Сікура Й.Й. Морфологічні особливості плодів та насіння квіткових рослин світової флори

Багаторічна рослина, що чіпляється за підпору. Росте в заростях чагарників, по гірських схилах ущелин, у затінених місцях на висотах до 2000 м н.р.м.

Плід чорна, соковита ягода (рис. 723). Насіння трикутне або кругле, до 3,5 мм завбільшки (рис. 724).

ACucurbita[Tourn.]L.(1735)nemzetségkb.100taxonttartalmaz.Társnevei:Ozodycus Rafin. (1832), Pepo [Tourn.] L. (1735), Pileocalyx Gasparr. (1847), Sphenantha Schrad. (1838),TristemonScheele(1848).Fajaielterjedtek:Észak-,Közép-ésDél-Amerikában, a trópusiAfrikában, Középés Kelet-Ázsiában, Ázsia trópusi vidékén, Japánban.

E nemzetség képviselőit régóta tenyészti az emberiség és fel is használja: a magvakból olajatsajtol(némelyfajokvagyfajtákmagvai50%olajattartalmaznak),termésétfrissen fogyasztják,főzik,dinsztelik,lisztetkeszítenekaterméshúsából,valamintszeszesitalokat; savanyítják, zöldségként használják, a gyümölcsét pedig takarmányként.

Рід Cucurbita [Tourn.] L. (1735) включає понад 100 (145) таксонів. Синоніми: Ozodycus Rafin. (1832), Pepo [Tourn.] L. (1735), Pileocalyx Gasparr. (1847), Sphenantha Schrad. (1838), Tristemon Scheele (1848). Види роду поширені в Північній,

Центральній і Південній Америці, тропічній Афріці, Середній і Східній Азії, тропічній Азії, Японії.

Представники цього роду здавна культивуються і використовуються людиною з стародавніх часів. Використання їх різнобічне: з насіння добувають олію (насіння деякихвидівчисортівміститьдо50%олії),вживаютьплодиусвіжомувиді,варять, тушкують, добувають муку, готують алькогольні напої, квасять, використовують як зелень і овоч, а також згодовують тваринами.

Benincasa hispida Thunb. (B. cerifera Savi) – a magvak laposak, 8 mm nagyságúak, a köldök szembetűnő, a magvak körül karikázottak (725. ábra).

Насіння плеске, до 8 мм завбільшки, з добрепомітним насіннєвим рубчиком, з ободком, кремове (рис. 725).

Cucurbita digitata A. Gray – egynyári, elfekvő növény. ElterjedtArizóna sivatagjaiban. Abogyótermés lédús, gömbölyű vagy tojásdad, 10 cm nagyságú (726. ábra).

Однорічна стланка рослина. Поширена в пустелі Арізона.

Плід – соковита, кругла або яйцевидна ягода, до 10 см завбільшки (рис. 726 – з

Н.Н. Додж, 1973).

Cucurbita pepo Lour. (Benincasa cerifera) – Dél-Amerikából származó növény. Napjainkban világszerte termesztik .

A termés fordítottan tojásdad vagy hengeres, gömbölyű vagy lapos, különböző méretű, éretlenül érdes, éretten sima (727. ábra).

Походить з Південної Америки. Культурна рослина.

Плодиобернено,яйцевидніабоціліндричні,кругліабосплюснуті,значнихідрібних розмірів, недозрілі шорсткі, дозрілі гладкі (рис. 727).

Cucurbita pepo L.var.giromonthinaGrebenschikov–eváltozatnakterméseihosszúkásak, hosszúkásan görbék, csíkosak, bordásak, 30–70 cm h., (728. ábra).

Плоди у цих різновидностей видовжені, видовжено-зігнуті, смугасті, ребристі, 30-70 см завдовжки (рис. 728).

Cucurbita pepo L.var.microcarpinaGrebenschikov–eváltozatnakterméseikörtealakúak, gömbölyűek, laposak, tekertek stb. (729. ábra).

Цярізновидністьмаєбагатоформ:грушовидна,кругла,сплющена,звивиста(рис.729).

Cucurbita pepo L.var. patisonniana Grebenschikov – e változatnak a termései szintén több alakúak: laposak, gömbölyű karéjúak stb. (730. ábra).

Плоди дуже різноманітні, сплюснуті з закругленими дольками країв (рис. 730).

161

Cucumis anguria L. – úgy vélik, hogyAmerikából származik (Antillák). Atermések 10 cm nagyságúak, horgonyosak (731. ábra).

Вважають, що походить з Амеріки (на Антіллах).

Плоди до 10 см завбільшки, з гачкуватими вістрями (рис. 731).

Cucumis sativus L. – egynyári, kúszó vagy kapaszkodónövény. Úgy vélik, hogy hazája India. Kb. 3000 éve termesztik.

Atermésekfőkénthengeresek,rövidenhengeresek,sötétzöldek,bordásak,bibircsókosak (732. ábra).

Однорічна,повзучаабочіпкарослина.Вважають,щопоходитьзІндії.Культивують майєе 3000 років.

Плодиздебільшогоціліндричніабоукорочено-ціліндричні,темно-зелені,ребристі, бородавчаті (рис. 732).

Ecballium elaterium A.Rich.–egynyári,kapaszkodónövény.Gyomoshelyekennövekszik. A termés zöld, 5 cm nagyságú. A magvak hosszúkásak, laposak, 5 mm nagyságúak, fénylők (733. ábra).

Однорічна чіпка рослина. Росте на забур’янених місцях.

Плід зелений, до 5 см завбільшки. Насіння видовжене, плеске, до 5 мм завбільшки, блискуче (рис. 733).

Luffa aegyptica Mill. – egynyári növény. ElterjedtAfrika trópusi vidékén.

Amagvak laposak, 10-12 mm nagyságúak, feketék vagy barnák (734. ábra).

Однорічна рослина. Поширена в тропіках Афріки.

Насіння плеске, 10-12 мм завбільшки, чорне або коричневе (рис. 734).

Melo agrestis (Nand.)Pang.–egynyárikúszó-vagykapaszkodónövény.Mintgyomnövény a gyapotmezőkön vagy kabakosokban, a tamariska (Tamarix) állományaiban találhatók. ElterjedtKözép-Ázsiában,aKaukázusontúliterületen,Iránban,Afganisztánban,Indiában, Kelet-Afrikában.

Atermések hosszúkásan tojásdadok, 5 cm nagyságúak (735. ábra).

Однорічна стланка або чіпка рослина. Бур’ян в посівах бавовни, або бахчевих, в заростях тамарікса в долинах річок. Поширена в Закавказзі, Середній, Малій Азії, Ірані, Афганістані, Індії, Східній Афріці.

Плоди видовжено-яйцевидні, до 5 см завдовжки (рис. 735).

Momordica cylindrica L. (Luffa cylindrica Boemer) – futónövény, mely a trópusi övezetben található.

Termése az uborkához hasonló, csak kissé görbék, zöldek, éretten sárgák. A magvak gömbölyűek, pirosak (736. ábra).

Витка рослина. Поширена в тропіках.

Плоди подібні до плода огірка, тільки трохи зігнуті, зелені, дозрілі жовті. Насіння кругле, червоне (736).

Cupressaceae

ACupressus Tourn. ex L. (1737) nemzetség kb. 200 taxont tartalmaz. Fajai elterjedtek Európában,aFöldközi-tengervidékén,Észak-Afrikában,aSzaharasivatagaban,Kínában, Indiában, a Himalája-hegységben, Japánban, Északés Közép-Amerikában.

Рід Cupressus Tourn. ex L. (1737) нараховує біля 200 (189) таксонів. Види роду поширені в Європі, Середземномор”ї, Північній Афріці, в Сахарі, Китаї, Східній Індії, в Гімалаях, Тібеті, Японії, в Північній і Центральній Америці.

162

Cupressus lusitanica Mill.(C. glauca)–15mmagasfa.ElterjedtÉszak-Amerikában1800- 2600 m t.sz.f.m. Venezuelában termesztik.

Atermése gömbölyű, 1,5 cm átm., tövisszerű kinövésekkel (737. ábra).

Дерево до 15 м заввишки. Поширене в Північній Америці, на висотах 1800-2600 м н.р.м., в Венесуелі культивують як декоративну рослину.

Плоди круглі, до 1,5 см в діаметрі, з шипуватими виростами (рис. 737).

Juniperus occidentalis Hook. – elterjedt Észak-Amerikában.

Amagvak különböző alakúak, 3 mm nagyságúak, bordásak (738. ábra).

Поширений в Північній Америці.

Насіння різної форми, до 3 мм завбільшки, ребристе (рис. 738).

A Widdringtonia Endl. (1842) nemzetség kb. 20 taxont tartalmaz. Társneve Callitris Vent. Fajai elterjedtek Madagaszkár szigetén ésAfrika trópusi vidékén.

РідWiddringtoniaEndl.(1842)нараховує20таксонів.СинонімCallitrisVent.Види роду поширені на Мадагаскарі, Південній тропічній Афріці.

Widdringtonianodiflora(L.)E.Powrie(Brunianudiflora)–5mmagasfa.Szikláshelyeken növekszik. Elterjedt Dél-Afrikában.

Atermések gömbölyűek, 2 cm átm., barnásvörösek, tövisszerű kinövésekkel, hamvasak (739. ábra).

Дерево до 5 м заввишки. Росте на скелях. Поширене в Півдeнній Афріці.

Плоди круглі, до 2см в діаметрі, коричнево-червоні, з шипуватими виростами, з восковим налетом (рис. 739).

Widdringtonia schwarzii Masters(Callitris schwarzii)–10mmagas,oszlopszerűfa.Sziklás helyeken növekszik. Elterjedt Dél-Afrikában.

Atermések gömbölyűek, 1,5 cm átm., bordásak, szürkések (740. ábra).

Дерево колоновидної форми, до 10 м заввишки. Росте на скелястих місцях. Поширене в Південній Афріці.

Плоди круглі, 1,5 см в діаметрі, ребристі, бугорчасті, сіруваті (рис. 740).

Dilleniaceae

ACuratella L. (1758) nemzetség kb. 10 taxont tartalmaz. Fajai elterjedtek Dél-Ameri- kában (Brazília).

Рід Curatella L. (1758) нараховує понад 10 (11) таксонів. Види роду поширені в Південній Америці (Бразілія).

Curatella americana L. – a szavanna jellegzetes fája.

A magházat a csészelevelek borítják, melyek az érés idején szétnyílnak, és akkor megjelenik a gömbölyű, szürke, 7 mm átm. toktermés (741. ábra )

Дерево,властиведлясаван.Зав’язьобгорнутачасолистиками,котріпридозрівянні розгортаються і з’являється кругла, сіра, коробочка, до 7 мм в діаметрі (рис. 741).

A Dillenia L. (1735) nemzetség kb. 145 taxont tartalmaz. Társnevei: Colbertia Salisb. (1807),DilemaGriff.(1854),SyalytaAdans.(1763).FajaielterjedtekAfrikában,aFülöpszigeten, Borneo, Szumátra, és Jáva szigetein, valamint Kelet-Indiában.

РідDilleniaL.(1735)охоплює145таксонів.Синоніми:ColbertiaSalisb.(1807),DilemaGriff.(1854),SyalytaAdans.(1763).ВидиродупоширенівАфріці,наФілліпінах,

Борнео, Суматрі, Яві, Східній Індії.

Dillenia indica L. – 10 m magas fa. Elterjedt Indiában, Venezuelában honosított.

Atermésekgömbölyűek,kissélapítottak,10cmnagyságúak,csíkosak,sárgák(742.ábra).

163

Дерево до 10 м заввишки. Поширене в Індії, інтродуковане в Венесуелі.

Плоди круглі, дещо сплющені, до 10 см завбільшки, смугасті, жовтуваті (рис.742).

Dioscoreaceae

A Dioscorea Plum. ex L. (1737) nemzetség kb. 1000 taxont tartalmaz. Társnevei: Boederea Miegev (1866), Botryosicyos Hochst. (1844), Elephantodon Salisb. (1866), Epipetrum Phil. (1864-65), Hamatris Salisb. (1866), Helmia Kunth (1850), Merione Salisb. (1866), Plynome Salisb. (1866), Ricophora Mill. (1752), Sismondaea Delponte (1854), Strophis Salisb. (1866), Ubium J.F. Gmel. (1791). Fajai elterjedtek Európában, a trópusiAfrikában és Ázsiában, Középés Dél-Amerikában.

Рід Dioscorea Plum. ex L. (1737) нараховує понад 1000 (1254) таксони. Синоніми: Boederea Miegev (1866), Botryosicyos Hochst. (1844), Elephantodon Salisb. (1866), Epipetrum Phil. (1864-65), Hamatris Salisb. (1866), Helmia Kunth (1850), Merione Salisb. (1866), Plynome Salisb. (1866), Ricophora Mill. (1752), Sismondaea Delponte (1854),StrophisSalisb.(1866),UbiumJ.F.Gmel.(1791).ВидиродупоширенівЄвропі,

тропічній Африці, тропічній Азії, в Центральній і Південній Америці.

Dioscorea caucasica Lipsky – futó-, gyógyés dísznövény. Elterjedt a Kaukázuson.

A termések három karéjúak, 12 mm nagyságúak, zöldek, éretten barnák (743. ábra). A magvak feketék, a szárnyuk világosbarna (744. ábra).

Витка рослина, лікарська, декоративна. Поширена на Кавказі. Плоди трилопатеві, до 12 мм завбільшки, зелені, дозрілі – коричневі (рис. 743). Насіння кругле, а з разом з крилом нирковидне, до 10 мм завбільшки, сама насінина чорна, а крила світло-коричневі (рис. 744).

Dioscorea nipponica Makino – kétlaki, évelő növény. Folyók völgyeiben, erdők szélein, ritka erdőkben növekszik. Elterjedt Távol-Keleten.

Atermések 3 fészkűek, szárnyasak.Amagvak laposak, 5 mm nagyságúak, feketék vagy sötétbarnák, a magvak felső részei szárnyasak (745. ábra).

Багаторічна, дводомна ліана. Росте в долинах річок, по узліссях, в рідколіссі. Поширена на Далекому Сході.

Плодитригнізді,крилаті.Насіннясплюснуті,до5ммзавбільшки,чорніаботемнокоричневі, у верхній частині з крилом (рис. 745).

ATamus L. 91737) nemzetség kb. 20 taxont tartalmaz. Fajai elterjedtek Európában.

Рід Tamus L. (1737) охоплює біля 20 (18) таксонів. Синонім Tamnus Tourn. et L.(1735). Види роду поширені в Європі.

Tamus communis L.–évelőkúszónövény.Nyirkos,árnyékoserdőkbennövekszik.Elterjedt Európában.

A bogyótermés piros, 8 mm átm. (746. ábra). A magvak gömbölyűek, 5 mm átm., csőröcskések, barnák (747. ábra).

Багаторічна витка рослина. Росте у вологих, затінкових лісах. Поширена в Європі. Плід – куляста, червона ягода, до 8 мм в діаметрі (рис. 746). Насіння кругле, до 5 мм в діаметрі, з ледвепомітним дзьобиком, коричневе (рис. 747).

Fagaceae

A Castanea Tourn. ex L. nemzetség (Castanoporum Neck. (1970) kb. 102 taxont tartalmaz. Társnevek: Fagus, Quercus, Castanopsis, Sloanea (Fagaceae=Cupuliferae). E

164

génusz fajai elterjedtek: Középés Észak-Amerikában, Kínában, a Fülöp-szigeteken, Kelet-Indiában, Jáva szigetén.

Рід Сastanea Tourn. ex L. (Castanophorum Neck. (1790) нараховує 102 таксона, називаютьцейрідщеіFagus,Quercus,Castanopsis,Sloanea)(Fagaceae=Cupuliferae).

Види роду поширені: в Центральній та бореальній Америці, Китаї, Філіпінах, Східній Індії, на Яві.

Castanea sativa Mill.(C. vulgaris Lam.)–30mmagasfa.ElterjedtEurópában(Kaukázus), Ázsiában (Japán), Észak-Amerikában termesztik. Európában szőlőkben és gyümölcsösökben található. A termés ehető sütve-főve. A fa kérge cserzőanyagot tartalmaz, a faanyagból hordókat készítenek.

A diótermés sötétbarna, a felső része hosszú orral végződik (748. ábra), maga a dió 2-3 tövises bőrszerű burokkal takart (749. ábra).

Дерево до 30 м заввишки. Поширена в Європі (Кавказ), Азії (Японія), бореальній Америці. Розводять в Європі в садах, на виноградниках. Горіхи їстивні – варені, печені. Кора дубильна, деревина йде на виготовлення бочок.

Плід–горіхтемно-коричневогокольору,верхівка,якоговитянутавносик(рис.748), знаходиться в обгортці (мисочці) по 2-3, яка шкіряста і шипувата (рис. 749).

A Fagus (Tourn.) L. nemzetség (Fagaceae=Cupuliferae). Társnevek: Calucechinus Hombr.etJaquinotexDecne(1853);CalusparassusHombr.etJaquinotexDecne(1858); LaphozoniaTurcz. (1858); Myrtilloides Banks et Solans ex Hook. (1844); Nothophagus Blume (1850); Phegos St.Ag. (1880). Kb. 109 taxont tartalmaz. Elterjedt Patagóniában, Új-Zélandon, Ausztráliában, Chilében, Kínában, Észak-Amerikában, Tasmániában, Japánban, Európában (Kaukázus, Krím félsziget, Kárpátok, Balkán), Iránban.

Рід Fagus (Tourn.) L. (Fagaceae=Cupuliferae). Сіноніми: Calucechinus Hombr. et Jaquinot ex Decne (1853); Calusparassus Hombr. et Jaquinot ex Decne (1858); LaphozoniaTurcz.(1858);MyrtilloidesBanksetSolansexHook.(1844);NothophagusBlume (1850); Phegos St.Ag. (1880). Включає 109 таксонів. Поширений: Патагонія, Район Магелан, Нова Зеландія, Австралія, Чілі, Китай, бореальна Америка, Тасманія, Японія, Європа (Кавказ, Крим, Карпати, Балкани), Персія.

Fagus sylvatica L. – 30–50 m magas fa. Elterjedt Középés Nyugat-Európában valamint a Balkánon.Erdőtalkotófaj,sokféleváltozatavan,melyeketdísznövénykéntalkalmaznak. A makktermések barnák, felső részük kihegyesedett, sötétbarna (750. ábra), kupacsba vannakzárva.Akupacskülsőrészetövises,amakkotkörülzárja,majdéréskor4lebenyre hasad (751. ábra).

Дерево30-50мзаввишки.ПоширенийвЦентральнійіЗахіднійЄвропі,наБалканах. Лісотоворчий і декоративний вид з багатьма формами.

Плоди (горіхи), коричневі, до вершини загострені, темно-коричневі (рис. 750), знаходяться в оплідді (плюска), вони колючі, коричневі, тверді, розкриваються 4-ма втулками (рис. 751).

Fagus sylvatica L. var. purpureaAit. – a bükk egyik díszformája, melynek a levelei bíborvörösek. Maga a kupacs is bíborvörös (752. ábra).

Цедекоративна,уякоїлистяпурпурові.Опліддязначнобільші,пурпурні(рис.752).

Hamamelidaceae

ALiquidambarL.(Hamamelidaceae=Altinginaceae)nemzetségkb.23taxonttartalmaz. Társnevek: Altingia Teijsm. ex A. DC.; Araucaria Juss. Elterjedt Kínában, Északés Közép-Amerikában, Kis-Ázsiában.

165

Рід Liquidambar L. (Hamamelidaceae=Altingiaceae) включає 23 таксона. Синонім: Altingia Teijsm. ex A. DC.; Araucaria Juss. Поширена в Китаї, в Бореальні і Центральній Америці, Малій Азії.

Liquidambar styraciflua L. – 45 m magas fa. Elterjedt Észak-Amerika keleti részén. Alkalmazható az erdőgazdaságban, kertészetben, a gyanta alkalmazhotó a parfümiparban és a gyógyászatban. Termesztik a Fekete-tenger partján, Ukrajnában (Kijev, Csernyivci, Lemberg, Ungvár).

Az össztermés gömbalakú, 3 cm átm., sötétbarna , a termés kocsánya hosszú, kb. 10 cm (753. ábra).

Дерево до 45 м заввишки. Поширений на Сході Північної Америки. Може бути використаний в лісівництві, декоратвному садівництві, смоленос (смола в парфумерії і медицині). В культурі на Чорноморському узберіжжі, в Україні (Київ, Чернівці, Львів, Ужгород).

Супліддякулястоїформи,до3смвдіаметрі,темно-коричневе,надовгійплодоніжці

(рис. 753).

Hyppocastanaceae

Az Aesculus (Hippocastanaceae = Sapindaceae) nemzetség kb. 107 taxont tartalmaz. Elterjedt az Egyesült Államok északi államaiban, Indiában, Kínában, Japánban, a Hi- malája-hegységben.

РідAesculus(Hippocastanaceae=Sapindaceae)нараховує107таксонів.Поширений:

в США (північні штати), Індія, Китай (Чекіанг, Кіанга, Квангсі, Юнан), Японія, Гімалії.

Aesculus parviflora Walt. – 3–4 m magas cserje, a virágok sárgák vagy zöldessárgák. Ez a faj endemikus Georgia ésAlabama államok területén.

Atoktermés3magvú,felületesima,aterméskocsány2cmh.(754.ábra).Amagvakkissé lapítottak, 3 cm átm., az érett magvak sötétbarnák (755. ábra).

Чагарникдо3-4мзаввишки,квіткибіліабозеленувато-жовті.Цейвидєендемічним на території штатів Джорджії та Алабами (США).

Плід-коробочка, з зовні поверхня якого гладка, на плодоніжці до 2 см завдовжки (рис. 754). Насіння дещо сплюснуте, до 3 см в діаметрі, недозріле біле, дозріле темно-коричневе (рис. 755).

Iridaceae

Ecsaládkepviselőifőkéntlágyszárúévelőnövények,akadnakközöttükfélcserjékkúszó gyöktörzzsel, gumósok, hagyma-gumósok és hagymások. A toktermés száraz, papírvagy bőrszerű. Fejlődésileg közelállók az Amaryllidaceae családhoz. A család kb. 60 nemzedéket és 1500 fajt tartalmaz (75-80 génusz és 1800 faj más számlálás szerint), melyek főként a Földközi-tenger vidékén (beleértve az Ó Földközi-tengert is – Tetisz), Dél-Afrikában (a fajok fele), Amerikában találhatók. A volt SZU területén 4 génusz és kb. 100 (116) faj növekszik.

Представникицієїродинибагаторічнітрави,рідшенапівчагарникизкореневищами, бульбами та бульбо-цибулинами, а у деяких і з цибулинами. Плід - коробочка. Еволюційно близкі до Амарилісових.

166

Родина нараховує біля 60 родів і 1500 видів, котрі поширені переважно в Середземномор’ї,ПівденнійАфриці(біляполовинивидів)івАмериці.Натериторії бувшого СРСР зростають 4 роди і понад 100 (116) видів.

За іншими літературними джерелами родина включає біля 1800 видів, котрі відносяться до 75-80 родів.

Az Aristea [Soland. in] Ait. nemzetség kb. 100 (106) taxont tartalmaz. Társnevek: Cleante Salisb. (1812); Genlisia Reichb. (1828); Nivenia Vent. (1808); Wredowia Eckl. (1827). E génusz fajai elterjedtek Délés a trópusiAfrikában.

РідAristea[Soland.in]Ait.нараховуєбільше100(106)таксонів.Синоніми:Cleante Salisb. (1812); Genlisia Reichb. (1828); Nivenia Vent. (1808); Wredowia Eckl. (1827).

Види цього роду поширені в Південній та тропічній Африці.

Aristea africana Hoffmgg. – levélrózsás, bojtosgyökérzetű növény. ElterjedtAfrika trópusi területein.

A toktermés száraz, 1 cm h., sötétbarna vagy fekete, a forradáson nyílik (756. ábra). A magvakaprók,gömbölyűek,laposak,1,5mmátm.,felületükszemölcsös,melyeksorban vannak vagy szetszórtak, a magvak lehetnek még más alakúak is: szögletesek, háromszögűek. Némely mag hegyes orrú (757. ábra).

Прямостояча, напіврозеткова рослина з мочкуватою кореневою системою, без запасаючих підземних органів стеблевого чи листяного походження. Поширена в Тропічній Африці.

Плід – суха коробочка, до 1 см завдовжки, темно-коричневі, розкриваються по повздовжніх швах (рис. 756).

Насіння дрібне, кругле, сплюснуте, до 1,5 мм в діаметрі, на поверхні з круглими виростами, які розташовані в рядки, або без всякого порядку; насіння може бути й іншої форми, в залежності від разташування в плоді: гранчасте, трикутнє, деякі насінини з гострим носиком (рис. 757).

A Belamcanda Adans. génusz kb. 10-12 taxont tartalmaz. Társnevek: Belam-Canda Benth. et Hook. f. (1763); Pardanthus Ker-Gawl.Agénusz fajaiTávol-Keleten honosak.

Рід BelamcandaAdans. нараховує понад 10 (12) таксонів. Синоніми: Belam-Canda Benth.etHook.f.(1763);PardanthusKer-Gawl.(1805).ПоширенінаДалекомуСході.

Belamcanda chinensis DC. (B. punctata, Ixia chinensis L., Pardanthus chinensis KerGawl.) – 150 cm magas, gyöktörzsű évelő dísznövény. Homokos tengerparti réteken, folyók partjain, sziklás, meredek lejtőkön növekszik. Elterjedt a tenger menti terület déli részén, Japánban, Kínában, Észak-Indiában.

A toktermés száraz, 3 cm nagyságú (758. ábra). A magvak gömbölyűek, 5 mm átm., ráncosak, fénylők (759. ábra).

Багаторічна кореневищна рослина, до 150 см заввишки. Декоративна.

Росте по піщаних луках біля моря, в заростях верб, по берегах річок, на скелястих урвищах. Поширена у Південному Примор’ї, Японіх Китаї, Північній Індії. Плід суха коробочка, до 3 см завбільшки (рис. 758). Насіння кругле, до 5 мм в діаметрі, зморшкувате, блискуче (рис. 759).

A Crocosmia Planch. nemzetség kb. 21 taxont tartalmaz. Elterjedt Északés trópusi Afrikában.

Рід Сrocosmia Planch. нараховує 21 таксон. Поширені в тропичній та Південній Африці.

Crocosmia crocosmiflora N.E. Br. – 100 cm magas, évelő, hagymagumós dísznövény. A magvak laposak, tojásdadok, háromszögűek vagy formátlanok, 2,0-2,5 mm h. vagy átm., ráncosak, sötétbarnák (760.ábra).

167

Багаторічна бульбо-цибуляста рослина, до 100 см заввишки. Декоративна. Насіння сплюснуте, яйцевидне, трикутнє чи неправильної форми, 2,0-2,5 мм завдовжки чи в діаметрі, зморшкувате, темно-коричневе (рис. 760).

A Crocus (Tourn.) L. nemzetség kb. 420 taxont tartalmaz. Társnevek: Crociris Schur (1853);SafranMedic.(1790).ElterjedtaFöldközi-tengervidékén,EurópábanaBalkánon, a Kárpátokban, a Krím félszigeten, a Kaukázuson, Kisés Közép-Ázsiában, Kazahsztánban, Észak-Afrikában.

РідСrocus(Tourn.)L.нарахоауєпонад400(420)таксонів.Синоніми:CrocirisSchur (1853); Safran Medic. (1790). Поширені в області Середземномор’я, на Балканах, в Європі: Карпати, Крим, Кавказ; Мала і Середня Азія, Казахстан, Північна Африка.

Crocus alatavicus Regel et Semenow – 30 cm magas, évelő, hagymagumós dísznövény.A löszös előhegységekben növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiában (Dzsungar, Zailij, Ketymeny, TerszkejAlatau).

A toktermés papírszerű, 1,5 cm h., 1 cm sz., fehér és a forradáson nyíló (761. ábra). A magvak gömbölyűek, 4 mm átm., az arillus (maglepel) hossza 1 mm; ráncosak, sötétbarnák (762. ábra).

Багаторічна бульбо-цибуляста рослина, до 30 см заввишки. Росте по лесових передгір’ях. Поширений в Середній Азії: Джунгарський, Заілійський, Кетмень, Терскей Алатау. Декоративна.

Плід – багатонасінєва білувата, паперевидна коробочка, до 1,5 см завдовжки і до 1 см завширшки, розкривається трьома стулками (рис. 761).

Насіння кругле, до 4 мм в діаметрі, з арилусом, довжина якої 1мм, насіння густо зморшкувате, темно-коричневе (рис. 762).

Crocus angustifolius Werton (C. susianus Kar-Gawl.) – 25 cm magas, évelő, hagymagumós növény.Az előhegység nyílt sztyeppi lejtőin, bokros helyeken, száraz, köves, kavicsostalajokon,borókásokban,alhavasirétekennövekszik.ElterjedtaKrímfélszigeten, a Balkánon, Kis-Ázsiában. Dísznövény.

A magvak tojásdadok, szögletesek vagy gömbölyűek hegyes orrocskával, 3 mm h., ráncosak, vörösesbarnák (763. ábra).

Багаторічна бульбо-цибуляста рослина, до 25 см заввишки. Росте на відкритих степових схилах у передгір’ї серед чагарників, на сухих кам’янисто-щебеневих грунтах, у ялівцевих лісах, а також на яйлах (гірське плато). Поширений в Криму, на Балканах, Малій Азії. Декоративна.

Насіння яйцевидне, багатогранне чи кругле з гострим носиком, до 3 мм завдовжки, зморшкувате, пурпурно-коричневе (рис. 763).

Crocus heuffelianus Herb. (C. banaticus J. Gay) – 35 cm magas, évelő, hagymagumós dísznövény.Asztyeppilejtőkön,hegyiréteken,erdőszélekennövekszik.ElterjedtUkrajna mérsékelten meleg területein, Magyarországon, Szlovákiában, Romániában.

Amagvak gömbölyűek vagy tojásdadok, alig észrevehetők, hegyes orrocskával, fénytelenek, sötétbarnák (764. ábra).

Багаторічнабульбоцибулястарослина,до35смзаввишки.Ростепостеповихсхилах, гірських луках, на узліссї. Поширена у тепло-помірних районах південно-західної України, Угорщині, Словаччині, Румунії. Декоративна.

Насіння кругле або яйцевидне, з гострим, ледве помітним носиком, матове, темнокоричневе (рис. 764).

Crocus speciosus Griseb. (C. pulchelus Herb.) – 30 cm magas, évelő, hagymagumós, ősszel virító dísznövény. Erdőkben, erdők szélein, alhavasi réteken növekszik. Elterjedt a Balkánon, a Krím félszigeten, Kis-Ázsiában, Iránban.

168

A magvak tojásdadok, 3 mm átm., rövid, hegyes orrocskával, ráncosak, fénytelenek, sötétbarnák (765. ábra).

Багаторічнабульбоцибулястарослина,до30смзаввишки.Ростевлісах,наузліссях, нависокогірськихлуках.ПоширенийнаБалканах,вКриму,наКавказі;МалійАзії, Ірані. Декоративна, з осіннім часом цвітіння.

Насіння яйцевидне, до 3 мм в діаметрі, з гострим коротким носиком, зморшкувате, матове, темно-коричневе (рис. 765)).

Crocus tomasinianus Herb. – 20 cm magas, évelő, hagymagumós dísznövény. Elterjedt Horvátország tengerparti vidékén, Boszniában és Szerbiában.

Amagvak gömbölyűek vagy tojásdadok, 2,5 mm átm., ráncosak, egyesek rövid, hegyes orrocskával, fénytelenek, sötétbarnák (766. ábra).

Багаторічнабульбоцибулястарослина,20смзаввишки.Поширенийвпримоpських районах Хорватії, Боснії, Сербії. Декоративна.

Насіннякруглеабояйцевидне,до2,5ммвдіаметрі,зморшкувате,інколизкоротким гострим носиком, матове, темно-коричневе (рис. 766).

ADietes Salisb. nemzetség kb. 15 taxont tartalmaz. Társneve: Moraea L. Elterjedt DélAfrikában.

РідDietesSalisb.Нараховує15таксонів.Синонім:MoraeaL.ПоширеніуПівденній Африці.

Dietes iridioides Sweet (Moraea iridioides L.) – évelő dísznövény. Elterjedt Dél-Afrikában. Amagvakgömbölyűek,tojásdadok,szögletesek,4mmátm.(h.),rücskösek,fénytelenek, sötétbarnák vagy feketék (767. ábra).

Багаторічна декоративна рослина. Поширена в Південній Африці.

Насіння кругле, яйцевидне, кутувате, до 4 мм в діаметрі (завдовжки), шорстковате, матове, темно-кроичневе або чорне (рис. 767).

A Gladiolus [Tourn.] L. nemzetség kb. 869 taxont tartalmaz. Társnevek: Ballosporum Salisb. (1866); Hyptissa Salisb. (1866); Ophioliza Salisb.; Symphydolon Salisb. (1866); Sphaerospora Sweet (1830). Elterjedt a trópusi és Dél-Afrikában, a Földközi-tenger vidékén, Kelet-Európában, Előés Közép-Ázsiában.

Рід Gladiolus [Tourn.] L. нараховує 869 таксонів. Синоніми: Ballosporum Salisb. (1866); Hyptissa Salisb. (1866); Ophioliza Salisb.; Symphydolon Salisb. (1866); SphaerosporaSweet(1830).ПоширенівТропічнійіПівденнійАфриці,Середземномор’ї, Східній Європі, Передній і Середній Азії.

Gladiolus carmineus C.H. Wright – évelő dísznövény. Elterjedt Dél-Afrikában.

Amagvak aprók, 2,5-3 mm h., de a szárnnyal összesen 9 mm h., (anemochor), a magvak sötétbarnák, a szárnyak világosbarnák (768. ábra).

Багаторічна декоративна рослина. Поширена в Південній Африці.

Насіння саме дрібне, до 2,5-3 мм завдовжки, а разом з крилом досягає 9 мм завдовжки (очевидно, поширюється за допомогою вітру), сама насінина темнокоричнева, крило світло-коричневе (рис. 768).

Gladiolus imbricatus Reut. exWillk. et Lange. (G. galiciensis Bess., G. illyricus Koch ex Sturm, G. neglectus Schult., G. rossicus Pers., G. tenuis Bieb.)–50cmmagashagyma- gumósdísznövény.Nedvesréteken,bokrokközöttnövekszik.ElterjedtaFöldközi-tenger vidékén, Keletés Dél-Európában, Kazahsztánban (Mogudzsar).

Amagvak különböző alakúak: tojásdadok, háromszögűek, hajlítottak, gömbölyűek, 2-8 mm h., szárnyasak, fénylők, sötétbarnák (769. ábra).

169

Багаторічна бульбоцибуляста рослина, до 50 см заввишки. Росте на луках і серед чагарників. Поширений в Середземномор’ї, Східній і Середній Європі, Казахстані (Могуджари). Декоративний.

Насіннярізноїформи:яйцевидне,трикутнє,зігнуте,кругле,від2до8ммзавдовжки, крилате, блискуче, темно-коричневе (рис. 769).

Gladiolus italicus Mill. (G. caucasicus Herb., G. communis Krock., G. guipini C.Koch, G. infstus Bianca, G. inarimensis Guss., G. ludoviciae Jan., G. segetum Kar-Gawl) – 80 cmmagas,évelő,hagymagumósdísznövény.Száraz,naposlejtőkön,árterületeken,bokros helyeken növekszik. Elterjedt a Földközi-tenger vidékén, Délés Közép-Európában, a Krím félszigeten, a Kaukázuson, Közép-Ázsiában (Pamír-Alaj, hegyi Türkmenisztán). Értékes nemesítésre való anyag.

A magvak gömbölyűek, 3 mm átm., ráncosak, sötétbarnák, időnként rövid, hegyes orrocskával (770. ábra).

Багаторічнабульбоцибулястарослина,до80смзаввишки.Ростенасухихсонячних схилах, заплавних луках, серед чагарників. Поширений в Середземномор’ї, Південній і Середній Європі; Криму, на Кавказі, Середній Азії (Паміро-Алай, Гірський Туркменистан). Декоративна. Цінний вихідний матеріал для селекції.

Насіння кругле, до 3 мм в діаметрі, зморшкувате, темно-коричневе, інколи з коротким гострим носиком (рис. 770).

Gladiolus palustris Gaud. (G. boucheanus Schlecht., G. pratensis A. Dietr.) – 60 cm magas hagymagumós dísznövény. Közép-Európa, Észak-Olaszország és a Balkán nyirkos rétjein növekszik.

Amagvak gömbölyűek vagy tojásdadok, 2 mm átm., fénylők, pirosasbarnák (771. ábra).

Багаторічнабульбоцибулястарослина,до60смзаввишки.Ростенаболотянихлуках Середньої Європи, Північній Італії, на Балканах. Декоративна.

Насіння кругле, яйцевидне, до 2 мм в діаметрі, блискуче, червонувато-коричневе

(рис. 771).

Gladiolus tenuis Salm. et Nym. (G. palustris Gaud.) – dísznövény, mely Európában honos. Amagvakgömbölyűekvagyháromszögűek,3mmh.(átm.),ráncosak,fénylők,időnként hegyes orrúak (772. ábra).

Декоративна рослина, поширена в Європі.

Насіннякруглечитрикутнє,до3ммзавдовжки(вдіаметрі),зморшкувате,блискуче, інколи з гострим носиком (рис. 772).

A Herbertia Sweet. nemzetség kb. 24 taxont tartalmaz. Társnevek: Alophia Benth. et Hook. f (1838); Cipura Klotzsch (1882); Larentia Klatt. (1882);Trifurcata Herb. (1838). Elterjedt Középés Dél-Amerikában.

Рід Herbertia Sweet. нараховує 24 таксона. Синоніми: Alophia Benth. et Hook. f (1838); Cipura Klotzsch (1882); Larentia Klatt. (1882); Trifurcata Herb. (1838).

Поширена в Центральній в Південній Америці.

Herbertia lahue (Molin) G. Goldblatt (Ferraria lahue Molina) – lágyszárú dísznövény, mely Chilében honos.

Amagvakaprók,1-1,5mmh.(átm.),tojásdadok,gömbölyűek,háromszögűek,ráncosak, sötétbarnák (773. ábra )

Трав’яниста декоративна рослина, яка поширена в Чілі.

Насіння дрібне, 1-1,5 мм завдовжки (в діаметрі), яйцевидне, кругле, трикутнє, зморшкувате, темно-коричневе (рис. 773).

170