- •Виникнення та основні етапи розвитку політичної економії
- •Предмет, функції, методи політичної економії
- •Процес праці та його основні елементи
- •Чинники виробництва та їх взаємодія
- •Ефективність виробництва, її сутність, економічні та соціальні показники
- •Економічні потреби суспільства та їх структура. Корисність продукту: Закон зростаючих потреб
- •Економічні інтереси: поняття, види та їх взаємодія
- •Сутність і основні структурні елементи економічної системи
- •Типи економічних систем та критерії їх класифікації.
- •Формаційний та цивілізаційний підходи до класифікації економічних систем
- •Товар і його властивості. Теорії вартості та їх різновиди
- •Виникнення, суть і функції грошей
- •Грошова система та її елементи. Основні типи грошових систем
- •Заробітна плата: сутність, форми та системи заробітної плати
- •Інвестиційна діяльність. Види та джерела формування інвестицій
- •Структура та фактори суспільного виробництва
- •Натуральне господарство та його основні риси
- •Товарне виробництво: суть, умови виникнення та основні форми
- •Сутність капіталу, його матеріально-речовий зміст та соціально-економічна форма
- •Стадії кругообігу і функціональні форми промислового капіталу
- •Суть витрат виробництва. Класифікація витрат виробництва
- •Прибуток підприємства, його суть, функції та види
- •Поняття ринку, його характерні риси та функції
- •Структура та види ринків
- •Основний капітал, його фізичний та моральний знос
- •Ринковий механізм та його основні елементи: попит, пропозиція, ринкова ціна та конкуренція
- •Монополія, види та вплив на ринкову систему
- •Конкуренція сутність особливості
- •Моделі ринкової економіки
- •Ринкова інфраструктура та її основні елементи
Виникнення, суть і функції грошей
Гроші - це єдиний товар, який не можна використати інакше, як витрачаючи їх. Вони не годують людей, не зодягають, не дають притулку і не розважають доти, доки їх не витратять або не інвестують.
Функції грошей – це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці. Гроші виконують такі функції:
Функція засобу обігу полягає у тому, що гроші виступають посередником при обміні товарів і забезпечують їхній обіг. Обмін товарами без посередництва грошей називають бартером.
Функція міри вартості полягає в тому, що за допомогою і грошей визначають ціни всіх інших товарів.
Функція засобу платежу гроші виконують, коли рух грошей та рух товарів не співпадають у часі або рух товарів відсутній (погашення боргових зобов’язань, податкові виплати, трансферти тощо).
Функція нагромадження грошей полягає у тому, що гроші тимчасово виходять з обігу, переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб.
Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов’язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.
Функцію міри вартості гроші виконують як уявні в думках, тобто ідеальні гроші. Ціна є грошовим виразом вартості, але вона може виявитися і чисто ірраціональною, тобто якщо не виражає вартість. Наприклад, неопрацьована земля не має вартості, але ціну має.
Як вираз вартості ціна не обов’язково повинна кількісно відповідати вартості товарів. Більше того, така відповідність є винятком. Ціни товарів коливаються навколо вартості залежно від співвідношення попиту і пропозиції. Вони можуть перевищувати вартість або падати нижче за неї. Такий рух цін неминучий за умов стихійного товарного виробництва.
Хоча як міра вартості гроші функціонують ідеально, проте в основі цієї функції грошей лежало реальне золото, що було і є продуктом праці і вступає в обмін на інші товари. Якби золото реально не було продуктом праці, не мало вартість і не було здатне обмінюватися на інші товари, воно не могло б й ідеально реалізовуватися як міра вартості. А це означає, що функція грошей як міри вартості припускає їх дію як реального засобу обміну.
Процес функціонування грошей як міри вартості нерозривно пов’язаний з реальним міновим процесом, в якому гроші виконують функцію засобу обігу.
Товарний обмін спочатку здійснюється у формі безпосереднього обміну товару на товар за формулою Т—Т.
Поява грошей означає зміну форми обміну. За таких умов товар спочатку продається за гроші, а потім на виручені гроші товаровиробник купує інші, необхідні йому товари. У цьому випадку процес обміну відбувається за формулою Т—Г—Т, де Т—Г — продаж товару за гроші і Г—Т — купівля товару на гроші. Тут гроші відіграють роль посередника обміну. Товарний обмін набуває форми товарного обороту, а гроші виконують функцію засобу обігу.
Безпосередній обмін товарами і товарний обіг різноманітні не тільки за формою, але й за своєю суттю. У безпосередньому обміні обидва учасники обміну перебувають в однаковому положенні. Обмінюючи свій товар на чужий, кожний товаровласник одночасно ніби і продає, і купує. Купівля і продаж тут збігаються, але ще немає самостійних економічних суб’єктів, покупця і продавця.
Інакше складається справа за умов товарообороту, де роль посередника при обміні товарів виконують гроші. Тут будь-який товар переносить два перетворення. Перша метаморфоза — акт Т—Г. Товар продається за гроші, його вартість з товарної форми перетворюється на грошову. Друга метаморфоза — акт Г—Т, тобто перетворення вартості з грошової форми на товарну. Після того, як гроші перетворені на товари, процес обігу товарів закінчується: зі сфери обігу вони потрапляють до сфери споживання.
Функція грошей як засобу нагромадження грошей (скарбів) полягає насамперед у тому, що цю функцію виконують дійсні гроші, у той час як мірою вартості були ідеальні гроші, а як засіб обігу вони (золото) могли бути заміщені своїми замінниками. На практиці товаровиробники нерідко нагромаджують не тільки золото, але і металеві або паперові грошові знаки.
З розвитком суспільства поряд із нагромадженням грошей у монетній формі відбувається нагромадження скарбів у вигляді предметів розкоші, виготовлених із золота і срібла, але не функціонуючих безпосередньо у вигляді грошей. У зв’язку з цим дедалі розширюється ринок золота і срібла незалежно від їх грошової функції. Розвиток цієї естетичной форми скарбу створює приховане джерело регулювання пропозиції грошей, що яскраво виявляється в періоди соціально-економічних трансформацій.
Між функціями скарбу і засобів обігу існує нерозривний внутрішній зв’язок. Розвиваючись на основі функції грошей як засобу обігу, функція скарбу, у свою чергу, стає важливою умовою функціонування грошей як засобу обігу. У кожний даний момент необхідна визначена кількість грошей для обслуговування процесу товарного обігу. З розширенням масштабів виробництва і товарного обігу частина грошей, що перебуває у формі нагромадження, починає надходити на ринок і виконувати функцію засобу обігу. Якщо ж виробництво й обіг товарів скорочуються, то частина грошей, що стала зайвою в сфері обігу, перетворюєтьперетворюється на заощадження та нагромадження населення. При обігу повноцінних металевих грошей на ринку завжди знаходиться така кількість грошей, яка необхідна для реалізації товарів відповідно до існуючого рівня цін. За умов же обігу нерозмінних на золото знаків вартості скарб не виконує роль стихійного регулятора маси грошей, необхідних для обігу.