2. Розрахунки календарно–планових нормативів

Календарно-планові нормативи (КПН) – наукова база організації оперативного планування. На їх основі будуються календарно-планові графіки. КПН базуються на технічно обґрунтованих нормах часу. В масовому типі ОС КПН мають стійкий характер і змінюються при зміні номенклатури випуску. При потоковій формі організації виробництва розраховуються такі КПН: такт роботи лінії, кількість робочих місць на ній, будується стандарт-план роботи лінії та графік руху міжопераційних запасів.

При плануванні роботи багатопредметної змінно-потокової лінії необхідно визначити:

• середній та частковий такти роботи лінії, кількість робочих місць на лінії та їх завантаження;

• тривалість виконання планового завдання для кожної деталі

• величину партії запуску-випуску для кожної деталі та періодичність їх запуску-випуску;

• побудувати графік роботи лінії на плановий період.

Розрахунок середнього такту r_сер ведеться, виходячи з ефективного фонду часу роботи лінії за місяць F_еф та сумарної програми випуску деталей на місяць ∑Пр_і.

Розрахунки часткових тактів ведуться для кожної деталі на основі даних про тривалість виконання місячного завдання F_і по цій деталі та місячної програми її виготовлення Пр_і.

Тривалість виконання місячного завдання визначається на основі частки трудомісткості місячної програми по і-й деталі у сумарній місячній трудомісткості виготовлення усіх деталей, закріплених за лінією, та місячного фонду часу роботи лінії. Фонд часу роботи лінії розраховується у хвилинах та змінах. Треба враховувати, що сумарна тривалість виконання місячного завдання по усіх деталях, що виготовляються на лінії, дорівнює місячному фонду часу роботи лінії.

Часткові такти r_і та потрібна кількість робочих місць Ср_і розраховується за формулами:

Округлення розрахункового числа робочих місць до прийнятого Спр_і ведеться за звичайними правилами.

Коефіцієнт завантаження устаткування на лінії визначається по кожній деталі:

Доля трудомісткості деталі в загальній трудомісткості місячної програми:

Величина мінімальної партії i-ої деталі:

,

де П – витрати часу на переналадку:

,

де К = 5 – ритмічність запуску-випуску партії по кожній деталі.

Періодичність запуску-випуску партії P_і розраховується для кожної деталі на основі даних про величину партії і місячну програму виготовлення цієї деталі на лінії.

Періодичність приймається єдиною для всіх деталей.

Усі розрахунки представлені у табл. 2.2

Таблиця 2.1

Параметри роботи багатопредметної змінно-потокової лінії

Деталь	Прі, шт	Трі, хв	Прі*Трі	∆і	Fі		rі, хв./шт.	Срі	Спрі	Кзав.і	nі, шт	Ррі	Рпрi
					хв.	змін
Вал 03	2667	25	67466,67	0,251	4579	9,54	1,72	14,73	15	0,982	2656	4,75	5
Вісь 06	3600	18	66240	0,246	4496	9,37	1,25	14,73	15	0,982	3652	4,75	5
Піввісь 09	4583	14	61875	0,230	4200	8,75	0,92	14,73	15	0,982	4977	4,75	5
Балансир 12	3500	21	73150	0,272	4965	10,3	1,42	14,73	15	0,982	3215	4,75	5
Всього	14350		268731,7		18240	38			60

На підставі розрахунків будується графік роботи змінно-потокової лінії на місяць. На графіку відрізками відображується тривалість випуску партії деталей кожного найменування. Довжина відрізка (тривалість випуску) партії по кожній деталі розраховується в змінах як F_i/4, де 4 = 20/Р_прi = 20/5 – кількість запусків-випусків партій деталей в місяць. При цьому для кожної партії враховується час на переналадку лінії: F_эф/(480*4*5)*0,05 = 0,1 (зміна).