Всмоктування жирів

Всмоктування їх вимагає наявності жовчі, яка емульгує жири та активує ліпазу. 10-20 % всіх жирів всмоктується в нерозщепленому вигляді. Гліцерин всмоктується шляхом персорбції та ендоцитозу. Жирні кислоти разом з жовчними утворюють комплекси, які адсорбуються на глікокаліксі, на поверхні ворсинок жовчні кислоти відщеплюються від жирних і повертаються знову у кишечник, а потвм всмоктуються в кров у клубовій кишці. Якби не було такого кругообігу то потрібно було б 12 л жовчі на цей процес. Жирні кислоти поступають в епітеліоцити. Всмоктування подальше йде 2 шляхами:

1. Високомолекулярні жирні кислоти з водневим ланцюжком більше 20 через мембрану поступають в клітину. Одні з них з’єднуються з гліцерином, інші обволікаються фосфоліпідами, потім шаром білка та утворюють хіломікрони (1мкм), які поступають через мембрану в лімфатичні судини ворсинок. Там утворюється емульсія білого кольору і через грудну лімфатичну протоку поступають в кров. З током крові йдуть в жирові депо. Утворюється білий жир.

2. Низькомолекулярні жирні кислоти з вуглеводневим ланцюжком менше 10 поступають в кров у вигляді нейтральних жирів через портальну систему йдуть в печінку. Там відбувається синтез жироподібних речовин – фосфоліпідів, ліпопротеїнів.

Регуляція всмоктування жирів:

1. Вегетативна нервова система: ПСНС – активує, СНС – гальмує.

2. Гормони передньої долі гіпофізу.

3. Гормони щитовидної залози.

4. Гормони кори наднирників.

Всмоктування вуглеводів

Поступання моносахаридів з просвіту тонкої кишки в кров може здійснюватись різними шляхами:

1. Пасивний транспорт – по концентраційному градієнту – дифузія, по електро-хімічному градієнту: слизова(-), серозна (+) ЕРС=5 мВ. Після прийому їжі – 12 мВ. Має місце і сполучений транспорт глюкози з Na, рушійною силою тут виступає концентраційний градієнтNa. Для забезпечення його працює Na-K насос.

2. Активний транспорт – всмоктування глюкози шляхом фосфорилювання.

Регуляція вуглеводневого обміну:

1. Гормони гіпофізу.

2. Гормони кори наднирників.

3. Гормони щитовидної залози.

4. Гормони підшлункової залози.

Всмоктування білків

Всмоктування білків можливе лише після розщеплення їх до амінокислот. Низькомолекулярні білки можуть всмоктуватись пасивно шляхом персорбції, шляхом дифузії та завдяки електростатичним силам. У новонароджених білки інтактні можуть всмоктуватися шляхом піноцитозу. Таким чином в організм людини з молоком поступають антитіла.

Механізм всмоктування:

1. Полегшуючий транспорт (дифузія) разом з Na.

2. Активний транспорт – для кожної групи амінокислот (нейтральні, кислі, лужні) є свій переносчик.

Амінокислоти всмоктуються в кров, йдуть в печінку. Тут відбувається синтез білка. Цей прцес регулюють гормони наднирників, гормони щитовидної залози, гормони гіпофізу.

Всмоктування води і мінеральних солей

Всмоктування води відбувається в тонкому і товстому кишечнику за добу до 10 л.

Механізм всмоктування:

1. Фільтрація (по гідростатичному градієнту).

2. Шляхом осмосу (з вуглеводами та білками).

3. Разом з Na

Na⁺може всмоктуватись як пасивним шляхом, так і активним (дифузія, полегшувальна дифузія,Na-Kнасос, дегідрогеназа янтарної кислоти).

С1^-всмоктується вслід заNaзавдяки електростатичним силам, а також шляхом обмінної дифузії (С1 на НСО₃).

К⁺всмоктується шляхом дифузії, по електрохімічному градієнту в залежності відNa, чим більше всмоктуєтьсяNa, тим менше К.

Са⁺⁺всмоктується переважно активним транспортом. Переносчик в епітеліоцитах тонкого кишечника. Збільшують швидкість всмоктування його лактоза, жовч, вітамінD.

Mg⁺⁺взаємозалежний від Са – існує між ними конкурентне інгібування.

Fe⁺⁺ всмоктується активним транспортом (Fe + апрферитин ентероцита тонкого кишечника – феритин – в печінку).