9. Область Древнього Середземномор’я: характеристика природних умов, ендемічні ряди, родини, роди та види.

Природні умови її характеризуються перш за все аридністю клімату. Опади випадають головним чином в холодний період року, літо сухе, що обумовило розвиток пустель, які простягнулися широкою смугою від Північної Африки до Центральної Азії.

Тут переважають види, які пов’язані з відкритими ландшафтами. Із савців поширені родини селевінієвих, тушканчикових, багато піщанок, також віверові, котячі, копитні представлені віслюками, гірською вівцею, антилопамми, ланями. Завдяки великій кількості печер в горах багаточисельними є кажани, у тому числі підковоноси й довгокрили.

Орнітофауна представлена рябками, дрохвами, жайворонками, пустельними сойками (джиджітки). Із горобиних необхідно відмітити – канаркового в’юрка (родоначальник кімнатної канарки), горобця чорногрудого, сорокопуда, славок Sylvia undata, S. Hortensis, кам’янку рябу, або лису (Oenanthe hispanica) і кам’янку пустельну (О. deserti). В умовах гірського рельєфу живуть грифи із родів Gyps, Aegypius і Neophron, кам’яні куріпки, або кеклики (Alectoris graeca). Мешканці водойм мають яскраво виражений тропічний або субтропічний вигляд, наприклад, фламінго та пелікани.

Рептилій тут значно більше, ніж в інших областях Палеарктичного царства. В основному це родини геконових, агамових і справжніх ящірок. Багато в області ящірок (Eremias). Змії представлені своєрідними вужами та полозами.

На відміну від рептилій фауна амфібій бідна. Хвостаті амфібії представлені в протеєм європейським (Proteus anguinus), який мешкає в печерних районах Словенії.

В річках і озерах області багато прісноводних риб. Проте необхідно сказати, що західна та східна її частини різняться за складом іхтіофауни.

Безхребетні області Древнього Середземномор’я містять велику кількістю теплолюбних південних груп. Тут трапляються тропічні групи, які заходять в область з півдня: скорпіони, сольпуги, павуки – тарантули, більшість родів комах мають типово древньосередземноморські ареали.

10. Східно-Азіатська, або Гімалайсько-Китайська область: характеристика природних умов, ендемічні ряди, родини, роди та види.

Природні умови – клімат теплий або помірно теплий, опадів багато, особливо влітку. Пом’якшуючий і зволожуючий вплив океану відчувається майже всюди. Основною рослинною формацією є листяний ліс. Південні райони області розташовані в зоні вічнозеленого лісу. Велику територію області займають гори, причому ряд хребтів має добре виражену альпійську зону. Природно, що в таких районах розподіл клімату та рослинності підкоряється правилу вер- тикальної зональності.

Тваринний світ області надзвичайно різноманітний. Це пояснюється географічним положенням – область межує з тропіками Південно-Східної Азії. В області місцями трапляються індо-малайські форми, крім того зустрічаються також американські групи. «Екзотичність» фауні надають мартишкові мавпи – макаки і тонкотіли. Макаки мешкають в горах Південно-Східного Китаю – макак ведмежий і в Японії – макак японський (Macacus fuscata).

Східно-Азіатська область багатьма вченими розглядається як можливий центр походження оленів.

Комахоїдні включають велику кількість ендеміків. Це своєрідні види родини гімнурових – гімнура китайська.

Із гризунів поширені декілька видів пискух, ендемічні південноазіатські полівки Eothenomys і щуроподібні хом’ячки (Cricetulus).

Хижаків в області багато, і серед них окрім широко розповсюджених вовків і лисиць чимало оригінальних форм. В першу чергу це єнотовидний собака (Nyctereutes procyonoides), яка мешкає в лісах Південно-Східної Азії. В горах зустрічається червоний вовк (Cuon alpinus) із східноазіатського роду. Ведмеді мають декілька представників. Із них типовим є гімалайський, або чорний ведмідь (Ursus thibetanus).

Орнітофауна Східно-Азіатської області вирізняється великою кількістю фазанів із родів Phasianus, Chrysolophus (золотий і діамантовий), Syrmaticus (королівський), Tragopan (рогатий фазан), Lophophoms (монал).

Серед рептилій необхідно виділити трикігтевих черепах із роду Trionyx (наприклад, їстівний тріонікс китайський).

Змії представлені різноманітними полозами роду Elaphe (амурський, тонкохвостий, японський), майже ендемічними є види роду Dinodon, які зустрічаються також в Примор’ї і на південному Сахаліні. Аспідові змії відсутні.

Серед амфібій найбільш цікавими є хвостаті. Кігтисті тритони роду Onychodactylus, які поширені в Китаї, Кореї, Японії, Примор’ї.

Комахи Східно-Азіатської області цікаві не лише ендемізмом, а й фауністичними зв’язкам.