Сікура Й.Й. Морфологічні особливості плодів та насіння квіткових рослин світової флори

AVenidium Less. nemzetség kb. 40 taxont tartalmaz, melyekAfrikában honosak.

Рід Venidium Less. нараховує понад 40 таксонів, поширений в Африці.

Venidium decurens Less. – elterjedtAfrikában.

A termések összenyomottak, bolyhosak, 3 mm h., barnák, a bóbita vattaszerű, világosbarna (335. ábra).

Поширений в Африці.

Сім’янки сплюснуті, пухнасті, до3 мм завдовжки, коричневі, чубок ватоподібний, світло-коричневий (рис. 335).

AVerbesina L. nemzetség fajai megtalálhatók Mexikóban, Közép-, Északés a trópusi Amerikában.

Рід Verbesina L. поширений в Мексиці, в Середній та Бореальній Америці.

Zinnia pauciflora L. – Chilében honos.

A termések lándzsásak, 8 mm h., bordásak, az egész felületük rücskös, sárgásak, sötétbarnák vagy feketék, a bóbita egyszálkás (336. ábra).

Поширена в Чілі.

Сім’янкиланцетні,до8ммзавдовжки,ребристі,всяповерхняширшава,жовтуваті, темно-коричневі або чорні, чубок з одного зубчика (рис. 336).

A Zoegea L. nemzetség több mint 10 taxont tartalmaz. Elterjedt Iránban, Szíriában, Mezopotániában,Afganisztánban, Közép-Ázsiában.

Рід Zoegea L. нараховує більше 10 таксонів. Поширена в Песії, Сірії, Мезопотамії, Афганистані, Середній Азії.

Zoegea baldschuanica C. Winkl. – elterjedt Közép-Ázsiában (Buhara vidéke).

Atermések tojásdadok, barnák, 0,5 mm h., barna, hosszirányú vonalakkal, a felső részén észrevehető gyűrű van, a bóbita rövid, ár alakú, fehér vagy szürke (337. ábra).

Поширена в Середній Азії (Бухара).

Сім’янки яйцевидні, коричневі, до 0,5 мм завдовжки, з світлими і коричневими повздовжніми смужками, на верхівці добре помітне коричневе кільце, чубок короткий, шиловидний, білий або сірий (рис. 337).

Következtetések: A Cousinia génusz fajainak termései a fajok taxonómiai jellegének meghatározásához alkalmazhatók. Némely fajai potenciális gyomok lehetnek Ukrajnára nézve, ugyanis képesek itt magot hozni.

Tudatosan idéztük sok nemzetség fajait, hogy bemutassuk, mennyire változékonyak e család termései.

Висновки: Сім’янки у видів роду Кузінія можуть служити матеріалом для ідентифікації видів.

Деякі види цього роду можуть бути бур’янами на території України, оскільки тут вони знаходять відповідні умови для проходження повного життєвого циклу розвитку.

Ми навмисно навели чимало видів різних родів родини Складноцвітих, для того, щоб показати різноманітність плодів цієї родини з світової флори.

Irodalom / Література

Жизнь растений (под редак. ак. АН СССР А.Л. Тахтаджяна), т. 5. //Москва, Просвещение, 1981. - 511 с.

Index Kewensis on CD. //Oxford University Press, 1993. - 650 MB

Флора Казахстана т. 9.//Из-во наука КазССР, Алма-Ата, 1966. - 639 с.

91

Гроссгейм Ф.Ф. Определитель растений Кавказа. //Госиздат Советская наука, Москва, 1949. - 747 с.

Сикура И.И., Капустян В.В. Научные основы сохранения ex situ разнообразия растительного итра. //Киев: Фитосоциоцентр, 2002. - 192 с.

SzikuraA.J.,SzikuraJ.J.MorphologicalparticularitesoffruitsandseedsofspeciesofagйnuszAllium (Liliaceae=Amaryllidaceae=Alliaceae).//НауковийвісникУжгородськогоуніверситету,сурія Біологія, № 11, 2002. С. 55-61.

Морфологічні особливості плодів родини Складноцвітих (Compositae Giseke = Asteraceae). // Наукові записки, Серія: біологія, Тернопільський педуніверситет ім. Володимира Гнатюка, 1 (16), 2002. - С. 25-33.

Полетико О.М. и А.П. Мишенкова. Декоративные ьравянистые растения открытого грунта (Справочник по номенклатуре родов и видов). //Из-во Наука, Ленинградское отделение, Л., 1967. - 207 с.

Berberidaceae

E család kb.150 fajt tartalmaz. Főként bokrok, de akadnak közöttük lágyszárúak is. A termés alapjában véve bogyó, de akadnak diócskák vagy toktermések is. Főként dísznövényként termesztik, de alkalmazhatók gyógy-, ipari és mézelő növényként is.

Родинавключаєбіля150видів.Вонигoловнимчиномчагарники,часковобагаторічні трави. Плід у більшсті випадків ягода, але зустрічаються і горішки та коробочки. Представники цієї родини головним чином викорстовуються як декоративні рослини, але є серед них і лікарські, і технічні, і медоноси.

AzAkebiaDecnenemzetség(1837)kb.13taxonttartalmaz,melyekKínában,Japánban és Tajvanon terjedtek el.

Рід Akebia Decne. (1837) включає 13 таксонів, котрі поширені в Китаї, Японії, на Тайвані.

Akebia aquinata Decne.–3mmagaskúszócserje.ElterjedtKínában,KoreábanésJapánban. A magvak tojásdadok vagy más alakúak, 6 mm nagyságúak, lilásfeketék, fénylők, a maglepel kicsiny (338. ábra).

Виткий чагарник до 3 м заввишки. Поширений в Китаї, КореїЄ Японії.

Насінняяйцевиднеабоіншоїформи,до6ммзавбільшки,чорно-фіолетове,блискуче, з арилусом (рис. 338).

ABerberis [Tourn.] L. nemzetség kb. 948 taxont tartalmaz. Társnevek: Mahonia Nutt. (1818), Odostemon Rafin. (1817).

Рід Berberis [Tourn.] L. включає 948 таксонів. Синоніми: Mahonia Nutt. (1818), Odostemon Rafin. (1817).

Berberis aetnensis Presl (B. vulgaris var. aetnensis Regel) – 50 cm magas cserje. Elterjedt Szardínia szigetén.

A bogyótermés hegyesen tojásdad, 10 cm h., piros vagy narancssárga, a terméskocsány 3 cm h. (339. ábra).Amagvak keskeny tojásdadok, 6 mm h., barnák (340. ábra).

Чагарник до 50 см заввишки. Поширений на острові Сардінія.

Плід – ягода, загострено-яйцевидна, до 10 мм завдовжки, червона або оранжева, на плодоніжці до 3 см завдовжки (рис. 339). Насіння вузько-яйцевидне, до 6 мм завдовжки, коричневе (рис. 340).

Berberis amurensis Rupr. (B. regeliana Koehne) – 3,5 m. magas cserje. Elterjedt Észak- kelet-Ázsiában.

92

Abogyótermésellipszisformájú,1cmnagyságú,élénkpiros,fénylő(341.ábra).Amagvak hosszúkásak, tojásdadok, 7 mm h., a belsejükön bemélyedtek, sötétbarnák vagy feketék, fénylők (342. ábra).

Чагарник до 3,5 м заввишки. Поширений у Північно-Східній Азії.

Плід–елліпсоіднаягода,до1смзавдовжки,коричнево-червона(рис.341).Насіння видовжено-яйцевидне, до 7 мм завдовжки, з заглибинкою з внутрішнього боку, темно-коричневе або чoрне, блискуче (рис. 342).

Berberis brachypoda Maxim. –cserje,melynekhajtásaibordásak.ElterjedtNyugat-Kínában Abogyótermés 1,5 cm h., élénkpiros, fénylő, sötétbarna (343. ábra).A magvak hosszúkásak, tojásdadok, 7 mm h., barnák, fénylők (344. ábra).

Чагарник з ребристими гілками. Поширений у Західному Китаї.

Плід – ягода, до 1,5 см завдовжки, яскраво-червоне, блискуче, темно-коричневе (рис. 343). Насіння видовжено-яйцевидне, 7 мм завдовжки, коричневе, блискуче

(рис. 344).

Berberis brevipaniculata C.K. Scheider – elterjedt Nyugat-Kínában.

A bogyótermés 12 mm h., gömbölyűen tojásdad, barnáspiros, fénylő (345. ábra). A magvak keskenyen tojásdadok, 6-7 mm h., a belső oldalukon hosszirányú mélyedéssel, sötétbarnák, fénytelenek (346. ábra).

Поширений у Західному Китаї.

Плід – ягода, до 12 мм завдовжки, округло-яйцевидна, коричнево-червона, блискуча (рис. 345). Насіння вузько-яйцевидне, 6-7 мм завдовжки, з повздовжною заглибинкою з внутрішнього боку, темно-коричневе, матове (рис. 346).

Berberis canadensis Guimp. – 2 m magas oszlop formájú cserje.

A magvak kihegyezetten tojásdadok, 6 mm h., a belső oldaluk barázdás, krémpirosak, fénytelenek (347. ábra).

Колоновидний чагарник, до 2 м заввишки.

Насіння загострено-яйцевидне, до 6 мм завдовжки, з широкою заглибинкою з внутрішнього боку, темно-коричневе, матове (рис. 347).

Berberis crataegina DC. – elterjedt Kis-Ázsiában.

Abogyótermés 1 cm h., sötétpiros, a terméskocsány 3 cm h. (348. ábra).Amagvak kihegyezettentojásdadok,6mmh.,abelsőoldalukbarázdás,sötétbarnák,fénytelenek (349. ábra).

Поширений у Малій Азії.

Плід–ягода,до1смзавдовжки,темно-пурпурна,наплодоніжцідо3смзавдовжки (рис.348).Насіннязагоcтрено-яйцевидне,до6ммзавдовжки,звузькоюзаглибинкою з внутрішнього боку, темно-коричневе, матове (рис. 349).

BerberisgagnepainiłC.K.Schneider–2mmagasörökzöldcserje.ElterjedtKözép-Kínában. Abogyótermésgömbölyű,10mmh.,aterméskocsány3cmh.,sötétkék,hamvas(350. ábra). Amagvakhegyestojásdadokvagygömbölyűek,5mmh.,belsőoldalukonbemélyedéssel, sötétbarnák vagy feketék (351. ábra).

Вічнозелений чагарник до 2 м заввишки. Поширений у Центральному Китаї. Плід – кругла ягода, до 1 см завдовжки, на плодоніжці до 3 см завдовжки, темносиня, з восковим налетом (рис. 350). Насіння загострено-яйцевидне або кругле, до 5 мм завдовжки, з заглибинкою з внутрішнього боку, темно-коричневе або чорне

(рис. 351).

Berberis heteropoda Schrenk – 2 m magas cserje. Elterjedt Közép-Ázsiában.

Afélgömbalakúvagytojásdadbogyótermés1cmátm.,sötétkékvagyfekete(352.ábra). Amagvak kihegyezetten tojásdadok, 5 mm h., sötétbarnák (353. ábra).

Чагарник до 2 м заввишки. Поширений в Середній Азії.

93

Плід–ягоданапівкруглаабояйцевидна,до1смвдіаметрі(завдовжки),темно-синя або чорна (рис. 352). Hасіння загострено-яйцевидне, до 5 мм завдовжки, темнокоричневе (рис. 353).

Berberis koreana Palib. – 2 m magas cserje. Elterjedt Koreában.

Afélgömbalakútermés7mmnagyságú,élénkpiros(354.ábra).Amagvakkihegyezetten tojásdadok, 6 mm h., a belső oldaluk barázdáltak, barnák (355. ábra).

Чагарник до 2 м заввишки. Поширений в Кореї. Плід – напівкругла ягода, до 7 мм завбільшки, яскраво-червона (рис. 354). Насіння загострено-яйцевидне, до 6 мм завдовжки, з заглибинкою з внутрішнього боку, з ребром з зовнішнього, коричневе

(рис. 355).

Berberis lycium Royle– 3 m magas, félig örökzöld cserje. Elterjedt a Himalája-hegységben Kasmírtól Nepálig.

Atermés elliptikus.Amagvak keskeny tojásdadok, 6 mm h., fénylők, belsejük barázdás, fénytelenek, sötétbarnák (356. ábra).

Напіввічнозеленийчагарник,до3мзаввишки.ПоширенийуГімалаях:відКашмиру до Непалу.

Плід – ягода елліпсоідної форми. Насіння вузько-яйцевидне, до 6 мм завдовжки, з заглибинкою з внутрішнього боку, матове, темно-коричневе (рис. 356).

Berberis nummularia Bunge–3mmagascserje.ElterjedtKözép-ÁzsiábanésÉszak-Iránban. A termés bogyó. A magvak kihegyezetten tojásdadok, 5 mm h., fénylők, sötétbarnák (357. ábra).

Чагрник до 3 м заввишки. Роширений в Середній Азії, Північному Ірані.

Плід – ягода. Насіння загострено-яйцевидне, до 5 мм завдовжки, блискуче, темнокоричневе (рис. 357 ).

Berberis oblonga Schrenk – 2 m magas cserje. Elterjedt Közép-Ázsiában.

A gömbtermés 1 cm átm., sötétkék vagy fekete, néha hamvas (358. ábra). A magvak kihegyezetten tojásdadok, 6 mm h., a külső oldaluk bordásak, sötétbarnák (359. ábra).

Чагарник більше 2 м заввишки. Поширений в Середній Азії.

Плід–круглаянода,до1смвдіаметрі,темно-синя,чорна,інколизвосковимналетом (рис. 358). Насіння загострено-яйцевидне, до 6 мм завдовжки, з ледве помітним ребром з зовнішнього боку, темно-коричневе (рис. 359).

Berberis sphaerocarpa Kar. et Kir. (B. vulgaris) – közép-ázsiai cserje.

A magvak kihegyezetten tojásdadok, horogszerű végződéssel, 5 mm h., némelyikük fénylő, sötétbarnák (360. ábra).

Чагаорник, поширений в Середній Азії.

Насіння зігнуто-загострено-яйцевидне, до 5 мм завдовжки, деяке блискуче, темнокоричневе (рис. 360).

Berberis thunbergii DC. – 2 m magas, ágas-bogas cserje.

Atermésekellipszisalakúak,1cmh.,élénkpirosak,aterméskocsány3cmh.(361.ábra). Amagvaktojásdadok,6mmh.,belsőoldalukbarázdás,fénylők,sötétbarnák(362.ábra).

Сильно розгалужений чагарник до 2,5 м завишки. Поширений в Японії.

Плід–ягодаелліпсоідноїформи,до1смзавдовжки,яскраво-червона,наплодоніжці до3смзавдовжки(рис.361).Насінняяйцевидне,до6ммзавдовжки,ззаглибинкою з внутрішнього боку, блискуче, темно-коричневе (рис. 362).

Berberis vulgaris L.–2,5mmagascserje.ElterjedtEurópában,Észak-Amerikábanelvadult. Abogyótermés piros.Amagvak keskeny tojásdadok, 6 mm h., időnként a külső oldaluk bordás, sötétbarnák (363. ábra).

94

Чагарник до 2,5 м заввишки. Поширений в Європі, натуралізувався у Північній Америці.

Плід – ягода. Насіння вузько-яйцевидне, до 6 мм завдовжки, інколи з ребром з зовнішнього боку, темно-коричневе (рис. 363).

A Bongardia C.A. Mey. nemzetség 7 taxont tartalmaz, melyek Görögországban, a Kaukázuson, Közép-Ázsiában, Pakisztánban,Afganisztánban és Kelet-Indiában vannak elterjedve.

Рід Bongardia C.A. Mey. нараховує 7 таксонів. Види роду поширені у Греції, на Кавказі, в Середній Азії, Пакістані, Афганістані, в Східній Індії.

Bongardia chrysogonum Boiss. (B. rauwolfii, Leontice leontopetalum) – gumós, évelő, lágyszárú növény. Elterjedt Közép-Ázsia és Irán területein.

Atokterméskétoldalróllekeskenyített,12mmh.,szalagosannyílik,pirosasbarna(364. ábra). Amagvak gömbölyűek, 4 mm átm., kihegyezettek, feketék, hamvasak (365. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина з бульбами. Поширена в Середній Азії, Ірані. Плід–сухакоробочка,звуженідонизуідоверху,до12ммзавдовжки,розкривається нерівними,трикутнімисмужками,червонуват-коричнева(рис.364).Насіннякругле, до 4 мм в діаметрі, з ледве помітним носиком, чорне з матовим налетом (рис. 365).

A Caulophyllum Michx. 7 taxont tartalmaz. Társneve Phtheirotheca Maxim. ex Regel (1857). E nemzetség fajai Mandzsúriában és Észak-Amerikában találhatók.

Рід Caulophyllum Michx. включає 7 таксонів. Синонім: Phtheirotheca Maxim. ex Regel (1857). Види роду поширені в Маньчжурії, Північній Америці.

Caulophyllum robustum Maxim. – elterjedt Mandzsúriában.

Amagvakgömbölyűek,deazalsórészüklemetszett,5mmnagyságúak,feketék,fénylők, észrevehető maglepellel (366. ábra).

Поширений в Маньчжурії.

Насіння кругле, але відсічене біля основи, до 5 мм завбільшки, чорне, блискуче, з арилусом (рис. 366).

A Mahonia Nutt. (1818) nemzetség kb. 167 taxont tartalmaz. Társneve Berberis L. A fajok Kínában, Indokínában, Tajvanon, Tibetben, Mexikóban, Szumatrán stb. honosak.

Рід Mahonia Nutt. (1818) включає 167 таксонів. Синонім: Berberis L. Види роду поширені в Китаї, Індо-Китаї, на Тайвані, Тібеті, Мексиці, на Суматрі тощо.

Mahonia aquifolium Nutt. (Berberis aquifolium Pursh) – 1 m magas cserje. Észak-Ame- rikából származik. Gyakran és sok helyen termesztik.

Abogyótermések 1 cm átm., fekete, hamvas (367. ábra).Amagvak tojásdadok, 5 mm h., a belső oldalukon bemélyedésekkel, fénylők, sötétbarnák (368. ábra).

Чагарник до 1 м заввишки. Поширений на заході Північної Америки. Широко культивується.

Плід–круглаягода,до1смвдіаметрі,,чорназвосковимналетом(рис.367).Насіння яйцевидне, до 5 мм завдовжки, з заглибинкою з внутрішнього боку, блискуче, темно-коричневе (рис. 368).

Mahonia pinnata (Lag.) Fedde (Berberis pinnata) – 4 m magas cserje. Elterjedt ÉszakAmerikában. Dísznövény.

Amagvakfénylők,tojásdadokvagyhajlítottak,5mmh.,belsőoldalukbordás,sötétbarna (369. ábra).

Чагарник до 4 м заввишки. Поширений в Північній Америці. Декоративний. Насіння яйцевидне або зігнуте, до 5 мм завдовжки, з заглибинкою з внутрішнього боку, темно-коричневе, блискуче (рис. 369).

95

A Nandina Thunb. (1871) nemzetség 6 taxont tartalmaz. Elterjedtek Kínában és Japánban.

РідNandinaThunb.(1871)включає6таксонів.ВидиродупоширенівКитаїіЯпонії.

Nandina domestica Thunb. – 6 m magas örökzöld fa vagy cserje. Elterjedt Japánban és Kínában.

A bogyótermések 8 mm átm., 2 magvúak (370. ábra). A magvak gömbölyűek, kehelyszerűek, 6 mm átm., barnák vagy sötétbarnák (371. ábra).

Вічнозелене дерево або чагарник, до 6м заввишки. Поширене в Японії і Китаї. Плід – яскраво-червона ягода, до 8 мм в діаметрі, з двома насінинами (рис. 370). Насіння кругле, чашечковидне, до 6 мм в діаметрі, коричневе, темно-коричневе

(рис. 371).

APodophyllum L. (1737) nemzetség 28 taxont tartalmaz. Fajai Kínában és a Himalájahegységben honosak.

Рід Podophyllum L. (1737) включає 28 таксонів. Види роду поширені в Китаї і в Гімалаях.

Podophyllum hexandrum Royle (P. emodi Wall.) – évelő, lágyszárú növény. Elterjedt a Himalája-hegységben.

Abogyószerű termés 8 mm átm., sötétbarna (372. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина. Поширена в Гімалаях.

Плід – кругла ягода, до 8 мм в діаметрі, темно-коричнева (рис. 372).

Betulaceae (Corylaceae, Cupuliferae)

E család képviselői fák vagy cserjék, melyek 5 nemzedéket és kb.150 fajt tartalmaznak. A fajok zöme Kelet-Ázsiában, Észak-Amerikában terjedt el. A termés makkocska. Alkalmazzák dísz-, gyógy-, táplálkozási, meliorativ és cserzőnövényként.

Представники родини дерева і чагарники, котрі включають 6 родів і понад 150 видів. Найбільша кількість видів зростає у флорах східних частин Азії і Півнчної Америки. Плід горіх або горішок. Види родини використовуються як декоративні, лікарські, харчові, меліоративні, дубильні рослини.

AzAlnusMiller(1754)nemzetségkb.200taxonttartalmaz.FajaiEurópában,Ázsiában ésAmerikában honosak.

Рід Alnus Miller (1754) включає понад 200 (211) таксонів. Види роду поширені в Європі, Азії, Америці.

Alnus cordata Desf.(A. cordifolia Tenore)– 15 m magas fa. Folyók és tavak partjain, vizes és pocsolyás helyeken él.

Aterméseikmakkocskák,szélesentojásdadok,5mmnagyságúak,keskenyenszárnyasak, sötétbarnák (373. ábra).

Дерево до 15 м заввишки. Поширене в Італії і на Корсіці.15 m magas fa.

Плід – горішок, широко-яйцевидний, до 5 мм завдовжки, з вузьким крилом, темнокоричневий (рис. 373).

Alnus glutinosa (L.) Gaertn. (Betula alnus L.) – 30 m magas fa. Az előbbi faj hasonló körülményei között növekszik. Elterjedt Európában, Kis-Ázsiában, Észak-Afrikában. Díszés cserző növény.

96

Atermővirágoktobozosbarkák,éretlenülzöldek,érettenfeketék,nemhullanakszét(374. ábra). Amakkocskák4mmnagyságúak,belsőoldalukbordás,keskeny,bőrszerűenszárnyasak (375.ábra).

Дерево до 30 м заввишки. Росте по берегах річок, озер, по вогких і болотстих місцях. Поширена в Європі, Малій Азії, північній Африці. Декоративне, дубільне. Жіночі квітки зібрані у супліддя-серіжки, вони яйцевидні, дерев’янисті, дозрілі чорні(рис.374).Плід–горішок,до4ммзавбільшки,зребромзвнутрішньогобоку, з вузькими шкірястими крилами, темно-коричневий (рис. 375).

Alnus hirsutus Turcz. (A. incana (L.) Moench) – 20 m magas fa.

Amakkocskák rombikusak, 4 mm nagyságúak, megfásodtak, sötétbarnák (376. ábra).

Дерево до 20 м заввишки.

Горішкиромбовидні,до4ммзавбільшки,дерев’янисті,темно-коричневі(рис.376).

Alnus incana (L.) Moench (Alnus rugosa Hort. ex Regel (A. serrulata Willd.) – cserje vagy 20 m magas fa. Hegyi folyók, patakok partjain, vizes helyeken növekszik.

Amakkocskák rombikusak, 5 mm nagyságúak, megfásodtak, keskeny szárnyúak, sötétbarnák (377. ábra).

Чагарник або дерево до 20 м завишки. Росте Росте по берегах гірських річок, болотах.

Горішки ромбовидні, до 5 мм завбільшки, здерев’яніли, з вузьким крилом, темнокоричневі (рис. 377).

Alnus japonica (Thunb.)Steud. –25mmagasfa.ElterjedtJapánbanésÉszakkelet-Ázsiában. Tobozos barkái majdnem gömbölyűek, 1,5 cm nagyságúak, megfásodtak, sötétbarnák (378. ábra).Amakkocskák tojásdadok vagy rombikusak, 5 mm nagyságúak, sötétbarnák (379. ábra).

Дерево до 25 м заввишки. Поширене в Японії і в Північно-Східній Азії.

Горішкизнаходятьсявжіночихсуппліддях-серіжках,до1,5смзавбільшки(рис.378). Горішкияйцевидні,ромбоідні,до5ммзавдовжки,здерев’янілі,темно-коричневі(рис. 379).

Alnus maritima Nutt. – 9 m magas fa. Elterjedt Észak-Amerikában.

A makkocskák tojásdadok vagy rombikusak, 4-5 mm nagyságúak, megfásodtak, szárnyasak, sötétbarnák (380. ábra).

Дерево до 9 м заввишки. Поширено в Північній Америці.

Горішкияйцевидніаборомбічні,до4-5ммзавдовжки,здерев’янілі,крилаті,темно- коричневі (рис. 380).

Alnus maximowiczii Callier – 10 m magas fa. Elterjedt a Távol-Keleten.

A tobozpikkelyek háromszögűek, a tetején fogasak vagy fogatlanok, a makkocskák gömbölyűek vagy tojásdadok, megfásodottak, szárnyasak, barnák (381. ábra).

Дерево до 10 м заввишки. Поширене на Далекому Сході.

Покривні луски трикутні з невеликим зубчиком на верхівці, або без нього, горішки крyглі, яйцевидні, здерев’янілі, крилаті, коричневі (рис. 381).

Alnus rhombifolia Nutt. – 25 m magas fa. Észak-Amerikában elterjedt.

Amakkocskák gömbölyűek, rombikusak vagy formátlanok, 4-5 mm nagyságúak, megfásodottak, szárnyasak, barnák vagy sötétbarnák (382. ábra).

Дерево до 25 м заввишки. Поширене у Північній Америці.

Горішкикруглі,ромбічніабонеправильноїформи,4-5ммзавбільшки,здерев’янілі, крилаті, коричневі або темно-коричневі (рис. 382)

Alnus rugosa Hort. ex Regel – cserje vagy 8 m magas fa. Elterjedt Texasban.

97

A makkocskák tojásdadok vagy rombikusak, 6 mm nagyságúak, megfásodottak, szárnyasak, világosvagy sötétbarnák (383. ábra).

Чагарник або дерево до 8 м заввишки. Поширене в Техасі.

Горішки яйцевидні або ромбічні, до 6 мм завбільшки, здерев’янілі, крилаті, темнокоричневі (рис. 383).

Alnus sinuata Rydb. – 12 m magas fa. Elterjedt Észak-Amerikában.

A makkocskák szélesen háromszögűek, 7 mm nagyságúak, megfásodtak, szárnyasok, világosvagy sötétbarnák (384. ábra).

Дерево до 12 м заввишки. Поширене в Північній Америці.

Горішки широко-трикутні, до 7 мм завбільшки, здерев’янілі, крилаті, світлоабо темно-коричневі (рис. 384).

Alnus subcordata C.A.Mey.(A. cordifolia Tenore)–20mmagasfa.ElterjedtaKaukázuson. Amakkocskák tojásdadok vagy gömbölyűek, 6-7 mm nagyságúak, megfásodtak, széles szárnyúak, sötétbarnák (385. ábra).

Дерево до 20 м заввишки. Поширене на Кавказі.

Горішки яйцевидні або круглі, 6-7 мм завбільшки, здерев’янілі, широко крилаті, темно-коричневі (рис. 385).

Alnus tenuifolia Nutt. – 10 m magas fa. Elterjedt Észak-Amerikában.

A makkocskák rombikusak, 6 mm nagyságúak, megfásodtak, szárnyasak, sötétbarnák (386. ábra).

Дерево до 10 м заввишки. Поширене у Північній Америці.

Горішкиромбічні,до6ммзавбільшки,здерев’янілі,крилаті,темно-коричневі(рис.386).

Alnus viridis A. Gray (A. crispa (Ait.) Pursh f., Duschekia viridis) – 2 és több m magas cserje. Elterjedt Nyugat-Európában.

Amakkocskák háromszögűek, 6 mm nagyságúak, széles szárnyúak, barnák (387. ábra).

Чагарник до 2-х і більше метрів заввишки. Поширений у Західній Європі. Горішоккрикутньоїформи,до6ммзавдовжки,ширококрилатий,коричневий(рис.387).

A BetulaAbolini (1929) nemzetség kb. 500 taxont tartalmaz.

Рід BetulaAbolini (1929) включає біля 500 таксонів.

Betula costata Trautv. (B. ulmifolia var. costata Regel) – 30 m magas fa. Elterjedt TávolKeleten, Kínában, Dél-Koreában.

Amurvapikkelyek 3 karéjúak, a középső sokkal hosszab és kihegyezett; a makkocskák, 3 mm nagyságúak, zöldek, széles szárnyúak (388. ábra).

Дерево до 30 м заввишки. Поширене на Далекому Сході, Китаї, Північній Кореї. Плодовілускитрилопатеві,середнязначнодовшаізагострена;горішкияйцевидні, до 3 мм завдовжки, зеленуваті, широко крилаті (рис. 388).

Betula davurica Pall. (B. maackii Rupr.) – 20 m magas fa. Elterjedt Kelet-Szibériában és a Távol-Keleten.

A murvapikkelyek szélesek, 3 karéjúak, a középső keskeny háromszögű, a szelsők lekanyarítottak; a makkocskák rombikusak, 3 mm nagyságúak, keskeny szárnyúak, világosbarnák (389. ábra).

Дерево до 20 м завишки. Поширене у Східному Сибіру, на Далекому Сході. Плодові луски широкі, трилопатеві, середня-вузько-трикутня, бокові закруглені; горішки ромбічні, до 3 мм завбільшки, вузько крилаті, світло-коричневі (рис. 389).

Betula divaricata Ledeb. (B. fruticosa Pallas, B. gmelini Bunge) – 3 m magas cserje. Elterjedt Távol-Keleten.

Apikkelylevelekegyformahosszúak;amakkocskákszélestojásdadokvagygömbölyűek, 3-4 mm nagyságúak, sötétbarnák, a szárnyak szélesek (390. ábra).

98

Чагарник до 3 м заввишки. Поширений у Східному Сибіру.

Плодові луски рівнолопатеві; горішки широко-яйцевидні або круглі, 3-4 мм завбільшки, темно-коричневі, крила широкi (рис. 390).

Betula ermani Cham. –20mmagasfa. ElterjedtaFöldközi-tengerpartvidékén,aCsendes- óceán szigetein, beleszámítva a Kurili-szigeteket is.

A murvapikkely 3 karéjú, a középső kétszer hosszabb az oldalsóknál; a makkocskák szélesen tojásdadok, 5 mm nagyságúak, barnák, sötétbarnák, a szárnyacskák keskenyek (391. ábra).

Дерево до 20 м зввишки. Поширене на узберіжжі Охотського моря, на Камчатці, остравах Тихиго океану, у тому числі на південних Курілах.

Плодові луски трилопатеві, середня у двічі довши від бокових; горішок широко яйцевидний,до5ммзавбільшки,коричневі,темно-коричневі,криловузьке(рис.391).

Betula fusca Pall. (B. fruticosa Pall.) – 3 m magas cserje. Elterjedt Északkelet-Ázsiában, azAláji-hegyekben és Kínában.

A murvapikkelyek 3 karéjúak, a középső kissé hosszabb, elfásodtak, a makkocskák tojásdadok, 4 mm nagyságúak, zöldek vagy barnák, a szárny igen széles (392. ábra).

Чагарник до 3 м заввишки. Поширений у Північно-Східній Азії, на Алтаї, в Китаї. Плодові луски трилопатеві, середня трохи вистурає, здеерев’янілі; горішки яйцевидні, до 4 мм завбільшки, зеленуваті або коричневі, крило дуже широке

(рис. 392).

Betula glandulifera Butler (B. pumila var. glandulifera Regel) – 2 m magas cserje.

Amurvapikkelyek 3 karéjúak, a középső szélesen háromszögű, az oldalsók kihegyezettek; a makkocskák gömbölyűek, 3 mm nagyságúak, barnák, a szárnyacskák 2 mm sz. (393. ábra).

Чагарник до 2 м заввишки.

Плодові луски трилопатеві, середня широко-трикутна, бокові загострені; горішки круглі, до 3 мм завбільшки, коричневі, крило до 2 мм завширшки (рис. 393).

Betula humilis Marsh. – 1,5 m magas cserje. Elterjedt a FÁK északi és központi területein. A murvapikkelyek sötétbarnák, elfásodtak, 3 karéjúak, a középső kétszer hosszabb a szélsőknél; a makkocskák gömbölyűek, 3 mm átm., a szárny 2 mm sz. (394. ábra).

Чагарник до 1,5 м заввишки. Поширений в північних і центральних районах CНД. Плодовілускитемно-коричневі,здерев’янілі,трилопатеві,середняудвічідовшавід бокових; горішки круглі, до 3 мм у діаметрі, крило до 2 мм завширшки (рис. 394).

Betula kamtschatica (Regel) Jansson (B. alba var. kamtschatica Regel) – 20 m magas fa. A murvapikkelyek szélesek, 3 karéjúak, a középső kétszer hosszabb a szélsőktől; a makkocskáklándzsásak, 4mm nagyságúak,barnák, a szárnyaka makkocskáktólkétszer szélesebbek (395. ábra).

Дерево до 20 м заввишки.

Плодові луски широкі, трилопатеві, середня у двіяі довша від бокових; горішки ланцетні,до4ммзавдовжки,коричневі,крилаудвічіширшівідгорішків(рис.395).

Betula korschinskii Litw. – alacsony fa vagy cserje.AFergan-hegygerinc endemikus faja. Amakkocskákfordítottantojásdadok,5mmhosszúakésugyanolyanszélesek(396. ábra).

Невеликедеревоабочагарник.ПоширененаФегранськомухребті,ендемічнийвид. Горішки обернено-яйцевидні, до 5 мм завдовжки, крила такої ж ширини, що і горішки (рис. 396).

Betula lenta L. – 25 m magas fa. Elterjedt Észak-Amerika atlantikus partvidékén.

Amurvapikkelyekháromszögűek,aközépsőkisséhosszabb,amakkocskákkihegyezetten tojásdadok, 5 mm hosszúak, a szárnyacskák 3 mm sz. (397. ábra).

99

Дерево до 25 м заввишки. Поширене на Атлантичному узбуріжжі Північної Америки.

Плодові луски трикутні, трилопатеві, середня трохи довша від боковмх; горішки загострено-яйцевидні, до 5 мм завдовжки, коричневі, крила до 3 мм завширшки

(рис. 397).

Betula mandshurica (Regel)Nakai–20mmagasfa.ElterjedtaTávol-KeletenésKínában. Amurvapikkelyek 3 karéjúak, a két szélső széles, szárnyszerű, a középső háromszögű, 3-4 mm h.; a makkocskák tojásdadok, 3-4 mm nagyságúak, a szárnyak a makkocskánál 3-szor szélesebbek (398. ábra).

Дерево до 20 м заввишки. Поширене на Далекому Сході, у Китаї.

Плодові луски трилопатеві, дві бокові широкi, криловидні, cерeднi трикутнi, до 3-4 мм завдовжки; горішки яйцевидні, 3-4 мм завбільшки, крила втрічі ширші від горішків (рис. 398).

Betula medwediewii Regel – 6 m magas fa. Elterjedt a Kaukázuson.

A murvapikkelyek sötétbarnák, keskenyek, 14 mm hosszúak, az oldalsók rövidek, a középsők háromszor szélesebbek; a makkocskák keskenyen tojásdadok, 4 mm h., a szárny 1 mm sz. (399. ábra).

Дерево до 6 м заввишки. Поширене на Кавказі.

Плодовілускитемно-коричневі,вузькі,до14ммзавдовжки,боковікороткі,середня втрічідовшавідбокових;горішкияйцевидні,вузько-яйцевидні,до4ммзавдовжки, крило вузьке, до 1 мм завширшки (рис. 399).

Betula microphylla Bunge – 5 m magas fa. Elterjedt Közép-Ázsiában, Kazahsztánban, Nyugatés Kelet-Szibériában, Észak-Mongóliában.

Amurvapikkelyek3karéjúak,akétszélsőlekerekített,aközépsőkhegyesekvagytompák; a makkocskák fordítottan tojásdadok, 3 mm h., zöldek vagy barnák, a szárny háromszor szélesebb, mint a makkocska (400. ábra).

Дереводо5мзаввишки.ПоширеневСереднійАзії,Казахстані,ЗхідномуіСхідному Сибіру, північній Монголії.

Плодові луски трилопатеві, дві бокові закруглені, середня загострена або тупа; горішки обернено-яйцевидні, до 3 мм завдовжки, зеленуваті або коричневі, крило втрічі ширше від горішка (рис. 400).

Betula nana L. –50cmmagaselterülőbokrocska.Tőzeglápokonnövekszik.Északinövény. Amuravapikkelyek3karéjúak,aprók,3mmnagyságúak;amakkocskáktojásdadok,2-2,5mm nagyságúak,barnák,aszárnyakigenkeskenyekvagyamakkocskákszárnytalanok(401. ábra).

Приземкуватийчагарник,до50смзаввишки.РостенаторфовихболотахПоширений на Півночі.

Плодові луcки трилопатеві, дрібні, до 3 мм завбільшки; горішки яйцевидні, 2-2,5 мм завбільшки, коричневі, крило дуже вузьке або відсутнє (рис. 401).

Betula papyrifera Marsh.(B. papyracea Ait.)–30mmagasfa.ElterjedtÉszak-Amerikában. Amurvapikkelyek 3 karéjúak, a két szélső oldala lemetszett, a középsők 3 mm-rel hos - szabbak, a murvapikkely alsó része háromszor hosszabb, mint a karéjok; a makkocskák lándzsásak vagy keskenyen tojásdadok, 3-4 mm nagyságúak, világosbarnák, a szárnyak kétszer nagyobbak, mint a makkocskák (402. ábra).

Дерево до 30 м заввишки. Поштрене у Північній Америці.

Плодові луски трилопатеві, дві бокові відсічені з боків, середня виступає на 3 мм, нижня частина луски втрічі довша від лопатів; горішки ланцетні або вузькояйцевидні, 3-4 мм завбільшки, світло-коричневі, крила у двічі ширші від горішків

(рис. 402).

100