Сікура Й.Й. Морфологічні особливості плодів та насіння квіткових рослин світової флори

восени завдяки різнокольоровому забарвленню їх листків. З соку деяких видів добувают цукор.

Рід Acer L. нараховує біля 900 таксонів різного рангу, за іншими даними - лише біля 150 видів. Вони поширені в обох півкулях. Дерева, інколи чагарники, використовуються широко в зеленому будівництві. Деревина жовтого кольору, тверда, високо ціниться в столярному і токарному виробництві. Із соку деяких видів дубувають цукор. Плід - двокрилатка (схизокарпій двокрилий) суха, що розпадається на дві (інколи три) сухі плодики, які не розкриваються.

Acer barbinerve Maxim – 12 m magasra növő fa vagy nagyobb cserje. Oroszországban, Primorszkaja területen honos.

Atermése8mmh.,5mmsz.,sötétbarna,aszárnyakkülsőoldalaívalakbanlekanyarított, belső oldala alig hajlott vagy egyenes, 4 mm h., 1,5 mm sz., világosbarna (7. ábra).

Дереводо12мзаввишкиабовисокийчагарник.ВРосійськійФедераціїпоширений на півдні Примоського краю.

Плодик до 8 м завдовжки і до 5 мм завширшки, темно-коричневий, крилатка дуговидно зігнута з зовнішнього боку, з внутрішнього трохи зігнута або пряма, до 4 см завдовжки і 1,5 см завширшки, світло-коричнева (рис. 7).

Acer capillipes Maxim. – e faj fanövekedésű, mely a Távol-Keleten honos.

A termések gömbölyűek, 6 mm átm., barnák, a szárnyacskák belső oldala befelé ívelt, külső oldala kidomborodott, 4 cm h., világosbarna (8. ábra).

Дерево поширене на Далекому Сході.

Плодики круглі, до 6 мм в діаметрі, коричневі, крилатки трохи вогнуті з зовнішнього боку і дуговидно вигнуті з внутрішнього боку, до 4 см завдовжки, світло-коричневі (рис. 8).

Acer ginnala Maxim. – fanövekedésű, melyet a kertészetben alkalmaznak. Távol-Keleten (Kína, Japán, Oroszország) honos.

A terméskék kicsinyek, 5 mm átm., a szárnyacskák lapát alakúak, a külső oldaluk sarlószerűen hajlított, 3 cm h., feketék (9. ábra).

Дерево, використовується в декоративному садівництві. Поширене на Далекому Сході (Китай, Японія, РФ).

Плодики дрібні, до 5 мм в діаметрі, крилатки лопатчасті, дуговидно зігнуті з зовнішнього боку, темно-кремові, до 3,5 см завдовжки (рис. 9).

Acer griseum (Franch.)Pax–aterméskék6mmátm.,feketék,aszárnyacskáksarlószerűen hajlítottak, sötét krémszínűek, 3 mm h., 1,2-2 mm sz. (10. ábra).

Плодики до 6 мм в діаметрі, чорнуваті, крилатки серповидно зігнуті, до 3 см завдовжки, також чорнуваті (рис. 10).

Acer japonicum C. P. Thunberg exA. Murray – Japánban honos.

Aterméskék 3 mm átm., sötétbarnák, a szárnyacskák lapátszerűek, sötétbarnák, 3 cm h., 1,5-2 cm sz. (11. ábra).

Поширений в Японії.

Плодики до 3 мм в діаметрі, темно-коричневі, крилатки лопатчасті, з темним гребінцем з зовнішнього боку, темно-кремові, до 3 см завдовжки і 1,5-2 см завширшки (рис. 11).

Acer mono Maxim. – 18 m magasságot is elérő fa. Oroszország területén honos (TávolKelet, Amur terület, Habarovszkés a Tengermelléki-vidékek, Szahalin-szigete). Dísznövény.

Aterméskék 4 mm átm., feketék, a szárnyacskák lapát alakúak, kívülről íveltek, 3 cm h., 2 cm sz., erezettek, sötétbarnák (12. ábra).

21

Дерево до 18 м заввишки. Поширений в РФ: Далекий Схід (Амурська область, Хабаровський і Приморський край, острів Сахалін). Декоративне.

Плодики до 4 мм в діаметрі, майже чорні, крилатки лопатчасті, зігнуті з зовнішнього боку, до 3 см завдовжки і 2 см завширшки в верхній частині з виразним жилкуванням, темно-коричневі (рис. 12).

Acer negundo L.(Negundo fraxinifolium Medic.)–25mmagasfa-vagycserjenövekedésű. Észak-Amerikában honos.

A terméskék 1,5 cm h., és 5 mm átm., szürkések, a szárnyacskák hasonlítanak a metszőkés pengéjéhez, 2 cm h., krémszínűek, erezettek (13. ábra).

Дерево до 25 м заввишки або високий чагарник. Поширений в Північній Америці. Плодики до 1,5 см завдовжки і до 5 мм в діаметрі, сіруваті, крилатки мають форму лезасадовогоножика,до2смзавдовжки,кремові,зпомітнимжилкуванням(рис.13).

Acer pubescens Franch. – alacsony fácska. Közép-Ázsiában honos. Díszfa, főként a botanikus kertekben termesztik.

Aterméskék5mmátm.,sötétbarnákvagyfeketék,aszárnyacskákszélesek,akülsőoldaluk egyenes, a belsők kanyarítottak, 3 cm h., 2 cm sz., krémszínűek, erezettek (14. ábra). Hевелике дерево. Поширене в Середній Азії. Декоративне. Вирощують в ботанічних садах.

Плодики до 5 мм в діаметрі, темно-коричневі або чорні, крилатки широкі, з зовнішнього боку прямі, з внутрішнього вигнуті, до 3 см завдовжки і 2 см завширшки, кремові, з помітним жилкуванням (рис. 14).

Acer semenovii Regel et Herd. – cserje vagy 6 m magasságot is elérő fa. Közép-Ázsiában honos.

A terméskék 5 mm átm., sötétbarnák. A szárnyacskák külső oldalaik kissé íveltek, a külső oldalán egy sötétbarna sávval, a belső oldaluk kikanyarított, erezettek, sötétbarnák (15. ábra).

Чагарник або дерево до 6 м заввишки. Поширене в Середній Азії. Декоративне. Плодикидо5ммвдіаметрі,темно-коричневі,крилаткитрохизігнутіззовнішнього боку з темно-коричневою вузькою смугою по всій довжині, з внутрішнього вигнуті, жилкуваті, темно-коричневі (рис. 15).

Acer tataricum L.–12mmagasságotiselérőfavagycserje.Európábanhonos.Dísznövény. Aterméskék3mmátm.,sötétbarnák, a szárnyacskák 4 cm h., külső oldalaik kissé íveltek sötétbarna sávval, belső felületük hullámos, erezett, sötétbarna (16. ábra).

Невисоке дерево, до 12 м заввишки або високий чагарник. Поширений в степовій та лісо-степовій зоні європейської частини СНД. Декоративний.

Плодики до 3 мм в діаметрі, темно-коричневі, крилатки до 4 см завдовжки, трохи зігнуті з зовнішнього боку, з темно-коричневою смужкою по всій довжині, з внутрішнього - хвилясті, з виразним жилкуванням, темно-коричневі (рис. 16).

Acer tegmentosum Maxim. – 15 m-t is elérő fa. Oroszország távol-keleti részén, Kínában és Koreában honos. Dísznövény.

A terméskék szárnyai hegyes szöget képeznek, a termés szára 3 cm h., a szárnyacskák zöldek (17. ábra).

Дерево до 15 м заввишки. Поширений в РФ (Далекий Схід), Китай, Корея. Декоративне.

Плодики з крилатками розташовані під гострим кутом, плодоніжка до 3 см завдовжки, недозрілі плодики темно-коричневі, а крилатки зелені (рис. 17).

Acer trautvetteri Medvedev – 15 m magasságot is elérő fa. A Kaukázusban honos. Dísznövény.

Aterméskék 5 mm átm., a szárnyacskák 5 cm h., tompa szöget alkotnak, a külső oldaluk

22

ívelt, a belső oldali csúcsa hullámos, a termésszár 4 cm h. (18. ábra).

Дерево до 15 м заввишки. Поширене на Кавказі. Декоративне.

Плодики до 5 мм в діаметрі, крилатки до 5 см завдовжки, розташовані під тупим кутом, з зовнішнього боку трохи зігнуті, на вершині з внутрішнього боку хвилясті, плодоніжка до 4 см завдовжки (рис. 18).

Acer ukurunduense Trautv. et Mey. – 14 m magas fa vagy 6 m-es cserje. Oroszországban (Amur, Habarovszk, Tengermellék terület és Szahalin-sziget). Dísznövény.

A terméskék 4 mm átm., barnák, a szárnyacskák 3 cm h., mindkét oldalról íveltek, világos krémszínűek, erezettek (19. ábra).

Дереводо14мабочагарникдо6мзаввишки.ПоширенийвРФ(Амурськаобласть, Хабаровський, Приморський край, острів Сахалін). Декоративне.

Плодики до 4 мм в діаметрі, коричневі, крилатки до 3 см завдовжки, з зовнішнього бокутрохизігнуті,звнутрішньоговигнуті,світло-кремові,звиразнимжилкуванням

(рис. 19).

Következtetés: Ahogy fentebb láttuk, a juhar fajok termésein a szárnyacskák különböző szöget alkotnak: párhuzamosak az A. tataricum, A. barbinerve, A. mono fajok terméseinek szárnyacskái; tompa szöget alkotnak: az A. tegmentosum; tompaszöget alkotnak, de a szárnyacskák lapátszerűek: A. trautvetterii; sarlószerűen hajlítottak, a végén kihegyezettek: A. japonicum; maga a termés és a száracskák egyforma hosszúak: A. negundo; széles lapátszerűek: A. pubescens; nagy méretűek, párhuzamosak, a végén kihegyezettek: A. semenovii; párhuzamosak, lapátszerűek, maga a termés apró: A. ukurunduense. Mindezek a jellegzetességek jó jegyként szolgálhatnak a juharfajok meghatározásánál.

Висновки: Як ми бачили, крилатки у кленів бувають різні за розташуванням один до одного: паралельні - Acer tataricum, A. barbinerve, A. mono; під тупим кутом - A. tegmentosum; під тупим кутом, але лопатчасті - A. ginnala; великих розмірів і розташовані під тупим кутом - A. trautvetterii; серповидно зігнуті, загострені на верхівці - A. griseum; лопатчасті, на верхівці загострені - A. japonicum; плодики і крилатки однакової довжини - A. negundo; широко - лопатчасті - A. pubescens; великі, паралельні, на верхівці загострені - A. semenovii; паралельні, лопатчасті, плодики дрібні - A. ukurunduense. Всі ці ознаки плодів у Кленових мають діагностичне значення.

Actinidiaceae

Az Actinidia Lindl. nemzetség több mint 160 különböző rangú taxont foglal magába, melyeknek fajai a Himalája, Kelet-, Délkelet-Ázsiában honosak. Némely faj megtalálható a Szahalin-szigeten, a Tengermelléki-vidéken és a Kurili-szigeteken.

A termés különböző formájú bogyó, méretük és színezetük változó. Némely fajnak a bogyói savanyú-édeskések, az ananász ízére emlékeztetnek. A termés C-vitamin tartalma 5-ször meghaladja a feketeribizli és 10-szer a citrom C-vitamin tartalmát. E génusz terméseit az élelmiszeriparban használják fel. Ezenkívül mint gyógynövényt és dísznövényt alkalmazzák (függőleges díszítésre). A helyi lakosság frissen fogyasztja, befőttöt, marmaládét és bort keszítenek belőle.

Pід Аctinidia Lindl. нараховує 163 таксони різного рангу, які поширені в Гімалаях тавСхіднійіПівденно-СхіднійАзії.ДеяківидизростаютьнаСахаліні,уПримор’ї і південних Курильских островах.

23

Плід – ягода різної форми, забарвлення та розмірів. У деяких видів ягоди кислосолодкі; подібні за смаком до ананасу. Вміст вітаміна С в ягодах актинідій у 5 разів віщий від чорної смородини, в 10 рази вище, ніж в плодах лімона. Види роду можуть мати значення в харчовій промисловості, медицині, декоративному садівництві (для вертикального озеленення). Місцеве населення в районі її поширеннявикористовуєусвіжомувигляді,дляварення,виготовленнямармеладу, вина.

Actinidia arguta Sieb. et Zucc. Planchon ex Miquel – „futó”növény bőrszerű levélzettel. Elterjedt Távol-Kelet déli részein, a Szahalinés a Kurili-szigeteken. Mint gyümölcs és dísznövény alkalmazható.

A termése bogyó, 3 cm h., 1,5 cm átm., világoszöld, fényes, 2 cm h. termésszáron (20. ábra).

Ліана з щільними шкірястими листками. Поширена на півдні Далекого Сходу, островіСахалінтаКурильськихостровах.Можнавикористовуватиякдекоративну і ягідну культуру.

Плід – ягода до 3 см завдовжки і 1,5 см в діаметрі, світло-зелена, блискуча, на плодоніжці, що має довжину до 2 см (рис. 20).

Actinidia chinensis Planch. – kapaszkodó cserje, 5 m magas, az ágak sűrűn molyhosak. Kínában honos. Bogyós haszonnövény és díszcserje.

A termés nagyméretű bogyó, 5 cm h., 4 cm sz., szintén sűrűn molyhos, a termésszár rövid (21. ábra).

Ліаноподібний чагарник, до 8 м заввишки, пагони густо-волохаті. Поширений в Китаї. Ягідний, декоративний.

Плід–ягодазначнихрозмірів,до5смзавдовжкиі4смзавширшки,густо-волохата, на короткій плодоніжці (рис. 21).

Actinidia kolomikta (Rupr.) Maxim. – kúszócserje, 15 m magas. Honos a Tengermellékividéken (Távol-Kelet), Habarovszk területen és a Kurili-szigeteken.

Atermés bogyó, hosszúkás vagy gömbölyű, 2 cm h. (átm.), sötétzöld, bordás (22. ábra).

Ліаноподібний чагарник, до 15 м заввишки. Поширена в Приморї, на півдні Хабаровського краю, Курильських островах. Ягідний, декоративний.

Плід – ягода, видовжена чи кругла до 2 см завдовжки (в діаметрі), темно-зелена, ребриста (рис. 22).

Actinidia polygama Franch. et Sav. – kapaszkodócserje, 6 m magas. A Távol-Keleten honos: a Tengermelléki-vidéken, Habarovszk terület déli részén, a Kurili-szigeteken. Bogyós díszcserje.

A termés keserű, sárga bogyó, nem ehető, 2 cm h., 1,5 cm sz., rövid csőröcskével, a csészelevelek a termésen megmaradnak, a termés szára 1 cm h. (23. ábra).

Ліаноподібний чагарник до 6 м заввишки. Поширений в південній частині Далекого Сходу, в Японії. Декоративний.

Плід – ягода, гірка, не їстивна, до 2 см завдовжки і 1,5 см завширшки, з коротким носиком, з чашелистиками, матово-жовта, на плодоніжках до 1 см завдовжки (рис. 23).

Actinidia purpurea Rheder – kapaszkodócserje, 6 m magas. Kínában honos. Bogyós haszonnövény és díszcserje.

Atermése ehető bogyó, 3 cm h., 1,5 cm átm. (24. ábra).

Ліаноподібний чагарник, до 6 м заввишки. Поширений в Китаї. Ягідний, декоративний. Ягоди їстівні.

Плоди видовжені, до 3 см завдовжки і 1-1,5 см в діаметрі, червоні, вкриті восковим налетом, на плодоніжках до 1,5 см завдовжки (рис. 24).

24

A továbbiakban bemutatjuk még néhány fajta termését, amelyet az UNTA Grisko M. I.

Botanikuskertben nemesítettek.

Розглянемо плоди деяких сортів селекції Національного ботанічного сада ім. М. И. Гришка НАН України.

A „Zahadkova” fajta a „Szentyabrszkaja” és az A. purpurea keverék fajtája. A bogyók majdnem gömbölyűek, 2 cm átm., feketék, fényesek, a bogyó husa sötétpiros, a termés szára 2 cm h. (25. ábra).

Сорт „Загадкова” отримана шляхом схрещування сорта „Сентябрьская” хActinidia purpurea.Ягоди майжекруглі до 2,5см в діаметрі, чорні,м’якоть темно-пурпурова, на плодоніжках до 2 см завдовжки (рис. 25).

A„Nagyija”fajtaa„Purpurovaszadova”ésazA.argutakereszteződésébőlszármazik.A bogyók majdnem gömbölyűek, 2 cm átm., feketék, fényesek, a bogyó húsa piszkoszöld, a termés szára 1,5 cm h. (26. ábra).

Сорт „Надія” отриманий шляхом схрещування сорта „Пурпурова садова” х Actinidia arguta. Ягоди майже круглі, до 2 см в діаметрі, чорні, блискучі, м’якоть брудно-зелена, плодоніжки до 1,5 см завовжки (рис. 26).

A „Perlena” fajta a „Purpurova szadova” fajta és az A. arguta kereszteződéséből származik. A bogyók majdnem gömbölyűek, 2 cm átm., feketék, fényesek, a bogyó húsa piszkoszöld, a termés szára 1,5 cm h. (27. ábra).

Сорт „Перлина” отримано шляхом схрещування сорта „Пурпурова садова” х Actinidia arguta. Ягоди майже круглі, до 2 см в діаметрі, чорні, блискучі, м’якоть брудно-зелена, плодоніжки до 1,5 см завдовжки (рис. 27).

A „Rima” fajta a „Szenytyabrszkaja” fajta és az A. purpurea kereszteződéséből származik.Abogyók hosszúkásak, 3 cm h., 1,5 cm átm., sárgászöldek, a termés szára 1 cm h. (28. ábra).

Сорт „Ріма”, отримано шляхом схрещування сорта „Сентябрьская” х Actinidia purpurea. Ягоди видовжені, звужені до верхівки, до 3 см завдовжки і 1,5 см в діаметрі, жовтувато-зелені, на плодоніжках до 1 см завдовжки (рис. 28).

Következtetés: Az Actinidia nemzetség fajainak a termései különböző alakúak és színűek. Ezek a jellegzetességek egy bizonyos mértékig jegyként szolgálhatnak a fajok meghatározásakor.

Висновки: У видів роду Actinidia плоди-ягоди мають різну форму, забарвлення. Тому ці ознаки також, до певної міри, мають діагностичне значення.

Irodalom / Лiтература

Index Kewensis. //Oxford University Press, 1993. - On CD 650 MB.

Komarnicky N. А., L. V. Кudrjasov, А. А. Uranov. Szisztematika rasztenij. //Gosz. ucsebnopedagogicseszkoje Izd-vo MP RSFSR, Moszkva, 1962. - 726 sz.

Каcsalov А. А. Derevja i кusztarniki. Szpravocsnik. //Izd-vo Lesznaja promislennoszty, Моszkva, 1970., 406 sz.

Szikura A. J., Szikura J. J. Morphological particularites of fruits and seeds of species of a gйnusz Allium (Liliaceae=Amaryllidaceae=Alliaceae). //Naukovij visznik UzsNU. Szerija: Biologija. Vipuszk 11, 2002., sz. 56–61.

Szikura J. J., А. J. Szikura. Моrfologicsni оszoblivosztyi plodiv rodini Szkladnocvitih Сompositae Giseke = Asteraceae). //Naukovizapiszki Ternopilyszkoho Peduniverszitetu іm. Volodimira Hnatyuka. Szeria: biologia, vip. 1 (16), 2002., sz. 25–33.

25

Aizoaceae

Acsalád képviselőinek a levelei pozsgásak vagy általában az egész növény az.Acsalád kb. 1100 fajt tartalmaz, főkent xerophil szerkezetűek. A termések 4 vagy több feszkű tokok. Elterjedt Del-Afrika sivatagjaiban, Ausztráliában, Új-Zélandon, Tasmániában. Ismert dísznövények.

Родина–листянісукуленти,баготовидівєсукулентами.Нараховуєбіля1100видів, переважно ксерофільної будови. Плоди 4-х або багатогніздяні коробочки. Вони поширені в пустелях Південної Африки, Австралії, Новій Зеландії та Тасманії. Відомі декоративні рослини.

A Glottyphyllum Haw. nemzetség kb. 50 taxont tartalmaz. Elterjedt Dél-Afrikában (Kapi terület).

РідGlottiphyllumHaw.Включаєпонад50таксонів.ПоширенийвПівденнійАфриці (Капська провінція).

Glottiphyllum longum (Haw.) N.E. Br. (Mesembryanthemum longum) – évelő, pozsgás növény. Dél-Afrikában honos.

Amagvakaprók,háromszögűek,világosbarnák,1mmnagyságúak,élescsőrűek(29.ábra).

Багаторічник, сукулент. Декоративний. Поширений в Південній Африці. Насіння дрібне, тригранне, світло-коричневе, до 1 мм завдовжки, з гострим дзьобиком (рис.29).

Alliaceae (Liliaceae,Amaryllidaceae)

Az Allium nemzetség fajmennyisége világviszonylatban kb. 500–600 (Komarnicky, 1962),azIndexKewensisszerint(1993)1935,ebbőlaszámbólavoltSzovjetunióterületén kb.233fajttartanaknyilván(Vvedenszky1963).Egénuszelterjedésiterülete:azAtlantióceán európai partvidékétől és Afrikától a Csendes-óceánig, beleértve Észak-Amerikát is.Afajok zöme a mérsékelt klímájú területeken, hegyvidéki tájakon van többségben, de megtalálhatók a Földközi-tenger szubtrópusi területein, valamint a trópusokon is. Ennek dacára a legtöbb faj mégiscsak Középés Kis-Ázsia területein található.

E nemzetség fajainak tanulmanyozása igen nagy rendszertani jelentősegű. Elegendő itt megemlíteni, hogy a mai napig e nemzetség rendszertani helye véglegesen még tisztázatlan. Szintén máig tisztázatlan a nemzetség fajainak a mennyisége, a szekciók, a szubgénuszok (alnemzetségek) és maga a nemzetség helye a származási sorrendben. Egyes kutatók az Allium génusz fajait még napjainkban is különböző családokba sorrolják. Ettől függetlenül e génusz fajainak igen nagy gyakorlati jelentőségük van – mint étkezési, gyógyés dísznövényt alkalmazzák a világ különböző tájain.

Загальна кількість видів роду Allium L. різними авторами визначається в 500-600, з них у бувшому СРСР 233 види (Введенский, 1963), а у світовій флорі за даними Index kewensis (1993) - 1935 таксони різного рангу. Їх загальний ареал охоплює північнупівкулю-відАтлантичногоузберіжжаЄвропиіАфрикидоТихогоокеану, включючи і Північну Америку. Більшість цибуль поширені у помірних широтах і гірських областях, однак вони зростають і в субтропиках средземноморського регіону, а також в тропічних широтах. Особливого різноманіття з максимальною кількістювидівцибулідосягаютьуСреднійіМалійАзії.ВСреднійАзіїнайбільша кількість видів зустрічається у флорі Паміро-Алаю.

26

AlliumaflatunenseB.Fedtsch.–évelő,lágyszárúhagymásnövény.Füveslejtőköntalálható a közőpső és a felső hegyi övezetekben. Elterjedt Közép-Ázsiában (Középés Nyugat- Tien-san). Dísznövény.

Atoktermés gömbölyű, 5 mm átm. (Kazahsztán flórája, II k., 1958).Amagvak 4 mm h., 2 mm sz., rombusz alakúak, feketék (30. ábra).

Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Росте на трав’янистих схилах в середньомуіверхньомупоясігір.ПоширенийвСереднійАзії(ЦентральнийіЗахідний Тянь-Шань). Декоративне.

Коробочка куляста, до 5 мм в діаметрі (Флора Казахстану, т. 2, 1958). Насіння до 4 мм завдовжки і 2 мм завширшки, ромбовидне, чорне (рис. 30).

Allium altaicum Pall.(A.fistulosumLedeb.)–évelő,lágyszárúhagymásnövény.Sziklákon, kavicsos lejtőkön és folyók medreiben telepszik meg. Elterjedt Nyugatés Kelet-Szibé- riában, a HegyiAltájban, Kasgariában, Mongóliában. Táplálkozásra alkalmas növény, a levelek és a hagymák ehetőek. Értékes nemesítési anyag.

Amagvak háromszögűek, 5 mm h., 3 mm sz., feketék, laposak (31. ábra).

Багаторічнатрав’янистацибулиннарослина.Ростенаскелях,кам”янистихсхилах іпогалечникахгірськихрік.ПоширенийвЗахідномуіСхідномуСибірі,Гірському Алтаї, Кашгарії, Монголії. Харчове, їстівні листки і цибулини. Цінний вихідний матеріал для селекції.

Насіння трикутнє, до 5 мм завдовжки і 3 мм завширшки, чорне, плеске (рис.31).

Allium altissimum Regel (A. jesdianum Vved.) – évelő, lágyszárú hagymás növény. Mély nedves völgyekben, hegyi patakok partjain és gyepes lejtőkön él. Értékes táplálkozásiés dísznövény.

Atermés tok, fordított tojásdad alakú, 5 mm átm. (32. ábra).

Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Росте по вологих днищах ущелин, на берегах струмків, на трав’янистих схилах. Цінна харчова і декоративна рослина. Коробочки обернено-яйцевидні, до 5 мм в діаметрі (рис. 32).

Allium ampeloprasum L. – évelő, lágyszárú hagymás növény. A hegyaljai oázisokban, vetésekben,szemeteshelyekenél. ElterjedtKözép-Ázsiában (Észak-Pamír-Aláj,Kopet- dag), a Krím félszigeten, a Kaukázusban, Iránban. Taplálkozási és takarmánynövény. A magvak lemetszett-tojásdadok, 4 mm h., feketék, fénytelenek, ráncosak (33. ábra).

Багаторічна циблинна рослина. Зростає в оазисах підгірних рівнин, посівах, на смітниках. Поширена в Середній Азії (Північний Паміро-Алай, Копетдаг), Крим, Кавказ, Іран. Харчове, кормове.

Насіння усічено-яйцевидне, до 4 мм, чорне, матове, зморшкувате (рис.33).

Allium amphibolum Ledeb. – a magvak különböző alakúak: szögletesek, tojásdadok, háromszögűek, 4 mm nagygságúak, időnként kétcsőrűek, feketék, fénylők (34. ábra).

Насіннярізноїформи(гранчасте,яйцевидне,трикутне),до4ммзавбільшки,інколи з двома дзьобиками, чорне, блискуче (рис. 34).

Allium angulosum All. (A. albidum Fisch., A. acutangulum Schrad., A. laxum Don) –

évelő, lágyszárú hagymás növény. Élőhelye: a folyók árterületi rétjei és a száraz rétek. Elterjedt a FÁK országainak európai részein, Keletés Nyugat-Szibériában, Középés Nyugat-Európában.

Amagvak tompán tojásdadok, feketék, fénytelenek (35. ábra).

Багаторічна цибулинна рослина. Зростає на заплавних луках річок та на суходольних луках. Поширена в Європейській частині СНД, Східному та Західному Сибіру, Середній та Західній Європі.

Насіння тупо яйцевидне, чорне, матове (рис. 35).

27

Allium barszczewskii Lipsky (A. tataricum auct.) – évelő, lágyszárú hagymás növény. Élőhely: agyagos vagy kavicsos hegyi sztyeppek, az előhegység és magashegység lejtői. Elterjedt Közép-Ázsiában (Pamír-Alay).

A magvak gömbölyűek, 3 mm átm., feketék, ráncosak, alig észrevehető csőröcskével (36. ábra).

Багаторічнатрав’янистацибулиннарослина.Ростенамілкоземистихабощебнистих степах, схилах передгір’їв і гір. Поширена в Середній Азії (Паміро-Алай). Насіння кругле, до 3 мм в діаметрі, чорне, зморшкувате, з ледве помітним дзьобиком (рис. 36).

Allium basticum – a magvak gömbölyűek vagy háromszögűek, 3 mm nagyságúak, rövid csőrűek, feketék, fénytelenek (37. ábra).

Насіння кругле, трикутне, до 3 мм завбільшки, з одним коротким дзьобиком, чорне, матове (рис. 37).

Allium bodeanum Regel – évelő, lágyszárú hagymás növény. Elterjedt Irán területén.

A magvak háromszögűek vagy gömbölyűek, laposak, feketék, 4 mm h., 2,5 mm sz. (38. ábra).

Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Поширена в Ірані.

Насіння трикутнє або кругле, плеске, чорне, до 4 мм завдовжки і 2,5 мм завширшки (рис. 38).

Allium caesium Schrenk (A. urceolatum Regel) – évelő, lágyszárú hagymás növény. Élőhelye: sztyeppek, sivatagok és a középhegységek. Elterjedt Közép-Ázsiában (PamírAláj, Tien-san). Táplálkozási (a hagymák ehetők) és dísznövény.

A magvak tojásdadok vagy háromszögűek, laposak, feketék, 4 mm h., 2 mm sz. (39. ábra).

Багаторічнатрав’янистацибулиннарослина.Ростевстепахіпустелях,нашлейфах і схилах гір до середнього пояса. Поширена в Середній Азії (Паміро-Алай, ТяньШань). Харчове, цибулини їстівні і декоративне.

Насіння яйцевидне або трикутнє, плеске, чорне, до 4мм завдовжки і 2 мм завширшки (рис. 39).

Allium canadense Hort ex Schult. – évelő, lágyszárú hagymás növény. Elterjedt Európa területein.

Amagvak háromszögűek vagy gömbölyűek, 2,5 mm átm., feketék, ráncosak, fényesek, egy vagy két hegyes csőröcskével (40. ábra).

Багаторічна цибулинна рослина, яка поширена в Європі. Насіння трикутнє або кругле, до 2,5 мм, в діаметрі, чорне, зморшкувате, блискуче, з гострим дзьобиком, іноді з двома (рис.40).

Allium chamaemoly L. – évelő, hagymás növény. Spanyolország erdeiben él (Lagascalia). A magvak hosszúkásak, lehetnek tojásdadok vagy háromszögűek, feketék, ráncosak, fénylők, 3 mm h. (41. ábra).

Багаторічна цибулинна рослина. Росте в лісах Іспанії (Лагаскалія).

Насіння видовжене, яйцеподібне або трикутнє, чорне, зморшкувате, блискуче, до 3 мм завдовжки (рис. 41).

Allium carinatum Habl. (A. flavum Salisb., A. moly Griseb. et Schur ex Regel, A. globosum Bieb.) – évelő, lágyszárú hagymás növény. Elterjedt a Krím félszigeten, Kaukázuson, Szibériában (index Kewensis on CD, 1993).

A magvak gömbölyűek vagy háromszögűek, laposak, 5 mm h., 2,5 mm sz. (42. ábra).

Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Поширена в Криму, на Кавказі, в

Сибірі (Index Kewensis on CD, 1993).

Насіння кругле або трикутнє, плеске, до 5 мм завдовжки і 2,5 завширшки (рис. 42).

28

Allium carolinianum DC. – elterjedt a Dél-afrikai Köztársaságban (Carolina).

A magvak háromszögűek, laposak, tojásdadok vagy majdnem gömbölyűek, 2 mm h., 1,5 mm sz. (43. ábra).

Поширений в Кароліне (ЮАР).

Насіння трикутнє, плеске, яйцевидне або майже кругле, до 2 мм завдовжки та 1,5 мм завширшки (рис. 43).

Allium christophii Trautv. – évelő, lágyszárú hagymás növény. Élőhelyei: a sivatagi előhegységtől a hegyi sztyepp övezetig. Elterjedt Türkmenisztánban (Kopet-dag-hegység). A termések fordított tojásdadok, 6 mm átm., a lepellevelek kiszáradnak és a termésen maradnak (44. ábra).

Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Росте на дрібноземних схилах від пустельних передгір’їв до гірсько-степового поясу. Поширена в Туркменистані (гори Копетдаг).

Плоди обернено-яйцевидні, до 6 мм в діаметрі, оцвітина висихає і залишається біля плода (рис. 44).

Allium cowani Lindl. (A. neapolitanum Cyr.) – évelő, lágyszárú hagymás növény. Elterjedt Európában.

Amagvak háromszögűek, esetenként gömbölyűek, 3 mm h., 2 mm sz., feketék (45. ábra).

Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Поширена в Європі.

Насіння трикутнє, інколи майже кругле, до 3 мм завдовжки і 2 мм завширшки, чорне (рис. 45).

Allium cupuliferum Regel – évelő hagymás növény. Elterjedt Közép-Ázsiában (a Tien-san dél-nyugati előhegységeiben).

Amagvak gömbölyűek, hosszúkásak, 2,5 mm átm., feketék, ráncosak (46. ábra).

Багаторічна цибулинна рослина. Поширена в Середній Азії (південно-західні передгір’я Тянь-Шаню). Насіння кругле, видовжене, до 2,5 мм, чорне, зморшкувате

(мал. 46).

Allium cyathophorum E. Bureau etA. Franchet – évelő hagymás növény. Eltrjedt Kínában. A magvak aprók, 2,5 mm h., feketék, ráncosak, háromszögűek vagy tojásdadok, éles csőrűek (47. ábra).

Багаторічнацибулиннарослина.ПоширенавКитаї.Насіннядрібне, до2,5ммзавдовжки, чорне, зморшкувате, трикутнє або яйцевидне, з гострим дзьобиком (рис. 47).

Allium cyrilli Tenore – évelő, lágyszárú hagymás növény. Elterjedt Olaszés Görögországban, a Krím félszigeten.

A magvak tojásdadok vagy majdnem gömbölyűek, 5 mm h., 3 mm sz., laposak, feketék (48. ábra).

Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Поширена в Італії, Греції, в Криму. Насіння яйцевидне або майже кругле, до 5 мм завдовжки і 3 мм завширшки, плеске, чорне (рис. 48).

Allium decipiens Fisch. – évelő, lágyszárú hagymás növény. Élőhelyei: a sztyeppek, a szikes, homokos és meszes talajok. Elterjedt a FÁK európai részein, Kaukázuson, Kazahsztánban, Nyugat-Szibériában, Északnyugat-Kínában.

Amagvak tojásdadok, háromszögűek, 2 mm h., 1 mm sz., feketék (49. ábra).

Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Росте в степах на сухих схилах, солонцюватих, піщаних і крейдяних ділянках. Поширена в європейській частині країн СНД, на Кавказі, в Казахстані, Західному Сибірі, в Північно-Західному Китаї.

Насіння яйцевинде, трикутнє, до 2 мм завдовжки і 1 мм завширшки, чорне (рис. 49).

29

Allium délicatulum Sievers. ex Willd. (A. willdenowii Kunth.) – évelő, lágyszárú hagymás növény. Élőhelyei: a sztyeppek és sivatagok szikes talajai. Elterjedt a FÁK délkeleti részein, Nyugat-Szibériában, Dzsungáriában.

Amagvak háromszögűek vagy tojásdadok, 3mm h., 1,2–2 mm sz., némileg domborúak, feketék (50. ábra).

Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Росте в степах і пустелях, на солонцях і зрідка на солонцюватих луках. Поширена на південному сході країн СНД, Західному Сибірі, Джунгарії.

Насіння трикутнє або яйцевидне, до 3 мм завдовжки і 1,5-2 мм завширшки, дещо випукле, чорне (рис. 50).

Allium drobovii Vved. – évelő, lágyszárú hagymás növény. Élőhelye: köves és kavicsos hegyi sztyeppek lejtői. Közép-Ázsia endemikus (benszülött) faja.

A magvak félgömb alakúak vagy nyesettek, 5 mm h., 2 mm sz., laposak, feketék (51. ábra).

Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Росте на кам’янистих і щебнистих степових гірських схилах. Ендем Середньої Азії.

Насіння напівкулясте або усічене, до 5 мм завдовжки і 2 мм завширшки, плеске, чорне (рис. 51).

Allium ericetorum Thore (A. ochroleucum Waldst. et Kit.) – évelő hagymás növény. Elterjedt Európában (Magyarország).

Amagvak lándzsásan hosszúkásak, 4 mm h., feketék, ráncosak (52. ábra).

Багаторічна цибулинна рослтна. Поширена в Європі (Угорщина).

Насіння ланцетно-видовжене, до 4 мм завдовжки, чорне, зморшкувате (рис. 52).

Allium fistulosum L. – évelő, lágyszárú hagymás kultúrnövény, melyet Kazahsztánban, Szibériában és Távol-Keleten termesztenek. Táplálkozási növény.

A magvak háromszögűek vagy tojásdadok, 3 mm h., 1,5–2 mm sz., laposak, feketék (53. ábra).

Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Культурна рослина, розводиться в Казахстані, Сибірі і особливо на Далекому Сході. Харчова рослина.

Насіння трикутнє або яйцевидне, до 3 мм завдовжки і 1,5–2 мм завширшки, плеске, чорне (рис. 53).

Allium flavescens Bess. (A. albidum Ledeb.) – évelő hagymás növény. Élőhelye: a sztyeppeken és az alacsony dombvidékek füves lejtőin. Elterjedt a FÁK európai részein, Kazahsztánban, Nyugat-Szibériában.

Amagvak háromszögűek vagy gömbölyűek, feketék, ráncosak, csőröcskések (54. ábra).

Багаторічна цибулинна рослина. Зростає в степах і на дрібноземних схилах мілкосопочника. Поширена в європейській частині країн СНД, в Казахстані, Західному Сибірі.

Насіння трикутнє або кругле, чорне, зморшкувате, з невеликим дзьобиком

(рис. 54).

Allium globosum Bieb. (A. caucasicum Ker.-Gawl.,A. steveni Ledeb.) – évelő, lágyszárú hagymás növény. Élőhelye: a sztyeppeken és az Alacsony-dombvidék lejtőin. Elterjedt a FÁK európai déli részein, a Krím félszigeten, Nyugat-Szibériában.

Amagvak gömbölyűek vagy félhold alakúak, 4 mm h., 1 mm sz., feketék (55. ábra).

Багаторічна трав’яниста цибулинна рослина. Росте на кам’янистих і дрібноземних схилах степового мілкосопочника, рідше на сухих і солонцюватих рівнинних степах. Поширена на півдні Європейської частини країн незалежних держав, в Криму, на Кавказі, в Західному Сибірі.

30