Прямі взаємодії між рослинами без зрощення організмів (механічні)

До форми механічних контактів відноситься і використання як субстрату однією рослиною іншої. Рослини, що живуть на інших рослинах (на гілках, стовбурах дерев), без зв’язку з ґрунтом називаються епіфітами. На відміну від паразитів вони не вступають в прямий фізіологічний контакт з рослиною-субстратом, а самостійно існують як автотрофні організми. На думку вчених, близько 10 % всіх видів рослин ведуть епіфітний спосіб життя. Найбільш багаті епіфітами тропічні ліси.

Згубним в житті багатьох дерев лісу, зокрема тропічного, виявляється розростання ліан, що часто приводить до обламування гілок під їхньою вагою і усихання стовбурів в результаті стискуючої дії стеблами чи коренями.

Прикладом механічної взаємодії також є пошкодження ялини і сосни в змішаних лісах від охлещуваної дії берези. Розгойдуючись від вітру, тонкі гілки берези пошкоджують хвою ялини, збивають легкі молоді голки. Дуже помітно це позначається взимку, коли гілки берези безлисті.

Непрямі трансбіотичні взаємини між рослинами

Непрямі трансбіотичні взаємини між рослинами – це взаємини через тварини і мікроорганізми. Важлива екологічна роль тварин у житті рослин складається в участі в процесах запилення, поширення насіння і плодів.

Ентомофілія (запилення рослин комахами) сприяла виробленню ряду пристосувань як у рослин, так і комах. Серед адаптацій ентомофільних квіток: візерунки, що утворюють «шляхові нитки» до нектарників і тичинок, які нерідко видимі тільки в ультрафіолетових променях, доступних для зору комах; відмінність забарвлення квіток до і після запилення; синхронізація добових ритмів розкриття віночка і тичинок, що забезпечують безпомилкове потрапляння пилку на тіло комахи, а з нього – на рильце іншої квітки і т. д.

Орнітофілія – це запилення рослин за допомогою птахів. Вона широко поширена в тропічних і субтропічних областях південної півкулі. Рідше зустрічається запилення рослин ссавцями, або зоогамія.

Поширення насіння, плодів, спор рослин за допомогою тварин називають зоохорія. Серед рослин, чиє насіння, плоди розносяться тваринами, у свою чергу, розрізняють епізоохорні, ендозоохорні і синзоохорні.

У епізоохорих видів плоди та насіння розповсюджується на поверхні тіла тварини (мають вирости, колючки тощо для закріплення і утримання на тілі: лопух череда), ендозоохорні види поїдаються тваринами (мають яскраве забарвлення, соковитий оплодень: бересклет, глід, шипшина). Мірмекохорія – розповсюдження мурахами (копитняк, ряст, фіалки, гусяча цибулька мають елайосоми (соковита структура насіння багатьох квіткових рослин), олійні або цукристі вирости на насінні, які споживають мурахи у їжу).

Синзоохорія – поширення насіння і інших зачатків рослин тваринами при запасанні кормів, будівництві гнізд, нір і т. п. Наприклад, їстівні плоди і насіння дуба, сосни сибірської тварини поїдають не відразу, а розтягують і складають у запас. Значна їх частина при цьому втрачається і дає при сприятливих умовах початок новим рослинам.

Значно впливають тварини на рослини шляхом споживання рослинної маси в їжу (тварини-фітофаги: зайці, олені, лосі, ведмеді, кабани тощо, птахи: шишкар, сойки, великий строкатий дятел, дрозди тощо, комахи, що гризуть листя, ті, що споживають деревину, висмоктують сік, галоутворювачі (спричиняють розростання рослинних тканин у вигляді гал)), використання рослин при будівництві помешкань, гнізд (бобри будують греблі, бджоли-листкорізи роблять з листків сховища для личинок); травмування рослин (ондатра споживає у їжу дуже малу частину зрізаних нею водних рослин, решта гине), а також риючу діяльність (знищення підземних запасаючих органів, пошкодження кореневих систем) та загальний вплив на ґрунт (ущільнення поверхневих шарів, руйнування підстилки, розбивання дернини, збагачення органічними залишками).

Також у непрямих трансбіотічних взаєминах між рослинами приймають участь мікроорганізми. Ризосфера коренів багатьох дерев, наприклад, дуба, сильно змінює ґрунтове середовище, особливо його склад, кислотність, і тим самим створює сприятливі умови для поселення там різних мікроорганізмів, в першу чергу бактерій, таких, як Azotobacter chroocoteum, Tricholome legnorum, Pseudomonas sp. Ці бактерії, оселившись тут, харчуються виділеннями коренів дуба і органічними залишками, створюваними гіфами мікоризоутворюючих грибів. Бактерії, живучи поряд з корінням дуба, служать своєрідною «оборонною лінією» від проникнення в корені патогенних грибів. Цей біологічний бар’єр створюється за допомогою антибіотиків, що виділяються бактеріями. Поселення бактерій в ризосфері дуба відразу ж позначається позитивно на стані рослин, особливо молодих.