептично. Примедікацію проводять за 30 хвилин до люмбальної пункції. Підшкірно вводять 2 мл 20% розчину кофеїну і 1 мл 5% розчину ефідріну. Шкіру спини обробляють ефіром і спиртом. Від йодного настою треба відмовитись, тому що навіть сліди йоду занесені в субарахноідальний простір викликають появу асептичного арахноідіта. Хворий сідає поперек операційного столу, звішує ноги і складає передпліччя на живіт, завдяки чому хребет згинається і остисті відростки розходяться. Частіше прокол робим на рівні 4 поперечного хребця – проекційна лінія – “Якобі” яка з’єднує обидві spina i liaca anterior i posterior. Шари, які проходить голка – шкіра, жирова клітковина, міжхребцеві зв’язки, де відчувається опір щільних тканин, жовта зв’язка, який раптово зникає при проколі зовнішнього листка твердої мозкової оболонки. Відчувається провал. Хірург видаляє мандрен з голки, спинномозкова рідина при цьому не виділяється. Голка просувається на 2-3 мм вперед і відчувається другий провал - прокол внутрішнього листка твердої мозкової оболонки -–і з голки починає поступати спинномозкова рідина, якщо голка знаходиться в субарахноідальному просторі. Питома вага її (1006-1007). В нормі спинномозкова рідина чиста як сльоза. Приєднуємо градуірований шприц до голки і вводимо 2% лідокаїн 6 мл. При цьому хворий відчуває потепління нижніх кінцівок і наступає анестезія ніг. Це свідчить, що лідокаїн знаходиться в субарахноідальному просторі.