Tema_9_Топографічне дешифрування аерокосмічних зображень

1

Матеріали по шосейних дорогах – містять інформацію, яку важко розпізнати на знімках (характеристики покриття, мостів, труб і будов дорожнього господарства).

31-43

1

Матеріали по залізничних дорогах – повздовжні профілі доріг в масштабі 1:10000 – містять як самі профілі доріг, так і ситуацію по обидві її сторони (мости, труби, станції, платформи, роз’їзди, будинки, прилягаючі дороги, лінії електропередач).

32-43

2

9.5.Визначення кількісних характеристик об’єктів

Впроцесі топографічного дешифрування необхідно встановити такі кількісні характеристики об’єктів:

ширина рік, каналів, мостів, гребель, доріг, просік;

довжина мостів, гребель;

висота курганів, насипів, обривів, териконів, дамб, заводських труб, опор ліній електропередач, лісів, прольоту мостів;

глибина рік, кар’єрів, ям, ярів;

товщина дерев, середня відстань між ними, діаметр крони;

швидкість течії річки.

Кількісні характеристики об’єктів визначають під час польового дешифрування

33-43

2

Деякі кількісні характеристики можна визначити в камеральних умовах користуючись методом кореляційних зв’язків та за допомогою стереофотограмметричних приладів.

Ширину і довжину топографічних об’єктів визначають за формулою:

L (l l) Hf

Висоту об’єктів визначають за формулою:

h Hb p

b - базис аерофотознімка, мм;

p pв рн - паралактичне зміщення між значеннями паралаксів,

отриманими при наведенні марки стереоприладу на верх об’єкта - pв і низ - рн.

34-43

1

9.6. Особливості етапів топографічного дешифрування.

Дешифрування аерокосмічних зображень включає деякі етапи, які мають свої особливості. До таких етапів відносять:

топографо-геодезичне обстеження місцевості;

редакційні роботи;

дешифрування окремих лінійних об’єктів;

дешифрування з метою оновлення карт;

дешифрування наземних знімків;

збір і встановлення географічних назв;

оформлення результатів дешифрування;

35-43

1

Топографо-геодезичне обстеження місцевості виконують в камеральних і польових умовах.

В камеральних умовах на знімках позначають:

робочі межі дешифрування,

всі об’єкти, які добре можна ідентифікувати на знімку,

групують важкодоступні об’єкти по однакових фототонах,

наносять проекти маршрутів польового дешифрування.

за карт-матеріалами наносять описову інформацію про об’єкти.

36-43

1

В польових умовах:

наносять об’єкти, які не відобразились на знімку,

визначають кількісні і якісні характеристики об’єктів,

створюють еталони.

За результатами польових обстежень завершують дешифрування в камеральних умовах, застосовуючи еталонні знімки.

37-43

Редакційні роботи виконують під час камеральних і польових робіт з метою забезпечення достовірності, повноти, наочності і однотипності змісту топографічних карт. Всі зібрані дані аналізують і систематизують по видах виконуваних робіт.

38-43

4

Дешифрування окремих лінійних об’єктів. Особливу увагу приділяють позначенню поворотних стовпів, які погано відобразились на знімку. Лінійні об’єкти повинні співпадати на межах робочих площин знімків. Дешифрують тільки основні (постійні) дороги. Місцезнаходження підземних комунікацій визначають за оглядовими колодязями.

Оглядові колодязі

39-43

3

Дешифрування з метою оновлення карт включає в себе:

нанесення на знімок нових об’єктів, які є відсутні на карті,

видалення на карті об’єктів, які відсутні на знімку.

Для ділянок, де пройшло багато змін малих об’єктів виконують суцільне польове дешифрування.

Будинки відсутні на карті

Будинок відсутній на знімку

40-43