Tema_9_Топографічне дешифрування аерокосмічних зображень
.pdf
1
Тема 9. Топографічне дешифрування аерокосмічних зображень
9.1.Вимоги до топографічного дешифрування.
9.2.Методи топографічного дешифрування.
9.3.Прилади, які застосовують в процесі дешифрування.
9.4. Збір та використання матеріалів картографічного призначення.
9.5. Визначення кількісних характеристик об’єктів.
9.6. Особливості етапів топографічного дешифрування.
1-43
1
1. Вимоги до топографічного дешифрування
Дешифрування знімків з метою створення топографічних карт виконують по об’єктах місцевості, які повинні бути відображені на створюваній або оновлюваній топографічній карті. Топографічне дешифрування виконують із застосуванням як польових так і камеральних робіт.
2-43
8
Вимоги до топографічного дешифрування:
1. Знімки повинні мати високі інформаційні можливості.
3-43
2. Перед дешифруванням необхідно вивчити існуючі картографічні матеріали.
4-43
3. Для складних районів потрібно проводити топографо-геодезичне рекогностування з метою створення еталонів дешифрування.
5-43
1
4. Знімки для дешифрування повинні бути виготовлені (візуалізовані) у масштабі створюваної карти.
5. В процесі дешифрування обов’язково використовувати стереоприлади.
6-43
6. Камеральне і польове дешифрування повинні виконувати одні і ті ж виконавці, а для правильного відображення місцевості, дешифрування виконують під керівництвом редактора.
7-43
2
9.2. Методи топографічного дешифрування
Топографічне дешифрування зображень виконують, застосовуючи методи:
суцільного польового дешифрування;
маршрутного дешифрування;
суцільного камерального дешифрування;
камерального дешифрування з польовим доопрацюванням;
аеровізуального дешифрування.
Суцільне польове дешифрування виконують:
на райони з великою кількістю споруд,
інтенсивною господарською діяльністю,
на місцевості, де відбулись суттєві зміни у топографії.
8-43
4
Виконавець опізнає на знімку і місцевості певний об’єкт і, відходячи від нього, послідовно наносить на знімок решту об’єктів.
Одночасно з розпізнанням об’єктів і контурів визначають їх кількісні та якісні характеристики, які теж наносять на знімок.
Відображають всі об’єкти, навіть ті, які чітко і однозначно можна ідентифікувати на знімку.
Об’єкти, які відсутні на місцевості, але є на знімку – закреслюють.
Об’єкти, які не відобразились на знімку наносять, застосовуючи проміри і складаючи абрис їх розташування на зворотній стороні знімку або в окремому зошиті.
А
А
А
А
А |
9-43 |
5
Маршрутне дешифрування виконують в малозаселених і незаселених районах при створенні карт в масштабах 1:25000, 1:10000, а також в районах, які недостатньо вивчені і на які відсутні картографічні матеріали.
Маршрутне дешифрування можна виконувати двома способами: наземним та аеровізуальним.
Маршрути прокладають вздовж доріг, стежок, ліній електропередач, долин річок, водорозділів.
На знімку маршрут наносять червоним кольором, а дешифрування виконують в межах 500 м від його осі для відкритих районів та 150-250 м для важкодоступних районів.
10-43