3. Легітимність влади.
Політична влада – здатність соціальної одиниці (соціальної групи, класу, більшості суспільств) і її організацій, що представляють, і індивідів проводити свою волю стосовно інших соціальних одиниць; здійснювати загальні інтереси даної соціальної одиниці насильницькими або ненасильницькими засобами.
Базовим елементом існування і функціонування влади, а також закріплення її в суспільстві, є ЛЕГІТИМНІСТЬ.
Поняття легітимності означає визнання влади суспільством, обґрунтованість і необхідність даної влади і її носіїв. У вузькому змісті поняття легітимності характеризує законність влади.
Легітимність може виявлятися, наприклад, як у добровільному прийнятті більшістю конкретних форм правління, влади того або іншого класу, так і в боротьбі за панування визначених політичних сил.
Історично сформувалися кілька типів легітимності:
ЛЕГАЛЬНИЙ тип легітимності - узаконенность влади конкретними правовими нормами, конституцією, підкріплена діяльністю відповідних інститутів, включаючи примусові санкції;
Основа – загальне розуміння норм, установлених законом;
ІДЕОЛОГІЧНИЙ тип легітимності – визнання влади в силу внутрішньої переконаності або віри в правильність тих ідеологічних цінностей, що проголошені владою;
Основа – ідеологічні цінності;
ТРАДИЦІЙНА легітимність – визнання влади легітимної, оскільки вона діє відповідно до традицій і традиційних цінностей мас;
Основа – традиції, традиційна свідомість;
СТРУКТУРНА легітимність – правомочність влади випливає з переконання в законності і цінності встановлених структур і норм, що регулюють політичні відносини;
Основа – специфічні політичні структури;
ПЕРСОНАЛЬНА (ХАРИЗМАТИЧНА) легітимність – визнання влади засноване на вірі мас в особливі здібності політичного лідера, вождя;
Основа – особистий авторитет правителя;
ПОЛІТИЧНА ДОЦІЛЬНІСТЬ – угода або нав'язування суспільству влади, де мотивацією є політична доцільність. Характерна для перехідних періодів, зв'язаних з формуванням нової політичної системи.
Описані типи легітимності влади, як правило, у реальності існують спільно, взаємно доповнюючи один одного.
Проблема легітимності – це значною мірою проблема участі суспільства в керуванні державою. Нездатність системи забезпечити така участь підриває її легітимність.
Ознаками падіння легітимності влади є:
Ріст ступеня примуса;
Обмеження прав і воль;
Заборона політичних партій і незалежної преси;
Ріст корумпованості всіх інститутів влади, зрощення з кримінальними структурами;
Низька економічна ефективність влади (зниження рівня життя різних груп населення) – найбільш істотний показник делегитимизации влади;
Крайньою крапкою падіння легітимності влади є революція, державні перевороти – відкриті форми невдоволення режимом.
Список використаної літератури
Гелей С., Рутар С. Основи політології. Лекції для студентів негуманітарних вузів. – Львів: Інститут українознавства НАН України, 1996. – 232 с.
Дробышевский В.С., Смирнова Л.А. Политология: Учебн. пособие. – М.: ИНФРА – М, Новосибирск: «Сибирское соглашение», 2001. – 124с.
Мельник В.А. Политология: Учеб. – Мн.: Выш.шк., 1996. – 479 с.
Піча В.М., Хома Н.М. Політологія: конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти України. – К.: „Каравела”, 1999. – 168 с.
Політологія. Підручник / за ред. О.В. Бабкіної, В.П. Горбатенка. – К.: Видавничий центр „Академія”, 2001. – 526 с.
Юрій М.Ф. Основи політології: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2003. – 340 с.