Лекція 4. Граматика.
ГРАМАТИКА – це 1) граматичний устрій мови, наявні в мові способи протиставлення одних слів іншим, правила зміни слів та будови словосполучень і речень; 2) наука про засоби і способи зміни слова та про засоби і способи побудови речення і словосполучення.
ПРАКТИЧНА ГРАМАТИКА – це правила, як користуватися мовою.
ТЕОРЕТИЧНА ГРАМАТИКА – це відомості про граматичний устрій мови та його одиниці, що існують у вигляді теорій та концепцій.
МОРФОЛОГІЯ – це розділ граматики про засоби і способи зміни слова. Вона включає також теорію частин мови як лексико-граматичних класів слів.
СИНТАКСИС – це розділ граматики про засоби і способи побудови словосполучення (малий синтаксис) і речення (великий синтаксис).
ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ – це наявна в мові єдність певного граматичного значення та формальних засобів і способів його вираження. Реалізується лише в опозиції. Провідна сторона граматичної категорії – це граматичне значення.
Способи вираження граматичного значення:
ФЛЕКСІЯ ВНУТРІШНЯ – це зміна звуків всередині кореня при вираженні граматичного значення. Наприклад: англ.: граматичне значення множини foot – feet, нім.: граматичне значення минулого часу stehen – stand.
ФЛЕКСІЯ ЗОВНІШНЯ – це закінчення. Наприклад: укр.: граматичне значення відмінку іменника: хата – хати – хаті – хату – хатою – (на) хаті, рос.: граматичне значення особи і числа дієслова: читаю – читаешь – читает, англ.: граматичне значення минулого часу дієслова: work – worked.
СУПЛЕТИВІЗМ – це утворення граматичних форм одного слова від якісно різних коренів. Наприклад: укр.: граматичне значення ступенів порівняння прислівників: погано – гірше, найгірше, рос.: граматичне значення минулого часу дієслова: иду – шел, граматичне значення множини іменника: человек – люди, англ.: граматичне значення ступенів порівняння прикметників good – better – the best.
РЕДУПЛІКАЦІЯ – це повторення коренів для вираження граматичного значення (наприклад, множини). Властива для китайської, японської, корейської мов.
АГЛЮТІНАЦІЯ – це нарощування афіксів, кожен із яких має своє граматичне значення. Притаманна тюркським, угро-фінським, тунгусо-манчжурським мовам.
СЛУЖБОВІ СЛОВА – це слова, які виражають граматичні значення – або морфологічні (наприклад: артиклі в англ.: an apple, нім.: der Stuhl, французькій мовах) або синтаксичні (наприклад, сполучники: укр.: або, якби, рос.: a, но, англ.: but).
ПОРЯДОК СЛІВ – це спосіб вираження граматичного значення, за якого граматичні значення підмета, присудка, додатка та обставини виражені насамперед місцем слова у реченні. Наприклад: англ.: The boys play football.
ПРОСОДІЯ – це вираження граматичного значення завдяки НАГОЛОСУ (наприклад: називний відмінок множини та родовий відмінок однини іменника укр.: села – села, рос.: руки – руки,) й ІНТОНАЦІЇ (наприклад: у мовах Південно-Східної Азії інтонація виражає не лише синтаксичні, а й морфологічні категорії). У мовах Європи інтонація є засобом вираження різних типів речень. Наприклад: укр.: Він – вчитель. Він – вчитель? рос.: Идет дождь. Идет дождь! англ.: He is familiar with the town. He is familiar with the town?
ПОВНА ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ має місце, коли набір словоформ представлений повністю. Наприклад: більшість іменників мають форми всіх відмінків однини й множини укр.: стіл – стола, столу, столом, (на) столі, столи, і т.д., рос.: брат – брата, брату, братом, (на) брате, братья и т.д., англ.: дієслово to write має всі можливі видо-часові форми write/writes – is/am/are writing – have/has written – have/has been writing – wrote etc.,
НЕПОВНА ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ має місце, коли набір словоформ представлений не повністю. Наприклад: укр. дієслова доконаного виду мають лише форми минулого (зробив) та майбутнього (зроблю) часів і не мають форми теперішнього часу, рос. дієслово победить має форми лише теперішнього (побеждаю) і минулого (победил) часів, і не має форми майбутнього часу, англ.: модальне дієслово can має лише дві часові форми – форму теперішнього часу can і форму минулого часу could.
НАДМІРНА ГРАМАТИЧНА КАТЕГОРІЯ має місце, коли існують варіанти однієї словоформи. Наприклад: укр.: у місцевому відмінку однини прикметники чоловічого роду – (на) гарному/гарнім, (на) літньому/літнім, рос.: в орудному відмінку однини іменників і займенників – (горжусь) тобой/тобою, сестрой/сестрою, англ. варіанти утворення ступенів порівняння прислівників – oftener/more often, oftenest/most often.