Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фарма Екзамен всі.docx
Скачиваний:
182
Добавлен:
12.02.2015
Размер:
171.36 Кб
Скачать

1. Цефалоспорини. Препарати, механізм і спектр протимікробної дії.

ПРЕПАРАТИ ГРУПИ ЦЕФАЛОСПОРИНУ. До групи цефалоспорину належать напівсинтетичні антибіотики, ядро молекул яких складає 7-аміноцефалоспоринова кислота. Це антибіотики широкого спектра дії. Подібно до групи препаратів пеніциліну, пригнічують біосинтез клітинної оболонки, але мають більше точок взаємодії на оболонці, здатні до неповної перехресної алергії з ними. Виявляють бактерицидну дію. Стійкі порівняно з пеніцилінами до руйнівної дії В-лактамаз, грам-негативних бактерій. їх можна розділити на ентеральні та парентеральні. Класифікація. Усі препарати групи цефалоспорину також поділяють на препарати 4 генерацій, або поколінь: 1. Цефалоридин (цепорин), цефазолін (кефзол, тотацеф), цефалексин (цепорекс); діють переважно на грампозитивні і деякі грамнегативні бактерії. 2. Цефамандол (кефазол), цефуроксим (ультраксим, кетоцеф), цефтріаксон (логацеф); мають широкий спектр протимікробної дії, стабільність до (3-лактамаз, діють переважно на ентеробактерії, не впливають на синьогнійну паличку. 3. Цефоперазон (цефобід), цефотаксим (клафоран), цефтазидим (фортум); препарати широкого спектра дії з переважним впливом на синьогнійну паличку і протей. 4. Цефпіром (кейтен), цефокситин (ме-фоксин), цефепім (максипім) мають переважний вплив на бактероїди та інші анаероби. Цефазолін (кефзол, тотацеф) краще впливає на грамнегативні бактерії. Його особливістю є більш високий вміст у крові, жовчі й особливо в сечі. Нефротоксичність цефазоліну менша, порівняно з цефалоридином. При призначенні кефзолу трапляються випадки суперінфекції, кандидозу і синьогнійної інфекції. Застосовується тільки парентерально: внутрішньом’язово, внутрішньовенно (крапельно або струминно). Побічна дія: іноді алергічні реакції, висип, еозинофілія, підвищення температури тіла, диспепсичні явища, кандидоз, рідко — лейкопенія. Цефпіром (кейтен) — антибіотик четвертого покоління цефалоспоринів. Має в молекулі позитивний і негативний заряди, що дає змогу йому проникати крізь мембрани грамнегативних бактерій, забезпечує стійкість відносно в-лактамаз і широкий спектр антибактеріальної дії. Показання: лікарняні та позалікарняні інфекції, емпірична терапія при захворюваннях дихальних шляхів, септицемії, інфекції сечових шляхів, шкіри і м’яких тканин, хірургічних інфекцій. Побічна дія, протипоказання: подібні до інших похідних цефалоспорину. Цефепім (максипім) має дуже високу стійкість до в-лактамаз і швидко проникає всередину грамнегативних бактеріальних клітин.Стійкі до меропенему Xanthomonas maltophilis, Enterococcus faucium та мети-цилінрезистентні стафілококи. Тип дії — бактерицидний. Показання: інфекції дихальних шляхів (пневмонія, в тому числі госпітальна — нозокоміальна, бронхіт), сечових шляхів, черевної порожнини, гінекологічні інфекції (ендометрит), шкіри, м’яких тканин, менінгіт, септицемія. Разом з противірусними і протимікозними засобами призначають при полімікробних інфекціях. Протипоказання: підвищена чутливість до меропенему. Побічна дія: висипи, кропив’янка, свербіж, біль у животі, нудота, блювання, діарея, тромбоцитопенія, еозинофілія, ней-тропенія, підвищення активності ферментів печінки, головний біль, парестезії, кан-дидоз порожнини рота і піхви; тромбофлебіт, біль, запалення при внурішньовенно-му введенні, дискомфорт при внутрішньо-м’язовому введенні.

2.Лоперамід, метоклопрамід. Група препаратів, механізм дії, показання до застосування.

Лоперамід - похідна сполука фенілпіперидину, за своєю структурою нагадує деякі опіоїдні анальгетики. Група Лікарський засіб, що впливає на шлунково кишковий тракт – антидіарейні лікарський засіб Дія: Впливає на опіоїдні н-рецептори кишечнику, пригнічує перистальтику. Наркотичної залежнос­ті не викликає, оскільки в ЦНС препарат проникає погано. Чинить слабку анальгетичну дію.

Показання: гостра і хронічна діарея різного походження.

Метоклопрамід (церукал) активним протиблювотним засобом центральної дії. Група Протиблювотний лікарський засіб

Дія Механізм центральних ефек­тів препарату полягає в блокаді дофамінових рецепторів, а у великих дозах - також серотонінових рецепторів пускової зони. Метоклопрамід діє вибірково, його протиблювотний ефект не супроводжується загальною загальмованістю. За спектром протиблювотної дії метоклопрамід аналогічний антипсихотичним засобам. Він також посилює моторику шлунка і тонкої кишки, прискорює спорожнення. Тонус нижнього сфінктера стравоходу підвищує, на товсту кишку не впливає. Підвищує тиск у жовчних протоках і жовчному міхурі

Показання Метоклопрамід застосовують як протиблювотний засіб при нудоті, блювоті, пов'язаних з наркозом, променевою терапією, побічною дією ліків, порушеннями дієти і ін.