- •1. Основні теоретичні відомості про лічильникові схеми
- •1.1 Визначення і класифікація схем лічильників
- •1.2 Способи організації порозрядних перенесень. Синхронні та асинхронні лічильники
- •1.3 Схеми асинхронних двійкових підсумовуючих і лічильників, що віднімають, на синхронних і асинхронних тригерах
- •1.4 Двійково-десяткові коди (ддк) і двійково-десяткові лічильники (ддлч)
- •1.5 Організація перенесень між десятковими розрядами в ддлч
- •2 Синтез підсумовуючого синхронного десяткового лічильника з довільним порядком лічення (що працює в коді 5211)
- •2.1 Побудова кодованої таблиці переходів синхронного лічильника
- •2.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів заданого типу
- •2.3 Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі
- •2.4 Спільна мінімізація функцій збудження підсумовуючого лічильника
- •2.5 Побудова схеми синхронного підсумовуючого лічильника
- •3 Синтез підсумовуючого асинхронного двійково-десяткового лічильника з довільним порядком лічення (що працює в коді 5211)
- •3.1 Суттєвість метода проектування алч
- •3.2 Побудова часової діаграми (чд) роботи лічильника
- •3.3 Визначення по чд функцій синхронізації тригерів
- •3.4 Спрощення функцій керування асинхронного лічильника по функціях збудження синхронного лічильника
- •3.5 Побудова схеми асинхронного лічильника
- •4. Синтез реверсивного синхронного десяткового лічильника, що працює в коді 5211
- •4.1 Побудова кодованої таблиці переходів реверсивного лічильника
- •4.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів для рслч
- •4.3 Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі
- •4.4 Спільна мінімізація функцій збудження реверсивного лічильника
- •4.5 Побудова часової діаграми роботи рслч
- •4.6 Побудова схеми реверсивного лічильника
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Список скорочень
4.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів для рслч
Кодована таблиця функцій збудження реверсивного СЛЧ на JK-тригерах, що побудована згідно з табл. 4.1 та за властивістю заданого елементарного автомата або його УТП (табл. 2.1), наведена в табл. 4.2.
Тут також перша половина таблиці цілком збігається з кодованою таблицею функцій збудження тригерів для простого підсумовуючого синхронного лічильника (табл. 2.2).
Таблиця 4.2 – КТФВ РСЛЧ на JK-тригерах (код 5211)
Десятковий код стану лічильника |
16 |
17 |
19 |
21 |
23 |
24 |
26 |
28 |
30 |
31 |
|
Десяткова цифра |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
А
х |
Q4 Q3 Q2 Q1 |
0 0 0 0 |
0 0 0 1 |
0 0 1 0 |
0 0 1 1 |
0 1 0 0 |
1 0 1 1 |
1 1 0 0 |
1 1 0 1 |
1 1 1 0 |
1 1 1 1 |
0 (ддв) |
J4K4 J3K3 J2K2 J1K1 |
0- 0- 0- 1- |
0- 0- 1- -0 |
0- 1- -1 -0 |
0- -0 1- -0 |
1- -1 -1 -1 |
-0 0- 1- 0- |
-0 1- -1 0- |
-0 -0 1- 0- |
-0 -0 -0 1- |
-1 -1 -1 -1 |
1 (вдм) |
J4K4 J3K3 J2K2 J1K1 |
-0 -0 -0 -1 |
-0 -0 -1 0- |
-0 -1 1- 0- |
-0 0- -1 0- |
-1 1- 1- 1- |
0- -0 -1 -0 |
0- -1 1- -0 |
0- 0- -1 -0 |
0- 0- 0- -1 |
1- 1- 1- 1- |
4.3 Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі
Досконалі форми неповністю визначених функцій збудження тригерів Di утворюються як диз'юнкції кон’юнкцій всіх п’ятьох вхідних змінних, які, виходячи з табл. 6, мають узагальнений вигляд , де означає, що дана змінна може бути представлена в кон’юнкції як у прямому, так і в інверсному вигляді.
Причому, функції збудження тригерів лічильника формуються як для випадку підсумовування (при x = 0 – ддв), так і для віднімання – (при x = 1 – вдм).
Неповністю визначені функції збудження тригерів, отримані з табл. 4.2 в досконалих формах, мають наступний числовій вигляд:
J4 = (7,31) = & (0,1,3,5,24,26,28,30)
K4 = (15,23)=&(8,10,12, 14,16,17,19,21)
J3 = (3,10,23,31)=&(0,1,8,21,28,30)
K3 = (7,15,19,26)=&(5,12,14,16,17,24)
J2 = (1, 5, 8, 12,19,23,26,31) = & (0,30)
K2 = (3, 7, 10, 15,17,21,24,28) = &(14,16)
J1 = (0, 14,23,31)= &(8, 10, 12,17,19,21)
K1 = (7, 15,16,30) = &(1, 3, 5,24,26,28).