- •1. Основні теоретичні відомості про лічильникові схеми
- •1.1 Визначення і класифікація схем лічильників
- •1.2 Способи організації порозрядних перенесень. Синхронні та асинхронні лічильники
- •1.3 Схеми асинхронних двійкових підсумовуючих і лічильників, що віднімають, на синхронних і асинхронних тригерах
- •1.4 Двійково-десяткові коди (ддк) і двійково-десяткові лічильники (ддлч)
- •1.5 Організація перенесень між десятковими розрядами в ддлч
- •2 Синтез підсумовуючого синхронного десяткового лічильника з довільним порядком лічення (що працює в коді 5211)
- •2.1 Побудова кодованої таблиці переходів синхронного лічильника
- •2.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів заданого типу
- •2.3 Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі
- •2.4 Спільна мінімізація функцій збудження підсумовуючого лічильника
- •2.5 Побудова схеми синхронного підсумовуючого лічильника
- •3 Синтез підсумовуючого асинхронного двійково-десяткового лічильника з довільним порядком лічення (що працює в коді 5211)
- •3.1 Суттєвість метода проектування алч
- •3.2 Побудова часової діаграми (чд) роботи лічильника
- •3.3 Визначення по чд функцій синхронізації тригерів
- •3.4 Спрощення функцій керування асинхронного лічильника по функціях збудження синхронного лічильника
- •3.5 Побудова схеми асинхронного лічильника
- •4. Синтез реверсивного синхронного десяткового лічильника, що працює в коді 5211
- •4.1 Побудова кодованої таблиці переходів реверсивного лічильника
- •4.2 Побудова кодованої таблиці функцій збудження тригерів для рслч
- •4.3 Одержання функцій збудження тригерів лічильника в досконалій формі
- •4.4 Спільна мінімізація функцій збудження реверсивного лічильника
- •4.5 Побудова часової діаграми роботи рслч
- •4.6 Побудова схеми реверсивного лічильника
- •Висновки
- •Перелік посилань
- •Список скорочень
1.5 Організація перенесень між десятковими розрядами в ддлч
Перенесення між десятковими розрядами двійково-десяткового лічильника утворюється при появі коду, відповідного цифрі "9". Якщо використовувати надмірні набори, то можна мiнiмiзувати вираз для сигналу перенесення. Для цього необхідно занести в діаграму Вейча надмірні набори та набір, відповідний цифрі "9" в даному двійково-десятковому коді, інші поля діаграми заповнюють нулями. Для нашого прикладу перенесення у старший розряд мінімізується наступною діаграмою Вейча та дорівнює . Перенесення p1 є синхросигналом для тригерів старшої групи.
2 Синтез підсумовуючого синхронного десяткового лічильника з довільним порядком лічення (що працює в коді 5211)
Синтез будь-яких синхронних двійкових та недвійкових лічильників з природним та довільним порядком лічення проводиться однаково за допомогою загального методу синтезу цифрових автоматів.
Розглянемо особливості проектування синхронних лічильників з довільним модулем та порядком лічення на прикладі синтезу двійково-десяткових лічильників для одного десяткового розряду.
Початковими даними для синтезу є кодована таблиця переходів (КТП) проектованого лічильника і умовна таблиця переходів (УТП) обраного типу елементарного автомату (тригера). Суть синтезу полягає в визначенні функцій збудження кожного окремого тригера та побудові за одержаними функціями схеми синхронного лічильника.
Далі спроектуємо підсумовуючий двійково-десятковий лічильник, що працює в одному з кодів 5211 (див. таблицю варіантів). Як елементарний автомат заданий універсальний Т-тригер, УТП якого наведена в табл. 2.1.
2.1 Побудова кодованої таблиці переходів синхронного лічильника
Складемо кодовану таблицю переходів КТП (табл. 3) лічильника в обраному коді, в якій наведені всі можливі переходи лічильника з одного стану в інший.
Таблиця 2.2 – КТП СЛЧ (код 5211) |
|||||||||||
Десяткова цифра |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
A
x |
Q4 Q3 Q2 Q1 |
0 0 0 0 |
0 0 0 1 |
0 0 1 1 |
0 1 0 1 |
0 1 1 1 |
1 0 0 0 |
1 0 1 0 |
1 1 0 0 |
1 1 1 0 |
1 1 1 1 |
1 |
Q4 Q3 Q2 Q1 |
0 0 0 1 |
0 0 1 1 |
0 1 0 1 |
0 1 1 1 |
1 0 0 0 |
1 0 1 0 |
1 1 0 0 |
1 1 1 0 |
1 1 1 1 |
0 0 0 0 |
Лічильний сигнал k в синхронних лічильниках подається на входи синхронізації всіх тригерів одночасно. Оскільки прості лічильники (підсумовуючі або віднімаючі) виконують тільки одну мікрооперацію, на яку орієнтована їх структура, то вони не містять керуючих шин X чи ліній xi (l = log2 nx = log2 1 = 0, де nx – кількість мікрооперацій).
Скидання лічильника до нуля будемо здійснювати за допомогою асинхронних установочних входів тригерів.