лекція 3 (2020)

ЛЕКСИКОЛОГІЯ – це розділ мовознавства про словниковий склад мови й закономірності його розвитку.

ЛЕКСЕМА – 1) це найменша словесна одиниця, здатна у звучанні виражати самостійне значення та самостійно функціонувати; 2) це слово в усій сукупності його лексичних значень.

ВІДМІННОСТІ ЛЕКСЕМИ ВІД СЛОВОФОРМИ:

Поняття “лексема” співвідноситься лише з повнозначними словами. Це – їх вихідна, форма. Поняття “слово” співвідноситься і з повнозначними, й зі службовими словами. Це – сукупність усіх словоформ.

ЛЕКСИКОГРАФІЯ – це розділ мовознавства, що займається теорією та практикою складання словників.

ЗАПОЗИЧЕННЯ – це поповнення словникового складу мови за рахунок переходу слів з іншої мови.

ВИДИ ЗАПОЗИЧЕНЬ:

• ВЛАСНЕ ЗАПОЗИЧЕННЯ – це слова, які адаптуються у мові-реципієнті. Є НЕОБХІДНІ запозичення, які несуть нові знання, а тому не перекладаються (наприклад: укр.: портфель, бокс, рос.: пудра, футбол, англ.: school, sky), і МОДНІ, які мають аналоги в рідній мові (наприклад: укр.: вікторія – перемога, аплодисменти – оплески, рос.: сервис – обслуживание, дефект – недостаток, англ.: female – woman, to commence – to begin).

• КАЛЬКИ – це поморфемний переклад чужого слова (або словосполучення)-моделі. Наприклад: англ.: sky-scraper – рос.: небоскреб, нім. der Wolkenkratzer – укр. хмарочос.

• ВАРВАРИЗМИ – це запозичення, які існують у тому вигляді, в якому вони були запозичені. Наприклад: alter ego; au-revoir; rendez-vous; hara-kiri.

2. Розшарування лексики мови

ХРОНОЛОГІЧНЕ РОЗШАРУВАННЯ ЛЕКСИКИ – це розшарування лексики за часом її вживання.

АРХАЇЗМИ – це застарілі слова, які вийшли з ужитку, оскільки були замінені синонімами. Розрізняють:

• архаїзми-слова. Наприклад: укр.: рамена – плечі, десниця – правиця, рос.: выя – шея, ланиты – щеки, англ.: belike – perhaps, affright – alarm,

• архаїзми-значення. Наприклад: укр.: полк – похід, рос.: глагол – слово, англ.: meat – їжа.

• архаїзми форми слова. Наприклад: укр.: злато – золото, кровавий – кривавий, рос.: глас – голос, глава – голова, англ.: corse – corpse, annoy – annoyance,

НЕОЛОГІЗМИ – це нові слова, а також нові форми та значення вже існуючих слів, що виникають у певний період у певній мові для найменування нових реалій. Причини їх виникнення – розвиток науки, техніки, суспільного життя. Наприклад: укр.: метросексуал, тітушки, рос.: скетч-шоу, пиариться, англ.: bluetooth, blog.

ОКАЗІОНАЛІЗМИ – це авторські мовленнєві неологізми. Найчастіше вони не виходять за межі художнього твору. Наприклад: укр.: білохатня вулиця, жовторжаве листя (М.Рильський), рос.: серпастый молоткастый паспорт (В.Маяковский).

ОСНОВНИЙ ФОНД СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ (ЯДЕРНА ЛЕКСИКА) – це хронологічно стійка й широко вживана зараз лексика, яка об’єднує мовців двох-трьох поколінь.

СТИЛІСТИЧНЕ РОЗШАРУВАННЯ ЛЕКСИКИ – це розшарування лексики за сферою вживання.

КНИЖНА ЛЕКСИКА – це лексика, яка використовується насамперед у літературно-писемному та піднесеному усному мовленні – в науковому та публіцистичному мовленні, в ділових паперах і в мові художніх творів. Сюди зараховують 1) терміни, 2) історизми та екзотизми, 3) синоніми книжного стилю.

ТЕРМІН – це слово, яке має лише одне лексичне значення й уживається в певній галузі науки, техніки, суспільного життя. Значення терміна зумовлене тим шаром лексики (терміносистемою), який використовується у конкретній сфері знань. Наприклад: укр.: гіпотенуза, інтеграл (математика), рос.: фонема, такт, слог (фонетика), англ.: biopsy, neuritis (медицина).

ІСТОРИЗМИ – це слова, які називають предмети, віддалені у часі, зниклі реалії. Наприклад: укр.: очіпок, кріпак, рос.: кафтан, кольчуга, англ.: yeoman, baldric.

ЕКЗОТИЗМИ – це слова, які називають предмети, віддалені у просторі, реалії інших країн. Найчастіше – це назви тварин, рослин, предметів одягу, побуту, страв, притаманних іншим територіям та народам, що не зустрічаються у цій країні. Наприклад: укр.: мечеть, кенгуру, рос.: гондола, рикша, чадра, англ.: jihad, kasha.

РОЗМОВНА ЛЕКСИКА – це лексика, яка використовується в невимушеній бесіді, зазвичай на побутову тему.

ПРОСТОРІЧЧЯ (СЛЕНГ) – це звичайні розмовні слова, які є синонімами нейтральних слів і дещо знижують стиль, надаючи мовленню невимушеного, характеру. Наприклад: укр.: гультяй (нероба), обратно (знову), рос.: дрыхнуть (спать), башковитый (способный), англ.: niver (never), gonna (going to). Існує так зване нелітературне просторіччя, яке близьке до вульгаризмів та представлене неправильними граматичними формами слів. Наприклад: укр.: тута (тут), рос.: ихний (их), в кине (в кино), тудой (туда).

ЖАРГОНІЗМИ – це нейтральні слова, які вживаються в переносному значенні певними групами людей.

ВИДИ ЖАРГОНІВ:

• ПРОФЕСІЙНІ, які використовуються людьми певної професії. Наприклад, укр.: професіоналізми журналістів – підвал (газетна стаття в нижній частині сторінки), шапка – заголовок крупним шрифтом, спільний для декількох статей у газеті), рос.: професіоналізми вузівського життя – хвост (заборгованість студента щодо заліку чи екзамену), окно (відсутність заняття між двома заняттями), англ.: професіоналізми членів англійського парламенту – baby of the house (наймолодший член парламенту), the axe (різке скорочення бюджетних асигнувань).

• ВІКОВІ, які використовуються людьми певного віку, представлені молодіжним жаргоном.

• СОЦІАЛЬНІ, які використовуються представниками певної соціальної групи: жаргон злодіїв cant в Англії, “блатная музыка” в Росії, арго у Франції. Наприклад: рос.: мойщик (магазинний злодій), домушник (квартирний злодій).

ДІАЛЕКТИЗМИ – це слова, які вживаються на певній території. Наприклад: укр.: файний – гарний, ґазда – хазяїн, прятати – прибирати, рос.: шлях – дорога, курень – дом, худой – плохой, англ.: daft (Scottish north. d.) – silly, volk (south. d.) – folk.

ВУЛЬГАРИЗМИ – це слова та вирази, які не прийнято вживати в товаристві, оскільки вони вважаються грубими та непристойними. Вони знаходяться поза нормою мови.

ФРАЗЕОЛОГІЯ – це розділ лексикології, що вивчає вільні словосполучення та фразеологізми.

ФРАЗЕОЛОГІЗМ – це стійке, постійно відтворюване в мовленні сполучення слів із закріпленим за ним значенням.

ВІДМІННОСТІ ФО (ФРАЗЕОЛОГІЧНОЇ ОДИНИЦІ) ВІД ВІЛЬНОГО СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ:

1. У вільному словосполученні будь-яке слово може бути замінене іншим словом, що не впливає на значення інших слів. У ФО слова не підлягають довільній заміні.

2. У вільному словосполученні слова зберігають самостійне значення. У ФО слова втрачають самостійне значення.

3. Вільні словосполучення створюються у мовленні і не вимагають запам’ятовування. ФО, як і слова, використовуються готовими й вимагають запам’ятовування.

ЛЕКСИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ – це зміст слова, співвіднесеність його з явищами реальної дійсності. Воно конкретне, притаманне лише одному слову та закріплене за його коренем.

• ПРЯМЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА – це таке лексичне значення, яке має безпосередню предметно-понятійну віднесеність. Воно може бути вмотивованим і невмотивованим, похідним і непохідним. Наприклад: укр.: іменник “вчитель” має пряме вмотивоване значення, оскільки всі значення цього слова означають особу, яка вчить.

• ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА – це таке лексичне значення, яке є похідним і вмотивованим, при цьому мотивування базується на зближенні уявлень. Наприклад: рос.: у словосполученні “бархатный голос” предмет визначається через порівняння (голос мягкий и приятный, как бархат), і прикметник отримує переносне значення.

МЕТАФОРА – це перенесення значення на основі подібності названих предметів.

МЕТОНІМІЯ – це перенесення значення на основі зв’язку названих предметів.

ПОЛІСЕМІЯ – наявність у одного слова декількох взаємопов’язаних значень, які об’єднані спільним смисловим стрижнем і співвідносяться з вихідним значенням. Декілька значень одного слова складають словникову статтю, на початку якої стоїть головне (вільне) значення. Воно визначається за такими принципами:

• найбільша незалежність від контексту,

• здатність слугувати базою для формування інших значень,

• історична первісність.

Наприклад: укр.: слово “стіл” має такі значення – 1) різновид меблів (письмовий с.), 2) харчування, їжа, страви (дієтичний с.), 3) установа або відділ установи, що займається певними канцелярськими справами (адресний с.), та ін., англ.: room” – 1) any of the various areas into which a house is divided by the walls, 2) the people present in such an area (the whole room was silent), 3) (plural) lodgings, 4) the space occupied by or available for smth (the furniture took up a lot of room).

ОМОНІМИ – це слова, які мають однакову форму, але різні значення.

МІЖМОВНІ ОМОНІМИ («ФАЛЬШИВІ ДРУЗІ ПЕРЕКЛАДАЧА») – це слова різних мов, що мають однакову або схожу форму, але різні значення. Наприклад: англ. complexion – схоже за звучанням на укр. “комплекція”, але має значення “колір обличчя”; нім.: ja – схоже за звучанням на укр. і рос. займенник 1 особи однини “я”, але має значення “так”, “да”; укр. “кома” (пунктуаційний знак) схоже на рос. “кома” (хворобливий стан, який становить загрозу для життя); польск. dawka схоже на рос. “давка”, але має значення “доза” (ліків).

ПАРОНІМИ – це спільнокореневі слова однієї частини мови, близькі за звучанням, але різні за значенням. Наприклад: укр.: свідчення – свідоцтво, музичний – музикальний, рос.: драматичный – драматический, пунктуальный – пунктуационный, англ.: plash – splash, historic – historical.

СИНОНІМИ – це слова однієї частини мови, схожі за значенням.

АНТОНІМИ – це слова однієї частини мови, що мають протилежні значення.