Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
119
Добавлен:
13.02.2015
Размер:
1.41 Mб
Скачать

Тема № 10 Колагенози. Червоний вовчак. Склеродермія. Етіологія. Патогенез. Клініка. Діагностика. Лікування. Профілактика.

  1. До стійких вторинних елементів висипу належать:

  1. Атрофія;*

  2. Пляма;

  3. Ерозія;

  4. Рубець.*

  1. До стійких вторинних елементів висипу належать:

  1. Рубець;*

  2. Атрофія;*

  3. Садно;

  4. Кірочка.

  1. До стійких вторинних елементів висипу належать:

  1. Папула;

  2. Атрофія;*

  3. Тріщина;

  4. Рубець.*

  1. До стійких вторинних елементів висипу належать:

  1. Ліхеніфікація;

  2. Лусочка;

  3. Атрофія;*

  4. Рубець.*

  1. Атрофія шкіри розвивається внаслідок:

  1. Запальної плями;

  2. Папули;

  3. Горбика;*

  4. Вузла.*

  1. Різновиди плям:

  1. Розеола;*

  2. Папула;

  3. Петехія;*

  4. Лейкодерма*.

  1. Різновиди плям:

  1. Еритема;*

  2. Везикула;

  3. Пухир;

  4. Пурпура.*

  1. Різновиди плям:

  1. Еритема;*

  2. Розеола;*

  3. Папула;

  4. Вузол.

  1. Різновиди плям:

  1. Рубець;

  2. Лейкодерма;*

  3. Атрофія;

  4. Пурпура.*

  1. Різновиди запальних плям:

  1. Розеола;*

  2. Еритема;*

  3. Лейкодерма;

  4. Екхімози.

  1. Різновиди запальних плям:

  1. Пурпура;

  2. Розеола;*

  3. Телеангіектазії;

  4. Еритема.*

  1. Різновиди незапальних плям:

  1. Пігментні плями;*

  2. Еритема;

  3. Лейкодерма;*

  4. Розеола.

  1. Різновиди незапальних плям:

  1. Екхімози;*

  2. Сугіляціо;*

  3. Пурпура;*

  4. Еритема.

  1. Після запальної плями утворюється:

  1. Вторинна пляма;*

  2. Екскоріація;

  3. Кірка;

  4. Рубець.

  1. Після запальної плями утворюється:

  1. Рубцева атрофія;

  2. Лусочка;*

  3. Кірка;

  4. Петехії.

  1. До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:

  1. Вітропресія;*

  2. Гратаж;*

  3. Перкусія;

  4. Метод „зонда”.*

  1. До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:

  1. Діаскопія;*

  2. Перкусія;

  3. Пальпація;*

  4. Дренаж.

  1. До спеціальних дерматологічних методів дослідження відносяться:

  1. Визначення дермографізму;*

  2. Пальпація;

  3. Дренаж;

  4. Діаскопія.*

  1. Провідною теорією етіології червоного вовчака вважають:

  1. Інфекційна;

  2. Паразитарна;

  3. Алергічна;

  4. Аутоімунна.*

  1. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:

  1. Кірочка;

  2. Пляма;*

  3. Атрофія;*

  4. Садно.

  1. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:

  1. Пляма;*

  2. Ліхенізація;

  3. Лусочка;*

  4. Екскоріація.

  1. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:

  1. Рубець;

  2. Атрофія;*

  3. Кірочка;

  4. Ерозія.

  1. Для хронічного червоного вовчака характерні елементи висипу:

  1. Лусочка;*

  2. Пляма;*

  3. Вузол;

  4. Виразка.

  1. Для склеродермії характерні елементи висипу:

  1. Пляма;*

  2. Пустула;

  3. Атрофія;*

  4. Садно;

  1. Для склеродермії характерні елементи висипу:

  1. Атрофія;*

  2. Пляма;*

  3. Папула;

  4. Тріщина.

  1. Клінічні форми хронічного еритематозу:

  1. Дискоїдна;*

  2. Дисемінована;*

  3. Листовидна;

  4. Бородавчата.

  1. Клінічні форми хронічного еритематозу:

  1. Дисемінована;*

  2. Відцентрова Бієтта;*

  3. Вегетуюча;

  4. Папулонекротична.

  1. Характерні місця висипу при дискоїдному червоному вовчаку:

  1. Обличчя;*

  2. Нижні кінцівки;

  3. Волосиста частина голови;*

  4. Верхні кінцівки.

  1. Характерні патогістологічні зміни епідермісу при хронічному еритематозі:

  1. Фолікулярний гіперкератоз;*

  2. Атрофія базального шару епідермісу;*

  3. Паракератоз;

  4. Спонгіоз.

  1. Характерні симптоми при дискоїдному червоному вовчаку:

  1. Беньє-Мещерського;*

  2. „Дамського каблука”;*

  3. Нікольського;

  4. Аушпіца.

  1. Характерні клінічні прояви відцентрової еритеми Бієтта:

  1. Еритема;*

  2. Лусочка;

  3. Атрофія;

  4. Пігментація.

  1. Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:

  1. Еритема у вигляді метелика;*

  2. Ендокардит;*

  3. Поліартрит;*

  4. Лейкоцитоз.

  1. Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:

  1. Поліневрит;

  2. Геморагічна висипка;*

  3. Тромбоцитоз;

  4. Тромбоцитопенія.*

  1. Основні клінічні прояви гострої форми системного еритематозу:

  1. Перикардит;*

  2. Гемолітична анемія;*

  3. Протеїнурія;*

  4. Горбики.

  1. До препаратів, які використовують для лікування хронічних форм еритематозу, належать:

  1. Делагіл;*

  2. Пеніцилін;

  3. Нізорал;

  4. Грізеофульвін.

  1. Для лікування хронічних форм еритематозу перевагу надають вітамінам:

  1. С;

  2. РР;*

  3. В12;*

  4. В1.

  1. Для місцевого лікування хронічних форм еритематозу використовують мазі:

  1. Кортикостероїдні;*

  2. Протигрибкові;

  3. Вітамінні;

  4. Антипаразитарні.

  1. До препаратів, які використовують для лікування системного еритематозу, належать:

  1. Преднізолон;*

  2. Делагіл;*

  3. Метатрексат;*

  4. Нізорал.

  1. Для лікування системного еритематозу перевагу надають вітамінам:

  1. С;

  2. В12;*

  3. В6;

  4. РР.*

  1. Для місцевого лікування системного еритематозу використовують мазі:

  1. Антипаразитарні;

  2. Протигрибкові;

  3. Кортикостероїдні;*

  4. Вітамінні.*

  1. До клінічних форм склеродермії належать:

  1. Себорейна;

  2. Бляшковидна;*

  3. Лінійна;*

  4. Системна.*

  1. В дитячому віці найчастіше зустрічається форма склеродермії:

  1. Бляшковидна;

  2. Лінійна;*

  3. Еритродермічна;

  4. Системна.

  1. В основі патогенезу склеродермії знаходиться:

  1. Порушення синтезу колагену;*

  2. Порушення обміну колагену;*

  3. Порушення мікроциркуляції;*

  4. Дефекти імунної системи.*

  1. Основними провокуючими факторами виникнення склеродермії є:

  1. Хронічна інфекція;*

  2. Ендокринні дисфункції;*

  3. Стреси;*

  4. Переохолодження.*

  1. Стадії розвитку склеродермії:

  1. Набряк;*

  2. Еритема;

  3. Атрофія;*

  4. Ущільнення.*

  1. Для лікування хронічної склеродермії використовують:

  1. Пеніцилін;*

  2. Стрептоміцин;

  3. Лідазу;*

  4. Алое.*

  1. Для лікування хронічної склеродермії використовують:

  1. Ультразвук;*

  2. Іонофорез;*

  3. Парафінотерапію;*

  4. Рентгенотерапію.

  1. Для місцевого лікування склеродермії використовують мазі:

  1. Антипаразитарні;

  2. Вітамінні;

  3. Кортикостероїдні;*

  4. Протигрибкові.

  1. При системній склеродермії здебільшого вражається:

  1. Шкіра;*

  2. Стравохід;*

  3. Сечовий міхур;

  4. Серце.*

  1. У лікуванні системної склеродермії використовують:

  1. Стрептоміцин;

  2. Пеніцилін;*

  3. Лідазу;*

  4. Преднізолон.*

  1. У лікуванні системної склеродермії використовують:

  1. Циклоферон;*

  2. Гентаміцин;

  3. Метатрексат;*

  4. Пеніцилін.*