Сікура Й.Й. Морфологічні особливості плодів та насіння квіткових рослин світової флори

Astragalus ponticus Pall. – 100 cm magas, évelő növény. Mészköves lejtőkön növekszik. Elterjedt Európában és Kis-Ázsiában.

Ababtermés fordítottan tojásdad, 7 mm h., oldalról kissé öszepréselt, a csőröcske rövid; erősen szőrözött (1036. ábra).Amagvak oválisak vagy szabálytalan vese alakúak, 3 mm nagyságúak, a köldök szembetűnő, a magvak simák, barnák, fénytelenek (1037. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина, до 100 см заввишки. Росте на кам’янистих, здебільшого вапнякових схилах. Поширена в Європі та Малій Азії.

Плід – обернено-яйцевидний біб, до 7 мм завдовжки, трохи стиснутий з боків, з коротким носиком, сильно волохатий (рис. 1036). Насіння овальне або неправильнонирковидне, до 3 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, гладке, коричневе, матове (рис. 1037).

Astragalus propinquus Schischk. (Phaca abreviata Ledeb., A. penduliflors Bunge) – 90 cm magas, évelő növény. Hegyvidéki erdőkben, erdők szélein, bokros helyeken, réteken. Elterjedt Közép-Ázsiában, Kazahsztánban, Szibériában, Távol-Keleten, Kínában, Észak-Mongóliában.

Ababtermésféloldalas,féltojásdadvagyfélgömbölyű,3mmh.,lapos,mindakétoldalról kihegyezett, lecsüngő, vékony terméskocsányon (1038. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина, до 90 см заввишки. Росте в гірських лісах, на узліссях, в заростях чагарників, на луках. Поширена в Середній Азії, Казахстані, Сибіру, на Далекому Сході, в Китаї, Північній Монголії.

Плід – нерівнобокий, напівяйцевидний або напівкруглий біб, до 3 см завдовжки, з боків плоско-стиснутий, основа і верхівка загострені, поникла, на тонкій ніжці

(рис. 1038).

Astragalus pseudocytisoides M. Pop. – 20 cm magas, félcserje. Sziklás hegyi lejtőkön nő, 1600 m t.sz.f.m.-ig. Közép-Ázsia endemikus faja.

Ababtermés nyúlott, 4 cm h., a csőröcske hegyes, sűrűn bolyhos (1039. ábra).

Напівчагарникдо20смзаввишки.Ростенакам’янистихсхилахгір,до1600мн.р.м. Ендемічний вид Середньої Азії.

Плід – лінійно-видовжений біб, до 4 см завдовжки, носик загострений, густо волохатий (рис. 1039).

Astragalus pubiflorus DC. – 30 cm magas, évelő növény. Sztyeppi lejtőkön növekszik. Európában honos.

Ababtermésoválisanhosszúkásvagyhosszúkásantojásdad,15mmh.,erősenszőrözött, acsőröcskehegyes(1040.ábra).Amagvakvesealakúakvagyszabálytalanvesealakúak, 3 mm nagyságúak, a köldök szembetűnő, a magvak barnák, kissé fénylők (1041. ábra).

Багаторічна рослина, до 30 см заввишки. Росте на степових схилах. Поширена в Європі.

Плід – видовжено-овальний або видовжено-яйцевидний біб, до 15 мм завдовжки, сильно волохатий, з гострим носиком (рис. 1040). Насіння нирковидне або неправильнонирковидне, до 3 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, коричневе, слабо-блискуче (рис. 1041).

Astragalus reticulatus Bieb. (A. oliganthus Kar. et Kir.) – 20 cm magas, egynyári növény. Szikestalajokon,homokon,ürmösrétekennövekszik.ElterjedtKazahsztánbanésaFÁK európai részén.

A babtermés 2 cm h., sarló alakú, az alsó része gömbölyű, felső része barázdás, a csőröcske egyenes, kihegyezett (1042. ábra).

Однорічна рослина, до 20 см заввишки. Росте на солонцюватих грунтах, на пісках, в заростях полину. Поширена в Казахстані, Європейській частині СНД.

211

Плід–лінійнийбіб,до2смзавдовжки,дуго-абосерповиднозігнутий,збрюшноої стороникруглий,зіспинишироко-бороздчатий,носикпрямий,тонко-загострений

(рис. 1042).

Astragalus rytilobus Bunge – 40 cm magas, egynyári növény.Az előhegység löszös lejtőin és a hegyaljai síkságon növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiában (Tien-san, Pamír-Alaj, Kopet-dag), Iránban.

A babtermés tojásdad, 1 cm nagyságú, keresztirányban ráncos, krémszínű, a csőröcske görbe és kihegyezett, (1043. ábra).

Однорічна трав’яниста рослина, до 40 см заввишки. Росте по лесових передгір’ях і на підгірських рівнинах. Поширена в Середній Азії (Тянь-Шань, Паміро-Алай, Копетдаг), Ірані.

Плід – яйцевидний біб, до 1 см завбільшки, з зігнутим, гострим носиком, впоперек зморшкуватий, кремовий (рис.1043).

Astragalus scheremetevianus B. Fedtsch. – a faj Közép-Ázsiában honos.

Amagvakszabálytalanvesealakúak,4mmnagyságúak,aköldökszembetűnő,amagvak sötétbarnák vagy tarkák, fénytelenek (1044. ábra).

Цей вид поширений в Середній Азії.

Насіннянеправильнонирковиднеабоовальне,до4ммзавбільшки,здобрепомітним насіннєіим рубчиком, темно-коричневе або рябе, матове (рис. 1044).

Astragalus sesamoides Boiss. – 40 cm magas, egynyári növény.Az előhegység löszös talajain, homokon és a folyómedrek kavicsos részén növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiában (Tien-san, Pamír-Alaj, Badhiz).

Ababtermésvonalas,2cmh.,barázdás,fehérenbolyhos,acsőröcskehegyesenkinyúlott, (1045. ábra).

Однорічна трав’яниста рослина, до 40 см заввишки. Росте на лесових передгір’ях також на пісках і гальці річкових долин. Поширена в Середній Азії (Тянь-Шань, Паміро-Алай, Бадхиз).

Плід–лінійно-видовженийбіб,до2смзавдовжки,поспиніборозенчатий,згострим, витянутим носиком, білувато волохатий (рис. 1045).

Astragalus severzovii Bunge – 40 cm magas, évelő növény.Az előhegységben, dombvidékeken,de azalpesiövezetbeniselőfordul,bokros helyeken,füves ésa sztyeppilejtőkön. Elterjedt Közép-Ázsiában (Nyugati-Tien-san, Pamír-Alaj).

A babtermés tojásdad vagy hosszúkás, 2 cm nagyságú, kemény bőrű, bolyhos vagy szőrtelen, a csőröcske is kemény (1046. ábra).

Багаторічнатрав’янистарослина,до40смзаввишки.Ростевпередгір’яхінизьких горах також в альпійському поясі, серед чагарників, різнотравних луках, на кам’янистих та степових схилах. Поширена в СереднійAзії (Західний Тянь-Шань, Паміро-Алай).

Плід – яйцевидний або видовжений біб, до 2 см завбільшки, твердошкірястий, з твердим носиком, волохатий або голий (рис. 1046).

Astragalus sieversianus Pall. – 150 cm magas, évelő növény. Füves, bokros lejtőkön, réti sztyeppeken, az előhegységben és alacsony hegyvidéken növekszik. Elterjedt KözépÁzsiában (Tien-san, Nyugat-Pamír-Alaj, Kopet-dag).

Ababtermés tojásdad vagy gömbölyű, 3 cmnagyságú, kemény, fehéren szőrözött (1047. ábra).Amagvak vese alakúak vagy oválisak, 6 mm nagyságúak, szembetűnő köldökkel, a magvak szürkések vagy barnák, fénytelenek (1048. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина, до 150 см заввишки. Росте на різнотравних та чагарникових схилах, в лучному степу, в передгір’ях та в середньому і нижньому пасмігір.ПоширенавСереднійАзії(Тянь-Шань,ЗахіднийПаміро-Алай,Копетдаг).

212

Плід – яйцевидний або кулястий біб, до 3 см завбільки, твердий, біло-волохатий (рис.1047).Насіннянирковиднеабоовальне,до6ммзавбільшки,здобрепомітним насіннєвим рубчиком, сірувате або коричневе, матове (рис. 1048).

Astragalus similis A. Boriss. – 15 cm magas, évelő növény. Nyílt sztyeppi lejtőkön növekszik. Elterjedt a Krím félszigeten (Szaki, Kara-dag, Feodoszia).

A babtermés lándzsás, 3 cm nagyságú, a csőröcske rövid és hegyes, a magvak világosbarnák, bolyhosak (1049. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина, до 15 см заввишки. Росте на степових ділянках і сухих відкритих схилах, в степу. Поширена в Криму (Саки, Карадаг, Феодосія). Плід – ланцетний біб, до 3 см завбільшки, з коротким, гострим носиком, світлокоричневий, волохатий (рис. 1049).

Astragalus sogdianus Bunge – 30 cm magas, évelő növény. A magashegységi sztyeppeken és a sivatagokban található. Elterjedt Kazahsztánban és Közép-Ázsiában (Pamír-Alaj). A babtermés hosszúkás, 2 cm nagyságú, hajlított, bordás, bőrszerű, szőrös, a csőröcske egyenes (1050. ábra).

Багаторічнатрав’янистарослина,до30смзаввишки.Ростеувисокотравнихстепах тавефемеровихпустелях.ПоширенавКазахстанійвСереднійАзії(Паміро-Алай). Плід – лінійно-видовжений біб, до 2 см завбільшки, зігнутий дугою, кілюватий, шкірястий, з прямим носиком, волохато-опушений (рис. 1050).

Astragalus striatellus Pall. et Bieb. – 15 cm magas, egynyári növény. Dombvidéken és száraz lejtőkön növekszik. Elterjedt a Kercs-félszigeten, Szudák és Feodoszia vidékén. A babtermés felfújt, félhold alakú, 3 cm nagyságú, a csőröcske rövid és hegyes, a termés barna (1051. ábra). A magvak gömbölyűek vagy gömbölyűen vese alakúak, 3 mm nagyságúak, szembetűnő köldökkel, a magvak sötétbarnák vagy feketék, fénytelenek (1052. ábra).

Однорічна рослина, до 15 см заввишки. Росте на пагорбках та сухих схилах. Поширена в Криму (півострів Керч, Судак-Феодосія).

Плід–дещодутийбіб,форминапівмісяця,до3смзавбільшки,зкоротким,гострим носиком, коричневий (рис. 1051). Насіння кругле або округло-нирковидне, до 3 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, темно-коричневе або чорне, матове (рис. 1052).

Astragalus subulatus Bieb. – 20 cm magas, félcserje. A sztyeppek köves, meszes lejtőin vagy homokon növekszik. Elterjedt Kazahsztánban, a Krím félszigeten, a Kaukázuson és Nyugat-Szibériában.

A babtermés hajlított, ár alakú, 3 cm nagyságú, barna, bolyhos, csőrös (1053. ábra). A magvakoválisak,rombikusakvagymásalakúak,4mmnagyságúak,aköldökszembetűnő, a magvak barnák vagy tarkák, fénylők (1054. ábra).

Напівчагарник,до20смзаввишки.Ростевстепунавапняково-кам’янистихсхилах, на пісках. Поширений в Казахстані, Криму, на Кавказі, Західному Сибіру.

Плід – шиловидно-лінійний дещо зігнутий біб, до 3 см завбільшки, з носиком, коричневий, волохатий (рис. 1053). Насіння овальне, ромбічне або іншої форми, до 4 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, коричневе або рябе, блискуче (рис. 1054).

Astragalus sulcatus L. – 80 cm magas, évelő növény. Lejtőkön, erdők szélein, nyirkos réteken növekszik. Európában honos.

A babtermés megnyúlott, 1 cm h., a csőröcske hegyes, a termés barna, bolyhos (1055. ábra).Amagvakvese alakúak,oválisakvagynégyszögletesek,3 mmnagyságúak, szembetűnő köldökkel, világosbarnák vagy zöldes színűek, fénylők (1056. ábra).

213

Багаторічна трав’яниста рослина, до 80 см заввишки. Росте на схилах, узліссях, відслоненнях, вогких луках. Поширена в Європі.

Плід – довгасто-лінійний біб, до 1 см завдовжки, з гострим носиком, коричневий, волохатий (рис. 1055). Насіння нирковидне, овальне або прямокутне, до 3 мм завбільшки,здобрепомітнимнасіннєвимрубчиком,світло-коричневеабозеленувате, блискуче (рис. 1056).

Astragalus suprapilosus Gontsch. –20cmmagas,évelőnövény.Domvidékekszárazlejtőin növekszik. Elterjedt a Krím félszigeten, (Szudák-Feodoszia, Szimferopol).

A babtermés hólyagszerű, 2 cm nagyságú, gömb vagy tojásdadosan gömbölyű, szőrtelen, papírszerű, maga a termés barna (1057. ábra). A magvak vese alakúak, oválisak vagy gömbölyűek, 4 mm nagyságúak, szembetűnő köldökkel, sötétbarnák vagy tarkák, fénytelenek (1058. ábra).

Багаторічнатрав’янистарослина,20смзаввишки.Ростенасухихсхилахпагорбків. Поширена в Криму (Судак-Феодосія, Сімферополь).

Плід–міхурчатонадутийбіб,до2смзавбільшки,кулястийабояйцевидно-кулястий, голий, папероподібний, kоричневий (рис. 1057). Насіння нирковидне, овальне або кругле, до 4 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, темнокоричневе або рябе, матове (рис. 1058).

Astragalus syreitschikovii N. Pavl. – 10 cm magas félcserjécske. Köves és kavicsos hegyi lejtőkön 2000 m t.sz.f.m-ig növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiában (Nyugati Tien-san). A babtermés felfújt, tojásdad vagy gömb alakú, bőrszerű, 3 cm nagyságú, sűrűn piros pettyes, bolyhos, a csőröcske rövid és hegyes (1059. ábra).

Напівчагарник, до 10 см заввишки. Росте на кам’янистих та щебнистих схилах гір, на висотах до 2000 м н.р.м. Поширений в Середній Азії (Західний Тянь-Шань). Плід – яйцевидний або кулясий, надутий біб, до 3 см завбільшки, з коротким, гостримносиком,шкірястий,згустимичервонимицятками,волохатий(рис.1059).

Astragalus tauricus Pall.–30cmmagasfélcserje.Dombokéshegyekkavicsos,mészköves lejtőin növekszik. Elterjedt a Krím félszigeten (Tarhankut).

Ababtermésbőrszerű,hengerszerűenmegnyúlt,8mmnagyságú,gyérenszőrözött,barna,a csőröcskeegyeneséshegyes(1060.ábra).Amagvakoválisakvagyformátlanok,3mmnagyságúak, szembetűnő köldökkel, a magvak sötétbarnák vagy feketék, fénylők (1061. ábra).

Напівчагарник,до30смзаввишки.Ростенащебнистихтакам’янистих,вапнякових схилах пагоpбків та гір. Поширений в Криму (Тарханкутський півострів).

Плід – конічно-яйцевидно-видовжений біб, до 8 мм завбільшки, загострений в прямий носик, з черевного та спинного боку майже круглий, тонкошкірястий, не густоволосистий,коричневий(рис.1060)Насінняовальнеабонеправильноїформи, до 3 мм завбільшки, з помітним насіннєвим рубчиком, темно-коричневе або чорне, блискуче (рис. 1061).

Astragalus terekensis B.Fedtsch.(A. eremospartoidiformis N.Pavl.)–40cmmagas,évelő növény. Kavicsos lejtőkön növekszik. Közép-Ázsia endemikus faja.

A babtermés kinyúlt, 2 cm nagyságú, a hátsó oldala barázdás, szőrtelen, a csőröcske hegyes (1062. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина, до 40 см заввишки. Росте на щебнистих схилах. Ендем Середньої Азії.

Плід – видовжений біб, до 2 см завбільшки, на спині кілюватий, голий, з коротким, загостреним носиком, слабо опушений (рис. 1062).

Astragalus testiculatus Pall. – 15 cm magas, évelő növény. A sztyeppek köves lejtőin növekszik. Elterjedt azAzovi-tó környékén.

214

Ababtermésovális,sűrűnszőrözött,2cmnagyságú(1063.ábra).Amagvakvesealakúak, 3 mm nagyságúak, szembetűnő köldökkel, sötétbarnák vagy szürkészöldek, sötétebb foltokkal, fénytelenek, de lehetnek fénylők is (1064. ábra).

Багаторічнатрав’янистарослина,до15смзаввишки.Ростевстепунакам’янистих схилах. Поширена в Приазов’ї.

Плід – овальний, густо опушений біб, до 2 см завбільшки (рис. 1063). Насіння нирковидне, до 3 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, темно- коричневеабобрудно-зеленуватезтемнимиплямами,матовеабоблискуче(рис.1064).

Astragalus tibetanus Benth. (A. laxmannii Bunge, A. olufsenii Freyn. ) – 40 cm magas, évelőnövény.Réteken,sztyeppeken,bokroshelyeken,ahegyifolyókvölgyeibennövekszik. Elterjedt Kazahsztánban, Közép-Ázsiában (Tien-san, Pamír-Alaj).

A babtermés vékony bőrű, hajlított, 2 cm nagyságú, feketén vagy fehéresen szőrös, a csőröcske kihegyezett (1065. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина, до 40 см заввишки. Росте на луках, степах, заростях чагарників, в долинах гірських річок. Поширена в Казахстані, Середній Азії (Тянь-Шань, Паміро-Алай), Західна Монголія та Китай, Тібет, Гіндукуш.

Плід – лінійно-видовжений, дещо зігнутий біб, до 2 см завбільшки, з гострим носиком, тонко-шкірястий, чорно або біловолохатий (рис. 1065).

Astragalus tribuloides Delil.(Oxyglottis tribuloides (Delil.)Nevski)–15cmmagas,egynyári növény. Az előhegység agyagos, köves lejtőin, időnként homokon növekszik. Elterjedt a FÁK délkeleti részén, Középés Elő-Ázsiában, Észak-Afrikában.

Ababtermés hajlított, 1 cm h., az össztermés csillag alakú, a felső része tompa, szőrözött (1066. ábra).

Однорічнатрав’янистарослина,до15смзаввишки.Ростенаглинистих,кам’янистих передгір’ях, інколи на пісках. Поширена на Південному-Сході СНД, Середній та Передній Азії, Північній Африці.

Плід – видовжений, зігнутий біб, до 1 см завбільшки, з черевного боку кілюватий, біля основи з потовщеннями, на верхівці туповатий, зірчасто-розставлені, шкірястий, волохатий (рис. 1066).

Astragalus tschimganica Gontsch. –70cmmagas,évelőnövény.Asztyeppekennövekszik. Elterjedt a Dnyeper bal parti vidékén.

Ababtermés kissé hajlított, 3 cm nagyságú, mind a két oldalán kihegyezett, a csőröcske hegyeses, görbe, a termés szőrtelen (1067. ábra).

Багаторічнатрав’янистарослина,до70смзаввишки.Ростенаглинисто-кам’янистих схилах серед чагарників. Поширена в Середній Азії (Західний Тянь-Шань).

Плід–видовжений,дещозігнутийбіб,до3смзавбільшки,зобохкінцівгагострений, з гострим, зігнутим носиком, голий (рис. 1067).

Astragalus ucrainicus M. Popov et Klok. – 25 cm magas, évelő növény. A sztyeppek növénye. Szintén a Dnyeper bal parti vidékén van elterjedve.

A babtermés görbe, ár alakú, 5 cm nagyságú, a csőröcske kihegyezett, maga a termés barna, bolyhos (1068. ábra). A magvak hosszúkásak, 4 mm nagyságúak, szembetűnő köldökkel, tarkák, fénylők (1069. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина, до 25 см заввишки. Росте в степа. Поширена на Лівоберіжжі України.

Плід – шиловидно-видовжений, дещо зігнутий біб, до 5 см завбільшки, з гoстрим носиком,коричневий,волохатий(рис.1068).Насіннявидовжене,до4ммзавбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, рябувате, блискуче (рис. 1069).

Astragalus unilateralis Kar.etKir.–30cmmagas,évelőnövény.Bokrokközöttnövekszik asztyeppiréteken.ElterjedtKazahsztánban,Nyugat-SzibériábanésazAlaj-hegységben.

215

A babtermés kemény, lándzsás alakú, 1,5 cm nagyságú, az alsó része lekeskenyedett, erezett, a csőröcske kihegyezett (1070. ábra).

Багаторічнатрав’янистарослина,до30смзаввишки.Ростевстепусередчагарників. Поширена в Казахстані, Західному Сибіру, на Алтаї.

Плід – видовжений або ланцетно-лінійний біб, до 1,5 см завбільшки, донизу звужений, на верхівці з гострим носиком, твердий, жилкуватий (рис. 1070).

Astragalus uninodus M. Pop. et Vved. – 10 cm magas, egynyári növény. A sztyeppek füves lejtőin, folyók völgyeiben növekszik. Elterjedt Kazahsztánban és Közép-Ázsiában (Pamír-Alaj).

A babtermés féloldalas, kemény, lándzsás, 2 cm nagyságú, barázdás, fehéren szőrözött, a csőröcske egyenes és kihegyezett. (1071. ábra).

Однорічна рослина, до 10 см заввишки. Росте на камйянистих степових схилах, в долинах річок. Поширена в Казахстані та в Середній Азії (Паміро-Алай).

Плід – нерібнобоко, видовжено-ланцетний біб, до 2 см завбільшки, з черевного боку кілюватий, з прямим, гострим носиком, твердошкірястий, біло-волохатий

(рис. 1071).

Astragalus utriger C.A. Mey. (A. bacuensis) – 10 cm magas, évelő növény. Száraz, szakadékos lejtőkön, sziklákon, dombvidéken növekszik. Elterjedt a Kaukázuson és a Krím félszigeten.

A babtermés felfújt, hólyagszerű, 3 cm nagyságú, a csőröcske kemény és szabálytalan vese alakú, a termés sötétbarna, enyhén szőrös (1072. ábra). A mag vesealakú, 4 mm nagyságú, jól észrevehetően barázdált, sötétbarna, szinte fekete, fénytelen (1073. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина, 10 см заввишки. Росте на сухих схилах, скелях, пагорбках, урвищах. Поширена в Криму, на Кавказі.

Плід – овальний, міхуровидно надутий біб, до до 3 см завбільшки, з гострим, твердим носиком, коричневий, слабо-волохатий (рис. 1072). Насіння нирковидне або неправильнонирковидне, до 4 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, темно-коричневе або майже чорне, матове (рис. 1073).

Astragalus vicarius Lipsky–40cmmagas,egynyárinövény.Ahegyvidékköveséskavicsos lejtőin növekszik. Közép-Ázsia endemikus faja.

Ababtermés háromszögű, 2 cm nagyságú, barázdás, a csőröcske kihegyezett, a forradásokon fogas, gyengén fénylő (1074. ábra).

Однорічнарослина,до40смзаввишки.Ростенакам’янистихтащебнистихсхилах гір. Ендем Середньої Азії.

Плід – видовжений або ланцетно-тригранний біб, до 2 см завбільшки, з черевного боку кілюватий, з коротким, гострим носиком, по швах зубчастий, шкірястий, слабо-блискучий (рис. 1074).

Astragalus virgatus Pall. (A. varius S.G. Gmel.) – 60 cm magas, évelő növény.Afolyóvölgyek homoktalajain növekszik. Elterjedt Európában (Magyarország).

Anyúlottbabtermés2cmnagyságú,acsőröcskekihegyezett,magaatermésbarna,fehéren bolyhos (1075. ábra).Amagvak oválisak, szabálytalan vese alakúak vagy rombikusak, 3 mm nagyságúak, szembetűnő köldökkrl, sötétbarnák, fénylők (1076. ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина, до 60 см заввишки. Росте на пісках, в долинах річок. Поширена в Євіропі (Угорщина, Україна-Крим).

Плід – ланцетно-видовжений біб, до 2 см завбільшки, з гострим носиком, коричневий,біловолохатий(рис.1075).Насінняовальне, неправильнонирковидне або ромбічне, до 3 мм завбільшки, з добре помітним насіннєвим рубчиком, темнокоричневе, блискуче (рис. 1076).

216

Astragalus xypholobus M.Pop.– 20 cm magas, évelő növényke.Az előhegység sivatagi és sztyeppi hordalékain és lejtőin növekszik. Elterjedt Kazahsztánban és Közép-Ázsiában (azAngren-folyó vidéke).

Ababtermésíveltenhajlított,7cmnagyságú,barázdás,acsőröcskeáralakú(1077.ábra).

Багаторічна трав’яниста рослина, до 20 см заввишки. Росте на кам”янистих пустельнихістеповихшлейфах,насхилахгірупередгір’ї.ПоширенавКазахстані, Середній Азії (басейн р. Ангрен).

Плід – ланцетно-лінійний, дещо зігнутий біб, до 7 см завбільшки, з черевного боку кілюватий, носик шиловидний, твердошкірястий, волохатий (рис. 1077).

A Baikiaea Micheli nemzetség összesen csak 9 taxont tartalmaz, melyek a trópusi Afrikában honosak.

РідBaikiaeaMicheliвключаєтільки9таксонів,котріпоширенівтропічнійАфриці.

Baikiaea plurijuga Harms – 15 m magas növény. Elterjedt Dél-Afrikában.

Ababtermés megfásodott, bolyhos, barna, a terméskocsány 5 cm h. (1078. ábra).

Дерево, до 15 м заввишки. Поширене в Південній Африці.

Плід–дерев’янистий,волохатийбіб,коричневий,наплодоніжцідо5смзавдовжки

(рис. 1078).

ABaphiaAfrel. ex Lodd. nemzetség kb. 140 taxont tartalmaz. Társnevek: Bracteolaria Hochst. (1841); Carpolobia G. Don (1831); Delaria Desv. (1826). Fajai honosak Afrika trópusi vidékén és Madagaszkáron.

Рід Baphia Afrel. ex Lodd. нараховує біля 140 таксонів. Синоніми: Bracteolaria Hochst. (1841); Carpolobia G. Don (1831); Delaria Desv. (1826). Види роду поширені в тропічній Африці та на Мадагаскарі.

Baphia massaiensis Taub. – 6 m magas fa. Dél-Afrikában honos.

Ababtermésazalsórészénleszűkített,acsőröcskegörbe,atermésfelületesima(1079.ábra).

Дерево, до 6 м заввишки. Поширене в південній Африці.

Плід – звужений до основи біб, з гострим, зігнутим носиком, гладкий (рис. 1079).

A Brachystegia Benth. (1865) nemzetség 87 taxont tartalmaz. Fajai Afrika trópusi területein honosak.

Рід Brachystegia Benth. (1865) нараховує понад 80 (87) таксонів, котрі поширені в тропічній Африці.

Brachystegia spiciformis Bewnth. (B. randii E.G.Baker)–15mmagasfa.Dél-Afrikában honos.

Ababtermés lapos, sima, csavart, megfásodott, 14 cm h. (1080. ábra).

Дерево, до 15 м заввишки. Поширене в Південній Африці.

Плід–плоский,гладкий,скручений,здерев’янілийбіб,до14смзавдовжки(рис.1080).

ABunchosia Rich. ex Juss. nemzetség több mint 100 (111) taxont tartalmaz. Társneve Malacmaea Griseb. (1839). Fajai elterjedtek Brazíliában, Peruban, Mexikóban, Venezuelában, Kuba szigetén, Kelet-Indiában.

РідBunchosiaRich.exJuss.включаєпонад100(111)таксонів.СинонімMalacmaea Griseb.(1839).ВидиродупоширенівБразілії,Перу,Мексиці,наКубі,СхіднійІндії. Види роду поширені в Бразілії, Перу, Мексиці, Венесуелі, на Кубі, Східній Індії.

Bunchosia argentea (Jacq.)DC.–6mmagasnövény.MegtalálhatóDél-Amerikaerdeiben, 1000–1500 m t.sz.f.m.-ban.

Ababtermésmindakétoldalánkidomborodott,7cmh.,acsőröcskerövid,hegyes,maga a termés narancssárga (1081. ábra).

217

Дерево, до 6 м заввишки. Росте в лісах Південної Америки, на висотах 1000-1500 м н.р.м.

Плід–двояко-випуклий,до7смзавбільшки,зкоротким,готримносиком,оранжевий

(рис. 1081).

A Bussea Harms (1902) nemzetség 8 taxont tartalmaz, melyeknek fajai Dél-Afrikában és a Madagaszkár-szigeten honosak.

Рід Bussea Harms (1902) включає 8 таксонів, види якого поширені в Південній Африці та на Мадагаскарі.

Bussea xylocarpa Sprague et Craib (Calliandra xylocarpa) – 15 m magas fa. Dél-Afrika endemikus faja (a Zambézi-folyó völgyében).

Ababtermés különleges, 10 cm h., megfásodott, az alsó része leszűkített, közepén mély barázdával (1082. ábra).

Дерево,до15мзаввишки.ЕндемічнийвидПівденноїАфрики(вдолинір.Замбезі). Плід – особливого вигляду, ланцетно-ціліндричний біб, до 10 см завбільшки, здерев’янілий,звуженийдооснови,зповздовжнею,глибокоюборзенкою(рис.1082).

ABurkea Benth. (1843) nemzetség csak 3 taxont tartalmaz, melyek Dél-Afrika trópusi vidékén honosak.

Рід Burkea Benth. (1843) включає вього 3 таксони, котрі поширені в тропрічних регіонах Південної Африки.

Burkea africana Hook. – 10 m magas fa. Dél-Afrikában honos. Ababtermés apró, lecsüngő, sima, megfásult (1083. ábra).

Дерево, до 10 м заввишки. Поширене в Південній Африці.

Плід збірний, звисаючий біб, гладкий, малий, здерев’янілий (рис. 1083)

A Caesalpinia L. (1753) nemzetség 373 taxont tartalmaz. Társnevei: Balsamocarpon Clos(1846);BiancaeaTodaro(1858);BonducAdans(1763);CinclidocarpusZoll(1846); CladotrichiumVog.(1837);LibidibiaSchlecht.(1830);PomariaCav.(1799);TaraMolina (1810); Ticanto Adans. (1763). Fajai elterjedtek Észak-, Középés Dél-Amerikában, Kelet-Indiában, Dél-Afrikában, Kínában, Északnyugat-Ausztráliában stb.

Рід Caesalpinia L. (1753) включає 373 таксонів. Синоніми: Balsamocarpon Clos (1846); Biancaea Todaro (1858); Bonduc Adans (1763); Cinclidocarpus Zoll (1846); Cladotrichium Vog. (1837); Libidibia Schlecht. (1830); Pomaria Cav. (1799); Tara Mоlina(1810);TicantoAdans.(1763).ВидиродупоширенівПівнічній,Центральній та Південній Америці, Східній Індії, Південній Африці, Китаї, Північно-Східній Австралії і т.д.

Caesalpinia bonduc (L.) Roxb. – 3 m magas, tövises cserje. Dél-Afrikában honos.

Ababtermésszélesenovális,7cmnagyságú,atermésegészfelületetövises(1084.ábra).

Цупкий чагарник, до 3 м завдовжки. Поширений в Південній Африці.

Плід – широко-овальний біб, до 7 см завбільшки, вся поверхня вкрита вістрями

(рис. 1084).

ACalophacaL.(1753)nemzetség25taxonttartalmaz.TársneveChesneyaLindl.(1840). Fajai honosak Európában, Közép-Ázsiában, Kínában, Kasmirban és Dzsungáriában. РідCalophacaL.(1753)включає25таксонів.СинонімChesneyaLindl.(1840).Види роду поширені в Європі, Середній Азії, Китаї, Кашмирі та Джунгарії.

Calophaca howenii Schrenk – 100 cm magas cserje. A sztyeppi lejtőkön, bokrok között növekszik. Elterjedt Kazahsztánban és Nyugat-Kínában.

Ababtermés hengeres, 4 cm h., a felülete mirigyes és szőrözött, a csőröcske kihegyezett (1085. ábra).

218

Чагарник, до 100 см заввишки. Росте на степових гірських схилах, серед чагарникових заростів. Поширений в Казахстані та Західному Китаї.

Плід–лінійно-ціліндричнийбіб,до4смзавбільшки,поверхнязалозистаіопушена, на верхівці з гострим носиком (рис. 1085).

Calophaca tianschanica B.Fedtsch.– 50 cm magas cserje. Füves sztyeppi lejtőkön növekszik. Elterjedt a Nyugat-Tien-sanban.

A babtermés hengeres, 3 cm nagyságú, bolyhos és bordó színű mirigyekkel takarva, a termés felső része szélesebb, a csőröcske kihegyezett (1086. ábra).

Чагарник,до50смзаввишки.Ростенарізнотравнихтастеповихсхилах.Поширений в Західному Тянь-Шані.

Плід–ланцетно-ціліндричнийбіб,до3смзавбільшки,волохатийівкритийтемно- пурпуровимизалозами,доверхутрохирозширений,згостримносиком(рис.1086).

ACalycotome Link. (1808) nemzetség 13 taxont tartalmaz. Fajai elterjedtekAfrikában (Algéria, Marokkó), Spanyolországban, Dalmáciában, Portugáliában, Kis-Ázsiában.

Рід Calycotome Link. (1808) включає 13 таксонів. Види роду поширені в Африці (Алжир, Марокко), Іспанія, Далмація, Лузітанія, Мала Азія.

Calycotome spinosa Link – elterjedt Portugáliában.

Amagavakoválisak,kinyújtottanvesevagymásalakúak,3mmnagyságúak,szembetűnő köldökkel, barnák vagy zöldesek, fénylők (1087. ábra).

Цей вид поширений в Лузітанії.

Насіння овальне, видовжено-нирковидне або іншої форми, до 3 мм завбільшки, з добрепомітнимнасіннєвимрубчиком,коричневеабозеленувате,блискуче(рис.1087).

A Caragana Lam. (1783) nemzetség kb. 190 taxont tartalmaz. Fajai elterjedtek Európában, Kisés Közép-Ázsiában, Kelet-Indiában, Mongóliában, Szibériában, Kínában és a Himalája területén.

Рід Caragana Lam. (1783) включає біля 190 таксонів. Види роду поширені в Європі, Малій, Сузудній та Центральній Азії, Східній Індії, Монголії, Сибіру, Китаї, Гімалаях.

Caragana arborescens Lam. (Robinia caragana L.) – cserje vagy 7 m magas növény. A folyók partjain, ritka erdőkben, erdőszéleken, kavicson, homokon, köves lejtőkön, sziklákon növekszik.

A babtermés hengeres, 6 cm nagyságú, fekete, a csészelevelek a termésen maradnak (1088. ábra).

Чагарник або дерево, до 7 м заввишки. Росте по берегах річок, на галечниках і пісках, в рідколіссі й на узліссях, на кам’янистих схилах та скелях. Поширене в Західному і Східному Сибіру, в Монголіх.

Плід – лінійно-ціліндричний біб, до 6 см завбільшки, чорніючий, чашолисток залишається при плоді, чорніє (рис. 1088).

Caragana aurantiaca Koehne. – 1 m magas cserje. Termőhelye azonos az előző fajjal. Elterjedt Közép-Ázsiában (Tien-san), Nyugat-Kínában .

Ababtermésegyenes,4cmnagyságú,acsőröcskehegyes,acsészelevelekmegmaradnak a termésen (1089. ábra).

Чагарник, до 1 м заввишки. Росте на сухих кам’янистих схилах, шлейфах, берегах та галечниках гірських річок. Поширений в Середній Азії (Тянь-Шань), Західному Китаї.

Плід – лінійний біб, до 4 см завдовжки, з гострим носиком, чашечка залишається при плоді (рис. 1089).

219

Caragana bongardiana (Fisch. et Mey) Pojark. (С. tragacanthoides ) – 150 cm magas cserje. Köves lejtőkön, a folyók teraszain és a sztyeppeken növekszik. Elterjedt KözépÁzsiában (Tien-san,Alaj-hegygerinc), Nyugat-Kínában.

Ababtermés hengeres, 3 cm h., a kehely a termés közepéig ér, a csőröcske kihegyezett, bolyhos (1090. ábra).

Чагарник, до 150 см заввишки. Росте на кам’янистих схилах, річкових терасах та в степу. Поширений в Середній Азії (Тянь-Шань, Алайський хребет), Західний Китай ).

Плід–ціліндричнийбіб,до3смзавдовжки,чашечкасягаєсерединиплода,згострим носиком, волохатий (рис. 1090).

Caragana californica – ez a faj valószínűleg Kaliforniában honos.

Ababterméssarlóalakú,2cmnagyságú,acsőröcskerövidéskihegyezett,aterméskocsánya 5 mm h., maga a termés sötétbarna, szemölcsös, feketén pontozott (1091. ábra). A magvak laposak,afelsőrészükkisséhajlított,5mmnagyságúak,sötétbarnák,fénylők(1092.ábra).

Очевидно, цей вид поширений в Кліфорнії.

Плід – серповидно зігнутий біб, до 2 см завбільшки, з коротким, гострим носиком, на плодоніжці до 5 мм завдовжки, темно-коричневий, бородавчвстий, з чорними крапками(рис.1091).Насінняплеске,наверхівцітрохизігнуте,до5ммзавбільшки, темно-коричневе, блискуче (рис. 1092).

Caragana camilli-schneideri Kom. – 1,5 m magas, erősen ágazott cserje. Köves lejtőkön, kőgörgetegeken, folyók völgyeiben az előés a középhegységben növekszik. Elterjedt Közép-Ázsiában, Kazahsztánban és Nyugat-Kínában.

Avonalas babtermés 5 cm h., a csőröcske kihegyezett, a csésze a termésen marad, maga a termés bolyhos (1093. ábra).

Галузистий чагарник, до 1,5 м заввишки. Росте на кам’янистих схилах, осипах, ущелинах річок низькогір’я та передгір’я. Поширений в Середній Азії, Казахстані, Західному Китаї.

Плід – лінійний біб, до 5 см завдовжки, з гострим носиком, чашечка залищається при плоді, волохатий (рис. 1093).

Caragana frutex (L.)C.Koch(Robinia frutex L.)–2mmagas,ágas-bogascserje.Gyakran állományt alkot a sztyeppeken, sztyeppi réteken, a lerakódásokon, a folyók teraszain, erdők szélein. Elterjedt Kazahsztánban, Közép-Ázsiában, a FÁK európai részén és a Kaukázuson, Nyugat-Szibéria déli részén, Mongóliában.

A babtermés hengeres, 4 cm h., a csőröcske hegyes, a csésze a termésen marad (1094. ábra). A magvak orsó alakúak, oválisak vagy más alakúak, 3 mm nagyságúak, sötétbarnák, fénytelenek (1095. ábra).

Галузистий чагарник, до 2 м заввишки. Росте часто цілими заростями серед степу та степових луків, на сухих схилах, на шлейфах, на терасах річок та узліссях. ПоширенийвКазахстані,СереднійАзії,ЄвропейськійчастинвСНД,наПівнічному Кавказі, на півдні Західного Сибіру, Mонголії.

Плід–ціліндричнийбіб,до4смзавдовжки,згостримносиком,чашечказалишається при плоді (рис. 1094) Насіння веретеновидне, овальне або іншої форми, до 3 мм завбільки, темно-коричневе, матове (рис. 1095).

Caragana jubata (Pall.) Poir (Robinia jubata Pall.) – 4 m magas, erősen tövises cserje. Köves lejtőkön, magashegységi sztyeppeken, mocsaras helyeken, tűlevelű erdőkben, az erdők felső határán növekszik. Elterjedt Kazahsztánban, Közép-Ázsiában (Tien-san, Alaj hegygerinc), az arktikus és Nyugat-Szibériában, Keleti-Szajánban, Távol-Keleten, Nyugat-Kínában, Északkelet-Mongóliában, Tibetben.

220