1. Скарлатина

2. „Згущення” висипу у складках шкіри: симптом Пастіа

3. Блідий носогубний трикутник, лущення в періоді реконвалесценції. З боку ротової порожнини - гіперемія, „малиновий” язик, ангіна, ревматизм, гломерулонефрит

4. Розрізняють гнійні та негнійні ускладнення. Гнійні (отит, синусит, етмоїдит)

5. Відокремлення контактних (діти до 7 років) проводиться на 7 днів за умови вилучення хворого з осередку інфекції, та на 17 діб, якщо хворий залишається в осередку.

№ 20

1. Менінгококова інфекція, генералізована форма, менінгококцемія, менінгіт

2. Менінгокок

3. Мазок із зіву, товста крапля, посів крові, бактеріоскопія та посів крові. Спинномозкова пункція. Дослідження ліквору

4. З вірусним та туберкульозним менінгітом.

5. Левоміцетину сукцинат, анальгін, піпольфен, преднізолон, лазікс, седуксен.

№ 21

1. Вітряна віспа

2. Різноманітний висип одночасно у вигляді папул, везикул, пустул позначають як „несправжній поліморфізм”

3. Ацикловір

4. Церебеліт

5. Після вітряної віспи у нервових гангліях пожиттево персистує вірус вітряної віспи. В разі пригнічення імунітету, зазвичай у людей похилого віку, можлива реактивація інфекції у вигляді характерного везикульозно-пустульозного висипу частіше по ходу міжреберних нервів, але може бути і в інших сегментах інервації. Хворий на Herpes zoster є джерелом вітряної віспи.

№ 22

1. Грип

2. Грип, токсична форма, важкий перебіг.

3. Епідемічні спалахи пояснюються частковою зміною (дрейф) одного

антигена (гемаглютиніна або нейрамінідази) або обох антигенів (шифт).

4. Вакцинація рекомендуються хворим з хронічною соматичною патологією,

імунодефіцитами, дітям дошкільних закладів, а також дітям шкіл – інтер-

натів. В Україні зареєстрована вакцина Інфлувак.

5. Загальноклінічні аналізи, вірусологічні, імуноферментні та серологічні

тести. Етіотропна терапія полягає в призначенні амантадіну, ремантадіну,

або арбідолу дітям старше 7 років. Дітям всіх вікових груп — препарати

інтерферону інтроназально. Антибіотики показані при важкій формі грипу

при наявності бактеріальних ускладнень (пневмонії та ін.). Показана

патогенетична терапія: жарознижуюча, протизапальна та ін.

№ 23

1. Кашлюк

2. Лице одутловате, голова відведена назад, очі заплющені, шкіра блідно-цианотична, язик висунутий, кінчик язика підведений вгору

3. Зупинка дихання – апное. Штучне дихання

4. На 3, 4, 5 місяці життя вакцинація, у 18 місяців ревакцинація

5. У 3, 4, 5 та 18 місяців АКДП-вакциною.

№ 24

1. Псевдотуберкульоз

2. Дрібнокрапковий рясний

3. Бактеріологічні дослідження слизу з носоглотки, сечі, випорожнень. Серологічні реакції аглютинації РА, РНГА, ПЛР, ІФА та ін.

4. Левоміцетин 100 мг/кг, фторхінолони, аміноглікозиди, нітрофурани

5. Зі скарлатиною.

№ 25

1. Кашлюк

2. Кашлюк, типова середньо-важка форма, з ерозією вуздечки язика

3. Інкубаційний період 2-14 днів, катаральний – 7-14 днів, спазматичного кашлю 2-4 тижні, період реконвалесценції 1-2 місяці

4. Енцефалопатія, ателектази, емфізема. Від перенапруги в періоді спазматичного кашлю пупочна або пахова грижа, випадіння прямої кишки

5. АКДП на 3, 4, 5 та 18 місяцях життя.

№ 26

1. Вітряна віспа

2. Ні. Є сертифікована в Україні вакцина для індивідуального щеплення по окремим показанням ослабленим дітям - „Varilrix”.

3. Папули, везикули, пустули, кірочки (несправжній поліморфізм)

4. Окрема форма енцефаліту – церебеліт із порушенням функції мозочка

5. Показане застосування ацикловіру (10 мг/кг разова доза, вводиться тричі на добу).

№ 27

1. Дифтерія

2. Негайна госпіталізація в інфекційний стаціонар. Лікування на дільниці неприпустиме

3. Дифтерія ротоглотки, поширена форма (за межі мигдалика), токсична І ступеня

4. Протидифтерійна сироватка, антибіотики (пеніціліни), преднізолон, інфузійна терапія

5. АКДП в 3, 4, 5 місяців життя. У 6 років вакциною АаКДП, у 14 та 18 років АДП-анатоксином.

№ 28.

1. Епідемічний паротит

2. Орхоепідідіміт

3. Імобілізація. Антибіотик, анальгетик, кортикостероїд (преднізолон).

4. Пеніцилін 100 мг/кг; преднізолон 5 мг/кг; анальгін 0,1 мл/рік життя

5. Тривакцина проти кору, краснухи, паротиту (МMR, Priorix) у 12 місяців та 6 років. У 15 років моновакцина проти паротиту-юнакам, краснухи - дівчатам.

№ 29

1. Менінгококова інфекція, менінгококцемія, менінгіт

2. Менінгококова інфекція, змішана форма, менінгококцемія, менінгіт.

3. Ендотоксин менінгокока вражає ендотелій капілярів, веде до порушення

мікроциркуляції та утворення мікротромбів, а інколи на шкірі

утворюються некрози.

4. Зіркоподібний рясний висип, як прояв ДВЗ-синдрому

5. На догоспітальному етапі показане негайне призначення бактеріо-

статичного антибіотика - Левоміцетину 50-100мг/кг, преднізолону

до 10мг/кг. Призначають також сечогінні (лазікс), протисудомні

(седуксен), анальгетики (анальгін), антигістімінні (димедрол, піпольфен)

та ін. Негайна госпіталізація.

№ 30

1. Кір

2. На шкірі плямисто-папульозний висип. На рентгенограмі лівобічна корова

пневмонія

3. Кір, типова важка форма ускладнена правобічною полісегментарною

пневмонією

4. Специфічної етіотропної терапії немає. В даному випадку у зв’язку з

пневмонією показане антибактеріальне лікування (наприклад —

цефтріаксон). Симптоматичне лікування: антипіретики, протикашльові

препарати, полівітаміни, інфузійна терапія та ін.

5. В 12 міс. та 6 років: тривакцина проти кору, паротиту, краснухи (МMR або

Priorix).

№ 31

1. Менінгококцемія

2. Зіркоподібний геморагІчний висип

3. Менінгококова інфекція, генералізована форма, менінгококцемія, важка форма

4. Геморагічний васкуліт, тромбоцитопенічна пурпура

5. Класичним препаратом на початку захворювання є бактеріостатичний левоміцетин, а далі – бактеріоцидний пеніцилін. Менінгокок виявляє чутливість до широкого спектру антимікробних препаратів, тому можливі варіанти. Серед препаратів патогенетичного лікування першорядне місце займають кортикостероїди (преднізолон, дексаметазон), а також жарознижуючі та анальгетики.

№ 32

1. Кашлюк

2. Акроціаноз, склерит. Пневмонія

3. Від 2 до 14 днів, в середньому 5-7 днів

4. Спазматичний кашель, пов’язаний з переподразненням кашльового центру, а репризи виникають в результаті спастичного звуження голосової щілини

5. Під час нападу кашлю можлива зупинка дихання — апное. Призначення седативних та протикашльових препаратів.

№ 33

1. Менінгококова інфекція, генералізована форма, менінгококцемія, важкий перебіг

2. Рясний зіркоподібний геморагічний висип з елементами некрозу

3. ДВЗ-синдром, синдром Уотерхауза-Фрідеріксена

4. Менінгокок можна виділити із товстої краплі крові, з гемокультури (посіву венозної крові), зі слизової оболонки ротоглотки, а в разі пункції – з ліквору

5. Левоміцетин 50-100 мг/кг, преднізолон до 10 мг/кг, анальгін, димедрол, седуксен у вікових дозах.