Тема 8

Тема 8 Типи біомів суходолу: хвойні та широколистяні ліси

Відповіді на питання для самоконтролю:

1. Загальна характеристика зонобіому хвойних лісів.

Загальна характеристика. Ліс – це екосистема з пану- ванням деревної життєвої форми. В позатропічну групу входять ліси помірного поясу. Екологічно вони нерівноцінні. Виділяють хвойні (тайгові) ліси, які ростуть в помірно-холодному кліматі – це бореальні ліси, а також літньозелені ліси, які ростуть в умовах типово помірного клімату з коротким морозним періодом – це широколистяні ліси. Обидві екологічні групи лісів відносяться до різних зонобіомів. Між хвойними і широколистяними лісами розташовується зоноекотон мішаних лісів, до домінують як хвойні, так і широколистяні породи.

2. Екологічні особливості хвойних лісів.

Екологічні особливості зонобіому.

1. Багатоярусність лісових угруповань.

2. Пригнічення верхніми ярусами нижніх.

3. Розширення шару життя до 25 м і більше (тундра 25–150 см).

4. Ускладнення консорцій (сукупність видів, які пов’язані з одним деревом едифікатором) в екосистемах.

5. Ускладнення горизонтальної структури екосистем.

6. Різке зростання фітомаси (у порівнянні з лісотундрою) – до 150 т/га, причому, 60% фітомаси законсервовано в здерев’янілих тканинах.

7. Можливість гніздування й облаштування лежаків на деревах, на землі і під землею.

8. Лісова екосистема формує власний мікроклімат (фітоклімат), поглинає 80% сонячної радіації, разом з тим, альбедо помітно є меншим, ніж в тундрі (10–12%).

9. Ускладнені обмінні біохімічні процеси. Наприклад, акумуляція та кругообіг кальцію відбувається в результаті аси- міляції, вимивання. Ліс – це складна функціональна цілісна екосистема, яка поєднана ланцюгами живлення, кругообігом речовин та енергії.

3. Флора і фауна хвойних лісів.

Фауна. В межах біому бореальних лісів мало членистоногих в грунтовому ярусі, проте багато комах в корі мертвих дерев. Щільність хребетних невелика. Трапляється благо- родний олень, лось, лисиця, соболь, білка та ін. В Сибірській тайзі олень – марал, бурундук, даурський їжак. Багато прісноводних риб: омуль, бички, кета, горбуша, сьомга. В лісах Канади зустрічається американський лось, олень-карібу, лісовий бізон. В бореальних лісах Північної Америки багато зайців, диких кроликів, зустрічаються північний і білохвостий олені, ведмідь гризлі або сірий, рись, пума, єнот, канадський бобер, ондатра.

Сумарна фітомаса в межах північної тайги коливається від 50 до 150 т/га, в середній тайзі і мішаних лісах від 150 до 400 т/га. Щорічний приріст фітомаси дорівнює 40–80 ц/га в тайзі, а в мішаних лісах 80–100 ц/га.

4. Бореальні ліси Північної Америки і Євразії.

Бореальні ліси Північної Америки й Євразії.

1. В Північній Америці бореальні ліси формують ялини: американська, сітхінська; ялиці: бальзамічна, біла, Дугласа;  сосни: жовта, Веймутова, Банкса; ялівці: болотний і віргінський; кипарис аляскінський, туя, тсуга, секвойя.

2. В Європі основні лісоформуючі породи: ялина і модрина європейські, тис, ялиця біла, ялівець, сосни: звичайна, чорна та ін. Європейські хвойні ліси не прийнято називати тайгою, за виключенням корельських і печорських, які формуються як європейськими так і тайговими породами. Характерною особливістю є домішка дрібно-листяних порід – берези і осики.

3. В Сибіру головні лісоформуючі породи: модрина сибірська і Гмеліна (Даурська), ялина сибірська, сосна звичайна і кедрова, ялиця сибірська. Ліси з таких порід прийнято називати тайгою, в якій важливу роль відіграють ялівці і кедровий сланець. В домішці є також берези і осики.

На Далекому Сході окрім лісоформуючих порід (модрин Гмеліна і камчатської), росте ялиця Курильська, ялина Саянська, кедровий сланець, берези

5. Регіональні особливості кореальних лісів.

Регіональні особливості бореальних лісів

1. Західносибірська тайга (до Єнісею) сформована шістьма лісоформуючими породами: сибірські: ялиця, ялина, модрина, кедр і сосна звичайна. Сильно заболочена і важко прохідна – це урманна тайга.

2. Сереньосибірська тайга (від Єнісею до Лєни). Домінують модрина Гмеліна з периферійною кореневою системою. Тайга мало заболочена та рідкостійна.

3. Для Камчатської тайги характерна значна домішка

берези, тополі, рододендронів.

4. Для Примоської тайги характерна домішка амурського винограду, бархатного дерева та інших так званих

«маньчжурських» видів. На відкритих ділянках багато лучної рослинності.

5. Європейські бореальні ліси, сформовані соснами, ялинами європейською і фінською. Вони відрізняються значною домішкою в деревному ярусі листяних порід (горобина, клен, вільха, липа і ін.) і багатством чагарникового ярусу. Ці ліси можуть бути сильно заболочені.

6. Загальна характеристика зоноекотону мішаних лісів.

Топографія мішаних лісів залежить від аерології широколистяних порід: вони не витримують континентального клімату, проте мають різну витривалість до низьких температур, тому заходять далеко на північ. Так, в Європейській Росії вони поширені до гирла Неви, на Далекому Сході – до півночі Приамур’я, а в Північній Америці – на північ від Великих озер. Оскільки все це бореальні території, то на них формується мішаний склад деревостану: хвойних і широколистяних (з домішкою дрібнолистяних).

7. Особливості структури широколистяних лісів.

1. Ліси багатоярусні: в європейських дібровах нараховується до 8, в дібровах США – до 12 ярусів.

2. Багаті також травостої цих лісів, хоча в північно-американських широколистяних лісах травостій дещо пригнічений верхніми ярусами.

3. Деревний ярус вищий, ніж в бореальних лісах і досягає 30 м та більше.

4. Мохи зустрічаються рідко, лишайники відсутні. Набір життєвих форм інший ніж в бореальних лісах.

5. Ліси відрізняються значною активністю обмінних процесів, оскільки на одному дереві дорослого дуба нараховується до 25 тис. листків. Тому досить високі темпи асиміляції та накопичення органіки. Сумарна асиміляція деревного ярусу – понад 20 т/рік, а приріст деревини – 10 т/рік. Максимальна продуктивність дерев відмічається у віці 35–40 років, проте лишається високою до 80 років.

8. Оробіоми, біомаса і біоресурси кореальних, мішаних і широколистяних лісів.

Оробіоми. В межах зонобіому широколистяних лісів оробіоми помітно скромніші за набором типів поясності, проте складніші за будовою. Над широколистяними лісами розташовуються пояси мішаних, потім гірських хвойних лісів; в надлісових поясах Північної півкулі панують лучні, а Південної – криволісся і лучні типи оробіомів. Відрізняються також оробіоми з літнім і зимовим максимумом опадів.

Біомаса. В широколистяних лісах біомаса дорівнює 120 ц/га на рік, сумарна фітомаса (наземна і підземна) до 400 т/га, тобто в 2 рази вища, ніж в бореальних лісах.

Біоресурси скромніші, ніж в бореальних лісах. Так, на широколистяні породи в СНГ припадає 2,5 млрд м³ запа- сів деревини або 3% загальних запасів. В широколистяних лісах США ця частка дорівнює 40%. Якість деревини широколистяних порід вища, ніж хвойних. Багатшими є мисливські ресурси, проте вони швидко скорочуються.

Оробіоми. В межах зонобіому оробіоми бореальних лісів представлені в основному гірськими лісами. Гірська тайга зазвичай розташована на південь від зональної межі рівнинної тайги й відрізняється наявністю в угрупованнях деяких специфічних гірських видів, хоча деревостан зазви- чай сформований тими ж лісоформуючими породами, що й на рівнині. Вище межі лісу при вологому океанічному кліматі розташовуються пояси сланців (Далекий Схід, Аляска, Альпи) і гірських луків (Кавказ, Аппалачі).

Біомаса. Сумарна фітомаса в межах північної тайги коливається від 50 до 150 т/га, в середній тайзі і мішаних лісах від 150 до 400 т/га. Щорічний приріст фітомаси дорівнює 40–80 ц/га в тайзі, а в мішаних лісах 80–100 ц/га. Приріст залежить від суми річних опадів і ступеня континентальності клімату. Наприклад, в середньо – тайгових лісах Західного Сибіру – 50 ц/га в рік, а в Примор’ї або Канаді – 80–100 ц/га на рік.

Біоресурси.

1. Основним ресурсом є деревина. Запас деревини бореальних лісів Євразії дорівнює 62 млрд м³, а дрібнолистя- них – ще 10 млрд м³. В Канаді запаси деревини дорівнюють 24 млрд м³, а в США – 13 млрд м³.

2. Другим за значенням ресурсом є риба: омулі, бички, кета, горбуша, сьомга, причому ресурси багатьох промислових видів скорочуються.

3. Гриби і ягоди – це значимі ресурси. Так в Північній Америці журавлина дає значний прибуток державі.

4. Мисливські ресурси – дичина, хутро.

5. Лікарські рослини, які використовують у фармакології.