Морфеміка
МОРФЕМА – це найменша значуща одиниця мови, що не може функціонувати самостійно, а лише у складі слова.
АЛОМОРФИ – це позиційні варіанти однієї морфеми. Наприклад: укр.: -друг- (друг, подруга), -друж- (дружити, дружній, дружка, подружжя), рос.: снег- (снег, снеговик), -снеж- (подснежник, снежный), англ.: -prov- (prove, disprove, proven), -proof- (proof, disproof).
МЕТА І ЗАВДАННЯ МОРФОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗА – виявити якісний і кількісний склад слова й відповісти на питання з яких морфем складається слово? Наприклад: укр.: іменник “завеликий” має 4 морфеми: за-, -вел-, -ик-, -ий, рос.: іменник “мореплаватель” має 5 морфем: мор-, -е-, -плав-, -а-, -тель, англ.: прикметник short-sighted складається з 3-ох морфем short-, -sight-, -ed.
МЕТА І ЗАВДАННЯ СЛОВОТВІРНОГО АНАЛІЗА – виявити види взаємодії морфем у слові й відповісти на питання як було утворене слово? Наприклад: укр.: слово “завеликий” утворено за допомогою префікса за- від твірного слова “великий”, рос.: слово “мореплаватель” – складнопохідне, оскільки воно утворилось від двох основ за допомогою интерфікса -е- та суфікса -тель, англ.: прикметник short-sighted утворений від словосполучення short sight за допомогою флексії –ed.
ВИДИ МОРФЕМ:
КОРІНЬ – це спільна частина всіх споріднених слів, які утворюють словотвірний ряд. Він є носієм лексичного значення і може бути представлений вільною або зв’язаною морфемою. Наприклад: укр.: сват, поле рос.: рук, ручной, англ.: face, facial.
МОРФЕМА ВІЛЬНА – це коренева морфема, яка може вживатися як самостійне слово. Наприклад: укр.: стіл, рос.: ветер, англ.: book.
МОРФЕМА ЗВ’ЯЗАНА – це морфема, яка не може вживатися самостійно, а завжди є частиною слова. Наприклад: укр.: легкий, рос.: потолочный, англ.: mystery.
ОСНОВА – це частина слова без закінчення, що може включати лише корінь або корінь та афікси. Основа виражає не лише лексичне, а й загальне граматичне значення, яке вказує на частиномовну належність слова. Наприклад: укр.: масл-о, маслян-ий, рос.: вод-а, водн-ый, англ.: translat-ed, mistranslat-ed.
АФІКСИ – це морфеми, які мають словотвірне або граматичне значення. За положенням відносно кореня розрізняють:
ПОСТФІКСИ: СУФІКСИ І ФЛЕКСІЇ – це афікси, які розташовані після кореня. Різниця між ними полягає в їх функціонуванні. СУФІКСИ – це афікси, які слугують для утворення нових слів. Наприклад: укр.: малесенький, рос.: детский, англ.: friendship. Іноді суфікси є формотворчими. Наприклад: суфікс -л- слугує для утворення минулого часу дієслова укр.: писати – писала, рос.: мыть – мыла. ФЛЕКСІЇ – це афікси, які використовуються для утворення форм одного слова. Наприклад: укр.: писати – пишу, рос.: мост – (на) мосту, англ.: dress – dressed. У деяких випадках флексії беруть участь в утворенні нових слів. Наприклад: рос.: ворон – ворона.
ПРЕФІКСИ – це афікси, які знаходяться перед коренем і виконують словотвірну функцію. Наприклад: укр.: умовний – безумовний, рос.: жить – пережить, англ.: fortune – misfortune. У деяких випадках префікси є формотвочими. Наприклад: укр.: кращий – найкращий, рос.: делать – сделать.
ІНФІКС – це афікс, який вставляється в середину кореня. Наприклад: лат.: vici – vinco, vincis.
ІНТЕРФІКС – це афікс, який вставляється між двома основами у складних словах. Наприклад: укр.: фізик-о-математичний, рос.: пар-о-ход.
НУЛЬОВА МОРФЕМА – це значуща відсутність морфа, що проявляється лише в двочленній опозиції. Наприклад: укр.: текст – тексту, рос.: стол – столы, англ. : boy – boy’s.