Основні положення по кадастровому забезпеченню міста

Створення і ведення системи міського кадастру включає: збір, опрацювання, урахування, систематизацію, збереження, відновлення і видачу кадастрової інформації. Така концепція системи міського кадастру дозволяє з єдиних методологічних принципів розглядати природно-техногенний комплекс міста як предмет системи міського кадастру. Поняття «природно-техногенний комплекс» дуже багатопланове і містить у собі ділянки міської території, об'єкти міського господарства, розташовані на (над, під) ділянках, а також соціально-економічні і природні умови і ресурси ділянок.

Перераховані елементи природно-техногенного комплексу можуть мати як однорідні властивості, призначення, структуру, так і принципово різноманітні, що обумовлює багатоцільовий склад і призначення системи міського кадастру.

Багатоцільове призначення кадастрових даних суттєво впливають на формування структури системи, визначають необхідність виділення в ній окремих підсистем. У основу принципу виділення підсистем може бути покладена структура міського кадастру, в якої вже упорядковані однорідні дані про об'єкти і явища.

При формуванні структури системи міського кадастру варто враховувати технологічний характер дій по перетворення кадастрових даних. Саме технологічний аспект процесу перетворення даних дозволяє компонувати сукупність окремих технологічних операцій таким чином, щоб у результаті утворювався проміжний або остаточний матеріал (продукція) системи, яку можна реально сприймати.

Сформулюємо основні положення кадастрового забезпечення міста.

1. Система міського кадастру призначена для оперативного, повного і якісного задоволення запитів організацій і органів керування міста в кадастровій інформації про об'єкти і явища міського середовища.

2. Кадастрове забезпечення міста, яке організується на єдиній правовій і нормативно-технологічній основі, здійснюється системою державного міського кадастру.

3. Предмет вивчення системи міського кадастру – це природно-техногенний комплекс міста, який представляє собою сукупність об'єктів міського господарства (землі, водна поверхня, зелені насадження, грунти, будинки і споруди, інженерні комунікації) і соціальні економічні явища, пов'язані з життєдіяльністю міста (екологія, медицина, транспорт, сфера обслуговування і т.д.).

4. Структура системи міського кадастру в технологічному відношенні являє собою єдність технологічних процесів “Зйомка” і “Банк”, які об'єднують в собі послідовність операцій збору, опрацювання, врахування, систематизації, збереження, аналізу і видачі кадастрових даних.

Технологічний процес «Зйомка» забезпечує створення інформаційних моделей облікових одиниць кадастру, який розглядають як проміжний матеріал міського кадастру. «Зйомка» містить у собі такі технологічні операції: збір і обробка кадастрових даних про об'єкти і явища міського середовища, формування інформаційних моделей облікових одиниць. У процесі «Зйомки» незалежно від характеру облікових одиниць кадастру виконують:

• структуризацію міської території, тобто виділення в межах міської межі елементів територіально-архітектурної структури міста і облікових одиниць;

• реєстрація користувачів даної облікової одиниці;

• кількісний облік (площа, розміри);

• якісна оцінка об'єктів (матеріал, стан, рік початку експлуатації, фізико-хімічний склад і т. д.);

• економічна оцінка (вартість).

Технологічний процес «Банк», у результаті якого готується остаточний продукт системи (міський кадастр), містить у собі таку послідовність технологічних операцій: облік, систематизація і збереження кадастрових даних облікових одиниць, формування інформаційних моделей кадастру по окремих об'єктах і явищ міського середовища, аналіз стану даних в часі, видача матеріалів кадастру по запитах споживачів. Остаточна продукція системи - міський кадастр є багатоцільовим і служить інформаційним базисом для рішення таких задач:

• науково обгрунтованого перспективного і оперативного планування розвитку міста і його окремих територій;

• оптимального проектування об'єктів промислового і цивільного призначення на території міста;

• вивчення стану екологічних, геологічних і соціально-економічних умов територій і їх економічної оцінки;

• удосконалення обліку і раціонального використання ресурсів міських земель, житлового фонду і т.п.;

• введення нормативів плати за користування природними ресурсами (земля, вода) і забруднення навколишнього середовища;

• здійснення раціональної експлуатації інженерних мереж і інших об'єктів міського господарства;

• проведення природоохоронних заходів на території міста;

• охорони прав землекористувачів, орендарів і власників.

Основні вимоги до міського кадастру це повнота змісту, достовірність, актуальність, точність, єдині формати, наочність, зручність сприйняття.

Заходам по створенню системи міського кадастру повинен передувати підготовчо-організаційний етап, який включає такі основні види робіт як

• підготовка правових документів, що регламентують порядок ведення міського кадастру;

• рішення організаційних задач, пов'язаних із веденням кадастру;

• проробка методичних питань створення і ведення кадастру;

• інвентаризація планово-картографічного й іншого матеріалу, службовця в якості вихідного при формуванні міського кадастру;

• аналіз, оцінка достовірності і систематизація наявного матеріалу;

• визначення потенційних споживачів міського кадастру і вивчення замовлень на кадастрову інформацію;

• виділення територіальних структурних одиниць кадастру від кадастрової облікової ділянки до міської території в цілому;

• упорядкування технічного проекту міського кадастру.

Основний метод збору кадастрової інформації, враховуючи її обсяги і трудомісткість - метод дигиталізації (шифрування) наявних топографічних і спеціальних планів і карт (камеральний етап). Відсутню кадастрову інформацію про об'єкти і явища міського середовища збирають методами кадастрової зйомки, інвентаризації та обстеження.

Кадастрову зйомку виконують методами горизонтальної, мензульної і тахеометрической зйомок. Перевага віддаються сучасним методам зйомки з застосуванням електронних тахеометров і аерофотограметричними методами. Методи аерофототопографічної зйомки використовують в основному для формування кадастру при відсутності планово-картографічних матеріалів на місто. Крім того, матеріали аерофотознімання (переважно спектрозональний) використовують для збору спеціальної інформації (стан зелених насаджень, висота споруджень тощо).

Найбільше перспективний напрямок у технології збору інформації при формуванні міського кадастру - метод спільного використання матеріалів аерофотознімання і наземної зйомки з застосуванням електронних тахеометрів із пунктів, координати яких визначені фотограметричним методом.

Велике значення для одержання кадастрових даних мають обстеження й інвентаризація об'єктів міського господарства.

Цю інформацію опрацьовують на ЕОМ, редагують та приводять у єдину систему координат і формують відповідний інформаційний файл для об'єднання в бази даних, що повинний забезпечувати:

• цілісність даних;

• можливість доступу до даних;

• відкритість для розширення інформації.

Перераховані заходи доповнюють основні положення по створенню систем міського кадастру, необхідність проведення яких обумовлена цілим рядом специфічних умов міста, новизною предмета і складністю її рішення, реалізація яких потребує значних витрат матеріальних ресурсів і коштів. Тому рішення про створення системи міського кадастру в кожному конкретному місті варто приймати на підготовчо-організаційному етапі.