- •Методичні розробки для дистанційного навчання з предмету «Дерматологія, венерологія» для студентів медичного факультету
- •Тема № 1 Методика обстеження дерматологічного хворого. Деонтологія в практиці дерматовенеролога.
- •Тема № 2 Анатомія, гістологія і фізіологія нормальної шкіри. Патогістологія.
- •Тема № 3 Первинні та вторинні морфологічні елементи висипу.
- •Тема № 4 Псоріаз. Червоний плоский лишай. Етіопатогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 5 Короста. Вошивість. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 6 Вірусні дерматози. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 7 Піодермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 8 Кератомікози. Кандидози. Клініка. Лікування. Профілактика. Класифікація мікозів. Лабораторна діагностика мікозів.
- •Тема № 9 Дерматофітії Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 10 Колагенози. Червоний вовчак. Склеродермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 11 Нейродерматози. Атопічний дерматит. Пруріго. Кропив`янка. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 12 Дерматити. Токсидермії.. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 13 Екзема. Етіологія. Патогенез. Класифікація. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
- •Тема № 14 Пухирчаті дерматози. Багатоформна ексудативна еритема. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування.Базові тестові завдання кафедри.
- •Тема № 18 Методика обстеження венеричного хворого. Збудник сифілісу. Шляхи передачі інфекції. Патогенез. Експериментальний сифіліс. Класифікація.
- •Тема № 19 Первинний період сифілісу.
- •Тема № 20 Вторинний період сифілісу.
- •Тема № 21 Третинний період сифілісу. Природжений сифіліс.
- •Тема № 22 Лабораторна діагностика венеричних хвороб. Лікування сифілісу.
- •Тема № 23 Гонорея та негонорейні уретрити у чоловіків. Принципи терапії та профілактики.
- •Література:
Тема № 10 Колагенози. Червоний вовчак. Склеродермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.
До стійких вторинних елементів висипу належать:
Атрофія;*
Пляма;
Ерозія;
Рубець.*
До стійких вторинних елементів висипу належать:
Рубець;*
Атрофія;*
Садно;
Кірочка.
До стійких вторинних елементів висипу належать:
Папула;
Атрофія;*
Тріщина;
Рубець.*
До стійких вторинних елементів висипу належать:
Ліхеніфікація;
Лусочка;
Атрофія;*
Рубець.*
Атрофія шкіри розвивається внаслідок:
Запальної плями;
Папули;
Горбика;*
Вузла.*
Різновиди плям:
Розеола;*
Папула;
Петехія;*
Лейкодерма*.
Різновиди плям:
Еритема;*
Везикула;
Пухир;
Пурпура.*
Різновиди плям:
Еритема;*
Розеола;*
Папула;
Вузол.
Різновиди плям:
Рубець;
Лейкодерма;*
Атрофія;
Пурпура.*
Різновиди запальних плям:
Розеола;*
Еритема;*
Лейкодерма;
Екхімози.
Різновиди запальних плям:
Пурпура;
Розеола;*
Телеангіектазії;
Еритема.*
Різновиди незапальних плям:
Пігментні плями;*
Еритема;
Лейкодерма;*
Розеола.
Різновиди незапальних плям:
Екхімози;*
Сугіляціо;*
Пурпура;*
Еритема.
Після запальної плями утворюється:
Вторинна пляма;*
Екскоріація;
Кірка;
Рубець.
Після запальної плями утворюється:
Рубцева атрофія;
Лусочка;*
Кірка;
Петехії.
До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:
Вітропресія;*
Гратаж;*
Перкусія;
Метод „зонда”.*
До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:
Діаскопія;*
Перкусія;
Пальпація;*
Дренаж.
До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:
Визначення дермографізму;*
Пальпація;
Дренаж;
Діаскопія.*
Провідною теорією етіології червоного вовчака вважають:
Інфекційна;
Паразитарна;
Алергічна;
Аутоімунна.*
Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:
Кірочка;
Пляма;*
Атрофія;*
Садно.
Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:
Пляма;*
Ліхенізація;
Лусочка;*
Екскоріація.
Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:
Рубець;
Атрофія;*
Кірочка;
Ерозія.
Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:
Лусочка;*
Пляма;*
Вузол;
Виразка.
Для склеродермії характерні елементи висипу:
Пляма;*
Пустула;
Атрофія;*
Садно;
Для склеродермії характерні елементи висипу:
Атрофія;*
Пляма;*
Папула;
Тріщина.
Клінічні форми хронічного еритематозу:
Дискоїдна;*
Дисемінована;*
Листовидна;
Бородавчата.
Клінічні форми хронічного еритематозу:
Дисемінована;*
Відцентрова Бієтта;*
Вегетуюча;
Папулонекротична.
Характерні місця висипу при дискоїдному червоному вовчаку:
Обличчя;*
Нижні кінцівки;
Волосиста частина голови;*
Верхні кінцівки.
Характерні патогістологічні зміни епідермісу при хронічному еритематозі:
Фолікулярний гіперкератоз;*
Атрофія базального шару епідермісу;*
Паракератоз;
Спонгіоз.
Характерні симптоми при дискоїдному червоному вовчаку:
Беньє-Мещерського;*
„Дамського каблука”;*
Нікольського;
Аушпіца.
Характерні клінічні прояви відцентрової еритеми Бієтта:
Еритема;*
Лусочка;
Атрофія;
Пігментація.
Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:
Еритема у вигляді метелика;*
Ендокардит;*
Поліартрит;*
Лейкоцитоз.
Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:
Поліневрит;
Геморагічна висипка;*
Тромбоцитоз;
Тромбоцитопенія.*
Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:
Перикардит;*
Гемолітична анемія;*
Протеїнурія;*
Горбики.
До препаратів, які використовують для лікування хронічних форм еритематозу, належать:
Делагіл;*
Пеніцилін;
Нізорал;
Грізеофульвін.
Для лікування хронічних форм еритематозу перевагу надають вітамінам:
С;
РР;*
В12;*
В1.
Для місцевого лікування хронічних форм еритематозу використовують мазі:
Кортикостероїдні;*
Протигрибкові;
Вітамінні;
Антипаразитарні.
До препаратів, які використовують для лікування системного еритематозу, належать:
Преднізолон;*
Делагіл;*
Метатрексат;*
Нізорал.
Для лікування системного еритематозу перевагу надають вітамінам:
С;
В12;*
В6;
РР.*
Для місцевого лікування системного еритематозу використовують мазі:
Антипаразитарні;
Протигрибкові;
Кортикостероїдні;*
Вітамінні.*
До клінічних форм склеродермії належать:
Себорейна;
Бляшковидна;*
Лінійна;*
Системна.*
В дитячому віці найчастіше зустрічається форма склеродермії:
Бляшковидна;
Лінійна;*
Еритродермічна;
Системна.
В основі патогенезу склеродермії знаходиться:
Порушення синтезу колагену;*
Порушення обміну колагену;*
Порушення мікроциркуляції;*
Дефекти імунної системи.*
Основними провокуючими факторами виникнення склеродермії є:
Хронічна інфекція;*
Ендокринні дисфункції;*
Стреси;*
Переохолодження.*
Стадії розвитку склеродермії:
Набряк;*
Еритема;
Атрофія;*
Ущільнення.*
Для лікування хронічної склеродермії використовують:
Пеніцилін;*
Стрептоміцин;
Лідазу;*
Алое.*
Для лікування хронічної склеродермії використовують:
Ультразвук;*
Іонофорез;*
Парафінотерапію;*
Рентгенотерапію.
Для місцевого лікування склеродермії використовують мазі:
Антипаразитарні;
Вітамінні;
Кортикостероїдні;*
Протигрибкові.
При системній склеродермії здебільшого вражається:
Шкіра;*
Стравохід;*
Сечовий міхур;
Серце.*
У лікуванні системної склеродермії використовують:
Стрептоміцин;
Пеніцилін;*
Лідазу;*
Преднізолон.*
У лікуванні системної склеродермії використовують:
Циклоферон;*
Гентаміцин;
Метатрексат;*
Пеніцилін.*