Показання і протипоказання.

Місцева анестезія при правильному виборі анестетика – самий безпечний метод знеболення. Невеликий процент ускладнень і відсутність смертельного кінця привели до широкого використання цього методу анестезії в хірургічній практиці. Таким чином, якість місцевої анестезії заключається в наступному: безпечність, нешкідливість для хворого, повне знеболювання і простота методики. Широке використання місцевої анестезії в практичній хірургії говорить, що протипоказання до її примінення зустрічається рідко: до них відносяться психічні захворювання, різке нервове збудження, ранній дитячий вік і підвищена чутливість, непереносимість та інш.

Способи місцевої анестезії.

Анестезія змазуванням – зрошенням. Анестезія змазуванням слизової оболонки анестетиком широко застосовується в очній практиці, при захворюванні вуха, горла, носа, в урології та інш. В офтальмології, отоларингології, урології застосовується 5-10% розчин новокаїну, 0,5% розчин дікаїну, 0,1% розчин совкаїну, в хірургії, при приміненні інструментальних методів дослідження хворих.

А.В.Вишневський запропонував місцеву пошарову інфільтраційну новокаїнову анестезію 0,25% розчином новокаїну. Вона заключається в пошаровому пропитуванні тканин 0,25% розчином новокаїну, починаючи з утворення “лимонної шкірки” на шкірі, потім розтинають скальпелем цей шар. Потім знов пропитують шар тканин новокаїном і здійснюють розріз. Таким чином іде пошарове чергування примінення новокаїну і скальпеля. Новокаїн вводять в великій кількості – 1700 мл. При цьому значна кількість розчину новокаїну витікає при перших же розтинах. Вишневський вибрав 0,25% розчин новокаїну, це самий слабкий розчин через те вже цей розчин дає хорошу як місцеву анестезію, а всмоктуючись виявляє загальний вплив, врівноважує процеси збудження і гальмування ЦНС. Переваги цього методу заключаються в тому, що цей метод дає гідравлічну препаровку, яка полегшує техніку операції при складних патологоанатомічних змінах. Цей метод тим самим поширює рамки операційних тяжких випадків.

Метод повзучого інфільтрату, розроблений Вишневським і його школою в 1926-1930 роках.

Пошарове введення новокаїну з використанням природних футлярів для просування знеболюючого розчину. При цьому враховується відкритий ще Піроговим принцип “футлярності” будови людського тіла.

Введення новокаїну під тиском, забезпечує просування знеболюючої речовини по “футляру”, і її прямий контакт з нервом в ділянці операційного поля і оточуючих тканин. Просуваючись під тиском по “футлярам” і міжфасціальним щілинам, новокаїновий інфільтрат як би “повзе”, омиваючи нервові закінчення і провідники, викликаючи при цьому знеболювання. Новокаїновий інфільтрат, проникаючи в тканини під тиском, сприяє їх гідравлічній препаровці, полегшуючи проведення операції, розділенню спайок і зрошень, виділення опухолі. Ось чому не випадково гідравлічна препаровка тканин розчином новокаїну використовується багатьма хірургами під час операцій, які проводяться під наркозом.