2.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів заданого типу
За допомогою КТП СЛЧ (табл. 2.2) та УТП (табл. 2.1) будуємо кодовану таблицю функцій збудження КТФЗ (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 – КТФЗ СЛЧ на JK-тригерах
A
x |
Q4 Q3 Q2 Q1 |
0 0 0 0 |
0 0 0 1 |
0 0 1 0 |
0 0 1 1 |
0 1 0 0 |
1 0 1 1 |
1 1 0 0 |
1 1 0 1 |
1 1 1 0 |
1 1 1 1 |
1 |
J4K4 J3K3 J2K2 J1K1 |
0- 0- 0- 1- |
0- 0- 1- -0 |
0- 1- -1 -0 |
0- -0 1- -0 |
1- -1 -1 -1 |
-0 0- 1- 0- |
-0 1- -1 0- |
-0 -0 1- 0- |
-0 -0 -0 1- |
-1 -1 -1 -1 |
2.3 Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі
З таблиці КТФЗ (табл. 2.2) вибираємо функції збудження тригерів в досконалій формі:
J4 = (7) = & (0, 1, 3, 5) K4 = (15) = &(8, 10, 12, 14)
J3 = (3, 10) = & (0, 1, 8) K3 = (7, 15) = &(5, 12, 14)
J2 = (1, 5, 8, 12) = & (0) K2 = (3, 7, 10, 15) = &(14)
J1 = (0, 14)= &(8, 10, 12) K1 = (7, 15) = &(1, 3, 5).
2.4 Спільна мінімізація функцій збудження підсумовуючого лічильника
Проводимо сумісну мінімізацію функцій збудження за допомогою діаграм Вейча:
МДНФ функцій збудження тригерів проектованого синхронного лічильника мають такий вигляд:
2.5 Побудова схеми синхронного підсумовуючого лічильника
Схему спроектованого синхронного лічильника на реальних T-тригерах показано у додатку А.
Синтез лічильника на основі будь-якого іншого типу синхронного тригера (D, DV, T, RS) проводиться аналогічно, різниця полягає лише у використанні відповідної умовної таблиці переходів.
3 Синтез підсумовуючого асинхронного двійково-десяткового лічильника з довільним порядком лічення (що працює в коді 5211)
На основі синхронних тригерів можна будувати не тільки довільні синхронні, але і асинхронні лічильники. Асинхронні лічильники відрізняються при цьому від синхронних тим, що на синхровходи C деяких тригерів надходять не лічильні сигнали, а сигнали з виходів логічних елементів, зв'язаних з виходами сусідніх тригерів, або безпосередньо з виходів сусідніх тригерів.