До місцевих проявів відносяться:

■нерівномірність пошкодження тканин по рановому каналу;

■наявність зони некрозу навколо ранового каналу;

■швидке формування нових вогнищ некрозу навколо каналу та його деформований контур;

■наявність сторонніх тіл в тканинах навколо ранового каналу;

Особливості вогнепальної рани

Виділяють 3 зони уражень:

1.Зона первинного ранового каналу

(клінічно діагностується зразу після поранення);

2.Зона контузії або прямого травматичного некрозу тканин (парабіотичні зміни в каналі і некротичні тканини клінічно у перші години констатувати важко);

3.Зона молекулярного струсу

характеризується порушенням гемодинаміки і іннервації тканин (парабіотичні зміни взагалі клінічно не констатуються, а в подальшому, при неадекватній хірургічній обробці рани, маніфестують).

В другій і третій зонах створюються

всі необхідні умови для формування вторинного некрозу пошкоджених тканин.

Вогнепальні поранення характеризуються:

■великим розмаїттям снарядів, які ранять;

■утворенням великих дефектів тканин;

■складністю ушкодження ;

■нерівномірністю ушкодження тканин по ходу

ранового каналу і по периферії від нього;

■наявністю омертвілих тканин;

■сторонніми тілами в рановому каналі;

■мікробним забрудненням рани;

■загальною дією на організм

Класифікація вогнепальних ран

За характером снарядів, які ранять:

■кульові,

■осколкові (осколками неправильної форми, стандартними осколковими елементами (стрілки, кульки та ін.)).

За характером поранення:

■ Сліпі (коли куля чи осколок залишається в тканині, є лише вхідний отвір); ■ Наскрізні (коли куля проходить крізь

тканини і не затримується, тобто має вхідний та вихідний отвори, причому вихідний отвір завжди більший за вхідний; ■ Дотичні (коли куля, пролітаючи по

дотичній, пошкоджує поверхневі тканини, не проникаючи всередину глибоких тканин).

Найнебезпечніші з вогне­ пальних ран — сліпі, оскільки сторонній предмет, що залишається в тілі, спричиняє нагноєння.

У канал, який утворився після проходження кулі чи осколка, можуть потрапити шматки одягу, земля та ін., що, в свою чергу, може призвести до інфікування тканин і швидкого розвитку тяжких гнійних

ускладнень.

Стосовно порожнин тіла:

■проникаючі; ■непроникаючі.

За кількісною характеристикою:

■ поодинокі; ■ множинні.

За локалізацією:

■ ізольовані (голови, шиї, грудної клітки, живота, таза, хребта, кінцівок); ■ поєднані;

■ комбіновані.