Tema_9_Топографічне дешифрування аерокосмічних зображень

4

Вздовж маршруту вибирають пункти спостереження. В залежності від складності району робіт пункти спостереження розміщують в межах 40-50 км, 20-30 км, 10-15 км. Маршрути вибирають так, щоб за матеріалами польового дешифрування в камеральних умовах віддешифрувати решту території.

Пункти спостереження

Станція спостереження

Крім пунктів спостереження вибирають станції спостереження (2-3 на трапецію) для визначення еталонних характеристик фототонів знімків.

Міжмаршрутний простір дешифрують камерально, використовуючи еталони і прямі та непрямі дешифрувальні ознаки.

11-43

1

Суцільне камеральне дешифрування виконують за знімками з високою ступінню передачі ситуації, використовуючи:

знімки різного масштабу,

стереоскопічні прилади,

картографічні матеріали,

матеріали спеціальних знімань (геологічні, ґрунтові, рослинності тощо),

нову географічну довідкову літературу,

матеріали топографічного дешифрування аналогічних районів.

12-43

3

Камеральне дешифрування складається з трьох етапів:

1.Вивчення редакційних вказівок по дешифруванню, які містять:

короткий географічний опис району,

опис дешифрувальних ознак,

дані рекогностування,

еталони.

2.Загальне ознайомлення з зображенням місцевості

3.Детальна послідовна обробка кожної стереопари знімків із застосуванням стереоприладів та еталонів.

13-43

3

Камеральне дешифрування з польовим доопрацюванням виконують для достатньо вивчених районів, на які є достовірні картографічні матеріали.

Таке дешифрування виконують найчастіше і застосовують аерокосмічні матеріали, отримані не пізніше ніж за рік до виконання робіт.

Камеральна обробка полягає у нанесенні в умовних знаках об’єктів, які впевнено можна опізнати, а також контурної частини тих об’єктів призначення яких невідомо.

КН

Польове доопрацювання полягає у розпізнанні об’єктів, які відображені на знімку, але невідомо їх призначення та відсутніх на знімку об’єктів.

14-43

3

Аеровізуальне дешифрування виконують з маловисотних та малошвидкісних літаків і гелікоптерів.

Деякі параметри аеровізуального дешифрування:

відстань польоту від схилів з нахилом більше 45˚ повинна > 50 м бути не менша 50 м

мінімальна ширина долин – > 1500м 1500 м та 500 м відповідно

для літаків і гелікоптерів

> 500 м

зависання гелікоптера дозволено на висотах від 200 м до 10 м

10 м > h > 200 м

15-43

2

оптимальна висота польоту під час дешифрування малих топографічних об’єктів – 300 м, а максимальна відстань до об’єктів дешифрування – 1250 м

1250 м

300 м

час на дешифрування лежить в межах від 2 с до 30 с в залежноситі від умов дешифрування

час проведення аеровізуального дешифрування не повинен перевищувати 3-3,5 год.

16-43

Аеровізуальне дешифрування складається з трьох послідовних етапів:

Підготовчі роботи → Спостереження в польоті → Обробка матеріалів

В підготовчі роботи входить:

•вивчення картографічних та раніше віддешифрованих матеріалів на заданий район;

•проектування маршрутів та пунктів де необхідні детальні спостереження;

•підготовка апаратури (фото-відео апаратів, диктофону);

•підготовка спостерігачів (наземна і повітряна).

17-43

Спостереження в польоті полягають у вивченні об’єктів, невіддешифрованих в камеральних умовах. Для отримання даних про місцевість (висота лісу, швидкість течії річки, створення еталонів) зменшують висоту польоту, роблять додаткові віражі та приземляються поблизу орієнтирів. Якість спостережень підвищується, якщо дешифрування проводять два спостерігачі (по лівому і правому бортах літака або гелікоптера).

18-43

Обробка матеріалів виконується відразу після польоту з використанням аудіо та письмових записів, зарисовок, фотографій та інших даних.

19-43

4

9.3. Прилади, які застосовують в процесі дешифрування

В процесі дешифрування роздрукованих зображень використовують збільшувальні, вимірні та аналогові сетереоскопічні прилади. Для дешифрування цифрових зображень застосовують цифрові фотограмметричні станції.

Збільшувальні прилади – монокулярні та бінокулярні зі збільшенням від 2 до 12 . Характеризуються збільшенням V, фокусною віддаллю f, полем зору r та кутом поля зору :

V=250/f; r=ftg .

У випадку застосування складних луп (об’єктив і окуляр):

V=VобVок;

V=250/fобfок

При застосуванні стереоскопів V=250/d, де d – головна відстань стереоскопу (відстань від ока спостерігача до знімка вздовж головного оптичного променя).

20-43