1. Навести два приклади паразитування на рослинах інших організмів (рослин, грибів тощо).

Наприклад: вовчок гіллястий (Orobanche ramosa L.) – паразитна рослина родини вовчкових. Уражає кореневу систему конопель і інших культур. На уражених коренях з’являються зірчасті здуття, з яких розвиваються розгалужені м’ясисті червоно-бурі стебла вовчка висотою 10–20 см.

Трутові гриби (родина Polyporaceae) – паразити дерев, які потрапляють всередину рослини через корені або пошкодження на корі та розростаються. Через деякий час на корі з’являються плодові тіла цих грибів. Трутовики спричиняють трухлявіння дерева та його руйнування.

2. Навести два приклади симбіозу рослин із іншими організмами (рослинами, грибами, мікроорганізмами тощо).

Наприклад: білий гриб (Boletus edulis Bull. ех Fr.) утворює мікоризу на коренях ялини, сосни, берези, дуба, вільхи, ліщини, граба (загалом близько 50 видів деревних рослин).

Рядовка зелена (Tricholoma flavovirens (Pers. ex Fr.) Lundell) утворює мікоризу на коренях сосни.

3. Назвати та охарактеризувати два види рослин-хижаків.

Наприклад: товстянка альпійська (Pinguicula alpina L.): гігрофіт, геліофіт, оліготроф, мікротем, ацидофіл. Життєва форма: гемікріптофіт. Багаторічна трав’яна комахоїдна рослина 5–15 см заввишки. Росте переважно у вологих і перезволожених місцях, часто на крейдяних ґрунтах, по сирих скелях, на мохових, задернованих і незадернованих берегах різних водойм, на болотах в кислому болотистому ґрунті, на мілкоземі кам’янистих розсипів, по берегах струмків, біля снігових плям, рідше в заболочених лісах.

4. Назвіть та охарактеризуйте два види рослин-епіфітів тропіків та субтропіків.

Наприклад: аспленій південно-азійський (Asplenium australasicum (J.Sm.) Hook.). Природний ареал – Східна Австралія, Полінезія. Епіфітна трав’яна рослина, геліофіт, мегатроф, мезогігрофіт, мегатерм.

5. Назвіть п’ять фітонцидних деревних рослин та охарактеризуйте їх дію на інші організми.

Наприклад: дуб звичайний (Quercus robur L. ) – його фітонциди вбивають збудників дизентерії та паратифу.

6. Визначити та охарактеризувати фітоценотипи п’яти деревних видів рослин: береза низька (Betula humilis Schrank), береза темна (Betula obscura A. Kotula), сосна крейдова (Pinus cretacea (Kalenicz.) Kondr.), сосна кедрова європейська (Pinus cembra L.), модрина польська (Larix polonica Racib.), тис ягідний (Taxus baccata L.), ясен білоцвітий (Fraxinus ornus L.), бузок угорський (Syringa josikaea J. Jacq. ex Rchb.), тамарикс стрункий (Tamarix gracilis Willd.), липа пухнастостовпчикова (Tilia dasystyla Steven), верба лапландська (Salix lapponum L.), верба чорнична (Salix myrtilloides L.), таволга польська (Spiraea polonica Błocki), шипшина Чацького (Rosa czackiana Besser), горобина берека (Sorbus torminalis (L.) Crantz), бук лісовий (Fagus sylvatica L.), граб звичайний (Carpinus betulus L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.), (Tilia cordata Mill.), в’яз гладкий (Ulmus laevis Pall), калина звичайна (Viburnum opulus L.).

Наприклад. Яловець віргінський (Juniperus virginiana L.): домінант, співдомінант, піонер порушеної поверхні ґрунту.

Вільха сіра (Alnus incana (L.) Moench): едифікатор карпатських і асектатор поліських лісів.

Підсумок заняття. Здійснюється визначення рівня засвоєння матеріалу і правильність виконання завдань. Кожному студенту виставляється відповідна оцінка і зараховується виконання лабораторної роботи.

Рекомендована література.

Геоботаніка: тлумачний словник: навчальний посібник / Б. Є. Якубенко, С. Ю. Попович, І. П. Григорюк, П. М. Устименко. – [3-тє видання, виправлене і перероблене]. – К. : Фітосоціоцентр, 2015. – 485 с.

Григора І. М. Рослинність України (еколого-ценотичний, флористичний та географічний нарис / І. М. Григора, В. А. Соломаха. – Київ.: Фітосоціоцентр, 2005. – 451 с.

Екологія рослин: підруч. для студ. біологічних спец. вищих навч. закладів / М. М. Мусієнко. – К : Либідь, 2006. – 431 с.

Екофлора України. Том 1-2. Дідух Я. П., Плюта П. Г., Протопопова В. В., Єрмоленко В. М., Коротченко І. А., Каркуцієв Г. М., Бурда Р. І. / Відпов. ред. Я. П. Дідух. – Київ: Фітосоціоцентр, 2000. – 284 с.

Заверуха Н. М., Серебряков В. В., Скиба Ю. А. Основи екології: Навч. Посібн. – К.: Каравелла, 2006. – 368 с.

Ипатов В. С. Фитоценология: учебник // В.С. Ипатов, Л.А. Кирикова. – СПб.: Изд-во С.-Петербурга, 1997. – 316 с.

Кучерявий В. П. Екологія. – Львів: Світ, 2001 – 500 с.

Матвеев Н. М. Оптимизация системы экоморф растений А. Л. Бельгарда в целях фитоиндикации экотопа и биотопа / Н. М. Матвеев // Вісник Дніпропетровського університету. Серія: Біологія, екологія. – 2003. – Вип. 11. – Т. 2. – С. 105–113.

Мусієнко М. М. Екологія рослин: Підручник. – К.: Либідь, 2006. – 440 с.

Мягченко О. П. Основи екології: підручник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 312 с.

Червона книга України. Рослинний світ / [за ред. Я. П. Дідуха]. – К.: Глобалколсантинг, 2009. – 900 с.