Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
119
Добавлен:
13.02.2015
Размер:
1.41 Mб
Скачать

Тема № 23 Гонорея та негонорейні уретрити у чоловіків. Принципи терапії та профілактики.

  1. Назвіть збудників цих захворювань, що передаються статевим шляхом:

    1. Сифіліс; а. Chlamydia trachomatis;

    2. Гонорея; б. Trichomonas vaginalis;

    3. Хламідіоз; в. Gonococcus;

    4. ВІЛ-інфекція; г. Treponema pallidum;

    5. Трихомоніаз; д. Human immunodeficiency virus.

*(1г, 2в, 3а, 4д, 5б.).

  1. Соціальні чинники, що сприяють поширенню венеричних хвороб:

  1. Безробіття;*

  2. Проституція;*

  3. Наркоманія;*

  4. Алкоголізм;*

  5. Заняття спортом;

  6. Туризм;

  7. Службові відрядження.

  1. Скарги хворого на гострий передній уретрит:

  1. Значні виділення із сечівника;*

  2. Незначні виділення із сечівника;

  3. Виділень із сечівника немає;

  4. Ріжучий біль на початку сечовипускання;*

  5. Ріжучий біль у кінці сечовипускання;

  1. Вкажіть захворювання хворих, на які заповнюють форму 089/о:

  1. Первинний сифіліс;*

  2. Вісцеральний сифіліс;

  3. Бородавки;

  4. Піодермія;

  5. Вторинний сифіліс;*

  6. Сифіліс нервової системи;

  7. Короста.*

  1. Облік хворих на гонорею ведеться за формою:

  1. 003/о;

  2. 089/о;*

  3. 058/о;

  4. 025о.

  1. Зовнішній отвір сечівника при гострому передньому уретриті:

  1. Набряклий гіперемійований;*

  2. Синюшний;

  3. Вивернутий.

  1. Результати двосклянкової проби при гострому передньому уретриті:

  1. Перша порція сечі каламутна, друга – прозора;*

  2. Перша й друга порції сечі каламутні;

  3. Обидві порції сечі з пластівцями;

  4. Перша порція сечі з пластівцями, друга – прозора;

  1. Які лабораторні дослідження проводять при гонореї:

  1. Вірусологічні;

  2. Бактеріоскопічні;*

  3. Серологічні;

  4. Бактеріологічні;*

  5. Імунофлюоресцентні.

  1. Які препарати недоцільно призначати вагітним хворим на гонорею:

  1. Бензилпеніцилін;

  2. Еритроміцин;

  3. Левоміцетин;

  4. Тетрациклін;*

  5. Сульфаніламідні.

  1. Інкубаційний період при хламідіозі триває:

  1. 3-5 діб;

  2. 1-2 тиж.;

  3. 5-30 діб;*

  4. 14 діб;

  5. 6-14 діб.

  1. Лабораторна діагностика хламідіозу:

  1. Мікроскопічне дослідження;*

  2. Метод прямої імунофлюоресценції;*

  3. Бактеріологічне дослідження;

  4. Шкірно-алергічна проба;

  5. Генний метод полімеразної ланцюгової реакції.*

  1. Лабораторна діагностика трихомоніазу:

  1. Мікроскопія;*

  2. Реакція зв’язування комплементу;

  3. Люмінесцентна мікроскопія;

  4. Реакція лізису;

  5. Реакція імунофлюоресценції.

  1. Які шляхи зараження на гонорею?

  1. Гемотрансфузійний;

  2. Трансмісивний;

  3. Побутовий;*

  4. Транс плацентарний;

  5. Статевий.*

  1. При фарбуванні по Граму гонокок стає:

  1. Гр(+);

  2. Гр(-);*

  3. Не забарвлюється;

  4. Такий метод у практичній медицині не використовують;

  5. Може забарвлюватися, як Гр(+) так і Гр(-).

  1. Найчастіше у разі гонореї уражується епітелій:

  1. Циліндричний;*

  2. Багатошаровий плоский, що не ороговіває;

  3. Перехідний;

  4. Кубічний;

  5. Багатошаровий плоский, що ороговіває.

  1. Збудник гонореї - гонокок – відноситься:

  1. До парних коків грам-негативних;*

  2. До парних коків грам-позитивних;

  3. До парних коків грам-варіабельних;

  4. Кокобацил грам-негативних;

  5. Кокобацил грам-варіабельних.

  1. Бактеріоскопічна ідентифікація гонококів ґрунтується на наступних ознаках:

  1. Парності коків;*

  2. Грам-негативності;*

  3. Грам-позитивності;

  4. Внутрішньоклітинному розташуванні;*

  5. Формі кавових зерен.*

  1. Експериментально гонорея отримана у наступних лабораторних тварин:

  1. У людиноподібних мавп;

  2. У морських свинок;

  3. У кроликів;

  4. У собак;

  5. У жодної тварини.*

  1. В організмі хворих гонококи можуть поширюватися наступними шляхами:

  1. Лімфогенним;

  2. Гематогенним;

  3. По поверхні слизових геніталій;

  4. Через міжклітинні простори;

  5. Всіма перерахованими шляхами.*

  1. Розрізняють наступні клінічні форми гонореї:

  1. Свіжа гостра;*

  2. Свіжа підгостра;*

  3. Свіжа торпідна;*

  4. Латентна;*

  5. Хронічна.*

  1. Який інкубаційний період найчастіше зустрічається при гонореї?

  1. 1-3 дні;*

  2. 30 - 40 днів;

  3. 10-15 днів;

  4. 21-24 дня;

  5. 3 -4 тижні.

  1. Які симптоми найбільш відповідають діагнозу "Свіжа гонорея"?

  1. Біль на початку сечовипускання;*

  2. Часті сечовипускання;

  3. Виділення рясні, гнійні;*

  4. Виділення скудні, ранкові;

  5. Біль наприкінці сечовипускання.

  1. Які ознаки характерні для свіжого гострого переднього гонорейного уретриту:

  1. Рясні гнійні виділення;*

  2. Біль при сечовипусканні;*

  3. Гіперемія губок зовнішнього отвору уретри;*

  4. Наявність гнійних ниток у 1-й і 2-й порціях сечі;

  5. Наявність гнійних ниток у 1-й порції сечі.*

  1. Хронічний тотальний гонорейний уретрит у чоловіків характеризується:

  1. Слизова губок зовнішнього отвору уретри застійно-гіперемована;*

  2. Незначні гнійні виділення;*

  3. Біль наприкінці акту сечовипускання;*

  4. Наявність незначної кількості гнійних ниток у 1-й і 2-й порціях сечі;*

  5. Наявність гнійних ниток у 1-й порції сечі.

  1. Які симптоми найбільш відповідають діагнозу "Хронічна гонорея"?

  1. Біль на початку сечовипускання;

  2. Часті сечовипускання;*

  3. Виділення рясні, гнійні;

  4. Виділення скудні, ранкові;*

  5. Біль наприкінці сечовипускання.*

  1. До екстрагенітальної гонореї відноситься все перераховане, крім:

  1. Везикуліту;*

  2. Артриту;

  3. Проктиту;

  4. Фарингіту;

  5. Кон'юнктивіту.

  1. У разі гонорейного уретриту слід призначати всі препарати, крім:

  1. Тетрацикліну;

  2. Макролідів;

  3. Імідазолу;*

  4. Фторхінолонів;

  5. Цефалоспоринів.

  1. Які застосовують методи обстеження хворого на гонорею?

  1. Культуральна діагностика;*

  2. Мікроскопічне дослідження (мазок);*

  3. 2-х склянкова проба Томпсона;*

  4. Гістологічний;

  5. Метод провокацій.*

  1. Які додаткові методи дослідження допоможуть в діагностиці свіжого гострого гонорейного уретриту?

  1. Провокація (з метою загострення процесу);

  2. Проба Томпсона;*

  3. Бужування уретри;

  4. Проба Бальцера;

  5. Дослідження виділень в темному полі зору мікроскопу.

  1. Які види провокацій застосовують у разі установлення виліковності гонореї?

  1. Аліментарна;*

  2. Імунобіологічна;*

  3. Хімічна;*

  4. Механічна;*

  5. Алергологічна.

  1. Для підтвердження діагнозу «Свіжа гонорея» та «Гострий передній уретрит» слід провести дослідження:

  1. Світлову мікроскопію з забарвленням метиленовим синім;

  2. Світлову мікроскопію з забарвленням по Граму;*

  3. Провокацію (з метою загострення процесу);

  4. Пробу Томпсона;*

  5. Уретроскопію.

  1. Які лабораторні методи дослідження необхідно провести для підтвердження діагнозу свіжий гострий передній гонорейний уретрит?

  1. Дослідження виділень з уретри на збудників уретритів;*

  2. Дослідження соку передміхурової залози;

  3. Уретроскопію;

  4. Рентген дослідження сечовивідної системи;

  5. Всі вище перераховані дослідження.

  1. Які препарати найбільше показані для лікування свіжого гонорейного уретриту?

  1. Метронідазол;

  2. Пеніцилін;*

  3. Гонококова вакцина;

  4. Тетрациклін;*

  5. Пірогенал.

  1. При гострій і підгострій формах неускладненої гонореї показана терапія:

  1. Гоновакциною;

  2. Місцевим лікуванням;

  3. Антибіотиками;*

  4. Трихополом

  5. Пірогеналом.

  1. Комплексна терапія хронічної гонорейної інфекції включає:

  1. Імунотерапію;

  2. Етіологічне лікування;

  3. Симптоматичне лікування;

  4. Місцеве лікування;

  5. Все перераховане.*

  1. Хворий Д., 25 років, скаржиться на виділення з сечівника вранці, ріжучий біль під час сечовипускання. При об'єктивному дослідженні – є виділення з уретри серозно-гнійного характеру. При двосклянковій пробі - перша порція сечі каламутна, містить багато гнійних ниток і пластівців. Хворіє другий день, своє захворювання пов'язує з випадковим статевим контактом з незнайомою жінкою тиждень тому. Про яке захворювання треба думати?

  1. Свіжий гострий передній гонорейний уретрит;*

  2. Свіжий гострий тотальний гонорейний уретрит;

  3. Торпідний гонорейний уретрит;

  4. Хронічний гонорейний уретрит;

  5. Простатит.

  1. Основними клінічними симптомами орофарингіальної гонореї є:

  1. Гіперемія слизових оболонок;*

  2. Ураження слизової мигдаликів у вигляді виразок;

  3. Набряк слизової оболонки;*

  4. Гнійні нальоти на мигдаликах;

  5. Регіонарний аденіт.*

  1. Для встановлення виліковності гонореї у чоловіків застосовуються наступні методи механічної провокації:

  1. Масаж уретри на бужі;

  2. Уретроскопія:

  3. Масаж уретри;

  4. Масаж уретри на тубусі уретроскопа;

  5. Усе перераховане.*

  1. Інструментальне дослідження уретри в чоловіків при гострому запаленні включає:

  1. Дослідження прямим бужем;

  2. Пальпацію на прямому бужі;

  3. Уретроскопію;

  4. Пальпацію на тубусі уретроскопа;

  5. Нічого з перерахованого.*

  1. При уретритах, викликаних грам-позитивними диплококами доцільне застосування перерахованих груп антибіотиків, крім:

  1. Аміногликозидів;

  2. Цефалоспоринів;

  3. Лінкоміцину;

  4. Полімиксину;

  5. Протигрибкових препаратів.*

  1. Клінічними симптомами гонореї очей є все перераховане, крім:

  1. Набряку вік;

  2. Екзофтальму;*

  3. Світлобоязні, гноєвиділення;

  4. Гіперемії кон’юнктиви;

  5. Виразки, що розпадаються, у роговій оболонці.

  1. Діагноз сечостатевого трихомініазу повинен бути підтверджений всіма перерахованими лабораторними методами, крім:

  1. Фарбування мазків по Романовскому - Гімза;*

  2. Фарбування мазків по Граму;

  3. Фарбування мазків метиленовим синім;

  4. Культурального дослідження;

  5. Мікроскопії нативного препарату.

  1. З метою профілактики гонобленореї немовлям закопують на слизову очей:

  1. 30% розчин сульфацилу натрію після народження;

  2. 30% розчин через 2 г. посля народження;

  3. 2% розчин резорцину негайно після народження;

  4. 2% розчин резорцину негайно й через 3 г. посля народження;

  5. 30% розчин сульфацилу натрію після народження відразу, через 2 г.*

  1. При лікуванні гонорейно-хламідійної-кандидозної інфекції застосовуються всі препарати, крім

  1. Антибактеріальних препаратів;

  2. Протигрибкових препаратів;

  3. Препаратів групи фторхінолонів;

  4. Протипротозойних препаратів;*

  5. Імунокоректорів.