- •1.1 Характеристика деталі
- •1.2 Технічні вимоги
- •2 Технологічний розділ
- •2.1 Карта дефектів
- •2.2 Вибір способів відновлення деталі
- •2.3 Вибір технологічних баз
- •2.4 Технологія усунення кожного дефекту
- •2.5 Технологічний процес відновлення деталі
- •2.6 Вибір обладнання та засобів технологічного оснащення
- •2.7 Розрахунок припусків
- •2.8 Розрахунок і призначення режимів обробки
- •2.9 Розрахунок норм часу
- •3. Конструкторський розділ
- •4 Охорона праці та навколишнього середовища
- •5. Перелік використаної літератури
2.8 Розрахунок і призначення режимів обробки
Розрахунок режимів проводимо для операції «030 Токарна»
І перехід:
Підрізання торця: діаметр 33мм, довжина обробки l=16,5мм. Припуск на обробку z=1мм. Клас точності відповідає 9–ому квалітету, шорсткість Rа=3,2. Матеріал деталі: Сталь 35Х, σв = 655 МПа, 28…32 HRC. Верстат 16К20. Різець прохідний відігнутий Т15К6, головний кут у плані φ=60°.
визначаємо глибину різання t, яка дорівнює припуску на сторону
t = z / 2, t = 1 / 2 = 0,5 мм (2.1)
вибираємо подачу.
Вибираємо подачу як для чистового точіння при обробці різцем з радіусом при вершині 0,8 мм.
s = 0,4…0,5 мм/об (без поправочних коефіцієнтів)
зіставляємо подачу з паспортними даними верстата 16К20.
Приймаємо: sф = 0,5 мм/об
визначаємо швидкість різання за формулою:
,
(2.2)
Сυ = 350; x = 0,15; y = 0,35; m = 0,2.
Стійкість різця Т приймаємо 60 хв.
Коефіцієнт Кυ визначається за формулою:
Кυ = Кмυ · Кпυ · Киυ (2.3)
Кмυ – для сталі він визначається за формулою:
,
(2.4)
Для хромистої сталі, яка обробляється різцями з твердого сплаву KГ = 0,95; nυ = 1.
Тоді
(2.5)
Для поверхні з коркою Кпυ=0,85.
Для конструкційної сталі, яка обробляється різцем Т15К6 Киυ = 1. Тоді:
Кυ = 1,09 · 0,85 ·1 = 0,93,
розраховуємо частоту обертання деталі за формулою:
,
(2.6)
зіставляємо розрахункове число обертів з паспортними даними верстата 16К20.
Приймаємо найближче менше значення nф = 1600 хв-1.
визначаємо фактичну швидкість різання за формулою:
,
(2.7)
.
визначаємо основний час на операцію за формулою:
,
(2.9)
де tо – основний (машинний) час, хв.; Lp – розрахункова довжина обробки, мм;
nф – частота обертання деталі або інструменту, хв.-1; sф – величина подачі деталі, мм/об; і – число проходів інструменту, і = 1.
Розрахункову величину довжини обробки визначаємо за формулою:
Lp = l + lх, (2.10)
де l – дійсна довжина обробки, l = 16,5 мм;
lх = y + Δ, (2.11)
де y – величина врізання інструменту визначається за формулою:
, (2.12)
;
Δ – величина перебігу інструменту Δ = 1…2 мм. Приймаємо Δ = 1. Тоді:
Lp = 16,5 + 0,87 + 1 = 18,37 мм,
ІІ перехід:
Точити поверхню, витримуючи розмір d=М33х1-6g на довжині l =10. Припуск на обробку z = 2мм. Клас точності відповідає 9–ому квалітету, шорсткість Rа=3,2. Матеріал деталі: Сталь 35Х, σв = 655 МПа, 28…32 HRC. Верстат токарний 16К20. Різець прохідний відігнутий Т15К6 ГОСТ 18877-73
визначаємо глибину різання t, яка дорівнює припуску на сторону:
t = z / 2, t = 2 / 2 = 1 мм (2.1)
вибираємо подачу.
Вибираємо подачу для чистового точіння при обробці різцем з радіусом при вершині 0,8мм
s = 0,4…0,5 мм/об (без поправочних коефіцієнтів)
зіставляємо подачу з паспортними даними верстата 16К20 Приймаємо: sф = 0,5 мм/об
визначаємо швидкість різання за формулою:
, (2.2)
Сυ = 350; x = 0,15; y = 0,35; m = 0,2.
Стійкість різця Т приймаємо 60 хв.
Коефіцієнт Кυ визначається за формулою:
Кυ = Кмυ · Кпυ · Киυ (2.3)
Кмυ – Для сталі він визначається за формулою:
, (2.4)
KГ = 0,95; nυ = 1. – для хромистої сталі, яка обробляється різцями з твердого сплаву.
Тоді:
(2.5)
Для поверхні з коркою Кпυ=0,85.
Для конструкційної сталі, яка обробляється різцем Т15К6 Киυ = 1.
Тоді:
Кυ = 1,09 · 0,85 ·1 = 0,93;
розраховуємо частоту обертання деталі за формулою:
, (2.6)
зіставляємо розрахункове число обертів з паспортними даними верстата 16К20.
Приймаємо найближче менше значення nф = 1600 хв-1.
визначаємо фактичну швидкість різання за формулою:
, (2.7)
.
визначаємо основний час на операцію за формулою:
,
(2.9)
де tо – основний (машинний) час, хв.; Lp – розрахункова довжина обробки, мм;
nф – частота обертання деталі або інструменту, хв.-1; sф – величина подачі деталі, мм/об; і – число проходів інструменту, і = 1.
Розрахункову величину довжини обробки визначаємо за формулою:
Lp = l + lх, (2.10)
де l – дійсна довжина обробки, l = 10 мм;
lх = y + Δ, (2.11)
де y – величина врізання інструменту визначається за формулою
, (2.12)
;
Δ – величина перебігу інструменту Δ = 1…2 мм. Приймаємо Δ = 1. Тоді
Lp = 10 + 1,73 + 1 = 12,73 мм,
ІІІ перехід:
Точити фаску с=1х45.
При точінні фаски вихідні дані для розрахунку основного часу беремо з попереднього переходу:
nф=1600;
sф=0,5;
Lp = 1мм
Тоді:
ІV перехід
Точити зовнішню різь, витримуючи розміри d = М33×1-6g на довжині 10. Припуск на обробку діаметра h = 1,23 мм, на сторону z=0,615 відповідно. Rа=3,2. Різець нарізний Р6М5, головний кут у плані φ=60°, кут при вершині різця ε=60°
визначаємо глибину різання t, яка дорівнює при кроці різі до 2 мм становить 0,05...0,1 мм
Приймаємо t=0,1 для чорнових і чистових проходів (2.1)
вибираємо подачу.
для нарізання зовнішньої різі при обробці різцем з радіусом при вершині 0,8 мм.
s = 1 мм/об (без поправочних коефіцієнтів)
зіставляємо подачу з паспортними даними верстата 16К20 Приймаємо: sф = 1 мм/об
визначаємо швидкість різання за формулою:
, (2.2)
Сυ = 41,8; x = 0,45; y = 0,3; m = 0,13.
Стійкість різця Т приймаємо 60 хв.
Коефіцієнт Кυ визначається за формулою:
Кυ = Кмυ · Кпυ · Киυ (2.3)
Кмυ – для сталі він визначається за формулою:
, (2.4)
Для хромистої сталі, яка обробляється різцями з твердого сплаву KГ = 0,85; nυ = 1,75.
Тоді:
(2.5)
Коефіцієнт Кпυ для поверхні без корки Кпυ=1.
Коефіцієнт Киυ для конструкційної сталі, яка обробляється різцем Р6М5 Киυ = 1. Тоді:
Кυ = 1,09 · 1 ·1 = 1,09
розраховуємо частоту обертання деталі за формулою:
, (2.6)
зіставляємо розрахункове число обертів з паспортними даними верстата 16К20.
Приймаємо найближче менше значення nф = 630 хв-1.
визначаємо фактичну швидкість різання за формулою:
, (2.7)
.
визначаємо основний час на операцію за формулою:
, (2.9)
де tо – основний (машинний) час, хв.; Lp – розрахункова довжина обробки, мм;
nф – частота обертання деталі або інструменту, хв.-1; sф – величина подачі деталі, мм/об; і – число проходів інструменту, і = 7.
Розрахункову величину довжини обробки визначаємо за формулою:
Lp = l + lх, (2.10)
де l – дійсна довжина обробки, l = 10 мм;
lх = y + Δ, (2.11)
де y – величина врізання інструменту визначається за формулою:
, (2.12)
Δ – величина перебігу інструменту Δ = 1…2 мм. Приймаємо Δ = 1.
Тоді:
Lp = 10 + 0,173 + 1 = 11.173 мм,
загальний час на операцію складає:
То= to1 +to2+to3+to4=0,02+0,02+0,001+0,12=0,161хв.
л) результати розрахунків заносимо у зведену таблицю 2.2
Розрахунок і призначення режимів різання на інші операції механічної обробки також заносимо до зведеноі таблиці 2.2, 2.3 і 2.4
Таблиця 2.2
Номер і найменування операції |
t, мм |
s, мм/об |
υ, м/хв |
n, хв-1 |
To, хв |
|
005 Токарна |
- |
- |
165,8 |
1600 |
0,01 |
|
010 Токарна |
1 |
0,5 |
165,8 |
1600 |
0,02 |
|
015 Слюсарна |
- |
- |
- |
- |
0,1 |
|
025 Слюсарна |
- |
- |
- |
- |
0,1 |
|
030 Токарна |
0,5 |
0,5 |
165,8 |
1600 |
0,02 |
0,161 |
1 |
0,5 |
165,8 |
1600 |
0,02 |
||
1 |
0,5 |
165,8 |
1600 |
0,001 |
||
0,1 |
1 |
65,3 |
630 |
0,12 |
||
035 Фрезерна |
2,5 |
0,1 |
44,8 |
1600 |
0,06 |
|
040 Слюсарна |
- |
- |
- |
- |
0,11 |
|
045 Шліфувальна |
0,125 |
0,02 |
35 |
68 |
0,13 |
|
050 Шліфувальна |
0,125 |
0,02 |
35 |
68 |
0,07 |
|
055 Слюсарна |
- |
- |
- |
- |
0,1 |
|
065 Слюсарна |
- |
- |
- |
- |
0,1 |
|
070 Шліфувальна |
0,125 |
0,02 |
35 |
68 |
0,13 |
|
075 Шліфувальна |
0,05 |
0,002 |
30 |
60 |
0,24 |
|
080 Шліфувальна |
0,125 |
0,02 |
35 |
68 |
0,07 |
|
085 Шліфувальна |
0,05 |
0,002 |
30 |
60 |
0,27 |
|
Таблиця 2.3
-
Номер і найменування операції
d, мм
h, мм
s, мм/об
Vпр, м/хв
I, А
n, хв-1
To, хв
020 Наплавлення
1,6
2
3
3
140
8,7
0,6
Таблиця 2.4
-
Вид покриття
h, мм
γ, г/см3
Dк, А/дм2
с, г/А·год
η, %
To, хв
060 Залізнення
0,7
7,8
40
1,042
95
82,6
