Макроекономіка Радіонова
.pdf
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Державний вищий навчальний заклад
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА»
Навчальний посібник
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України
УДК 330.101.541 ББК 65.012.3
Р 15
Рецензенти:
В. Д. Базилевич, д-р екон. наук, проф., чл.-кор. НАН України (Київський національний університет імені Тараса Шевченка)
В. Г. Бодров, д-р екон. наук, проф.
(Національна академія державного управління при Президентові України)
І. С. Кравченко, д-р екон. наук, проф. (Університет банківської справи Національного банку України)
Редакційна колегія факультету економіки та управлінн
Голова редакційної колегії А. П. Наливайко, д-р екон. наук, проф.
Відп. секретар редакційної колегії Н. М. Євдокимова, канд. екон. наук, доц.
Члени редакційної колегії: В. І. Кириленко, д-р екон. наук, доц.; В. В. Лаврененко, канд. екон. наук, доц.; О. М. Мельник, д-р екон. наук, проф.; Т. Є. Пєнкіна, канд. техн. наук, доц.; Є. В. Прохорова, канд. екон. наук, доц.; В. М. Фещенко, д-р екон. наук, проф.; С. М. Чистов, канд. екон. наук, доц.
Гриф надано Міністерством освіти і науки України Лист № 1/11-8389 від 02.10.09
Радіонова І. Ф.
Р15 Макроекономіка-2 : навч. посіб. / І. Ф. Радіонова, Т. В. Бур-
лай, Є. В. Алімпієв. — К. : КНЕУ, 2009. — 423, [1] с.
ISBN 978–966–483–288–2
У навчальному посібнику розглянуто чотири фундаментальні проблеми: загальної економічної рівноваги, загальної економічної нерівноваги, економічної динаміки та стабільної політики держави. Їх вивчення передбачає попереднє опанування базового курсу макроекономіки на бакалаврському рівні.
Призначено для студентів-економістів, що поглиблено вивчають макроекономіку на базовому рівні підготовки, студентів магістратури, аспірантів та викладачів економічних дисциплін вузів.
УДК 330.101.541 ББК 65.012.3
Розповсюджувати та тиражувати без офіційного дозволу КНЕУ забороняється
|
© І. Ф. Радіонова, Т. В. Бурлай, |
ISBN 978–966–483–288–2 |
Є. В. Алімпієв, 2009 |
© КНЕУ, 2009 |
Історія економіки, економічної науки та викладання економічних дисциплін тісно пов’язані між собою. Понад століття в університетах Заходу опановували економічну науку за
працями А. Сміта, Д. Рікардо, Дж. С. Мілля, А. Маршалла. Кризи перевиробництва ХІХ століття та світова економічна криза 1929— 1933 років засвідчили теоретичну обмеженість доктрини ринкового фундаменталізму та спонукали до здійснення кейнсіанської революції в економічній науці.
Наукові відкриття в економічні науці не завжди мали універсальний характер, оскільки кожний наступний етап економічного розвитку потребував нових теоретичних підходів, гіпотез, нових методів дослідження. Сучасна світова фінансова криза підтвердила факт відставання можливостей економічної науки від вимог практики. На зламі двох тисячоліть відбулись радикальні перетворення на глобальних ринках товарів та фінансових послуг, революційні зміни в інформаційному забезпеченні суб’єктів господарювання. Це вимагає трансформації і в економічній освіті.
Університети України та інших постсоціалістичних держав пройшли перший етап засвоєння світового досвіду викладання економічних дисциплін у вищих навчальних закладах. Перед вітчизняною економічною наукою та вищою школою постало нове завдання поглибленого опанування методологічного інструментарію, сучасної методики аналізу економічних систем у стані як стабільного розвитку, так і кризового спаду.
Складність прийняття рішень для виходу з кризи посилила роль економістів-професіоналів. Їх підготовка має бути забезпечена методично — підручниками, посібниками, розробками для проведення тренінгів тощо. Навчальний посібник «Макроеконо- міка-2» авторів І. Ф. Радіонової, Т. В. Бурлайта Є. В. Алімпієва являє собою розробку нового покоління, де реалізовані авторські новації як за змістом, так і за формою викладу матеріалу. Це відбивається, по-перше, у тому, що маємо не просто поглиблений виклад макроекономічних проблем, а критичне узагальнення макроекономічної теорії з погляду можливостей її застосування для
3
розв’язання суперечностей економічного розвитку. По-друге, в даній праці простежується чітка логічна лінія послідовного переходу від більш простих макроекономічних моделей базового курсу до більш складних, в яких урахована більша кількість пояснювальних чинників. По-третє, у посібнику реалізовано нову методику подання матеріалу, яка втілена в методичних складових кожної теми: «Що треба знати з базового курсу макроекономіки», «Нові уявлення за результатами вивчення підрозділу», «Історія питання», «Основний зміст», «Це цікаво», «Застосування», «Підсумки підрозділу», «Питання для самоконтролю», «Задачі та вправи». Такий підхід дозволяє поєднати достатньо складний інструментарій із простотою викладу матеріалу, спертися під час одержання нових знань на знання, здобуті раніше, зосередити увагу студентів на головній ідеї кожної теми та конкретних завданнях, пов’язати теорію та практику управління.
Економічне просвітництво українських громадян та глибокі економічні знання професіоналів повинні стати важливим чинником стабільного економічного розвитку та конкурентоспроможності національної економіки. У Київському національному університеті імені Вадима Гетьмана сформовано потужний висококваліфікований кадровий потенціал, на який була покладена місія розроблення типових програм, стандартів та написання посібників і підручників за фаховим напрямом «Економіка та підприємництво» для всіх українських вишів. Це завдання було успішно виконано.
Глобальні зміни у світовому економічному середовищі, нова економічна ситуація в Україні потребують новацій у викладанні мікрота макроекономіки, менеджменту, маркетингу, фінансів та багатьох інших економічних дисциплін. В оновлених курсах мають бути віддзеркалені нові економічні процеси та явища, подана еволюція економічних підходів до вирішення актуальних управлінських проблем, обґрунтовані причини змін, пояснено ймовірне місце української економіки в новому економічному середовищі. Плекаю надію, що підготовлений членами кафедри макроекономіки та державного управління КНЕУ посібник «Макро- економіка-2» сприятиме розв’язанню саме цих завдань.
Завідувач кафедри |
|
макроекономіки та державного управління |
|
КНЕУ імені Вадима Гетьмана |
І. Й. Малий |
доктор економічних наук, професор |
4
Вивчення макроекономіки на більш високому, ніж базовий, рівні — як макроекономіки-2 — розпочато українськими університетами у 2000-х роках. Українські викладачі мають змогу послуговуватися досвідом викладання поглибленого курсу — Advanced Macroeconomics в інших країнах.
Але це не виключає можливості реалізації власного підходу. Розробляючи концепцію цього навчального посібника, ми ро-
били деякі припущення. По-перше, виходили з того, що посібник з макроекономіки-2 має давати відповіді на фундаментальні макроекономічні питання, актуальність яких не втрачається за будьякого перебігу подій. Серед таких проблем були обрані чотири — загальна економічна рівновага, загальна нерівновага, економічна динаміка та стабілізаційна макроекономічна політика. Кожній з них присвячено один із розділів посібника.
По-друге, ми припускали, що в навчальному посібнику має бути поданий сучасний макроекономічний інструментарій. Це передбачає докладне пояснення моделей, які стали класикою макроекономічної науки останньої третини ХХ — початку ХХІ ст., висвітлення змісту альтернативних теорій, причин і способів їх зближення та сучасного синтезу.
Цінність макроекономічних моделей як теоретичного інструментарію дуже стисло і влучно визначена Девідом Кассом — одним із засновників сучасної теорії економічної динаміки. Він охарактеризував їх як «спосіб організації власної думки, того, що ви думаєте про світ»1. Отже, акцентування уваги на пояснювальних макроекономічних моделях пов’язане з бажанням авторів посібника ілюструватиупорядковані уявлення проекономічнудійсність.
Згадані припущення визначили особливості змісту посібника. Особливості форми — способу подання матеріалу окремих розділів — пов’язані насамперед з намаганням акцентувати увагу
1 О чем думают экономисты: Беседы с нобелевскими лауреатами / Под ред. П. Самуэльсона и У. Барнетта: Пер. с англ. — М.: Альпина Бизнес Букс, 2009. — С. 86.
5
читача на еволюції макроекономічних поглядів, гіпотез, інструментарію аналізу тощо. Тому кожний підрозділ розпочинається з
історії питання.
У кожному підрозділі є частина, присвячена застосуванню розглянутих у ньому ідей — припущень, гіпотез, висновків. Здебільшого воно стосується пояснення певних процесів або явищ в економіках постсоціалістичних країн загалом та в українській економіці зокрема. Рубрика «Застосування» призначена для ілюстрації ужиткового характеру теоретичних знань.
Матеріал під рубрикою «Це цікаво», що є в кожному підрозділі, покликаний посилити інтерес читача до аналізованих проблем. Автори подавали тут ті факти, аргументи, несподівані висновки, які свого часу вразили та зацікавили їх самих.
Кожний підрозділ завершується завданнями, що детально пояснені в кінці посібника. Розв’язуючи разом з авторами 75 задач і вправ, читач зможе глибше зрозуміти досить складний і різноманітний матеріал посібника.
Відповідальність за створення навчального посібника розподілена між авторами таким чином: концепція посібника, загальна наукова редакція та розділи 1.1.1, 1.1.2, 1.2.1, 2.1, 2.2, 3.2.2, 3.2.3, 4.1, 4.2, 4.3 — І. Ф. Радіонова, статистико-математичний апарат посібника та розділи 3.2.1, 3.2.4 — Т. В. Бурлай, якість економетричних розрахунківта розділи1.2.2, 1.2.3, 3.1 — Є. В. Алімпієв.
* * *
Автори висловлюють вдячність колективам трьох кафедр, які безпосередньо причетні до виходу у світ цього посібника: кафедри макроекономіки та державного управління КНЕУ, кафедри економічної теорії Київського національного університету імені Тараса Шевченка та кафедри економічної теорії Університету економіки та права «КРОК».
Від авторів професор І. Радіонова
6
Упершому розділі посібника центральною є проблема загальної рівноваги. Тут вона аналізується з двох позицій: як формується внутрішня рівновага та як узгоджу-
ється внутрішня і зовнішня рівновага.
Проблема формування загальної рівноваги — одна з найскладніших у макроекономічній теорії. Тому ми залишаємо поза увагою багато її аспектів, зокрема, не аналізуємо питання, чи тяжіє економіка до рівноваги.
Спираючись на узагальнення класика економічної науки П. Самуельсона про те, що «рівновага — це не такий стан, до якого тяжіє економіка, а стан, що виявляє певні властивості, коли він досягається»1, намагатимемося визначати ті властивості економіки, яких вона набуває, досягнувши рівноваги.
1.1. ВНУТРІШНЯ ЕКОНОМІЧНА РІВНОВАГА
1.1.1. Фундаментальні засади пояснення макроекономічної рівноваги у новій класичній теорії
Вступ
Нова класична теорія не є однорідним утворенням. Погляди нових класиків представляють різні економічні школи другої половини ХХ ст. У цьому підрозділі ми спираємося на класифікацію, згідно з якою виділяються три хвилі нової класи-
1 Samuelson P. Foundations of economic analysis. — Cambridge (Mass.): Harvard University Press, 1947. — P. 9.
7
ки, а саме: монетаризм, теорія раціональних сподівань та теорія реального бізнес-циклу1.
Модель реального бізнес-циклу більшою мірою стосується проблем економічної динаміки, тож буде розглянута в тій частині посібника, де йдеться про економічні коливання. У цьому підрозділі ми аналізуватимемо лише погляди представників перших двох хвиль нової класики — монетаризму та теорії раціональних сподівань. Нас цікавитимуть ті гіпотези, узагальнення та висновки, які модифікували уявлення про загальну економічну рівновагу.
Що треба пригадати з базового курсу макроекономіки
Вихідні положення та зміст неокласичної («вальрасіанської») моделі загальної рівноваги.
Традиційний кейнсіанський підхід до пояснення загальної рівноваги та основних макроекономічних процесів: споживання, інвестицій, зв’язку інфляції та безробіття.
Зміст неокласичної та кейнсіанської функції сукупної пропозиції.
Зміст поняття (явища) «нейтральність грошей». Механізм реалізації монетарного імпульсу.
Нові уявлення за результатами вивчення підрозділу
9 Роль гіпотез про адаптивні та раціональні сподівання у поясненні функціонування економіки.
9 Зміст понять (явищ) «помилка найманих працівників» у монетаристській теорії та «помилка виробників» — у теорії раціональних сподівань.
9 Особливості короткострокової функції сукупної пропозиції з урахуванням адаптивних очікувань (SRAS) та короткострокової функції сукупної пропозиції з урахуванням раціональних сподівань (EAS) і їх відмінності від довгострокової функції сукупної пропозиції.
1 Mankiw G. The macroeconomists as scientist and engineer // Harvard University. — 2006. — May. — P. 5—8.
8
9Особливості функції споживання, інвестиційної функції, кривої Філліпса у монетаристській теорії та теорії раціональних сподівань.
9 Пояснення впливу грошових імпульсів на зв’язки агрегованих ринків праці, товарів та інвестицій у монетаризмі і теорії раціональних сподівань.
9 Способи перевірки гіпотези про певний характер сподівань.
Історія питання
Вважається, що підґрунтя для виникнення монетаризму сформували зміни в економіках розвинутих країн, передусім у США, у повоєнний (1950—1960-ті роки) період. Ці зміни виявилися, по-перше, у стабільному економічному зростанні, яке зумовило практику прийняття економічних рішень з урахуванням довгострокової перспективи. По-друге, відбулося помітне зростання загального рівня життя, що сприяло переходу від економічної поведінки на засадах «психології бідних» до «психології забезпечених» з готовністю останніх платити за якість і різноманітність благ. По-третє, відроджувалася конкуренція, у якій вирішальною ставала диференціація продукту, отже, нового значення набував малий та середній бізнес, здатний швидше реагувати на зміни потреб. По-четверте, потреба диференціювати (урізноманітнювати) споживання відроджувала значення гнучких цін. Тому посилювалися передумови формування загальної рівноваги з ознаками Парето-ефективного розподілу. Отже, підґрунтя кейнсіанської теорії — економіка у депресивному стані та негнучкі ціни — втрачало свою актуальність. Монетаризм, який враховував нові умови, став гідною реакцією макроекономічної теорії на зміни в економічному житті суспільств.
Пізніше — на межі 60-х та 70-х рр. ХХ ст. — відбулися події, які засвідчили певну обмеженість теоретичних пояснень та рекомендацій щодо урядової політики як на засадах кейнсіанської кривої Філліпса, так і з позицій монетаристської гіпотези про адаптивні очікування. Ідеться про те, що скорочення державних витрат та уповільнене зростання грошової маси не давало очікуваного обмеження інфляції. А зростання безробіття відбувалося при стабілізації рівня цін. Тож була здійснена спроба пояснення нових явищ на засадах нової концепції — раціональних сподівань. Її прихильники: Р. Лукас, Т. Сарджент, Е. Прескотт, Н. Уоллес,
9
Р. Барро — збагатили неокласичні ідеї положеннями, що випли-
вали саме з гіпотези раціональних сподівань.
Основний зміст
Оригінальні ідеї нових класиків втілилися насамперед
упоясненні таких елементів економічної системи:
Âринок праці;
Âвизначеність сукупної пропозиції;
Âформування споживання та інвестицій;
Âзв’язок інфляції та безробіття.
Далі ми аналізуватимемо внесок монетаристської теорії та теорії раціональних сподівань у пояснення згаданих елементів економічної системи та зв’язків, які формують загальну економічну рівновагу.
До вихідних у монетаристській теорії належать такі припущення:
• більшість ринків є конкурентними, а формування загальної рівноваги відбувається у процесі пристосування до змін ринкової кон’юнктури завдяки гнучким цінам;
•економічні суб’єкти приймають оптимальні рішення, спи-
раючись на адаптивні очікування;
•економічні суб’єкти реагують на зміни реальних, а не номінальних величин, отже, грошової ілюзії немає, однак пропозиція грошей є впливовим чинником саме через здатність змінювати реальні величини;
•економіці властиве функціонування на рівні повної зайнятості ресурсів, тобто за природного рівня безробіття, яке відображає структурну та інституційну негнучкість ринку праці.
Фундаментальною гіпотезою монетаризму є адаптивна природа очікувань економічних суб’єктів. Адаптивні очікування мають такі визначальні риси:
♦ спираються на значення передбачуваних змінних минулих періодів;
♦корегуютьсяз урахуванням помилок раніше наданихпрогнозів. Якщо йдеться про адаптивні передбачення цін, то згадані риси адаптивних очікувань можна формалізувати за допомогою рів-
няння:
Pe = Pe |
+ λ(P |
− Pe |
) , або Pe = λP |
+(1 −λ)Pe |
, |
(1.1) |
||
t |
t−1 |
t−1 |
t−1 |
t |
t−1 |
t−1 |
|
|
10